Втрачені можливості. Чи буде “Київпастранс” судитися за 14 млн гривень?
Комунальне підприємство (КП) “Київпастранс” є регулярним фігурантом скандальних новин. Буквально нещодавно начальнику служби безпеки підприємства повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинило збитки в розмірі 3,3 млн гривень. Не встиг вщухнути цей скандал, а на підході вже наступний з ще більшою сумою – компанія і влада Києва можуть практично на рівному місці “подарувати” постачальнику автобусів близько 13 млн гривень. Що сталося і як запобігти втраті коштів киян – читайте в нашому матеріалі.
У 2020 році влада Києва з великою помпою і пафосом розповідала про те, що вже незабаром в місті з’являться нові комфортабельні автобуси. Аби оновити транспортний парк, оптимізувати систему пасажирських перевезень КП “Київпастранс” придбав у лізинг 200 автобусів виробництва Мінського автобусного заводу (МАЗ).
Гроші на закупівлю, а це майже 51 млн євро, надавав Європейський банк реконструкції та розвитку. Вже тоді Віталію Кличку дорікали тим, що мовляв це передвиборча активність та “показуха”. Звичайно, дорікали політичні опоненти – на кшталт Олександра Ткаченко (нині – міністр культури).
Були питання і до процедури закупівлі, оскільки вона здійснювалась не на відкритих торгах, а на умовах фінансового лізингу.
Закупівля дійсно відбулася на таких умовах, проте треба враховувати велику кількість автобусів. Якщо б проводились торги, то невідомо коли МАЗи потрапили б в Київ. А завдяки спрощеній процедурі автопарк мав бути оновлений буквально за кілька місяців.
80 автобусів довжиною 12 метрів та 67 автобусів завдовжки 18,75 метри були поставлені своєчасно. А ось 53 автобуси прийшли із запізненням – на початку лютого, замість обумовленого строку – 25 грудня 2020 року.
Постачальник (компанія “Укравтоторг”) пояснювала затримку карантинними обмеженнями на заводі в Білорусі. І дійсно МАЗ повідомляв про труднощі через пандемію. Але позиція “Київпастрансу” на той момент була обґрунтованою і послідовною: умови договору не виконані, тому мають бути вжиті штрафні санкції, а саме – пеня у розмірі 14,3 млн гривень.
Оскільки домовитися сторони не змогли, справа була передана до Господарського суду Києва.
І саме з цього моменту почалися якісь дивні складнощі, які можна пояснити або недбалістю столичних чиновників, або байдужістю до того, як використовуються гроші платників податків.
Як відомо, за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів необхідно сплатити судовий збір. Його розмір залежить від суми, яка фігурує у справі. Наразі йдеться про 14 млн гривень, тому збір за подання позовної заяви майнового характеру склав майже 215 тис. гривень.
Оскільки “Київпастранс” – це комунальне підприємство, воно отримує фінансування з міського бюджету виключно на основі затвердженого кошторису. Саме в кошторисі плануються усі видатки, в тому числі й на судові збори. Але оскільки передбачити судові витрати на наступний рік неможливо, час від часу підприємству необхідно додаткове фінансування на ці цілі.
Як стало відомо, цей судовий збір (215 тис. гривень) “Київпастранс” отримував від міської влади “з боями” протягом майже двох місяців. Хоча здавалося б, на тлі заявлених позовних вимог у більше 14 млн гривень, у Київської міськдержадміністрації (КМДА) не мало б виникати питань у необхідності виділення цих коштів.
Господарський суд Києва розглядав справу кілька місяців і виніс рішення 22 вересня цього року. З одного боку він вирішив, що ковідні обмеження – це форс-мажор, але з іншого – погодився, що компанія постачальник порушила умови угоди. Тож він постановив, що пеня має бути сплачена, але зменшив її розмір в 10 разів – до 1,4 млн гривень.
Звичайно, таке рішення не має задовольнити ані владу Києва, ані керівництво КП “Київпастранс”. І логічне рішення в такій ситуації – подавати апеляцію. Тим більше, що суд не відмовив у накладенні штрафних санкцій і за їхній розмір ще можна поборотися.
Але за два тижні, які пройшли від моменту ухвалення рішення Господарським судом, досі немає жодної інформації ані від міської влади, ані від керівництва комунального підприємства про те, що рішення буде оскаржене.
Більше того, як стало відомо, знову постало питання судового збору. Оскільки подача апеляційної скарги нараховується виходячи з суми судового збору, який було сплачено в суді першої інстанції і становить 150% від неї, тепер ця сума має складати близько 322 тис. гривень. Але ж суд вже постановив виплатити 1,4 млн гривень, тобто судові витрати точно вже покриті. Виникає питання: чому ж міська влада так байдуже ставиться до грошей платників податків?
Ми й надалі будемо відслідковувати цю ситуацію. Але наразі хотілося б звернути увагу ще на кілька важливих речей.
В “Київпастранс” не можуть не володіти інформацією про те, що Київ опинився на межі “помаранчевої” або навіть “червоної зони” карантину. А це означає, що вже найближчими днями в столиці можуть запровадити суттєві обмеження, в тому числі – в галузі пасажирських перевезень. Хто знає, чи не будуть запроваджені такі саме обмеження, як в Мелітополі, де громадським транспортом можуть користуватися лише ті, хто має на руках сертифікат про вакцинацію, або негативний ПЛР-тест.
Нагадаємо, що минулого року “Київпастранс” лише за місяць карантинних обмежень втрачав понад 160 млн гривень. Звичайно, сума в 14 млн гривень на цьому тлі здається не такою вже й великою, але треба усвідомлювати, що ці гроші мають повернутися в міський бюджет та витрачатися на потреби міста та киян. А значить “Київпастранс” просто зобов’язаний боротися за них в суді та доводити свою принциповість.
Крім того, як вже згадувалось, це комунальне підприємство регулярно фігурує у різноманітних скандалах. І з точки зору іміджу, позитивна історія, коли компанія і влада Києва продемонструють свою принципову позицію і до кінця відстоюватимуть інтереси киян, могла б позитивно вплинути на репутацію.
Більше того, в зворотному випадку постраждає не лише імідж. Це також може напряму відбитися і на наступних закупівлях. Якщо комунальне підприємство не відстоює свої права, постачальники й надалі будуть порушувати умови, зривати строки і таке інше. А страждати від цього будуть в першу чергу кияни, в яких будуть виникати все більше питань щодо того, чи працює влада міста в їхніх інтересах, чи в інтересах якихось приватних структур?
Фото: колаж KV
