Тексты

Віктор Романюк: “Сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу”

24 апреля 2017 г. 10:00

Віктор Романюк: “Сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу”

Український парламент рясніє обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своєму окрузі, дехто перебуває із місцевою владою на ножах, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевVласть започаткувала серію інтерв’ю із обранцями народу, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представляє до уваги читачів розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом від Київщини Віктором Романюком (фракція "Народний Фронт").

KV: Які проблеми Київщини, на вашу думку, не вирішуються роками?

Віктор Романюк: Совок. Глибокий совок. Подолати його можна лише двома шляхами, один із яких - децентралізація. Децентралізація в нинішньому вигляді - це тільки початок, який стимулює людей щось робити, думати головою і брати на себе відповідальність. Бо зараз коли я їжджу по Київській області, у мене складається враження, начебто більшості громадянам просто нічого не треба, і їх усе влаштовує.

Подписывайтесь на новости «КиевVласть»
 

30% сільських голів уже нічого не хочуть робити. Приїжджаєш на округ, пропонуєш залучити ресурсів, а вони кажуть “не чіпайте”. Вони ліниві і немотивовані, їх усе влаштовує. Бояться будь-яких  змін. Звичайно ж, легше сидіти, склавши руки, ніж проявляти ініціативу і отримати перевірки від різних служб. Навчились маніпулювати земелькою і повноваженнями, як службові особи практично нічого не роблять і за це ще й заробітну платню отримують.

Другий шлях - це створення національної селянської буржуазії, як активного прошарку суспільства.

KV: Тобто, формування нового прошарку суспільства? Яким чином?

Віктор Романюк: Європейська цивілізація будується не на “соціалці”. Вона будується на середньому прошарку соціуму. Щоб він у нас сформувався, основні фонди, зокрема земля, повинні перейти в руки людей - господарів. Держава має створювати стимули для формування і зростання  такого прошарку українців. Сьогодні так, земля роздана людям, - тільки в Обухівському районі є більше 50 тисяч власників паїв. А фермерів знаєте, скільки? Всього 7. Це - нездорова ситуація. Фермерів має бути 50 тисяч. Вони і повинні стати цим новим соціальним класом - національною селянською буржуазією.

Саме тому мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення - це історичний нонсенс. Він демонструє імпотентність нашої політичної системи. Завдяки мораторію ми “виростили” цілу плеяду земельних олігархів, люмпенізували і зробили покірними мільйони наших громадян і  започаткували сучасну панщину. Я бачу це по ситуації у Верховній Раді, де мораторій лобіюють саме великі латифундисти.

KV: Хіба тільки латифундисти? Деякі політичні сили, наприклад, ВО “Свобода” на програмному рівні борються проти зняття мораторію?  

Віктор Романюк: Зачекайте… Покричати за ідею - це політична складова процесу. Якщо спілкуватися в площині здорового глузду, то Мораторій вигідний лише латифундистам. Коли немає нормального законодавчого поля, селяни зі своїми паями безправні. Таким селянам ні кредиту, ні розвитку ні стратегії. Це безправні сучасні кріпаки якими маніпулюють вже 16 років політикани і пройдисвіти різних кольорів. А тим часом в Україні тільки за минулий рік було близько 700 рейдерських атак, коли у безправних селян скоробагатьки відбирали їхні наділи.

Тому я спільно з групою 54 депутатів робив подання до Конституційного суду про відміну мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Подав законопроект  про приватизацію землі сільськогосподарського призначення.

KV: Чи можлива ситуація, коли всі землі будуть скуплені тими ж самими латифундистами?

Віктор Романюк: Щоб цього уникнути, законопроект передбачає встановлення запобіжників: власник - лише фізична особа громадянин України, яка не може мати у власності більше 300-500 гектарів.  

KV: Тобто, відміна мораторію і запровадження законодавчих обмежень повністю ліквідує великі аграрні компанії?

Віктор Романюк: Так. Класична монополізація завжди невигідна для економіки. Електроенергія у нас монополізована, газ монополізований, 1800 платників податків формують 80% надходження в бюджет. Розвиток ринкової економіки при цьому неможливий. Що вам хто не обіцяв це все утопія!

KV: Чи відомі вам випадки діяльності агрогіганта“Кернел” напередодні зняття мораторію у вас на окрузі? Власне, оформлення так званих договорів “першої ночі” з селянами.

Віктор Романюк: Я думаю, це фейк. Якби такі факти справді мали місце, до мене уже досі хтось би звернувся. Зараз такого не було. Я перший раз таке від вас чую.

KV: Чи співпрацюєте ви з місцевою владою Обухівщини та Васильківщини?

Віктор Романюк: З деякими представниками спілкуюся і працюю. Наприклад, з головою Васильківської районної ради Наталією Баласинович, з мером Обухова Олександром Левченком. Щодо багатьох людей при владі у мене конформістська позиція. Здебільшого через те, що вони не розуміють і не хочуть розуміти реальність та не сприймають класику державного управління.

Не маю ніякого діалогу з мером Василькова, колишнім головою місцевої РДА Володимиром Сабадашем. Я знаю, яким чином ця людина працювала на минулій посаді, і особисто звертався до правоохоронних органів щодо його діяльності і розкрадання більше 1500 гектарів землі. Сільські голови мені не раз розповідали, з якою метою людина приїжджала в район. Сабадаш оглядав ласий земельний шмат, наприклад дубовий гайок і вже через кілька днів підписував розпорядження, віддаючи землю дерибанникам.

Свого часу я звертався до колишнього голови АПУ Бориса Ложкіна щодо неможливості призначення головою райдержадміністрації Олександра Туренка. Бачили його декларацію? Стільки земель він отримав саме тоді, коли був головою земельної комісії в Обухівській районній раді? Ситуація очевидна. Хоча зараз люди кажуть, що Олександр Туренко досить непогано себе зарекомендував на посаді.

KV: Обухівська районна рада свого часу висловила вам недовіру. Прокоментуйте це рішення.

Віктор Романюк: Це було десь рік тому. Голова районної ради пан Шушаков постійно мене начебто тролить на засіданнях, викликає до депутатів. Не бачу в цьому діалозі ніякого сенсу, адже всі питання, які мені ставить районна рада, стосуються не безпосередньо моєї роботи, а компетенції органів місцевого самоврядування. Таке враження, що люди взагалі не розуміють, які функції вони виконують. Законотворець має займатися законотворенням, а місцева рада - місцевими питаннями. Я бачу лише те, що люди поки що намагаються створити дисбаланс. На запит районної ради дав вичерпну відповідь.

KV: З якими питаннями до вас найчастіше звертаються виборці?

Віктор Романюк: Перше - це гроші, друге - це земля. Прохання виконую залежно від ситуації.

Мій округ, а особливо Обухівський і Васильківський райони, - це серце розкрадання громадських земель за часів бурхливого розвитку економіки України (2005-2012 рр). Прикладів - десятки.  У пресі вже всі ці речі давно висвітлені, крадії відомі. Позовів до прокуратури вже більше сотні спрямовано, хоча переділ проводжується досі. Землі вже практично всі розкрадені, а шахраї досі зазіхають на поодинокі клапті.

KV: Ви спілкуєтеся зі своїм колегою по фракції, сином екс-голови КОДА Олександром Присяжнюком?

Віктор Романюк: Я знаю, що Анатолій Присяжнюк переховується від слідства. Я одного разу написав депутатське звернення в правоохоронні органи, здається, по земельному епізоду в Кодаках. Олександр приходив поспілкуватися про це, але для мене “обраних” немає.

KV: Він просив вас забрати заяву?

Віктор Романюк: Щось схоже на те.

KV: Чи мав, на вашу думку, Анатолій Присяжнюк певний вплив на результати парламентських виборів у 2014 році?

Віктор Романюк:  У 2014 році, коли він уже не був при владі, - навряд. У 2012 та 2013 роках - безумовно, мав. Про це свідчить перемога Тетяни Засухи у 2012 році та Руслана Бадаєва у 2013 році. Таке враження, що виборці округу взагалі себе не ідентифікували, як громадяни України, якщо Бадаєву, “парашутисту”,  людині, яка навіть не володіла українською мовою, - вдалося купити 60 тисяч виборців Обухівського і Васильківського районів. У 2014 році це також працювало. Взяти хоча б “красавчик-шоу” Гліба Лірника. Чернігівський стандартний варіант з прихованим скуповуванням голосів: “платимо тобі 300 гривень, а ти проводиш за нас агітацію”. І мені здається, така схема взагалі по всій Київській області працювала.

KV: Хто керував цією фальсифікацією у 2014 році? Керівництво БПП? Лев Парцхаладзе?

Віктор Романюк: Усюди є купка людей, які цим займаються. Парцхаладзе знав про це - 100%. Не знати про це неможливо. А от чи мав стосунок до системи - історія змовчує. Загальна практика така - всі люди, які займаються виборами як перші особи, все прекрасно знають.

KV: Чи можна очікувати від нової команди ОДА нових підходів у роботі?

Віктор Романюк: Ні, думаю, не варто чекати чогось нового. Навіть той самий Присяжнюк хіба мав вагомий вплив? Всі голови адміністрацій на Київщині займаються одним і тим же - тарабанять землю і розділяють бюджетні потоки. Третій пріоритет - це забезпечення виборів для провладної партії.

KV: Чому Ви не ввійшли до новоствореного МДО “Київщина”?

Віктор Романюк: Я вважаю це формування неефективним. Мене запрошували взяти участь в роботі групи, але які цілі стоять перед цим формуванням, мені ніхто не відповів. Така діяльність займає невиправдано багато часу. А взагалі, подивимося через рік на результати її роботи і зможемо давати оцінку. Кожного дня в парламентському залі створюються десятки різноманітних депутатських груп. Крім того, в цій групі є ряд одіозних особистостей, поруч із якими мені б не хотілося сидіти. Перше засідання справило враження, ніби люди просто зібралися поговорити.

KV: Обрання головою МДО “Київщина” народного депутата Ярослава Москаленка - це політична закономірність? Чи має він прямий вплив на прийняття рішень у Київській ОДА?

Віктор Романюк: Викликало подив, чому губернатор сидить поряд, а не в центрі. Для мене це - символічно. Я не хочу робити жодних оцінок, просто  констатую факт. Щодо впливу - я таких фактів не маю, а чутки коментувати не буду. Теоретично це цілком можливо, адже ми живемо у так званій візантійській (пострадянській, посттоталітарній) системі, де практично немає незалежних управлінців.

KV: Тобто, можемо стверджувати, що проблема клановості політичної еліти після Революції нікуди не зникла? Її взагалі можна подолати у нашій системі координат?

Віктор Романюк: Абсолютно. Сучасна модель управління передбачає групи людей, яких об’єднують спільні вузькокорпоративні інтереси. Ієрархічна система, при якій люди виконують свої обов’язки за вислугою, наприклад, у нас практично відсутня. Такого, щоб людина піднімалась по кар’єрних сходинках після певних заслуг перед державою, а не перед “феодалом”, у нас не практикується.  

Як це подолати, я вже розповів -  шляхом створення нового класу національної буржуазії, яка буде власником держави. Тобто людей, які зможуть брати на себе відповідальність і щось робити у житті, а не просто паразитувати на ресурсах.

KV: Що можуть зробити люди вже сьогодні, щоб покращити рівень свого життя?

Віктор Романюк: Зайнятися двома речами: перша - просвітництво, друга - підприємництво. Я так усім людям на зустрічах говорю. Хочете бути успішними та заможними? Читайте книги та періодику, перестаньте дивитися телебачення, бо там одні брехуни, які розказують зло. Почніть займатися своїм здоров’ям, перейдіть на здорове харчування, відмовтесь від алкоголю і солодощів.

KV: А ви часто з’являєтеся в телешоу? До речі, вам у будь-якому селі (та й у місті) скажуть, що здорове харчування і якісні продукти - це дорого.

Віктор Романюк: Ні, я на телебачення практично не ходжу.

У нас чомусь всі переконані, що здорове харчування - це їсти ковбасу. Та ні дорогенькі... Здорове харчування - це зранку каша, якась рослина з городу, курочка, яйця і т.д. А у нас їдять з ранку до вечора і мріють, щоб у них якесь здоров’я з’явилось. Я був в багатьох країнах світу і ніде не бачив, щоб люди так багато їли, як у нас! Думаєте, у світі люди менше працюють, ніж наші? Я б не сказав, що у нас взагалі люди дуже рухливі. Київська область - це дуже специфічний і багатий регіон. Всі ніби розслаблені.  В інших країнах з набагато гіршими природними умовами, ніж у нас, люди зі своїми кількома гектарами стають мільйонерами. Прокидаються о шостій ранку, їдять овочі і рис і, вибачте, “арбайтен”... А у нас землю віддав фермеру чи латифундисту, отримав за неї копійки - і сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу. Люди ліниві, тому й бідні.

KV: Ви і своїм виборцям прямо кажете - бідні, бо ліниві?

Віктор Романюк: Звичайно. Я ні з ким не заграю. Люди, які не хочуть працювати на своїй землі, перебувають у світоглядному глухому куті.  

Я якось привіз з Італії Зіновія Свереду (президент Українського кооперативного альянсу) . Організували людям курси підприємництва у Васильківському та Обухівському районах. Дали гранти на відкриття власної справи. Я вклав туди  не буду казати скільки особистих коштів. Люди приходили, позабирали гранти, але, думаєте, запрацювало? Один тільки проект мав результат.

Успішна цивілізація - це щоденна і клопітка праця, а не режим очікування. Очікування вбиває все і позбавляє можливості самостійно щось змінити. Україна - це круто. Київська область - це круто. Мабуть, варто вже перестати чогось чекати і почати самим щось робити.

Читайте:

Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо”

Олександр Марченко: “Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі”

Руслан Сольвар: “Жодного стосунку до сім`ї Януковича я не маю”

Александр Онищенко: Губернатор Горган выполняет свою задачу - давить на глав районов

КиевVласть

Оксана Мельник

Теги: Виктор Романюк, ВРУ, Киевская область, КОГА, Обуховский район