Тексты

Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”

7 марта 2017 г. 10:00

Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”

Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на запитання: “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Яготинської районної ради Віктором Грицаєм.

KV: Бюджетні показники Яготинського району за 2016-2017 рік. За рахунок чого відбулося зростання?

Віктор Грицай: Бюджет Яготинського району за минулий рік виконано повністю. Ми планували 64 млн 535 тис. гривень, фактично було виконано 105 млн 785 тим. гривень. Таким чином, перевиконання склало 40%.

Зростання відбулось за рахунок податків. Головними платниками в районі є управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”, ПАТ "Яготинський маслозавод", логістичний центр “Рошен” та сільхозпідприємства, які сплачували податки за паї. Сума плати суб'єктів підприємницької діяльності склала 4 млн 979 тис. гривень, від оренди землі - 4 млн 785 тис. гривень, за рахунок акцизу - 5 млн 48 тис. гривень.

На 2017 рік власних бюджетних коштів планується 107 млн 638 тис. гривень. Враховуючи субвенції, субсидії та інше - сума складе близько 300 млн гривень.

Подписывайтесь на новости «КиевVласть»
 
 

KV: Логістичний комплекс "Рошен"справний платник?

Віктор Грицай: Логістичний центр “Рошен” зареєстрований у місті Яготин, сплачує податки у район. Він надає району близько 500 робочих місць.

Дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація “Рошен” за оренду землі сплатило у 2016 році 1 млн 407 тис. гривень, податок на доходи фізичних осіб склав 6 млн 465 тис. гривень. За січень-лютий цього року за землю ми отримали від них вже 243 тис. гривень, що на 40 тис. більше минулорічного показника, інші податки - 1 млн 184 тис. гривень, що перевищує минулорічну цифру на 300 тис. гривень.

KV: Чи є в районі інфраструктурний проект, який було розпочато у минулому році і планується завершити у цьому?

Віктор Грицай: З кінця минулого року започатковано реформу вітчизняної медицини. Мова йде про лікарні інтенсивного лікування першого базового рівня та госпітальні округи.  

На нашу районну лікарню в минулому році було виділено 36 млн гривень, з яких 17 млн - кошти райбюджету. Крім того, ми брали субвенції у багатих сіл району, щоб надати ЦРЛ ліки, харчування, зробити ремонт, замінити вікна.

Плануємо і в поточному році виділити значні кошти для укріплення матеріально-технічної бази лікарні. Хочемо, щоб у Яготині була розміщена така лікарня інтенсивного лікування.

Читайте: Поделят на округа. Киевщина готовится к новой медицинской реформе

KV: Яка наразі ситуація з озером Супій, читачі повідомляли нас, що через постійний спуск води з озера, в криницях району немає води?

Віктор Грицай: Озеро поділено дамбою на дві частини - 1040 га і 380 га.

Наразі менше озеро Супій знаходяться в оренді, а велике поки що в розпорядженні громади, туди запустили в минулому році рибу. Мале озеро в оренді у ПрАТ “Яготинський рибгосп”.

До минулого року орендарі його спускали і збирали рибу. Всі дозволи в них були. Але місцеві жителі жалілися, що у колодязях через це немає води. Проводили акції протесту. У вересні 2016 проблема вирішилась, спуски припинились. Я думаю, що більше такого не буде. Та в разі спроби спустити озеро знову, районна рада стане на бік місцевих жителів.

KV: Розробка торфу на Супої сьогодні розглядається в якості проекту?

Віктор Грицай: Від озера йде струмок -  там ціла заплава, в якій хороші залежні торфу. Ми почали співробітництво з Українською академією наук. Вони мають провести дослідження і можливо займуться промисловим видобутком торфу. Попередні дослідження показали, що там є і 10-метрові і 2-метрові залежі торфу.

KV: Чим закінчилась ситуація зі скандальною знахідкою масового поховання людських фрагментів біля міського кладовища в Яготині?

Віктор Грицай: Даною знахідкою займалася поліція та МЧС. Прибувши на місце події, вони вилучили усі людські фрагменти, які були знайдені біля міського кладовища у Яготині. Кримінальна справа відкрита, проводиться розслідування.

Як виявилось, років 40-50 назад там була вирита яма з великими бетонними кільцями, куди скидалися рештки людських фрагментів із місцевої лікарні. Можливо тоді воно було дозволено.

Читайте: Обнаруженные человеческие останки в Яготине оказались "могильником" местной больницы

KV: Мітинг проти табору для сирійських біженців. Наскільки гостро стоїть питання і які шляхи примирення місцевих жителів?

Віктор Грицай: Розголосу ситуація набула у минулому році. Ще з 2003 року там будували гуртожиток для медичного училища, яке зараз знаходиться біля місцевої лікарні.

Потім почалось безгрошів'я, фінансування припинилось, гуртожиток залишився недобудованим. У 2012 році через Фонд держмайна воно було передано на баланс Державної міграційної служби України. Тоді Яготинська міськрада дала дозвіл на проектну документацію і передачу землі. Закінчилось будівництво у 2016 році, коли загострилася війна у Сирії, а Європа стогнала від біженців.

Пішла плітка, що до нас переселять сирійських біженців. Тоді люди піднялись. Говорили, що спочатку ми маємо задовольнити власні потреби, хоча б допомогти переселенцям з Донбасу. Продовжувались протести з березня і до вересня минулого року. Міграційна служба відмовила заселяти гуртожиток біженцями без погодження громади. Зараз будівля стоїть пуста.

У травні ми отримали листа від міністра МВС Авакова з пропозицією повернути державі 47 млн гривень, витрачених на це будівництво і забрати гуртожиток на свій баланс. Тобто треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було, а будинок належав громаді, яка на свій розсуд визначить що із ним робити. Була створена робоча група, але поки остаточне рішення прийнято не було. Днями з цього питання буде чергове зібрання в розширеному колі.  

Читайте: Мигрантам - нет! На Киевщине разгорелся протест против центра для сирийских беженцев

KV: Яка ситуація з реформою децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити?

Віктор Грицай: Планувалось створити три ОТГ: Богданівську, Годунівську і Яготинську. Зараз мова йде про одну терргромаду з центром у Яготині. Таким чином ми зможемо зберегти інфраструктуру, кадри, рухоме і нерухоме майно. Але без роботи залишиться 18 сільських голів.

Враховуючи, що це добровільно, ми проводимо бесіди з головами, але прогнози невтішні. Більшість виступає проти.

Особисто я вважаю, що у єдності сила. І одна територіальна громада на наш район - це вірний шлях. А якщо деякі села будуть категоричні у цьому питанні, то доведеться об’єднуватись без них. Та при цьому залишати відкритим це питання і чекати, поки ті змінять свою думку.

У цьому році можливе об’єднання лише декількох сіл. Але це за умови підтримки з боку держави.

KV: Розкажіть про земельні аукціони, які були проведені на Яготинщині вперше.

Віктор Грицай: У минулому році закінчились договори оренди на три земельні ділянки у селах Супоївка, Фарбоване і Черняховка. Ми провели аукціон по оренді цих ділянок, в результаті - до бюджету додатково  надійшло близько 4 млн гривень.

Так, у Супоївці стартова ціна оренди 50,9 га землі становила 133 тис. гривень, була віддана за 407 тис. гривень; у Фарбованому страт становив 14,5 тис. гривень за 27,9 га, орендували за 138 тис. гривень; Черняховка - 165,5 га пропонували за 72,5 тис. гривень, але пішла земля за 1 млн 106 тис. гривень. Термін оренди для всіх ділянок - 7 років.

KV: Чи є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Яготинщини? У чому труднощі?

Віктор Грицай: Ніяких труднощів в нас немає. Якщо з головою адміністрації в нас виникають непорозуміння, то ми разом сідаємо і все вирішуємо так, щоб було на користь району.

KV: Розкажіть про конфлікт між головою Яготинської РДА Олександром Дерунця і губернатором Горганом. Чи справді глава адміністрації міг позбутися посади?

Віктор Грицай: Я не маю відношення до того конфлікту, тому не можу прокоментувати. Знаю тільки те, що бюджет у нас виконується, лікарні і школи працюють, всюди тепло-добро, район розвивається. Ніяких проблем я тут не бачу, адміністрація працює.

Читайте: Главы РГА Киевщины заподозрили губернатора Горгана и нардепа Москаленко в коррупции

KV: Деякі ваші колеги наполягають, що районні адміністрації - непотрібний орган влади. Як ви вважаєте?

Віктор Грицай: Ми йдемо до реформи децентралізації, в якій адміністраціям відведено зовсім інше місце. Залишиться тільки голова громади і голова виконкому. Тобто само собою питання вирішиться.

На сьогоднішній день адміністрації потрібні. Все таки життєдіяльність району залежить від цього органу влади. До того ж я проти удільних князівств, які можуть виникнути при поділі району на об’єднані територіальні громади. Вона має бути одна.

KV: Чи є в районі проблеми, які обласна влада не помічає?

Віктор Грицай: В минулому році дуже тяжко було бачити проблему з нашими дорогами. Своїми силами було відремонтовано дві міські і дві сільські дороги. Обласні дороги у жахливому стані.

Яготинський асфальтний завод не працював близько 10 років, асфальт нам привозили аж із міста Вишневого. Але район таки добився у влади області відновлення його роботи - у травні цього року завод плануємо наново запустити. Можливо, тоді питання з ямковим ремонтом буде частково вирішено

Читайте: Досье: Грицай Виктор Григорьевич

KV: З якою ціллю приходять у районну раду? Яка мотивація у місцевих депутатів?

Віктор Грицай: До нас прийшло багато молодих людей, яким небайдужа доля району. Вони працюють на добро. Можливо їх мотивація - подальша політична кар'єра.

Є також депутати старшого віку. Та я б не сказав, що їх ціль - залишити по собі слід в історії району. Оскільки в нас командний принцип - якщо ти в грі, то маєш працювати на команду, - результат не завжди важливий. Ти просто працюєш, як і всі, а там вже як вийде. Не так багато в нас патріотів своєї справи.

Мене обрали депутатом райради - я працював. Мене обрали головою - я працюю. Якщо завтра прийде інша каденція - так тому й бути.

Читайте:

Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри

Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років

Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація

Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі

КиевVласть

Ігор Дармостук, Вікторія Білоус

Теги: Віктор Грицай, голова, Яготинський район, рада, плани, новости киевской области