неділя, 28 квітня 2024 г.

Кінець надоїв: Київщина ризикує втратити молочну галузь через ціни на сировину і газ

Кінець надоїв: Київщина ризикує втратити молочну галузь через ціни на сировину і газ

Київщина ризикує втратити частину молочної галузі: більшість переробників та виробників сировини вже заявили про проблеми з рентабельністю виробництва через ціни на газ та політику торгових мереж. Скорочення виробництва та закриття заводів у столичному регіоні вдарить не лише по споживачеві, а й по економіці всієї області. Молочарі твердять: якщо за півроку влада не організується для підтримки агропромислового сектору, українське молоко зникне як явище.

Молочна криза

З початку року виробники та переробники молочної продукції заявляють про загрозу зупинки виробництва. Як стало відомо KV, причиною називають високу ціну на газ, що поглибила й так кризове становище галузі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

За рік, що минув в цілому ціни на газ зросли у 10 разів: з 6-7 гривень за кубометр у січні 2021 року до 60-70 гривень за кубометр у грудні. 

Через різке підвищення цін на блакитне паливо, напередодні нового року закупівельна ціна на молокосировину знизилась на 10%. 

Крім цього, зросли інші витрати, як виробничих, так і переробних підприємств: мінеральні добрива для вирощування кормів подорожчали у 4-5 разів, ветеринарні препарати – на 30%, виросло у ціні технічне обладнання. 

Через те, що 2020 рік був доволі посушливим, фермери не змогли заготовити достатньої кількості кормів або вони були поганої якості. Тому з'явилися додаткові витрати на білкові корми, які також подорожчали у 2-3 рази. 

Експерти наголошують: оскільки Київщина входить до топ-5 областей України за обсягом надходження промислового молока на переробку, ситуація критична: лише за минулий рік відсоток виробництва молочно-товарними фермами знизився на майже 20% і становив 144,4 тис. тонн молока. Молочарні ферми населення виробили 13 тис. тонн молока, що на 11,8% менше, ніж у 2020 році. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Загалом Київська область минулоріч виробила 225,9 тис. тонн молока (-1% проти показників 2020 року) від МТФ та 142,5 тис. тонн (-8,5%) від господарств населення. 

Цікаво, що за минулий рік також збільшився відсоток великої рогатої худоби, що надійшла на переробні підприємства. Так, на забій було відправлено 2113 корів.

Як розповіла у коментарі KV генеральна директорка “Асоціації молочарів України” Ганна Лавренюк, найбільше скорочення обсягів молока відбувається від присадибного сектору. Йдеться про виробництво молока від селян, що тримають одну-дві корови та здають молоко у пункти прийому, яке також потрапляє до переробників. Наразі це близько 20% всього молока, інше – від МТФ. Ще п'ять років назад таке співвідношення було приблизно 30 на 70, що свідчить про стрімкий рух до підвищення частки промислового сектору у ринку молочної продукції. 

“Це пов'язано з урбанізацією, відтоком молоді із села, підвищенням собівартості виробництва молока, новими ветеринарними вимогами та інше. Таким чином єдині, хто може забезпечити стале виробництво молока – великі товарні ферми. Однак, оскільки виробництво молока в Україні скорочується за рахунок виходу з ринку присадибного сектору, промисловий сектор не встигає компенсувати такі втрати. І його також останні три роки сильно лихоманить. У інвесторів та власників товарних ферм немає впевненості у надійності аграрної політики стосовно молочної галузі. Наша галузь вимагає інвестицій близько 6 тис. доларів на одну корову, а термін окупності коштів – 8-10 років. Із урахуванням сьогоднішніх здорожчань – 14-15 років. Багато інвесторів задумались, чи варто йти у такий дорогий та ризикований бізнес”, – каже вона. 

На межі

На початку січня ЗМІ повідомляли про лист від "Яготинського маслозаводу" до партнерів, де повідомлялося про припинення виробництва через значне подорожчання газу. 

Пізніше ГК “Молочний альянс” повідомив, що лист був направлений партнерам з метою інформування про критичну ситуацію не лише у їхніх підприємств, а й у всій галузі, і поки підприємство працює за графіком. 

Однак, заводи Київщини підтвердили, що ситуація із виробництвом наразі змушує бажати кращого. Так, наприклад директор ПрАТ “КАГМА” (Кагарлик) Вадим Мірошник розповів KV, що у перелік, за яким було встановлено фіксовану ціну на газ для бюджетних установ, завод не потрапив, тому немає пільгової ціни на газ.

“Наше підприємство продовжує свою роботу. Ми подали заявку на отримання газу власного видобутку, але як буде далі поки невідомо. Подавали заявку на отримання пільгових тарифів на газ протягом двох місяців (січень-лютий), але її було відхилено. На якій підставі це сталось – не знає ні Мінагрополітики, ні Мінекономіки, ні Комітет з біржових торгівель. Висувають припущення, що заявка могла бути неправильно оформлена чи потрапила до спаму, проте точних причин ніхто не назвав”, – каже він. 

За словами директора ПП “Сімол” Михайло Сіренко (Рокитнянський маслозавод), у них ситуація із виробництвом продукції вкрай критична. 

“На сьогоднішній день маємо такі умови, в яких неможливо працювати. Обсяги виробництва, звісно, зменшились. Ще залишилось карантинним обмеженням внести свої зміни і тоді взагалі не знаю, як бути. Люди й так обідніли настільки, що далі немає куди. Зараз не можу сказати, що підприємство на межі закриття. Поки працюємо на тих ресурсах, які були напрацьовані роками. Що буде далі – не знаю”, – зазначив він. 


Голова Згурівської громади і засновник ТМ “Зінка” (виробництво продукції з козячого молоко) Василь Цвик розповів KV, що ситуація із переробкою стабільна, оскільки вони використовують власну сировину.

”Зінка” не використовує газ, хоча з електрикою та іншим проблеми є, як і всюди. Наше підприємство працює за рахунок власного виробництва. У кого основний вид діяльності – виробництво молока, тому держава знизила ціни на газ до 18 гривень. Я не вірю, що у підприємств є проблеми із цим. Так, все дорожчає – корм, упаковка та інші розхідні матеріали. Звісно, що це впливає на обсяги виробництва. І кожного дня щось змінюється. А проблема в тому, що супермаркети ціни не піднімають. Відсутній симбіоз. Нам простіше, бо маємо своє молоко. А ті підприємства, які його купують, хочуть перекласти відповідальність на виробників. Виробники – на молокозаводи. Мережі як мали свої ціни, так і мають. Ці конфлікти на їхню сталу вартість ніяк не впливають. Те, чого не вистачає у цій ситуації – діалогу”, – сказав він. 

На журналістський запит KV до Сквирської міської ради відповіли, що на її території переробкою молока, виробництвом масла та сиру займається лише одне підприємство – ТОВ “Сквирський завод продтоварів”. Там через підвищення тарифів на газ проблем немає, оскільки вони користуються альтернативними видами палива.

Тимчасова знижка

До жовтня 2021 року молоковиробничі підприємства працювали “в нуль” або із від'ємним прибутком. Лише наприкінці року вони почали отримувати певні доходи, поки стрімко не зросла ціна на газ. Тоді певним медіатором у ситуації між виробниками та переробниками виступило Міністерство аграрної політики. Пізніше до обговорень доєдналося Міністерство економіки. 

5 січня Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило список суб'єктів господарювання, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість та зможуть отримувати для своєї роботи природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25 відсотків. Очікувалось, що цей наказ дасть змогу виробникам не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти.

Однак, в Асоціації газовидобувних компаній України відразу заявили, що державний контроль цін на газ – це не ринковий механізм, і таке рішення призведе до ще більшої імпортозалежності. Там не виключають, що якщо “думка газовидобувників буде проігнорована, компанії будуть змушені відстоювати свої законні інтереси у встановленому законодавством порядку”, тобто – йти до суду.

Крім цього було внесено зміни до постанови Кабміну стосовно заходів протидії епідемії коронавірусу щодо соціально значущих продуктів. У молочній галузі це ті підприємства, які мають основний вид діяльності – переробка молока та виробництво сиру. За словами Ганни Лавренюк, на лютий вартість газу для таких підприємств була встановлена на рівні 11,7 гривень за кубометр. Однак, не всі підприємства мають цей вид діяльності, як основний, до того ж, пільговий газ надається лише на пастеризоване молоко. Також є низка заводів, яка виробляє тільки сир і не може претендувати на пільгу. 

Таким чином, проблема частково була вирішена лише на період до кінця лютого. Оскільки тариф встановлюється кожного місяця, як виробники, так і переробники молока, не мають жодних гарантій, що у березні ціна знову не підвищиться у 10 разів. 

У пошуках виходу

В Асоціації молочарів України запевнили KV, що вихід є – необхідно шукати інструменти впливу на розбалансованість розподілу витрат та заробітків у ланцюжку від виробника до торгової мережі, через яку реалізується 80% всієї продукції. 

“Є доведені факти, коли торгівельні мережі затримують розрахунок постачальникам швидкопсувної продукції, яка реалізується за 2 тижні, на 90-120 днів. Тобто кредитуються за рахунок постачальників”, – кажуть в Асоціації.

При цьому, додали експерти, більшість торговельних мереж активно беруть продукцію з імпорту або самі виступають імпортерами. І якщо на вітчизняну продукцію діє відстрочка, яка може сягати 120 днів, то на імпорт – передплата або розрахунок по факту поставки. Таким чином за рахунок вітчизняної харчової промисловості торгові мережі фінансують імпорт, що, за думкою Асоціації, не є справедливим. 

Одночасно спостерігається скорочення експорту української продукції. Відсоток імпорту значно переважає відсоток експорту, що негативно впливає на розвиток галузі в Україні. 

“Для покращення ситуації на зовнішньому ринку необхідно мати чітку позицію Мінагрополітики і Мінекономіки. Впродовж найближчих 6 місяців необхідно вжити стрімких заходів, аби зупинити нарощення кризи у молочній галузі. У нас немає часу чекати ще рік”, – підкреслили в Асоціації. 

Молочарі вимагають прийняття змін до ЗУ “Про внутрішню торгівлю” у частині встановлення справедливих розрахунків за харчову продукцію, обмеження додаткових послуг, які прописуються торговими мережами (відомі факти, що крім торгової націнки 15-20% у договорі постачання мережі прописують додаткові послуги, які можуть досягати 40% від вартості товару). 

Також розраховують на держпідтримку вітчизняних виробників. 

“Ця боротьба буде непростою, але вона необхідна, щоб дати нашій галузі шанс на розвиток. Молочна галузь одна з найбільш ємних галузей і її втрата означатиме втрату стабільності загалом по Україні. Цього неможливо допустити. Один робітник на молочно-товарній фермі дає роботу ще 9 працівникам у суміжних галузях. Молочна галузь забезпечує велику частину податкових відрахувань як у місцеві, так і в державний бюджети”, – каже Ганна Лавренюк. 

Варто зазначити, що Міністерство економічного розвитку на звернення низки переробних заводів, молочарних асоціацій ініціювало розслідування стосовно неконкурентного імпорту. Зареєстровано у справі величезну кількість дотичних сторін – це і посольства, і торгові мережі, і переробні підприємства. 

Нагадаємо, як раніше писала KV, Кабінет Міністрів вирішив матеріально підтримати сільгоспвиробників, які вирощують культури із застосуванням гідротехнічної меліорації. Сума підтримки не змінилася, але додалася обов'язкова умова для отримання допомоги від держави – використання вітчизняної техніки.

Читайте: Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини

КиевVласть

Виктория Билоус

Теги: новости киевской области, новости киевщины, газ, убытки, кризис, молоко, фермеры, молочники, молочная сфера, производители молока, ассоциация молочников украины, анна лавренюк

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.