вторник, 12 декабря 2017 г.

Чи існує в Україні гендерна рівність

Чи існує в Україні гендерна рівність

У колонній залі Київської міської державної адміністрації (КМДА) зібралося понад дві сотні старшокласників столиці, які спробували разом із експертами знайти способи боротьби з гендерним насильством. Серед учасників щорічної акції "16 днів проти гендерного насильства" були й юні журналісти ІТА "ЮН-ПРЕС".

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Україна приєдналася до цієї кампанії, яка проходить у всьому цивілізованому світі з 25 листопада по 10 грудня. 25 листопада – це Міжнародний день боротьби з насильством по відношенню до жінок. А 10 грудня – це Міжнародний день прав людини.

Тому ці дати  вибрані не випадково. Адже будь-які форми насильства насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Подписывайтесь на новости «КиевVласть»
 

Однією з кричущих проблем людства є гендерне насильство, яке світовим суспільством визнано однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Насильство не обмежується певною культурою, країною, віросповіданням. Основним чинником гендерного насильства є дискримінація, нерівність у суспільстві. Насильство має багато різних вимірів. Тому воно може проявлятися у фізичних діях або в погрозах фізичної розправи.

Цього року широке коло громадських організацій вирішили об'єднати зусилля для протидії всім формам дискримінації та насильства, щоб привернути увагу влади і суспільства до проблем прискорення ратифікації Стамбульської конвенції про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству.

Головна мета акції - привернути увагу до становища і ролі жінок та дітей у сьогоденній Україні. Організаторами заходу виступили КМДА, Служба у справах дітей та сім’ї, Київський міський центр сім’ї "Родинний дім", Національна Рада Жінок України, ГО Київська Школа Рівних Можливостей, ГО "Федерація жінок за мир у всьому світі".

Учасники та учасниці обговорили важливі питання участі жінок у прийнятті рішень в різних сферах життя суспільства, важливість чути голос дітей-тих, хто найбільше страждає від різних форм насильства. В цьому їм допомогли експерти, фахівці, які працювали з молоддю в секціях "Жінки в політиці", "Жінки - громадські діячки", "Жінки в поліції", "Жінки в медицині", "Жінки – волонтерки", "Жінки – військові", "Жінки-миротворці".

Ці секції прагнули відповісти на актуальні питання: "Вчитель – чоловіча професія?", "Жінки кращі в політиці, ніж чоловіки?", "Чи є жінці місце на фронті?" тощо. Досить цікавими й актуальними були дві вистави творчого колективу Школи Рівних Можливостей Гендерного інтерактивного театру "Хочемо жити без війни" та "Людина не товар", які відтворили в постановці прагнення дітей.

Про жінкок–політиків розповіла Наталія Маслова, депутат Київської міської ради. "Зараз у Київраді - 17 % жінок-депутаток. Трохи прикро й несправедливо, що у нас дуже мало жінок політиків. Ті 12 % , що зараз є в Верховній Раді, створили міжфракційне об’єднання "Рівні можливості", чиї дії спрямовані на забезпечення гендерного балансу і дотримання рівних прав для чоловіків і жінок. Зараз члени цього об’єднання лобіюють закон про 40% у виборчих списках до Верховної Ради, тобто, в кожній п'ятірці депутатів має бути як мінімум дві жінки», - сказала Наталія Маслова.

До розмови долучилась депутат Київради Юлія Ярмоленко. "Є світові тенденції, які показують, що від кількості жінок в політиці залежить індекс щастя, тому що чоловіки більше уваги спрямовуються на фінанси і інфраструктуру", - пояснила вона.


На фото: Юлія Ярмоленко

"Лише та країна може розвиватися, в якій буде рівна представленість чоловіків і жінки в законодавчій владі. Жінка гармонізує соціально-гуманітарний напрям та фінанси, інфраструктуру, якими займаються здебільшого чоловіки. Таким чином створюється баланс в суспільстві. Лише діючи разом, ми зможемо збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства, які існують в українському суспільстві та розбудуємо гендерно-рівну країну, вільну від насильства", - впевнена пані Ярмоленко.

Перша жінка-миротворець в Україні Валерія Парада, полковник ЗСУ, третій секретар оборонної секції Місії України при НАТО розповіла KV про роль жінки в збройних силах.

- 99 % українських жінок не бояться їхати на фронті та виконувати свої бойові завдання. Вони не бояться полишати сім'ю і дітей, їхати в миротворчі місії, - каже Валерія Парада. - Інша справа, як чоловіки до цього ставляться. Ми іноді сваримося у своїх кабінетах, але на передовій - відчуття товариськості та взаємної підтримки між чоловіками і жінками, допомоги один одному. Ми виконуємо завдання нарівні з чоловіками і просуваємося по службі також. Але це, можливо, робиться трохи повільніше. Жінка в армії взагалі тепер має право служити на багатьох посадах: командирських, технічних, які раніше жінки ніколи не обіймали. Я пройшла шлях від молодшого лейтинанта до підполковника.


На фото: Валерія Парада, перша українська жінка-миротворець

KV: Чи складним був цей шлях для вас, як жінки?

В.П.: Як для жінки – ні. Мене підтримували. Щоб зараз не казали про гендерні проблеми, я слухала всіх ораторів і згадувала, що не тільки в мене однієї, а й у інших жінок, з якими спілкуюся, так само були мудрі командири, мудрі начальники, які жінок просувають.

Тільки не завжди складається так все гладко. Жінки, як правило, на відміну від чоловіків, ще мають купу обов’язків вдома, і мають все це встигати, і мають займатися дітьми.

У мене була унікальна ситуація. Моя мама сказала: займайся собою і кар’єрою, а я буду виховувати твою дочку. Я не думаю, що іншим жінкам, дівчатам так само пощастило. Мама виховала мою дочку, виростила і вивчила. І моя дочка тепер також офіцер, старший лейтенант – вона служить у ЗСУ.

KV: Які сьогодні є перешкоди, щоб жінки частіше отримували звання?

В.П.: Ніщо не зважає. Тільки жінкам в армії треба докладати більше зусиль і докладати їх щодня.

Деякою мірою іноді доведеться навіть забувати про сім’ю. Якщо балансувати між сім’єю і армією, далеко не завжди можна чогось досягти. Але, можливо і таке. Підтримка сім’ї, підтримка командирів і начальників – запорука успіху.

Також важлива безкінечна робота над собою. І так щодня: без вихідних, без свят.

Ще треба знайти ту половинку, яка дозволить робити армійську кар’єру. Чоловіки доволі ревниво ставляться іноді до питань рівності жінки саме в армії. Але ми доказуємо їм те, що ми не суперники, а товариші. І, якщо ми кращі, вони мають нас підтримувати у просуванні по службі. Не заздрити, а підтримувати. Сьогодні я бачу, що в більшості випадків так і є.

Я бачу, що дівчата ідуть не тільки задля військової романтики і не для того, щоб ними хтось захоплювався. Вони йдуть за покликом душі. І я дуже сподіваюся, що вони залишаться надовго.

Бо цей перший романтичний поклик, відчуття, військова форма, військова техніка, близькість фронт – усе воно з часом проходить. Ти до цього звикаєш. І тоді потрібно самій шукати свій шлях в армії. Зорієнтуватися, чи ти хочеш бути командиром, чи відчуваєш, що ти штабний офіцер і краще будеш відпрацьовувати документи і щось створювати для армії. Наприклад, систему забезпечення, систему бойової підготовки, систему військового навчання, систему військової освіти.

Я ще помітила, що в армії успішно роблять кар’єру жінки, які мають педагогічну освіту. Тим більше, що змінюються виклики і загрози, змінюються ситуації, пріоритети. Колись були операції миротворчі, з підтримання миру, а зараз це операції зі стабілізації, з примушення до миру.

Захист Батьківщини – це не чоловіча, або жіноча справа. Це справа громадянина. Це свідчить про те, що в Україні правильне суспільство, правильна молодь, і що усі ми маємо правильні відчуття по відношенню до своєї Батьківщини. Лише завдяки армії я мала змогу бачити світ і спілкуватися, і знаходитися всередині військових колективів у інших країнах. Я маю на увазі присвяченість своїй професії, рівень бойової підготовки.

Хочеться, щоб скоріше закінчилася війна і наступив мир. Але коли наступить мир, щоб керівництво держави і суспільство не забуло про армію, як це було, не вважало, що армія для країни – це, перш за все, фінансовий тягар.

Довідка KV: Валерія Парада проходила службу, зокрема, у штабі Тимчасових сил ООН у Південному Лівані, у складі 81 тактичної групи ЗСУ Багатонаціональних сил у Республіці Ірак та у штабі сил КФОР.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

KиевVласть

Людмила Кухаренко

Теги: новости киева, права женщин, гендерное равенство, гендерное насильство, женщина в политике, женщина на фронте

понедельник, 11 декабря 2017 г.
22:37
Суд отпустил Саакашвили на три ночи погулять по Киеву
20:50
На столичном Подоле задержали серийного похитителя лифтовых катушек
20:35
Частный автовокзал “Теремки” не закрыт, а заморожен, - директор Александр Колосовский
20:27
В Киеве возобновлено движение трамваев № 1 и 2
20:02
Впервые в Украине определены лучшие политтехнологи и политконсультанты (фото, видео)
19:50
Столичный ТЭК не удалось застраховать от концессии
19:27
В КП “Киевпастранс” решили дорого затариться “фуфломицинами”
19:07
Суд оправдал экс-ректора налоговой академии Мельника по делу о продаже помещений
18:55
Три человека погибли в пожарах на Киевщине за прошлое воскресенье
18:40
Минюст требует через суд от “Киевэнерго” 54 млн гривен
18:15
В Белой Церкви повысится качество питьевой воды
18:05
В ближайшее время станцию метро “Святошин” ожидает капитальная реконструкция
17:55
Кличко: Нам удалось отстоять интересы общин при принятии госбюджета на 2018
17:39
КП “ГИВЦ” планирует переплатить за два автомобиля 3 млн гривен
17:28
Смертность в киевских ДТП за год существенно выросла
17:03
В Броварах мужчина прогуливался по улицам с гранатой
Календарь событий
В Киевсовете с правками согласовали ДПТ промышленной части Святошинского района Киева
11 декабря 2017 г. 16:00
В Киевсовете с правками согласовали ДПТ промышленной части Святошинского района Киева
Проект Детального плана территории (ДПТ) в границах проспекта Победы и железнодорожных путей в Святошинском районе Киева фактически готов к выносу на горсовет. На минувшей неделе этот документ был согласован профильной комиссией Киевсовета с учетом правок о недопустимости перевода некоторых промышленных территорий ПАО “АТЭК” в статус жилых. Большинство депутатов выступило категорически против уничтожения промышленности ради строительства многоэтажек. Теперь в Киевской горгосадминистрации (КГГА) должны успеть все исправить до заседания горсовета. Отметим, сделанный за деньги ООО “Термогальванический завод” проект ДПТ традиционно не соответствует положениям действующего Генплана развития Киева и существенно увеличивает плотность населения в микрорайоне.