Хто володіє інформацією, той керує ситуацією
На початку 2021 року 51% українців вважали, що Інтернет є головним джерелом інформації, а за телебаченням близько 44%. Це вперше в Україні, коли частина користувачів глобальної мережі перевищила інші засоби комунікації. Однак, телебачення, радіо та преса залишаються основними джерелами інформації для людей похилого віку. Це не секрет, що українські мас-медіа належать олігархам та стали не просто засобом заробітку, а саме інструментом впливу на суспільну думку. В умовах інформаційної війни психологи рекомендують узагалі не дивитися передач, не читати статей і не слухати людей, які намагаються поширити маніпулятивний меседж. Але ж нами користуються не тільки через ЗМК...
Ми зіштовхуємося з маніпуляторами майже кожен день – це може бути начальник, який шантажує вас зарплатнею чи звільненням або ваша дитина, яка випрошує іграшку за допомогою сліз та істерик. Мова піде про більш глобальні речі – політичні погляди та воля вибору.
Маркетологи – акули людської психології
Перед будь-якими маніпуляціями стоїть однакова задача: спровокувати вас щось зробити. Цим саме й займаються політики та маркетологи. Почнемо з останніх.
Чи знали ви, що спокійна та мелодійна музика у торговому залі магазину підіймає продажі на 17%? Це працює за рахунок того, що така атмосфера впливає на нашу пильність, і ми більш піддаємось різноманітним акціям та знижкам. Також, рушійним чинником продаж є сексуалізація рекламних образів, які більш яскраво нам запам’ятовуються. Такий спосіб має успіх, тому що дзеркальні нейрони в нашому мозку дають змогу уявляти себе такими ж привабливими. Саме тому, реклама навіть звичайного автомобіля має сексуальний підтекст, направлений, щоб викликати у глядачів певні емоції. Пригадаємо різноманітні дегустації в торгових залах. Невеликі шматочки їжі так і привертають до себе увагу. Ви переконуєте себе, що ви тільки спробуєте, та підете далі за необхідними товарами, але ви вже на гачку: у вашому мозку до переліку речей додається ця їжа, ваш шлунок подає сигнали, що він зголоднів. Також якщо біля стенду з дегустацією багато людей, спрацьовує ще одна маніпуляція – схвалення більшістю. Як показує статистика, такий метод підвищує продажі в 2.2 рази.
Прийоми ЗМІ в руках політиків
Щодо політиків та їхніх ЗМІ. По-перше, проплачені медіа потрібні для пропаганди однієї чи іншої точки зору на проблему, але не все так просто: недостатньо лише освітити якусь новину й сказати: “Ці погані”. Тут потрібен довготривалий вплив на глядачів, під яким вони мають змінити свою систему поглядів та цінностей на певний лад. Вступають у силу різноманітні маніпуляції: гра на емоціях, спекуляція на темах грошей, зарплат, згуртування навколо загального ворога та інші.
А по-друге, політики користуються ЗМІ заради просування своїх кандидатур на різноманітні посади під час виборів. Тут приходять на допомогу усі кольори піару: чорний, сірий, білий, рожевий, жовтий та інші. Як приклад, у 2019 році, під час передвиборчої гонки президента України, мешканці Києва знайшли у своїх під’їздах провокаційні листівки з підписом “Не гони наркомана в своєму під’їзді, може це твій майбутній преЗЕдент”. Тут наявний чорний піар, але штаб головного опонента – тодішнього президента Петра Порошенка – не взяв відповідальність за розповсюдження цієї антиреклами.
Або місцеві вибори – де завжди вирують пристрасті. Цікава історія з бердянського політичного досвіду: кандидат на посаду голови Павло Насєдкін під час кампанії вдало застосовував зелений піар. Нагадував усім, що він засновник благодійного фонду для пенсіонерів “Дядя Гоша” та організації “Чисто Бердянськ”. Перша організація займалася питанням дозвілля мешканців міста, участь у програмах фонду була цілковито безкоштовною, але ці заходи стали у нагоді, коли Насєдкін пішов на вибори. Пенсіонери стали його основною підтримкою. Що стосовно проєкту “Чисто Бердянськ”, у ньому Насєдкін пропонував мешканцям залучитися до плогінгу, у якому біг підтюпцем поєднувався зі збором сміття – це також була маніпуляція екологічною темою.
Саме так, викликаючи різноманітні емоції та враження, політики можуть керувати людьми. Використання усіх кольорів піару, методів впливу – усе це має одну ціль: викликати реакцію, змусити змінити свою думку, при цьому створюючи ілюзію об’єктивності нашого вибору.
Але як протистояти маніпуляціям? На це дає відповідь психологиня Центру дитячо-юнацької творчості Тетяна Кулікова. Вона поділилася декількома порадами з цього приводу: “Перш за все, не дозволяйте вас квапити. Проаналізуйте новину вже з боку сприйняття розумом, а не емоціями. По-друге, не бійтесь не погоджуватися на нав’язану картину світу. Перевіряйте факти самостійно. По-третє, будьте холодними, вмикайте критичне мислення кожного разу, коли читаєте будь-яку інформацію. Та наостанок, викорінюйте з себе почуття провини. Ця порада здебільшого стосується маркетингових ходів, які змушують вас почувати себе гіршими за інших.”
Уся реклама та піар – це частини медіакоду нашої країни. Саме ми вирішуємо, як його сприймати та що робити з отриманою інформацією. Чи сліпо вірити ЗМІ, чи включати критичне мислення, вчитися розрізняти факти від фейків.
Обирай!
Наостанок треба зауважити, що не вся реклама – це погано. Наприклад, соціально-некомерційний вид маркетингу має на меті зміну моделі суспільної поведінки та привертання уваги до проблем соціуму. Така реклама з допомогою креативних відеороликів, інсталяцій та фотографій висвітлює такі важливі теми як аварії на дорозі, захист тварин, куріння, глобальне потепління. Вона має схожість зі звичайним маркетингом – викликати емоцій, але, якщо в першому випадку ці почуття повинні змусити нас щось купити або за когось проголосувати, то тут, завдяки ним, люди можуть змінити свої погляди на важливі проблеми. Яскравим прикладом слугує ісландська соціальна реклама проти керування авто у нетверезому стані. “Випив? Обирай, хто тебе повезе”, – так звучить напис на світлині, на якій зображено авто таксі, швидкої, поліції та моргу.
Тож, обирайте: чи бути жертвою маніпуляцій, чи самостійно керувати ситуацією.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Фото: flytothesky.ru
