четвер, 23 травня 2024 г.

Дом-музей Максима Рыльского в Ирпене прекратил свое существование - теперь идет поиск виновных

Дом-музей Максима Рыльского в Ирпене прекратил свое существование - теперь идет поиск виновных

В г.Ирпене Киевской области разрушили дом-усадьбу, в котором в послевоенные годы жил украинский поэт Максим Рыльский. Нынешний владелец дома - некий Владислав Равилко - решил снести дом, несмотря на то, что чиновники из Департамента культуры города Ирпеня буквально умоляли его этого не делать и предупреждали о скором внесении усадьбы в реестр культурных памятников.

Как стало известно KV, утром, 21 июля, местные жители заметили, как с крыши дома исторического значения неизвестные снимают шифер. Заведующая фондом Ирпенского историко-краеведческого музея Елена Плаксина была одной из первых, кто обратил внимание на действия неизвестных лиц, и связалась с отделом культуры муниципалитета.

Вызвали милицию. В то же время работники горсовета связались с владельцем старинной усадьбы, который подтвердил, что в музее орудуют его люди.

Несмотря на увещания муниципальных чиновников прекратить ломать и оставить дом-музей Рыльского в покое, хозяин дома, Владислав Равилко, не отказался от своих планов. Мужчина уверял, что ничего не знал о культурной ценности дома, и действует на основании закона о частной собственности, а никаких переговоров о ценности дома как исторически значимом месте с ним чиновники местные не вели.

Теперь дома-музея Максима Рыльского в Ирпене не существует.

По словам начальника отдела культуры, национальностей и религий Ирпенского горсовета Евгения Антонюка "они это дело так не оставят":

"Виновные должны быть наказанными. Со стороны городского управления культуры в милицию было подано заявление о возбуждении уголовного дела, также подано ходатайство в прокуратуру. Но для того, чтобы дело набрало обороты необходимы документальные подтверждения того, что в этом доме, действительно, проживал Рыльский. Если уж не удалось уберечь дом, нужно сделать все возможное для того, чтобы хотя бы саму усадьбу Рыльских сохранить как памятку, а также приложить все усилия к сохранению других памятников города", - сказал чиновник.

Ситуация, в свете которой государство не уберегло памятник своего культурного наследия, сложилась еще в 2007 году. Тогда специально созданной Комиссией по охране историко-культурного наследия Приирпенья был утвержден реестр всех культурно-исторических объектов Ирпеня, но на сессии городского совета список не был принят.

"Дом Рыльского в данном случае стал как бы жертвоприношением. Дома - нет, но зато все остальные памятники наконец-то приняли под охрану. Но это было самое значимое место в Ирпене", - считает Плаксина.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook 

Для справки: В доме Рыльский с семьей жил, начиная с 1930-х годов. В 20-х годах прошлого века будущий известный поэт, публицист, научный деятель проживал в Доме творчества писателей в Киеве, но уже в конце следующего десятилетия решил найти дом для тихой уютной жизни за пределами большого города. Семья Рыльских выбрала домик недалеко от железнодорожного вокзала и приобрела его за средства, полученные писателем за либретто одной из опер Лятошинского.

Семья поэта занялась обустройством и достройкой дома, за короткое время дом обложили кирпичом, появилась застекленная веранда с кирпичными "вазонами для цветов. Высадкой сада занимался поэт лично, часто привлекая к этому делу друзей-писателей, которые гостили на этой уютной усадьбе. Заселились Рильские сюда в 1937-38 годах, но в 1941 году вынуждены были отправиться в эвакуацию, оставив родные подворья. И вплоть до возвращения из эвакуации, в 1944 году, Рыльский не знал, подверглось разрушению его жилища или нет.

Во время войны здание занимала немецкая комендатура, поэтому дом и уцелел. Но психологически семье было тяжело там оставаться и вскоре, в 1951 году, Рильские переехали в только что достроенный дом в Голосеево, а ирпенскую усадьбу продали. С того времени дом переходил из рук в руки, перепродавался и так продолжалось вплоть до сих пор.

Дом смог пережит Вторую мировую войну, однако, неповоротливость современной бюрократической машины и жестокосердность некоторых людей, перемолола его руками рабочих.

Источник: Prostir.museum

КиевVласть

Кристина Шевченко

Теги: новости киевской области, ирпень, дом рыльского

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.