неділя, 1 грудня 2024 г.
Знищення репродуктивних клітин загиблих військових: покроковий аналіз

Знищення репродуктивних клітин загиблих військових: покроковий аналіз

Тарас Шамайда

співкоординатор руху добровольців “Простір свободи”

Хто і як протягнув норму про знищення репродуктивних клітин загиблих військових. Покроковий аналіз.

Дика історія з появою законодавчої норми про обов’язкове знищення репродуктивних клітин загиблих українських військових – не випадковість, як дехто намагається подати. Це яскраве свідчення системної деградації влади. Як у сенсі моральному, так і в сенсі спроможності управляти державою.

На жаль, в останні кілька років подібні історії трапляються дедалі частіше. Тим важливіше на прикладі історії з цією скандальною нормою розібратися, чому і як це відбувається і чому не спрацьовують запобіжники, які мали б убезпечувати державу і її громадян від таких обурливих нововведень.

Отже, розберемо цю історію крок за кроком.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Дія перша. 9 вересня 2022 року. Велика група депутатів з різних фракцій на чолі з представницею монобільшості Оксаною Дмитрієвою реєструє законопроєкт №8011 “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство”.


Проєкт, можливо, й не ідеально виписаний, але загалом правильний. Його суть у тому, що українські військові безкоштовно (за рахунок державного бюджету) мають право на “забір, консервацію та зберігання репродуктивних клітин”. Головна ініціаторка проєкту Дмитрієва за фахом лікарка, до депутатства керувала приватною клінікою, в Раді є заступницею голови комітету з питань здоров’я нації. Жодної норми про знищення репродуктивних клітин у разі смерті військового в проєкті не було.

Дія друга. 12 жовтня 2022 року. Профільний комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на чолі з Галиною Третьяковою (фракція “Слуга народу”) розглядає законопроєкт і зауваження до нього, що надійшли від багатьох міністерств, і рекомендує парламенту підтримати його в першому читанні.

Дія третя. 21 березня 2023 року. На пленарному засіданні Верховна Рада обговорює і підтримує законопроєкт №8011 у першому читанні. За – 256 голосів, проти – 0, утримались – 0. Скандальної норми в тексті проєкту нема.

Дія четверта. Кінець березня – початок квітня 2023 року. Депутати, відповідно до регламенту, подають поправки до законопроєкту. Ось тут і з’являється поправка №75, яку подає голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький (фракція “Слуга народу”), до депутатства – президент клініки “Борис”. Текст цієї поправки – це і є той текст, який у підсумку записаний в остаточно ухваленому законі: “у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією”.


Зважаючи на зміст поправки і особу автора нескладно здогадатися про мотиви її внесення. Але складно підібрати слова, щоб оцінити весь жах і цинізм цієї пропозиції. Проте поправка – ще не закон. Адже є ще багато етапів розгляду законопроєкту, на яких подібні жахливі ідеї мали б відсіватися. Однак не відсіваються. Саме через той безпрецедентний рівень моральної й управлінської деградації влади, про який згадано вище. Отже, що було далі?

Дія п’ята (будьмо уважні!). 7 вересня 2023 року комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглядає порівняльну таблицю і текст законопроєкту до другого читання. Голова комітету Галина Третьякова (“Слуга народу”) та голова робочої групи з опрацювання законопроєкту Михайло Цимбалюк (фракція ВО “Батьківщина”) пропонують підтримати текст і таблицю, які передбачають врахування поправки №75.

Як свідчить стенограма засідання, і представниця МОЗ (директорка департаменту медичних послуг Тетяна Орабіна), і головна ініціаторка законопроєкту Оксана Дмитрієва повністю підтримали проєкт з урахуванням поправки 75.


Пані Дмитрієва сказала дослівно таке: “Дякую всім, хто був долучений до цього. Побачила таблицю, зі всім погоджуюся, тому у мене заперечень ніяких немає”. Ці слова важливі в контексті нинішніх заяв пані Оксани, що скандальна норма потрапила в закон якось без неї і всупереч її волі.


Відбувається голосування. Всі присутні на засіданні члени комітету одностайно голосують за редакцію законопроєкту з нормою про знищення репродуктивних клітин загиблих воїнів. Ось повний перелік цих депутатів:

- Галина Третьякова, Вадим Струневич, Олег Арсенюк, Анатолій Остапенко, Тарас Тарасенко, Тетяна Циба (всі – “Слуга народу”);

- Михайло Цимбалюк (ВО “Батьківщина”);

- Ірина Никорак (“Європейська солідарність”).

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Тобто ці депутати в кращому разі не зрозуміли, за що вони проголосували (хоча текст поправки №75 є гранично ясним і нескладним для розуміння), в гіршому – свідомо підтримали проєкт із цим доповненням.

Дія шоста. 15 вересня 2023 року. Головне юридичне управління Верховної Ради бачить, що комітет пропонує дичину. І у своїх зауваженнях серед іншого прямим текстом пише: “підпункт 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту, яким передбачається, що "у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією" взагалі нівелюється право особи на біологічне батьківство (материнство)”. І закінчує висновок словами: “зважаючи на характер висловлених зауважень, пропонуємо законопроект доопрацювати з урахуванням можливостей, передбачених частиною шостою статті 118 Регламенту Верховної Ради України”.


Пані Третьякова і її комітет застереження Головного юридичного управління ВР ігнорують (загалом, парламентарі регулярно ігнорують висновки власного юридичного управління, – KВ).

Дія сьома. 22 листопада 2023 року. На пленарному засіданні Верховна Рада розглядає і ухвалює законопроєкт №8011 у другому читанні і в цілому. В звичній для Ради нинішнього скликання манері закон ухвалюють без обговорення. Весь розгляд зайняв 2 хвилини – кілька слів від спікера, кілька речень від представника комітету депутата Цимбалюка і голосування. За  – 271, ніхто не проголосував проти і не утримався. Ніхто не звернув увагу на поправку 75, як, утім, і на жодну іншу поправку.

Дія восьма. 27 листопада 2023 року. Голова Верховної Ради [Руслан Стефанчук] підписує закон і направляє на підпис Президенту [Володимиру Зеленському]. Ні МОЗ (наказ якого №787 унеможливлює використання біометаріалів після смерті донора, – KВ), ні Уряд в цілому (на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем, – KВ), ні Офіс Президента (на чолі з Андрієм Єрмаком, – KВ), вочевидь, не помічають у законі нічого такого, через що Президент міг би скористатися правом повернути його в парламент із зауваженнями.

Дія дев’ята. 21 грудня 2023 року. Президент України підписує закон, традиційно пропустивши встановлений Конституцією 15-денний термін підписання або ветування закону (ця хронічна звичка Володимира Зеленського – предмет окремої розмови).

Дія десята. 23 грудня 2023 року закон [3496-IX] офіційно опублікований.

Закон набирає чинності 23 березня 2024 року. У народних депутатів і Президента є час, аби внести до закону зміни і вирішити створену ними проблему.


Автор малюнка Юрій Журавель

Але, доки не зміниться саме ставлення нинішньої влади до права і законотворчості, такі проблеми виникатимуть знову і знову.

Тарас Шамайда, співкоординатор руху добровольців “Простір свободи”

Джерело публікації

КиївВлада

Теги: новини україни, війна росії проти україни, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, денис шмигаль, президент україни, руслан стефанчук, офіс президента, андрій єрмак, галина третьякова, міністерство охорони здоров’я, Оксана Дмитрієва, михайло радуцький, володимир зеленский, законопроєкт №8011, закон 3496-IX, головне юридичне управління верховної ради, зберігання біологічного матеріалу, знищення біоматеріалу загиблих воїнів, тетяна орабіна

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.