субота, 2 листопада 2024 г.
Життя і здоров’я української молоді – на межі катастрофи

Життя і здоров’я української молоді – на межі катастрофи

Анна Куценко

директор Киевского молодежного центра

Здоров’я дітей - це фундамент успішності (або неуспішності) майбутнього розвитку держави. І саме у цій сфері у насвеличезні проблеми. Реальний стан здоров’я молоді - катастрофічний за впливом на майбутнє України.

Якщо політика нашої держави не зміниться, то, згідно прогнозу ООН, у 2050 році населення України становитиме всього 26 млн. людей.

Давайте подивимось на показник тривалості життя: у нашій країні він становить 67 років, а, наприклад в Ісландії, Швейцарії чи Швеції - понад 80 років. При цьому, показник здорового життя наших співвітчизників - 55 років, а в європейців - більше 70 років.

Саме тому першочерговим завданням у державі є зміцнення здоров’я українців, особливо дітей шкільного віку.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

За даними Міністерства охорони здоров’я України, серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів спостерігаються: функціональні відхилення в діяльності різних систем організму – у 50%, функціональні відхилення серцево-судинної системи – у 26%, нервово-психічні розлади – у 33%, захворювання органів травлення – у 17%, захворювання ендокринної системи – у 10% школярів.

Упродовж шкільних років зменшується відсоток здорових дітей – з 35% у першому класі до 18% у випускному. 53% молоді закінчує школу з хронічною патологією.

При вивченні психологічного стану підлітків у 58% з них було виявлено психічну втому, у 49,3% – стан тривожності, у 9,8% – стресові реакції.

Фахівці пов’язують такі низькі показники здоров’я з детренованістю дітей, великим шкільним навантаженням і напруженням режиму їхньої праці і відпочинку, нераціональним способом життя та погіршенням соматичного стану здоров’я.

Для нормального розвитку дитина середнього шкільного віку повинна мінімально подолати дистанцію в 7 кілометрів за добу, а також перебувати на свіжому повітрі не менше 3-ох годин на добу.

Фантастичні норми, як для сьогоднішнього темпу життя школярів, чи не так?

Адже тривалість, інтенсивність, інформаційна насиченість навчальної діяльності сучасного школярика - поза межами можливого.

Наприклад, робочий тиждень старшокласника іноді перевищує 50-53 години (порівняйте: тривалість робочого тижня дорослої людини не перевищує 40-41 години).

До того ж, більшу частину цього часу дитина проводить у навчальних класах, за незручними партами, при поганому освітленні, без належної вентиляції приміщень.

Плюс тривалість дитячого сну, яка в середньому не перевищує 7-8 годин, при потребі не менше ніж 9,5-10 годин.

Сьогодні досить гостро постає проблема здорового харчування дітей, адже його низька якість не здатна забезпечити організм елементами, необхідними для росту і здорового розвитку.

До то ж, офіційно визнано, що майже у третини (а саме - 27 %) нашого населення не вистачає грошей на здорове харчування.

Смертність молодих людей у віці 15–29 років, який охоплює 15-річний інтервал від періоду статевого дозрівання до віку, коли переважна більшість уже створює сім’ю, в Україні значно вища, ніж у країнах Європейського Союзу. Вона складає 111,16 на 100 тисяч населення проти 43,31у країнах ЄС.

Через неприродні причини молоді люди гинуть у 1,5 частіше, а показник смертності внаслідок інфекційних захворювань українців у 17 разів вищий, ніж у їхніх ровесників у ЄС – 12,37 проти 0,74.

Крім того, фахівці наголошують на високій передчасній смертності чоловіків активного працездатного віку, що залишається надзвичайно гострою демографічною проблемою сучасної України.

Тож, враховуючи процеси децентралізації влади в Україні, нам важливо врахувати проблеми кожної громади у цій сфері,звертаючи особливу увагу на молоде покоління. Забезпечення у пріоритетному порядку підтримки та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя молоді у столиці та в регіонах України – одна з ключових складових майбутнього гармонійного розвитку держави.

Анна Куценко, директор Київського молодіжного центру

Читайте: Киевсовет расширил перечень вопросов для рассмотрения комиссией по охране здоровья

КиевVласть

Теги: діти, новини, здоров’я, життя

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.