Земля і Конституція – платформа економічного зростання
Надати власникам землі право розривати договори користування землею, сформувати нову політику аграрного розвитку за участю виключно українців і в інтересах українців, сформувати ефективного власника землі виключно з громадян України, не допустити концентрації землі у обмеженого кола осіб – ці та інші важливі чинники, як соціальні, так і економічні, повинні створювати систему нових прогресивних земельних відносин.
Проблема земельних відносин назріла – і її необхідно вирішувати, але вона повинна вирішуватися в конституційній площині збереження української землі, як об’єкта права власності українського народу. Окрім того, вирішення проблеми земельних відносин повинно стати основою повноцінного розширеного відтворення аграрної галузі, а не розпродажу української землі.
Задача складна, але вирішити її можна. Тільки вона не вирішується шляхом прийняття законодавства про так званий ринок землі. Запропоновані в парламенті депутатською більшістю проекти законів з впровадження так званого ринку землі сільськогосподарського призначення мають антиконституційний характер і направлені проти державності, громадян України як власників землі. Зберегти землю за українським народом і позитивно вирішити проблему земельних відносин можливо тільки дотримуючись Конституції України, а не спробами підмінити її антинародними законами.
Мова йде про проєкти законів №2178-10, який розглядається зараз в другому читанні, та №2194, який прийнято в першому читанні, саме вони мають створити так званий ринок землі, на тлі визначення Конституцією України Українського народу єдиним власником земельних ресурсів та їх складових.
Поглиблення протиріч Конституції з положеннями кількох десятків законодавчих актів України у сфері земельних правовідносин, їх надмірна розгалуженість засвідчують відсутність єдиних принципів і науково-обґрунтованих основ ефективного землекористування, які забезпечували б гарантію невідчужуваності прав власності на землю Українського народу, використання земельних ресурсів в інтересах усіх громадян України.
Розпорядження землею від імені народу органами державної влади та органами місцевого самоврядування без народного на те волевиявлення спотворює принцип природного невід’ємного права Українського народу на землю, як її власника.
Законопроєкти №2178-10 та №2194 не містять жодної норми про право селян-власників землі, натомість метою цих законів було і залишається створення умов для вимушеного продажу землі селянами за безцінь з подальшою концентрацією землі в руках обмеженого кола осіб.
Лозунг про те, що селянину необхідно надати право розпоряджатися землею, є нічим іншим, як маніпуляцією від діючої влади, якій необхідно, з одного боку, створити умови, щоб селяни були змушені продати землю, а з іншого боку – законно купити землю селян визначеному й заздалегідь обмеженому колу осіб.
Маніпулюючи такими лозунгами, діюча влада своїми законодавчими ініціативами про так званий ринок землі хоче визначити, що земельні ділянки, які перебувають в оренді, фактично не можуть бути відчужені без згоди орендаря – таку норму передбачено ввести в дію проектом закону №2194 шляхом доповнення ст. 130 Земельного кодексу частиною третьою.
Це порушення прав і свобод громадян – права і свободи визначає не Конституція чи закон, а орендар. Фактично це обмеження прав і свобод громадянина іншим громадянином чи особою, що має ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до запропонованої проєктом закону №2178-10 нової редакції статті 131 переважне право на придбання земельної ділянки у селянина взагалі може бути передано (може бути і продано) від орендаря іншій особі. Без власника буде вирішуватись питання, хто має першочергове право на придбання його землі.
Додавши до цих антинародних законодавчих змін існуючу багаторічну практику – торгівлю правами оренди земельних ділянок селян через купівлю-продаж корпоративних прав підприємств-орендарів без згоди власників землі-орендодавців, можна впевнено говорити про прагнення поновлення в Україні феодалізму та кріпосництва.
Реалізація сценарію з розпродажу землі від діючої влади не в інтересах українців, і тому наша політична партія "Опозиційна платформа – За життя” робить все, щоб унеможливити прийняття антиконституційних і антинародних законів.
Країні та українському народу необхідні конституційні закони з регулювання земельних відносин в інтересах українців, з реалізацією конституційних прав кожного громадянина особисто і українського народу в цілому. Необхідно законодавчо закріпити правові основи земельних відносин, при яких буде зростати цінність землі – а не ціна, буде зростати добробут селянина-власника землі – а не тільки вартість оренди.
Важливим для законодавчих змін щодо реалізації земельних відносин в інтересах українського народу та держави є повернення прав і преференцій власникам землі та надання можливостей для здійснення самостійного господарювання на власній землі на правах співвласника з об’єднаними територіальними громадами чи народом як особисто, так і через участь в товариствах, в яких об’єднуються власники незалежно від віку та фізичних можливостей.
Це повинно бути реалізовано через законодавче закріплення наступних положень:
-
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
-
надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
-
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
-
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
-
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
-
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
-
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
-
державна допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
-
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
-
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Визначенні вище принципи регулювання земельних відносин в державі мають слугувати правовому базису захисту конституційних прав і свобод громадян України, як співвласників основного національного багатства, яким є земля, і джерелом влади від імені Українського народу.
Василь Німченко, народний депутат України, фракція “Опозиційна платформа – За життя”
