Як закласти фундамент власного успішного бізнесу
Чимало людей хотіли чи хочуть започаткувати власну справу. Більшість з нас лякає багато підводних каменів, ризики та юридичні аспекти. Страх невдачі багатьох відділяє від того, щоб займатися улюбленою справою й отримувати за це кошти. Тож я вирішив описати тонкощі відкриття свого бізнесу та розглянути основні юридичні формальності, про які варто знати, якщо ви таки наважилися започаткувати власну справу.
Насамперед, варто знати, що діяльність малого та середнього бізнесу регламентується Законом України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
Відтак, малий і середній бізнес в Україні може здійснюватися в декількох організаційно-правових формах: фізична особа-підприємець або юридична особа. Найрозповсюдженіші форми юрособи — товариство з обмеженою відповідальністю та приватне підприємство. Можуть використовуватись й більш складні організаційні форми — публічне та приватне акціонерні товариства.
Реєстрація фізичної особи в якості підприємця і будь-якої іншої юридичної особи, тобто суб’єкта підприємницької діяльності, здійснюється Державним реєстратором у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), реєстраційну дію також може виконати нотаріус. Або ж це можна зробити у додатку “Дія” онлайн, якщо ви реєструєте фізичну особу-підприємця.
Зауважу, що у зв’язку із реформою децентралізації у багатьох громадах (здебільшого там, де є політична воля керівників) з’являються нові Центри надання адміністративних послуг. Наприклад, на сайті Київської ОДА є перелік ЦНАПів в населених пунктах області (http://koda.gov.ua/
Після реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності Державний реєстратор зобов’язаний подати відразу інформацію про новоствореного підприємця до податкових і пенсійних та органів соціального страхування. Тобто зайвих кроків, відтепер, робити не потрібно.
Чи не найважливішим питанням є сплата податків. Важливо знати, як оподатковується в Україні малий та середній бізнес. Так, фізичні особи-підприємці (перукар, продавець, майстер з ремонту взуття чи годинників), які не мають найманих працівників та мають річний дохід до 1 млн гривень сплачують щомісячний податок лише за себе. Сума не повинна перевищувати 10% від прожиткового мінімуму. Це — І група платників єдиного податку. ІІ група — це підприємці, котрі здійснюють підприємницьку діяльність з надання послуг, в тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. Річний дохід у них повинен досягати 5 млн гривень, а кількість найманих працівників не перевищувати 10 осіб. В такому випадку бажано відкрити рахунок для здійснення безготівкових операцій. Вони сплачують податок у розмірі до 20% мінімальної заробітної плати. До ІІІ групи платників єдиного податку відносять фізосіб-підприємців та юросіб із щорічним доходом у понад 7 млн гривень та необмеженою кількістю працівників. Податкова ставка становитиме 3% та 5% доходу для фізичних і юридичних осіб відповідно. І остання IV група — це сільськогосподарські виробники, в котрих частка с/г виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, мають достатньо велику кількість працівників. Для них розмір ставок податку залежить від категорії (типу) земель, їх розташування.
І останнє, що варто знати — це вчасне подання фінансової звітності щодо ведення бізнесу. Таку звітність приймає податковий орган. Подається щорічний баланс та квартальні декларації. Зараз це робити дуже просто. Є певні програми, що дозволять вам подати фінансову звітність вчасно та швидко. Або можна звернутися за послугою до фахівця.
З власного досвіду скажу — не потрібно боятися вже сьогодні закласти фундамент власного успішного бізнесу! Адже ви матимете шанс вибрати свою нішу і досягати в ній успіху. Не бійтесь конкуренції та перешкод, а з ентузіазмом і турботою про клієнта робіть свою справу, зважуйте ризики і завжди удосконалюйтесь — і все вдасться. Перевірив на собі!
Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради
