п'ятниця, 22 листопада 2024 г.
Як відбувається розподіл майна при розлученні

Як відбувається розподіл майна при розлученні

Роман Титикало

Адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій

За даними Мін’юсту протягом 2020 року в Україні зареєстровано понад 119 тис. розлучень. Це не рахуючи цивільних шлюбів, що сьогодні є дуже популярними, та їхня статистика не ведеться. Розлучення — справа не із приємних, але при складних обставинах надважливо знати свої права. Особливо жінкам, котрі часто присвячують життя родині, налагодженню домашнього побуту та вихованню дітей, таким чином перебуваючи в повній фінансовій залежності від чоловіка.

Якщо ж вам, на жаль, не вдалося зберегти сім’ю, варто знати порядок поділу майна у шлюбі та як захистити себе і своїх дітей від виселення з житла.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Так, згідно статті 60 Сімейного кодексу України усе набуте подружжям за час шлюбу майно (крім речей індивідуального користування) належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СКУ).

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься: майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування); отримані кожним із подружжя прибутки (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи); речі, придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо). Зазначений перелік не є вичерпним.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Є ряд виключень, коли майно не є спільною сумісною власністю. Ст. 73 СКУ говорить, що особистою приватною власністю одного із подружжя є майно, набуте до шлюбу; якщо чоловік чи дружина набули майно вже під час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування; якщо майно придбане за кошти, що належали виключно йому/їй; та у разі, якщо житло набуте шляхом безкоштовної приватизації від держави.

Якщо говорити простими совами, то все майно, що перебуває в спільній сумісній власності, ділиться рівними частини на кожного з подружжя. Поділ здійснюється за згодою сторін у нотаріуса. Якщо ж подружжя не уклало шлюбного договору, не має інших, передбачених законодавством, домовленостей або не може розійтись цивілізовано, майнові питання часто вирішуються в судовому порядку шляхом подачі позову однієї із сторін.

Закріплена в Сімейному кодексі так звана “презумпція спільної сумісної власності подружжя” може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Разом з тим, виселення людини, якщо вона добровільно не бажає звільнити житлове приміщення, допускається на передбачених законом підставах та має відбуватися виключно в судовому порядку. Незаконно виселяти людину із житла, куди вона вселилася як член родини власника, навіть якщо вона не є власником або житло було набуте ще до укладання шлюбу. Це ж стосується дітей.

Будь-які дії, спрямовані на позасудове вирішення такої ситуації та вигнання одного з подружжя з дитиною із житла, можуть бути кваліфіковані як самоуправство, що відповідно до статті 356 Кримінального кодексу України вважається протиправними діями та карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Варто також знати, якщо особа є власником, зняття з реєстрації місця проживання в ній не означає припинення права власності на таке помешкання або обмеження будь-яких його прав, як власника, на володіння, користування чи розпорядження помешканням. Реєстрація місця проживання є лише фактом, що підтверджує місцезнаходження особи і ніяким чином не може вплинути на володіння нерухомістю, право на яке документально підтверджено в установленому законодавством порядку.

В разі, якщо квартира придбана чоловіком (дружиною) до реєстрації шлюбу і дружина (чоловік) та дитина не матимуть права власності на неї, вони мають право користування квартирою, тобто право проживати у квартирі. Право володіти та розпоряджатися помешканням залишається у власника, але розпоряджатися житлом він може не порушуючи права дружини (чоловіка) і дитини на проживання. Крім того, Закон України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” встановлює жорсткі вимоги щодо здійснення правочинів з житловими приміщеннями, право власності або право користування якими мають діти. Відповідно до статті 12 цього Закону Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Діти, які вселилися, були зареєстровані та проживають в житловому приміщенні, навіть після досягнення 18 років, мають право проживати в оселі. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно житла, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Знайте свої права та не бійтесь відстоювати свої законні інтереси!

Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", Заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради

КиевVласть

Теги: закон, право собственности, консультация юриста, право, развод, раздел имущества, совместная собственность

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.