Відкрите звернення до президента Володимира Зеленського щодо картелю великих АЗС та цін на автомобільне пальне
Наша громадська організація “АГЗП” займається захистом прав підприємців, які відносяться до категорії малих та середніх, і здійснюють господарську діяльність у галузі роздрібної торгівлі автомобільним пальним через невеликі АЗС.
Від імені десятків підприємців вкотре змушені звернутися до Вас через велике занепокоєння, яке викликано кроками держави в царині наведення ладу у галузі роздрібної торгівлі автомобільним пальним під гаслами боротьби з “тіньовим” чи “нелегальним” сектором ринку.
Перш за все хочемо поінформувати Вас, що те, як Вам подають інформацію про ситуацію з так званими "нелегальними" АЗС насправді не зовсім відповідає дійсності. Переважна більшість так званих "нелегалів" – це добросовісні підприємці малого та середнього бізнесу, які сумлінно дотримуються вимог податкової дисципліни, і вся вина яких полягає лише в тому, що в них немає коштів, щоб купити у чиновників з відповідних органів державної влади всі "папірці", пов’язані з введенням в експлуатацію та експлуатацією (дозволи, погодження тощо), які зроблять їх бізнеси легальними з точки зору держави.
Інформуємо Вас, що дозвільно-погоджувальна система країни стосовно АЗС працює на хабарах та грунтується на вимогах які не переглядалися з часів СРСР. Така система влаштовує лише великі мережі АЗС відомих брендів об’єднаних у “Нафтогазову асоціацію України” і служить засобом для витіснення з ринку незалежних гравців та посилення монопольного становища паливних олігархів, які використовують надмірні та складні адміністративні вимоги до цього виду бізнесу, як засіб для боротьби з вільною конкуренцією, оскільки отримання відповідних дозволів та погоджень для крупного бізнесу не є проблемою, а для малого та середнього є непереборним бар’єром для повної легалізації.
Паливні олігархи блокують будь-які спроби лібералізації ринку пального і останні кілька років успішно використовують державні органи для перерозподілу ринку на свою користь через лобіювання впровадження все більш жорстких регуляторних норм та вимог. Наприкінці минулого року, за наполяганням та участю “Нафтогазової асоціації України”, було розроблено та прийнято Верховною Радою VIII скликання закон №2628-VIII, яким з 1 липня 2019 року введено ліцензування роздрібної торгівлі автомобільним пальним.
Читайте: Бензинові барони прориваються у королі
Це ліцензування стало додатковим адміністративним бар’єром для малих та середніх підприємців, оскільки ліцензійні вимоги прописані так, що їх виконати може лише крупний бізнес і незначна частина малого та середнього. При тому, що жодних потенційних проблем ринку пального, як то – податкова дисципліна, торгівля контрафактним пальним, питання безпеки – ліцензування не те, що не вирішує, воно навіть їх не торкається.
Малий та середній бізнес з розумінням ставиться до того, що держава повинна контролювати обіг пального, оскільки це економічно важливий продукт для країни і в його ціні значну частку складають податки.
Підприємці з розумінням поставилися до впровадженої ще у 2016 році Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та зареєструвалися у цій системі. Ця система дозволяє контролювати рух кожного літра пального від виробника чи імпортера до “пістолета” на АЗС та сплату акцизу та інших податків з усіх обсягів пального на всіх етапах поставок.
Але викликає занепокоєння те, що паралельно з СЕАРП запроваджено норму, яка вимагає не пізніше 1 січня 2020 року обладнати резервуари на АЗС витратомірами-лічильниками та рівнемірами, які щоденно в онлайн-режимі будуть передавати дані до ДФС про залишки. Вартість такого обладнання є суттєвою для малих та середніх підприємців і знову ж таки, виникає питання доцільності встановлення такого обладнання на АЗС.
Навіть загальна логіка підказує, що досить було б взяти під контроль “точки вводу” продукту на ринок – імпортерів та виробників – через обладнання їх місць зберігання та реалізації пального витратомірами та лічильниками, а далі процес контролю обігу пального завершила б СЕАРП.
Але ні, крупний бізнес вкотре через “Нафтогазову асоціацію України” лобіює відстрочку обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами потужних сховищ нафтопродуктів. Який тоді сенс взагалі у обладнанні АЗС витратомірами та рівнемірами якщо невідомо, скільки продукту заходить на ринок? Питання відкрите, але тих підприємців які не обладнають резервуари на АЗС до 1 січня наступного року чекають штрафи - 20 тис. гривень за кожний необладнаний резервуар та/або не зареєстрований рівнемір – лічильник та 50 тис. гривень за кожне аналогічне повторне порушення протягом року.
Читайте: Проблема “нелегальних” АЗС: навіщо чиновники роблять вигляд, що турбуються про нас
Очевидно, що держава для легалізації чи скорочення тіньової частини ринку в будь-якій галузі має два шляхи: або репресії, які зазвичай призводять до протилежних наслідків (частка “тіні” збільшується і додається зростання корупційних проявів), або регуляторна лібералізація, яка дозволить підприємцям легалізуватись.
На жаль, на ринку автопалива переміг перший шлях на догоду паливним олігархам та корумпованим чиновникам. Фактично, боротьба з “нелегалами” завершує процес підкорення ринку автопалива картелем створеним з великих мереж АЗС, котрі неодноразово були оштрафовані Антимонопольним комітетом України за цінові змови та безпідставне підвищення цін.
Якщо картелю вдасться завершити цей процес, то споживачі – прості українці – втратять надію на справедливу ринкову ціну на автомобільне пальне, ринкова конкуренція в цій галузі буде знищена, ціна на такий важливий продукт, як автомобільне пальне, буде монопольною, а не ринковою.
Не секрет, що переважна більшість малих та середніх підприємців автопаливного ринку на виборах Президента віддали за Вас свої голоси в надії на справедливість та ринкові реформи, які поставлять монополістів та простих підприємців у рівні умови. Мусимо заявити про певне розчарування, оскільки держава продовжує діяти по-старому і захищає олігархат.
Наші багаточисельні звернення до Вас особисто, до Кабінету міністрів залишаються без відповіді. Як і раніше, влада не бажає чути малих та середніх підприємців і не цікавиться їх проблемами, натомість веде постійний діалог з монополістами та виконує всі їх забаганки.
З огляду на це ми залишаємо за собою право звернутися до Представництва Європейського Союзу в Україні, посольств країн західних партнерів України та до міжнародних кредитно-фінансових організацій з інформуванням про ситуацію, що склалася на ринку автомобільного пального, та про те, що реальні кроки влади не відповідають оголошеному курсу на проведення економічних реформ, на боротьбу з олігархією, на впровадження ринкових принципів економіки, на захист конкуренції, на зниження рівня корупції.
Читайте: Основні міфи про “нелегальні” АЗС та їх повне спростування
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
