Відновлення призову на строкову військову службу не вирішує жодної з проблем оборони

29 серпня 2014 г. 10:37

Керівник навчальної програми у Київський Легіон та член Ради у Поступ

Саме відновлення призову на строкову військову службу до Збройних Сил України не вирішує жодної з проблем оборони. У нас був призов більше двадцяти років, воно нам не зарадило.

Чому так.

1. Таким чином ми навіть за ідеальної організації зможемо підготувати до оборони лише незначну кількість резервістів. Просто тому, що у країни не вистачить ресурсів на масову підготовку в такий спосіб.

2. У Збройних Силах просто нема достатньо фахівців, які спроможні підготувати заселення до дій в загонах оборони і партизанських загонах і групах. І не скоро будуть.

3. Без тотальної зачистки керівного складу Збройних Сил не буде ладу. З керівним складом, який за часів руйнування Збройних Сил отримував високі посади і звання, тих призовників підготують так само, як і попередніх - себто ніяк. Будуть фарбувати паркани, стригти газони, ремонтувати будівлі, ходити в наряди, усувати недоліки, вирівнювати матраци, і лише в перервах між цими важливими завданнями трішечки вчитися за навчальними програмами, розробленими для війни СРСР проти НАТО.

Що треба робити.

1. Зачистка керівного складу Збройних Сил.

2. Така організація строкової служби, коли підрозділи зайняті лише бойовою підготовкою. Весь час.

3. Негайні зміни програм підготовки військ.

4. Підготовка військовонавченого резерву за трьома програмами.

Перша програма - резерв Збройних Сил, призначений для доукомплектування частин до штатів воєнного часу, розгортання формувань воєнного часу, резервів для поповнення втрат. Готувати через строкову службу з подальшим регулярним (ліпше щорічним) проходженням зборів у військових частинах.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook

Друга програма - загони оборони, які розгортаються для оборони населених пунктів і місцевості в районах проживання. Готувати через призов на скорочений термін (до трьох місяців) з подальшими щорічними зборами за місцем проживання з частковим використанням полігонів Збройних Сил.

Третя програма - загони для проведення партизансько-диверсійної боротьби з окупантами. Готувати через призов на скорочений термін (до трьох місяців) з подальшими щорічними зборами за місцем проживання з частковим використанням полігонів Збройних Сил.

Для втілення другої і третьої програми необхідно створити умови для військової підготовки в кожному районі за відповідальності органів місцевого самоврядування з використанням навчальної бази військових частин і ТСОУ. В кожному районі мати комунальні стрілецькі тири, тренувальні майданчики для проведення занять з тактичної, інженерної та інших предметів бойової підготовки.

5. Всім резервістам видати штатну стрілецьку зброю і боєприпаси для відповідального зберігання вдома.

6. Демонополізація ринку цивільної зброї, доступні за ціною боєприпаси. Ціни на цивільну стрілецьку зброю і боєприпаси мають бути на рівні не вищому, ніж на світовому ринку. Зняття штучних обмежень і завад для володіння зброєю.

Є цинічним і нахабним знущанням над громадянами, коли людині в 18 років довіряють потужну бойову техніку і військову зброю, а для купівлі цивільної зброї і травматів вимагають чекати до 21 року і ще обкладають купою довідок і чергами.

7. Відновлення дієвої початкової військової підготовки в навчальних закладах.

8. Максимальне сприяння розвитку масової підготовки у воєнно-прикладних видах спорту.

Все це треба робити в комплексі.

Уряд, який хоче перемогти у війні, має на перше шукати союзників в середині країни, а не зовні. Наші керманичі просять зброю і військову допомогу за кордоном і не дають зброю своїм громадянам.