п'ятниця, 20 грудня 2024 г.
В каком банке лучше хранить деньги? Да ни в каком!

В каком банке лучше хранить деньги? Да ни в каком!

Елена Лысенко

Главный редактора портала UBR

Может из-за моего больничного, а может из-за истории с банком “Хрещатик”, но в последнее время меня стали чаще спрашивать – как выбрать безопасный банк для хранения денег и где лучше в наше время хранить свои кровные? Если коротко – безопасных мест в нашей стране нет.

Псевдореформы нашего замечательного Нацбанка привели к тому, что нельзя выдать рабочий алгоритм для ответа на этот вопрос. Все, что я слышала, как журналист от последних семи председателей Нацбанка за 18 лет практики написания статей на тему финансы и банковская деятельность, не работает. Вот несколько примеров:

1. Анализируйте отчетность банка. Но после всех лаж Гонтаревой и ее команды, она публикуется с отсрочкой в полгода. По состоянию на 20 апреля 2016 года нет отчетности за 4 квартал 2015 года! Анализ третьеквартальной отчетности прошлого года совершенно бесполезен.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook    

2. Следите за процентными ставками по депозитам - если они завышены, то у банка проблемы с ликвидностью и вашими деньгами латаются дыры в балансах. Но эта оценка не работает, поскольку завышенные ставки начали предлагать крупнейшие банки страны и даже госбанки.

3. Отслеживайте репутацию банка и заявления НБУ на предмет банка. Здесь показательна история с банком “Хрещатик” - банковский регулятор начал выдвигать негативные оценки на публике только после введения временной администрации. И оказался очень умным задним умом. До сих пор нет ответа на вопрос: куда он, как регулятор, смотрел все это время, раз не предотвратил публичный распил банка?

4. Следите за состоянием банковского сектора в СМИ, обращая внимание на заявления Нацбанка. Но и регулятор, и его председатель Валерия Гонтарева с прошлого года заявляют об окончании чистки в банковской системе, что, мягко говоря, неправда. Банки продолжают закрываться. И не только небольшие финучреждения, но и некоторые системные банки сейчас висят на волоске.

5. Изучайте опыт друзей, знакомых и других людей на форумах. Этот метод не работает из-за того же Нацбанка. Банк может нормально обслуживать людей, но, если у него не заладятся отношения с НБУ (неважно по каким причинам), рабочую структуру просто прикроют. Потом, конечно, сотрудники НБУ обвинят структуру во всех смертных грехах, и непременно обоснуют ликвидацию. Но вас это уже не утешит.

Это только то, что на поверхности, в более глубокие дебри анализа даже лезть не хочется. Все будет рушиться из-за тотального бардака и междусобойного распила, который царит у регулятора и в банковской системе.

Держится эта система на соплях, которые сейчас называются программами капитализации, подписанными с Нацбанком. Почему “на соплях”? Да потому что в самом НБУ ни разу не уверены, что акционеры будут исполнят то, что наобещали. И сами акционеры “по чесноку” в откровенных беседах говорят: “Да, пообещал, но не знаю, выживу ли я сам в тотальном бардаке”.

Читайте: Банк “Крещатик”: как красиво нас всех поимели!

Так что никаких гарантий о существовании того или иного банка в стране просто нет. Как бы ни надували щеки и не важничали нацбанковцы и не умничали после закрытия очередного банка.

Наши чиновники сейчас мечутся между двумя полюсами и постоянно меняют показания. То “я знаю, что делать не учите меня”. То “а что по-твоему, Лысенко, мне нужно было делать (это когда о лаже все узнают)?”.

Говорила и продолжу стоять на своем: “Если не отрастил мозг и не знаешь, что делать – шуруй из Нацбанка, не место тебе там! Пускай приходят и работают те, кто знает, что делать, а все остальные – на улицу”.

Суммируя все вышесказанное. У человека, который боится хранить деньги дома и не может вывести их сейчас за границу, выбор небогатый – или вложиться в украинский банк с западным капиталом и надеяться, что он не свалит с нашего рынка (хотя очень многие этого хотят), или в госбанк - и погибать в его очередях. Все остальное – рискованно.

Даже банки, якобы, не принадлежащие председателям Нацбанка или принадлежащие Президенту страны – это риск. Кто его знает, как долго общество выдержит новую власть и когда произойдет очередная смена вышестоящих персонажей?

Как показывает история нашей банковской системы, за такими переменами следует очередная чистка банковской системы. Не суть важно – обоснованная или нет. Результат всегда один – вы останетесь без денег, и будете мечтать, чтобы ваш депозитный договор не признал ничтожным Фонд гарантирования вкладов физических лиц и, хотя бы в гривнах, что-то компенсировал. Вот как-то так.

Читайте: В банке “Хрещатик” заблокированы средства международных экологических программ на 3,26 млн евро

Источник публикации – Facebook автора

КиевVласть

Елена Лысенко

Теги: деньги, крещатик, нбу, украина, гонтарева, банки, ставки, кредиты, репутация, депозиты, регулятор, ненадежность

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.