В Києві та області в помешкання в десятки разів частіше злочинців вриваються правоохоронні органи
Чим відрізняється грабіж з проникненням до житла від обшуку? І в першому, і в другому випадку хтось проникає без волі власника до помешкання та забирає якісь речі, які майже не можливо потім повернути. Різниця лише одна – “грабіж” здійснюється злочинцями, а “обшук” правоохоронцями та санкціонований державою.
Багато випадків коли обшуки проводяться по надуманим підставам, майно майже не можливо повернути, і тому у нас виникла ідея перевірити, яка кількість та пропорція санкціонованих державою проникнень до помешкання та яка без санкції держави за 2018 рік.
Так от:
- Суди Києва в 2018 році дозволили 14 989 обшуки, а грабежів з проникнення в житло в Києві сталось 79.
- Суди Київської області в 2018 році дозволили 2 390 обшуків, а грабежів з проникнення в житло сталось в Київській області 64.
В цій статистиці слід враховувати, що багато центральних правоохоронних органів знаходяться в Києві: НАБУ, ГПУ, ДБР, СБУ, Слідче управління МВС України, Слідче управління поліції Київської області та Слідче управління поліції міста Києва. І отримані дозволи на проведення обшуків вони могли реалізовувати не лише в Києві, а по всій Україні. Але, якщо аналізувати статистику по судам Київської області, то вірогідність того, що до людини в Київській області прийдуть озброєні грабіжники в 37 разів менша, чим озброєні “правоохоронці”.
У зв’язку з цим хотів навести довідково правове регулювання даної ситуації:
Право на недоторканість житла, передбачене статтею 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Гарантією реалізації права на недоторканість житла особи є заборона проникнення до нього чи до іншого її володіння. Терміном "проникнення" охоплюється не лише недопустимість входження в нього попри волю фізичної особи інших осіб. До нього слід включати також і інші форми отримання інформації про те, що відбувається в будинку, наприклад, за допомогою прослуховуючих пристроїв.
Однак, в законодавстві встановлюється можливість проникнення до житла і попри волю особи, у випадках, коли таке проникнення здійснюється за вмотивованим рішенням суду. Найчастіше це можливо у випадках, коли працівники відповідних правоохоронних органів отримуються санкцію на огляд чи обшук житла на підставах та в порядку, що передбачений кримінально-процесуальним законодавством.
Проникнення в житло фізичної особи може бути і без вмотивованого рішення суду. Однак таких випадків є доволі не багато, і серед них законодавець зокрема визначає невідкладні випадки: а) пов'язані із рятуванням життя людей та майна; б) пов'язані із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
За наявності цих випадків, ухвалу слідчого суді все рівно має бути отримано, але після обшуку.
Щодо несанкціонованого проникнення в житло, за це передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 186 КК України: грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, що завдав значної шкоди потерпілому – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Для об’єктивності слід зазначити, що в суспільстві є розповсюджене злочинне явище – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 185 КК України). Таких випадків доволі багато в Києві та області – головна відмінність від грабежу, що крадіжка це таємне проникнення в житло, а грабіж відкрите.
Так ось: в Київській області в 2018 році було зареєстровано кримінальних проваджень по факту крадіжок з проникненням в житло – 5 737, а в місті Києві 11 338.
Тобто “домушніки” в Києві та області процвітають – збагатились на мільйони гривень.
Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради
