середа, 3 липня 2024 г.
Українськi закони з захисту персональних даних слiд пiдiгнати пiд євростандарт

Українськi закони з захисту персональних даних слiд пiдiгнати пiд євростандарт

Віктор Барвіцький

Представник Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України

Збільшення популярності соціальних мереж, розповсюдження онлайн сервісів в інтернеті, розвиток міжнародних практик ведення бізнесу — це величезна зона ризику у збереженні персональних даних. Візьмемо, для прикладу, “хмарні сховища” - тут інформація користувачів зберігається та обробляється в одному віртуальному сервері. І, маючи беззаперечні переваги, така модель зберігання інформації, тим не менш, містить в собі потенційну загрозу безпеці даних. Особливо, коли йдеться про приватну, конфіденційну інформацію.

Не будемо забувати і про дії, які передбачають автоматичний збір даних в інтернеті — визначення місцезнаходження людини за допомогою гаджетів, придбання електронних квитків і ще безліч подібних моментів.

Такий потужний розвиток інформаційних технологій зіштовхує сучасне суспільство всього світу з серйозною проблемою захисту персональних даних. Згідно законодавству Європейського союзу, персональні дані -  це будь-яка інформація, що стосується особи — ім'я, номер телефону, номер соціальної карти і т.д. Завдяки персональній інформації можна легко ідентифікувати ту чи іншу людину. І найбільш розвинуту систему правових гарантій в цій галузі має саме Євросоюз. “Кожен має право на захист особистих даних, які стосуються його чи її” - так зазначено в Європейській Хартії прав людини, яка визнає одним з фундаментальних прав людини — право на захист персональних даних.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Особливо хочу зауважити, що саме принципом максимальної відкритості керуються європейці в галузі захисту персональних даних. Будь-який громадянин має право на інформацію про те, хто зберігає та обробляє його дані, з якою метою використовує, які в нього є права, якщо він захоче видалити або змінити свої дані. Саме тому, хоча Україна і не є членом Євросоюзу, для захисту персональних даних наших громадян та для реалізації міжнародних обов'язків України на внутрішньодержавному рівні, ми маємо якнайшвидше привести до віподвідності з європейським законодавство з питань захисту персональних даних. Адже створення дієвої системи захисту персональних даних належить до міжнародних зобов’язань України, в тому числі — пов’язаних із європейською інтеграцією нашої держави, дотримання прав людини та захист громадян.

Віктор Барвіцький, представник Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України

KиевVласть

Теги: персональные данные, защита персональных данных, евростандарты, виктор барвицкий

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.