неділя, 5 травня 2024 г.
У чому різниця між діалогом, дебатами і публічними консультаціями?

У чому різниця між діалогом, дебатами і публічними консультаціями?

Олег Чеславський

Голова ГО “Укрмедіа”

Важливою ознакою якості демократії у суспільстві є рівень культури комунікації. Незалежно від нашого досвіду, рівня освіти та доступу до інформації, кожен з нас окремо – це автономний центр її збору, обробки та аналізу. На базі аналізу інформації, який відбувається немов би у фоновому режимі, формується наша власна суб'єктивна думка. Власна думка – невід'ємна частина людської натури.  Актуалізація якої вимагає оприлюднення її, та обговорення.

Зайве говорити, що наші суб'єктивні думки та бачення не завжди збігаються з думкою оточуючих, і вони власне і не повинні збігатися.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Розмаїття ідей і точок зору допомагає нам бачити світ більш різнобарвним, під різним кутом, що, в свою чергу, допомогає будувати більш стійкі та збалансовані громади.

Найбільш відомий нам патерн колективного мислення базується на тому, що найбільш прийнятне для спільноти рішення – це рішення ,за яке проголосувала більшість. На сьогодні вже зрозуміло, що це далеко ненайкращий метод з точки зору якості.

Значно більш обгрунтованими та прийнятними є консенсусні рішення. Рішення, при прийнятті яких, була б врахована і узгоджена думка та позиція кожного учасника.

Для цього ми повинні мати можливість озвучувати свої аргументи і шукати рішення, які принесуть користь всім нам.

Механізмів, які допомогли знайти такі рішення та врахувати думку кожного, на сьогодні майже немає. Немає через те, що досі непопулярними залишаються цифрові рішення які дозволяють вирішити цю проблему найбільш зручним способом. Ну і, звичайно, також через те, що як така культура цивілізованого діалогу та обговорення у нас сьогодні майже втрачена.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Саме цю проблему необхідно сьогодні вирішувати у першу чергу.

Життєво важливо залучити максимальну кількість людей до участі в обговореннях, дебатах, публічних консультаціях.

Така участь забезпечить прийняття більш зважених рішень, рішень створених за допомогою колективного інтелекту та чутливих до думки кожного.

Розбудова культури діалогу – це єдиний цивілізований спосіб розумно керувати спільнотами і забезпечувати їх процвітання.

Найбільш відомі та добре задокументовані способи поділитися своїми точками зору це: діалог, дебати, та публічні консультації.

В чому їх відмінності? І чи можна їх перенести до онлайн-сфери?

Перенести звичайно можна. І відмінності також звичайно є.

По-перше, діалог, дебати і обговорення мають різні цілі, але давайте заглибимося в це питання трішечки глибше.

Діалог: обмін думками задля обговорення

Всі ми знаємо найпростіший з цих типів комунікації: простий діалог або обговорення.

Обговорення – це простий обмін інформацією, досвідом, думками та переконаннями, який не обов'язково призводить до вирішення або консенсусу.

Під час діалогу найбільш важливим є сам процес обміну думок, а зовсім не висловлювані аргументи, міркування або тема обговорювана тема.

Основна увага при обговоренні приділяється встановленню зв'язків, побудові відносин і досягнення взаємного розуміння.

На платформі SPILNO є можливість провести таке обговорення онлайн.

Онлайн діалог у цифровій формі дозволяє провести відкриту розмову як між громадянами, так і громадянами і представниками уряду.

Також на платформі SPILNO є функція публікації пропозицій громадян, яка дозволяє громадянам ділитися своїми ідеями або виступати з ініціативою в будь-який момент.

Це нововведення призводить до більш швидкої та конструктивної взаємодії між городянами, які можуть ділитися своїми думками і реагувати на загальні ідеї. Ну, а муніципальна влада може краще зрозуміти проблеми та пріоритети міста.

Дебати: дві протилежні точки зору борються за перемогу

У дебатах дві сторони комунікації з протилежними ідеями намагаються переконати одна одну. Фактично, основа дебатів – це спростування.

Замість того, щоб зосереджуватися на процесі, як у випадку з діалогом, тут важливі аргументи і як наслідок результат.

Коли справа доходить до дебатів, завжди присутній змагальний ефект.

Сторона з найбільш переконливими аргументами перемагає в дебатах.

Це робиться шляхом протидії аргументів сторін.

Онлайн-платформа участі SPILNO найкраще місце для дебатів, тому що дозволяє сторонам змістовно аргументувати свою позицію та абсолютно не поспішаючи привести докази та гіпотези на яких побудовані думки сторін.

Найбільш активно дебати використовуються під час виборів.

Напередодні виборів кандидатів від різних партій закликають обговорити один з одним важливі соціальні теми, змушуючи аудиторію зрозуміти їх позицію та аргументи на яких вона базується, а також відмінності між їх точками зору.

Наприклад, у США, президентські дебати – найбільш довгоочікувана подія, яка може вплинути на результат виборів.

Публічні консультації (Рада): спільний пошук правильного курсу дій

Під час Публічних консультацій громадяни обмінюються аргументами і розглядають різні твердження, спрямовані на забезпечення спільного громадського блага. Таким чином, вони прагнуть дійти згоди про те, яка процедура, дія або політика найкраще принесуть суспільне благо.

Поширеною формою обговорення є формування зборів громадян. Група людей збирається, щоб обговорити та сформувати конкретну суспільно важливо задачу, обміркувати можливі варіанти дій і, в кінцевому підсумку, сформулювати рекомендації по даній темі.

Дуже важливо щоб під час зборів були представлені громадяни які представляють всі верстви населення з точки зору віку, місцезнаходження, етнічної приналежності, рівня освіти і статі.

Публічні консультації є дуже популярною формою комунікації у Великобританії. Наприклад, Кліматична асамблея збирає британців з усієї Англії, Північної Ірландії, Шотландії та Уельсу, щоб знайти спосіб боротьби зі зміною клімату.

Інтернет-інструменти все частіше допомогають людям вийти на новий рівень якості прийняття рішень.

Також за часів соціальних дистанцій цифрові обговорення стали чудовим способом перешкодити поширенню COVID-19.

Онлайн-обговорення для громадян створюють цифрову альтернативу сеансам обговорення в режимі офлайн, що дозволяє проводити живу взаємодію, глибоку дискусію та прийти до консенсусу.

Олег Чеславський, голова ГО “Укрмедіа”

КиевVласть

Теги: обсуждение, дебаты, демократия, диалог, платформа SPILNO, культура коммуникации, онлайн-коммуникация

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.