субота, 12 жовтня 2024 г.
“Тверезо” про МВФ

“Тверезо” про МВФ

Андрій Карпенко

Лідер Об'єднання "Сила Громад"

Про економічну політику Уряду України загалом і його позики від Міжнародного валютного фонду (МВФ) зокрема існує безліч думок — від експертних  до делітантсько-популістських.

Однак маю власну позицію про суть питання, що вимірюється цифрами з багатьма нулями. Насамперед варто раз і назавжди відкинути ідею про те, що кредитні кошти від МВФ йтимуть на відновлення економічного зростання України. Вважати так наївно, бо кредити Фонду призначені зовсім не для цього, а для аврального збалансування ситуації в держфінансах і збільшення золотовалютних резервів. Та, звісно, на погашення попередніх боргів.

Тож ні на яке автоматичне будівництво інфраструктури, розвиток виробництва, впровадження інновацій чи створення робочих місць відразу після траншів МВФ сподіватися не варто.

До того ж МВФ — не доброчинна організація. Фонд діє винятково відповідно у своїх інтересах, а не інтересах тих, кого кредитує. Для будь-якого кредитора головне — повернути власні кошти в повному обсязі, з відсотками, без зайвих ризиків, тож без певних умов гроші Україні не надаватимуть. Якщо говорити загалом, то умови МВФ стосуються впровадження програм зі скорочення дефіциту національного бюджету, збільшення інформаційної прозорості збору та використання податків, лібералізації ринків та приватизації підприємств державної власності.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Фонд наполегливо “рекомендує” ті фінансово-економічні моделі, що успішно діють у стабільних розвинених державах. Рекомендує, як втілити такі рецепти в життя. Це до питання про те, що саме МВФ винен у піднятті того ж таки пенсійного віку. Насправді ж експерти з МВФ бачать лише сухі цифри — катастрофічний дефіцит Пенсійного фонду й пропонують найпростіший варіант вирішення проблеми: підняття пенсійного віку. Якби наш Уряд був у змозі “залатати” дірку в Пенсійному фонді інакше, МВФ би зовсім не був проти.

Щоб не бути голослівним, наведемо приклад Польщі. Нещодавно Сейм погодив президентський законопроект про зниження пенсійного віку до 65 років для чоловіків і 60 років для жінок (замість 67 років для обох статей). Так само днями керівництво Міжнародного валютного фонду оголосило про  рішення надати полякам новий кредит на загальну суму 8,24 млрд євро терміном на два роки.

Окрім того, кредити МВФ — це ще й певний іміджевий чинник, показник для інвесторів, інших кредиторів того, що проблемній економіці можна довіряти.

Наприклад, отримання коштів МВФ є ключовою умовою надання нашій країні іншої макрофінансової допомоги, а саме 1 млрд дол. кредитних гарантій від уряду США, кредиту в 600 млн євро від ЄС, а також кредиту в 500 млн дол. від Світового банку для реалізації енергетичних проектів.

А от від цього вже й справді можна очікувати економічного пожвавлення в Україні. Також зауважу, що якщо відразу після перемоги Революції Гідності по кредити за океан їздив домовлятися очільник Уряду Арсеній Яценюк, то тепер з представниками МВФ веде перемовини напряму перша особа держави Петро Порошенко.

Утім надмірно розраховувати на заокеанські гроші теж не варто. Наведу приклад Аргентини, якій, попри виконання всіх вимог МВФ, врешті 2001 року відмовили у фінансуванні. Аргентина знову й знову набиралася нових боргів для погашення старих і фінансування бюджетного дефіциту. Як наслідок, країну спіткала економічна криза наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. Також можна згадати про досвід Туреччини, що 52 роки була боржником МВФ, а за Ердогана взяла чіткий курс на позбавлення боргової залежності. Зрештою, турки 2013 року повернули останній долар МВФ, ставши однією з 11 країн, що повністю погасили свої борги перед цією інституцією. І от тепер ця країна, залучивши, зокрема, й внутрішні фінансові ресурси, — те, чого так бракує сучасній Україні, перетворилася на потужну індустріальну та економічну силу.

Як висновок констатую, що співпраця з МВФ дає змогу “гасити перманентну пожежу” у фінансовій сфері України й “придбати час” для проведення радикальних системних реформ. Підтримка цієї організації — “рятівний човен”, і його можна використовувати на “короткі дистанції”, але він аж ніяк не може бути придатним для довгострокової та успішної стратегії розвитку країни.

Читайте: “Энергоэффективность - не приоритет для этого правительства”, - эксперт

Андрій Карпенко, лідер Об’єднання “Сила Громад”

КиевVласть

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.