Трохи про винятки
Поки вчорашній пост про наказ на демонтаж 13 000 незаконних конструкцій вже розходиться кругами по мутній воді столичної реклами, хочу звернути увагу на деякі важливі обставини.
Рівень розуміння людини необізнаної в деталях не дозволяє відділити “зерно від полови” тому вона сприймає такі новини комплексно. І заголовки деяких публікацій є одночасно доказом цього твердження та інструментом впливу на свідомість тих, хто не має можливості, бажання, часу чи ще чогось розбиратися про що власне йдеться. А доданий скріншот результів пошуку у гуглі, на жаль, показує що у гонитві за гучними заголовками не “пасуть задніх” навіть такі прогресивні ресурси як Новое Время.
Тепер про дешеві сенсації.
Ще місяць тому у пості КП "Київреклама" було оприлюднено інформацію про те, що: “…з майже 40 000 рекламних конструкцій розміщених у Києві, майже 23 000 є незаконними”.
Ось ця цитата з вчорашнього посту: “Невеличким таким наказом на демонтаж ставимо крапку в долі всіх незаконних конструкцій. Всіх. Без винятку (станом на сьогодні),” – вказує, що або хтось сильно помилявся чи брехав, або за місяць у столиці демонтували 10 000 конструкцій, або ж винятки таки є і їх таки чимало.
“Відкрита база” розміщена на сайті комунального підприємства жодним чином не додає ясності, адже станом на сьогодні в ній “Встановлено без дозволу” 15742 конструкції, а щитів усіх видів і форматів (частину з яких дійсно можна назвати білбордами) обліковується менше 11 000 тисяч.
Впевнений, що і цього разу усьому знайдеться якесь пояснення. Наприклад з’ясується, що до цієї кількості входить т.з. реклама на транспорті, інформація про яку чомусь вже другий рік поспіль ніяк не з’явиться у відкритому доступі, або хтось таки згадає, що вивіски згідно законодавства не є рекламою і на їх розміщення не потрібно отримувати дозволів.
Але то вже деталі, а поки, після оприлюднення такого безпрецедентного наказу кожен бажаючий зможе пошукати, що саме у нього не потрапило…
Тепер коротко про причини і наслідки.
Основним чинником зростання кількості нелегальних рекламних конструкцій у Києві є, насамперед, невиправдано довга процедура отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, яка містить численні корупційні ризики. Можна констатувати, що останні кілька років дозвільне законодавство у столиці зухвало ігнорується або тлумачиться чиновниками на свій лад. Пояснюється все це традиційно “благими намірами”, тобто піклуванням про її зовнішній вигляд, а куди веде вимощений такими намірами шлях усі ми добре знаємо.
Тим хто не робить висновки за заголовками і переможними постами, не буде складно зрозуміти, що запекла боротьба з наслідками без усунення причин може давати виключно короткостроковий результат. І дійсно, у довгостроковій перспективі маємо ось що - 2 роки тому проведена спільно з учасниками ринку інвентаризація виявила 7000 нелегальних конструкцій, що у рази менше ніж їх кількість у будь-якій з оприлюднених вище версій.
Тому без зміни процедури видачі дозволів яка визначена Порядком розміщення реклами у м. Києві, ухваленим з порушенням закону ще за часів Черновецького, та ретельного стирання “інституційної пам’яті”, тобто виключення з процесів усіх, хто раніше до нього мав відношення на кардинальні зміни на краще сподіватися не варто.
Якщо хто не в курсі, то саме сьогодні остання з постійних комісій Київської міської ради мала погодити Положення про Управління з питань реклами, рішення про утворення якого депутати прийняли ще наприкінці липня. Після затвердження Положення розпорядженням КМДА і реєстрації юридичної особи хтось має почати виконувати обов’язки керівника Управління, бо конкурсні процедури у нас тривають довго, особливо коли заважають призначати тих кого треба.
Отже, черговий PR-здобуток можна сприймати одночасно і як відповідну заяву, і як спробу обгрунтування необхідності передбачити у рішенні про бюджет наступного року більш ніж значні кошти для фінансування демонтажів. Хоча, якщо я правильно розумію, закуповувати такі послуги нашому розумному місту давно вже мала б допомагати Система публічних електронних закупівель ProZorro.
Чи це теж виняток?
Далі буде…
Олександр Пліва, підприємець, член Антикорупційної ради при Київському міському голові
