субота, 14 грудня 2024 г.
Смертна кара в Україні

Смертна кара в Україні

Ольга Терещенко

Юрист-міжнародник

Смертна кара в більшості (135) цивілізованих країнах світу заборонена. Найвища міра покарання досі діє в 58 країнах світу. Це переважно країни Азії та Африки, зокрема такі розвинуті країни як ОАЄ, США, Сирія, Сингапур, Японія. Білорусь – єдина з європейських країн, яка досі не заборонила смертну кару.

Стаття 3 Загальної декларація прав людини встановлює, що кожна людина має право на життя, свободу і на особисту недоторканність. Стаття 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права декларує, що право на життя є невід'ємне кожної людини. Це право охороняється законом і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Незалежній Україні дістався у спадок від радянської влади Кримінальний кодекс 1961 року, який передбачав смертну кару як вид покарання.

29 грудня 1999 року рішенням Конституційного суду України смертну кару було визнано неконституційним. Суд посилався, що закріплене в Конституції України право на життя є абсолютним і пошана до цінності людського життя одна з фундаментальних засад побудови правового, демократичного суспільства. Невід'ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність. Смертна кара не відповідає цілям покарання – унеможливлює виправлення наслідків злочину. Можливість судової помилки.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Смертна кара не належить до факторів, що стримують злочинність. Це підтверджують, кримінологічні дослідження: кількість злочинів проти життя людини не зменшується із збільшенням судових вироків про призначення смертної кари. Протягом майже 40 років (з часу набрання чинності  Кримінальним кодексом – 1 квітня 1961 року) кількість умисних вбивств зростала, незважаючи на застосування виняткової міри покарання. Це означає, що з позиції попередження злочинності смертна кара себе не виправдовує.

Фактичне скасування смертної кари в Незалежній Україні сталось в лютому 2000 р. після ратифікація протоколу № 6 до Конвенції про захист прав й основних свобод людини. Протокол набув чинності у 2003 р. За час дії статті в Україні офіційно стратили 612 ув’язнених.

Верховна Рада України в 2001 р. прийняла новий Кримінальний кодекс, в якому смертну кару було замінено на довічне ув'язнення.

Незважаючи на вдосконалення пошукових та інших методів попередження злочинності, розвиток міжнародної співпраці, політичної визначеності держави – політики підіймають питання поновлення смертної кари.

25 вересня 2017 року була оприлюднена петиція про відновлення смертної кари. Набрала вона лише 118 підписів.

23 червня 2019 року Ігор Шевченко, колишній міністр екології, ініцюював повторну петицію про відновлення смертної кари за особливо тяжкі злочини та набрав 20071 голосів з 25000 необхідних.

Ів Крюхтен, доповідач з питання скасування смертної кари Парламентської асамблеї Ради Європи заявив – "Вища міра покарання – жахливе і нелюдське покарання, яке більш неприйнятно в Європі".

Незалежна Україна пройшла тяжкий шлях до відміни покарання смерттю у 9 років, а до цього в неї була тяжка кровава історія боротьби. В Радянські часи у підвалах КДБ було таємно страчено десятки тисяч найкращих представників української нації за що досі ніхно не відповів.

Природа подарувала право на життя кожному. Це право невід'ємне й абсолютне, а в Божих заповідях окреслене у формулі “не убий”. Це порушення не тільки права, але й віри та моралі. А стародавній принцип Таліона – залишить нас не тільки без очей, а ще й без голів.

Ольга Терещенко, юрист-міжнародник

КиевVласть

Теги: новости киева, верховная рада, украина, конституция, уголовный кодекс, ольга терещенко, смерюная казнь

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.