Реформа децентралізації допоможе подолати виклики, що стоять перед державою
Реформа місцевого самоврядування та децентралізації влади передбачає подолання викликів, що стоять перед країною. Тут мова йде про залежність регіонів від центру, інфраструктурна та фінансова слабкість громад, деградація сільських територій; високий рівень дотаційності громад, низький рівень інвестиційної привабливості територій.
Децентралізація - це система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління. Проте передати повноваження можна лише тим, хто здатен їх виконувати. Щоб виконувати передані повноваження, громади мають бути спроможними - організаційно, фінансово, кадрово. Саме тому громади в процесі децентралізації стають значно більшими, заможнішими та краще розвиваються.
Реформа місцевого самоврядування й територіальної організації влади має базуватися на трьох принципах: передача повноважень від центру до найнижчого можливого рівня; відповідно до переданих повноважень мають бути передані фінансові ресурси та забезпечено контроль з боку держави за діяльністю органів місцевого самоврядування.
Проте, існуюча нині система місцевого самоврядування в Україні не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямоване на реалізацію його головного призначення – створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку в першу чергу людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади.
Україна розпочала реформу децентралізації із добровільного об‘єднання громад. Нині існує 11 338 місцевих рад, а саме - сільських, селищних та міських. В результаті має утворитися близько 1500 спроможних громад. Спроможних – в широкому, комплексному розумінні цього поняття, яке включає ресурсний потенціал та високі рівень і якість життя громадян, надання їм переважної більшості послуг як місцевого самоврядування, так і від державної влади.
Якщо аналізувати по регіонам, то лідирують: Тернопільська область – 36 ОТГ, Дніпропетровщина – 34 ОТГ, Житомирщина – 32 ОТГ.
Взагалі за перспективним планом на Київщині затверджено 29 об’єднаних громад: Іванківська, Димерська, Бучанська, Калитянська, Великодимерська, Гребінківська, Володарська, Мирненська, Миронівська, Ржищівська, Вороньківська, Узинська, Українська, Ставищенська, Гостомельська, Медвинська, Пісківська, Яготинська, Бишівська, Богуславська, Кагарлицька, Обухівська, Пірнівська, Згурівська, Поліська, Рожнівська, Рокитнянська, Таращанська, Тетіївська.
Проте, на сьогодні утворилося лише дві. Першою “реформаторською ластівкою” в області стала Калитянська ОТГ Броварського району, до якої увійшли населені пункти: Калита, Бервиця, Заворичі, Мокрець, Опанасів, Семиполки та Пісківська ОТГ Бородянського району, в її складі Пісківка, Мигалки, Раска.
Об’єднання громад має буде добровільним, а влада має навчати та пояснювати. Але все ж таки ми сподіваємося на прийняття закону про приєднання громади, так званої “олійної плями”, коли громада вже не буде залежати від сіл, які не бажають об’єднуватися.
Сьогодні ми маємо донести до населення, що об’єднання відбувається не для простого об’єднання, а для утворення добробуту. Київською обласною державною адміністрацією запропонована модель об’єднання району, що складається із шести об’єднаних громад.
В старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але їх не забезпечували інструментами.
У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами.
Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків, а не тільки дотації. Якщо у місцевої влади через державні рішення виникнуть додаткові витрати, то це теж компенсує держава.
Механізм розподілу податків між органами різного рівня і державою визначать у змінах до Бюджетного кодексу.
Децентралізація не має нічого спільного з федералізацією. Україна була, є і буде унітарною державою. Більше 85% населення твердо стоять на позиції унітарної держави. Низки питань децентралізація не торкнеться жодним чином, зокрема це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією,
дотримання прав і свобод громадян та, безумовно, територіальної цілісності України.
Існує фінансова мотивація і логіка для об’єднань, держава не примушує об’єднуватись, а лише відкриває можливості для того, щоб громади могли більше отримувати доходів і відповідно на свій розсуд більше розпоряджатися видатками по місцевим бюджетам.
Адміністративно-територіальний устрій має бути трирівневим: область, район і рівень громад, тобто село, селище, місто.
Тож основна ідея об’єднання територіальних громад – це регіональний розвиток: які повноваження набудуть територіальні громади, і яка від цього буде економічна ефективність. Конституція України повинна надати ці повноваження, а законні інструменти, які отримають на місцях, дадуть можливість реалізувати свої нові повноваження. І головна рушійна сила – фінансова децентралізація. Якщо громада розумітиме, що вона має повноваження і фінансову базу на виконання цих повноважень, вона буде розвиватись.
Всі сфери життя потребують змін. Якщо говорити про децентралізовану модель, яка сьогодні у світі довела свою конкурентну спроможність, то варто зазначити про розвиток місцевого самоврядування на базі Європейської хартії. Але головний принцип, який закладено, - це принцип субсидіарності, щоб цю систему послуг наблизити до людей, кардинально змінити їх якість.
Хоча є противники реформ, але ми прийшли до одного висновку: проти реформ усе, а за реформи - одна можливість. За цю можливість варто поборотися. Не треба боятися. Треба використовувати досвід громад, які об’єдналися. Це унікальні проекти будівництва, розвиток унікальної інфраструктури України. І тут треба говорити про перспективне планування розвитку громади, яке має бути на порядку денному. Соромно, коли в Пристоличному регіоні із таким ресурсом не вистачає дитячих садків та інших важливим установ. Хто виконує замовлення людей, хто виправдовує їхні очікування?
На сьогодні в Україні діє близько 12 тисяч об’єктів самоврядування, а після реформи повинно бути 2-2,5 тисячі. 80% сільських і селищних організацій самоврядування не спроможні управляти своїм населеним пунктом. Вони не можуть забезпечити навіть утримання свого апарату, не кажучи вже про освіту чи медицину. А після реформи 60% податку дістанеться кожній громаді. Ці кошти підуть на ремонти шкіл, дитсадків, медамбулаторій, доріг.
Потрібно створювати сприятливе середовище для розвитку громад, адже об'єднання відкриває нові можливості, щоб територіальні громади більше отримували доходів і самостійно направляли їх на свій розвиток.
Олександр Тигов, голова громадського руху “Рух територіальних громад”, екс-голова Києво-Святошинської районної ради
