Профільне навчання у школі ІІІ ступеня? Чи реально забезпечити?
Це питання адресоване тим, хто хоче щось зробити і шукає як. Для тих, хто шукає причини, щоб нічого не робити – ця стаття буде неактуальною. І, мабуть, викличе шквал критики. Було б добре, щоб ми подискутували. Значить, ми – небайдужі!
Отже, з 25 по 30 вересня в ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України проходив ІІІ етап тематичних курсів керівників відділів/ управлінь освіти РДА, міськвиконкомів і директорів опорних шкіл з проблем функціонування та розвитку опорних закладів освіти. Питання тематичних дискусій, навчальних тренінгів, практичних занять, конференції з обміну досвідом розглядались у контексті імплементації основних положень нового Закону України “Про освіту”, концепції Нової української школи у діяльність опорних шкіл, відділів освіти, органів місцевого самоврядування.
Надзвичайно актуальним є і залишається проблема запровадження профільного навчання у школі ІІІ ступеня. Слухачі курсів ПК мали унікальну можливість познайомитися і обговорити досвід профільного навчання одного з найкращих загальноосвітніх навчальних закладів України – Боярського НВК “Гімназія – ЗОШ І ст.” Києво – Святошинського району, Київської області. Запорука успіху гімназії – її директор, незмінна, невтомна, інноваційна, мудра Світлана Сушко. Вона живе дітьми, їхніми інтересами і потребами, чує батьків, не дає спокою владі і громаді задля головного – створення комфортних умов навчання і розвитку дітей та молоді. Тож закономірно, що у закладі працюють над вирішенням питання: “Боярський навчально-виховний комплекс – простір для здійснення успішного життєвого проекту кожної особистості”.
Гімназія особлива не лише створеною за багато років спільними зусиллями центральної і місцевої влади, батьківської громади і меценатами сучасною МТБ: навчальні кабінети, зручні шкільні меблі, робочі місця вчителів (де є все необхідне), предметні кабінети, спортивна база, приміщення для розвивальних занять дошкільників і учнів початкової школи, якісне покриття Wi – Fi тощо. Найбільшим здобутком директора є створення колективу професіоналів, здатного забезпечити високу якість освіти своїх вихованців, що роками підтверджується численними перемогами учнів у різного рівня інтелектуальних і творчих конкурсах, блискучими результатами ЗНО, майже 100 % співпаданням профільних предметів із вибором предметів ЗНО, нарешті – просто комфортними умовами перебуванням дітей у гімназії. Тут ВСІ ДІТИ ТАЛАНОВИТІ! Вчителі досвідчені і молоді спеціалісти, об’єднані у кафедри, постійно у творчому пошуку, дослідно – експериментальній роботі і самоосвіті.
Отже, профільне навчання. На етапі закінчення 9 класу учні мають змогу обрати профільні предмети відповідно своїх потреб і уподобань. Профілів стільки, скільки предметів ЗНО! Зразу ж виникає питання: “Що потрібно зробити, щоб досягти таких результатів?” Перш за все, профільна школа – це системна багаторічна робота психологічної служби. Заклад має два практичних психолога: початкової і середньої, старшої школи. Як це вдалося директору? То не секрет, спробуйте і ви! Сучасні методики психолого – педагогічного супроводу кожної дитини від 1 – го по 11 – й клас, навчання і спілкування з батьками, своєчасна взаємодія з кожним вчителем із питань навчання, розвитку, психологічних особливостей дитини – все це допомагає кожному учню визначитись із профільними предметами і обрати саме ті, що зорієнтують на майбутню професію чи сферу діяльності.
Гімназія, як інноваційний тип закладу, має шестиденний робочий тиждень. У кожного учня – індивідуальний освітній маршрут, у більшості своїй заняття з профільних предметів проводяться з групами чи з маленькими групами. В учнів є “вікна” у розкладі занять під час яких вони навчаються самостійно чи групами за інтересами у спеціально визначених приміщеннях. Між іншим, у першому семестрі 10 класу учні мають право відкоригувати вибір профільних предметів і перейти в іншу групу для вивчення іншого профільного предмета. Це дозволено і це нормально. Вчителі допомагають наздогнати пропущений матеріал. Класи, як стала одиниця, є, але спільних занять проводиться дуже мало. Класний журнал – документ, у якому класний керівник відмічає відсутніх учнів та заповнює зведену таблицю успішності. Кожна сторінка журналу – це спільні предмети для класу та предмети профільних груп. Такий підхід зробив можливим для випускників практично уникнути послуг репетиторів (за окремим виключенням), оскільки кількість годин профільних предметів, їх зміст і організація роботи профільних груп забезпечують якісну підготовку учнів до ЗНО, готують їх до успішного навчання в обраному ВНЗ.
Як вдалося директору і колективу створити такий успішний заклад? Чому його досвід, який презентується роками директорам шкіл, начальникам відділів освіти Київської області і України має так мало послідовників? Відповідь одна – така робота і такі результати потребують величезних зусиль і невпинного бажання змінюватися на краще тих, хто шукає як це зробити, а не скиглить про постійні проблеми. Вони не чекають поштовху ззовні, не виглядають коли приїде Президент чи Прем’єр, щоб помити вікна у школі чи організувати роботу психологічної служби закладу, а директор департаменту (під час нікому непотрібного об’їзду шкіл) викосить бур’яни на території чи пофарбує спортивне знаряддя. Колектив Боярського НВК має сучасний європейський менталітет: “Хто, як не ми? Все залежить від нас”! Багато років поспіль (ще з 2005 року) заклад працював як наукова лабораторія профільного навчання Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, що дало серйозний поштовх для розробки сучасних підходів і технологій профільного навчання. На сьогодні цей досвід обласним закладом ППО не використовується, а жаль, оскільки педагогічна практика, яка “дружить з наукою” має набагато більше шансів на успіх, про що свідчить і досвід Боярського НВК та ще декількох кращих закладів загальної середньої освіти Київської області, що у свій час працювали за різними напрямами як наукові лабораторії обласного ІППО. На часі згадати і про кращі практики особистісно орієнтованої школи №15 м. Білої Церкви у якій ще з 1995 року було запроваджено 6 профілів для учнів школи ІІІ ст.! У більшості своїй ми часто бачимо хороше десь там, далеко, а своє – часом не гірше, а то і краще – нехтуємо. Бо чи заздрість бере, чи просто не любимо успішних, чи самі нездатні. Причин багато. Прикро, що у пошуку причин забуваємо про дітей.
То чи є проблеми у роботі Боярського НВК “Гімназія – ЗОШ І ст.”? Звичайно ж є, і не одна. Чого вартий лише факт того, що заклад такого рівня не має фінансової самостійності? Адже Закон “Про світу” чітко говорить про автономію і фінансову самостійності закладів освіти. Існує проблема переповнення гімназії. Турбує і стан даху, який потребує термінового ремонту. І ще багато чого. Але це не привід зупинятися і шукати винних. Колектив закладу, як і його директор, у постійному пошуку. Для успішного здолання бар’єрів налагоджена тісна співпраця з владою і громадами різних рівнів, спонсорами і меценатами, випускниками гімназії.
Чи можливо перенести досвід Боярського НВК на кожну школу, ліцей, гімназію? Звичайно ж, що ні. Та й чи варто? Але саму ідею, підходи, бажання – це те, що може сприяти розвитку будь – якого закладу, в т.ч. й опорної школи, яка є інноваційною за своєю сутністю і покликана створити необхідні умови для навчання й розвитку дітей, забезпечити якість їхньої освіти. А все починається з директора школи, його уміння вирішувати проблеми, знаходити підтримку і однодумців. “Хто хоче, той шукає як”. І новий Закон “Про освіту” – не перешкода, а реальний шанс побудувати нову українську школу. Це для тих, хто хоче.
Наталія Клокар, доктор педагогічних наук, професор
