середа, 25 грудня 2024 г.
Про резолюцію ООН щодо збитого над Україною “Боїнгу”

Про резолюцію ООН щодо збитого над Україною “Боїнгу”

Volodymyr Boyko

журналист

Сумне видовище становлять з себе так звані “громадські активісти” та “популярні блогери”. Один лише приклад – вся Фейсбук-стрічка заповнена пережовуванням вето, яке Російська Федерація наклала в Раді Безпеки ООН на проект резолюції щодо створення міжнародного трибуналу по МН17. І жоден з сотень коментаторів, повторюючи пустопорожні фрази, не проявив розуміння суті питання.

Аби цю суть зрозуміти, уявімо, що резолюція була б прийнята. І що далі? Чи може якийсь суд, окрім такого, що створений і функціонує відповідно до Конституції України та Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, розслідувати злочин, скоєний на території України? – Звісно, ні. Оскільки на заваді цьому стоять стаття 6 ратифікованої Україною Конвенції з прав людини і основоположних свобод та стаття 124 Конституції України.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook 

Читаємо перше речення 1-ї частини статті 6 Конвенції: “Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення”. Отже, суд має бути “встановлений законом”, а не резолюцією РБ ООН. Точніше, закон, який встановлює юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, має передбачати такий різновид суду, як міжнародний трибунал.

Тепер відкриваємо статтю 124 Конституції й читаємо: “Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі…Судові рішення ухвалюються судами іменем України…”. При цьому “судом” Конституція називає саме національний суд, тобто створений відповідно до Розділу VIII Конституції України. Більш того, відповідно до частини 5 статті 125 Конституції “Створення надзвичайних та особливих судів не допускається”.

Отже, нинішня правова система України виключає розгляд будь-яких правовідносин, що виникають у державі (зокрема – правовідносин у зв’язку з катастрофою літака в повітряному просторові України), інакше як національними судами. До тих пір, доки не буде змінена Конституція України, ніякі міжнародні суди (у тому числі Міжнародний кримінальний суд чи трибунал, створений ad hoc) не матимуть належної юрисдикції. Цього, до речі, вперто не розуміють ті попсуй-експерти, які закликають Верховну Раду якомога скоріше ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

Власне, причина криється у слові “всі” – “всі правовідносини”, саме так сказано в Конституції. Ще батько теорії множин Георг Кантор у ХІХ дійшов висновку, що слова “всі”, “все” й т.д. не можна використовувати в логічних конструкціях, оскільки в підсумку виходить нісенітниця. Для ілюстрації Кантор наводив приклад з військовим цирульником, який отримав наказ голити всіх солдат, що не голяться самі. Запитання: як цирульникові слід вчиняти з самим собою?

Слово “всі”, яке застосовується в тексті статті 124 Конституції, свого часу призвело до докорінних змін у суспільних відносинах в України й зараз впевнено веде державу до правового колапсу: зникли досудове врегулювання спорів і товариські суди, пішли в небуття комісії з трудових спорів, органи опіки й піклування перестали виносити рішення щодо порядку виховання дітей, а суди стали розглядати мільйони справ на рік, більшу частину яку цілком можна були б вирішувати й у позасудовому порядку.

Зараз в Україні суддів у 4 рази більше, ніж за радянські часи, але вони давно вже фізично не здатні розглядати той вал справ, який на них накочується. І причина цьому – слово з трьох букв “всі”.

А тепер почитайте, які зміни до статті 124 Конституції України пропонують так звані “народні обранці”, особливу увагу пропоную звернути на авторський колектив, який народив цей феноменальний законопроект:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53621

Навіть якщо ця поправка буде прийнята, стане можливою передача Україною справ лише на розгляд Міжнародного кримінального суду (так званого Гаазького трибуналу), але аж ніяк не розгляд трибуналу, створеному ad hoc, наприклад, Радою Безпеки ООН. Тому голосування в Раді Безпеки – то був просто фарс для невибагливих глядачів, влаштований саме тому, що заздалегідь був відомий його результат.

Але, звісно, так звані “реформатори”, фейсбук-міністри й, прости господи, “блогери” (виявляється, є нині й така професія) не розуміють ані значення слова “правовідносини”, ані значення слова “юрисдикція”, ані значення слова “всі”. Їм аби по клавіатурі постукати.

Джерело: facebook

КиевVласть

Теги: Россия, бойко, вето, боинг, трибунал

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.