Падіння гривні потягне за собою підвищення цін на продукти
Долар повзе вверх, штовхаючи ціни. Ціни не впираються, але їх зростання відстає від валютного курсу. Рано чи пізно валютна стабільність, яка встановилась із січня, повинна була порушитись. Низький долар – втрати державного бюджету, тому за умови зниження сплати податків одним з небагатьох джерел наповнення “засіки батьківщини” є девальвація гривні.
На 1 січня 2018 року долар мав курс продажу в банках 28,2 грн, а на 1 червня – уже 26,1 грн, тобто на 8% менше. Падіння курсу потягнуло за собою зниження інфляції, яка була бичем споживчого ринку декілька років. Тобто Уряд пробує балансувати між наповненням бюджету та підвищенням реальної купівельної спроможності. Але на 1 серпня американська валюта зросла практично до 27 грн за один американський долар, тобто на 3%. Якщо до кінця року ми побачимо курс 30,5 грн, який закладено як середній річний, то восени слід скористуватись ременями безпеки, тому що ралі інфляції може бути дуже швидким. А інфляція на 100% перевісить відмітку в 10%. А поки офіційна статистика твердить про зростання цін із початку року лише на 4,4%. При чому в липні та серпні можна очікувати дефляцію за рахунок подешевлення овочів та фруктів навіть порівняно з минулим роком.
Падіння гривні зрозуміло потягне за собою підвищення цін на продукти та товари. Поступове підвищення курсу є кращим для виробників та постачальників, оскільки дає можливість спрогнозувати курс наперед. І тому вони в паніці не будуть закладати курс 30 грн за долар на вересень, що розкрутить черговий віток інфляції.
Україна практично завжди має двозначну інфляцію. З 2000 по 2017 рік середня річна інфляція становила 12%. Таке велике значення пояснюється декількома речами, у тому числі структурою споживання. Усі країни з низькою інфляцією мають велике споживання промислових товарів, серед яких високотехнологічні, оскільки саме вони здатні сильно знижуватись у ціні за умов масової доступності для споживачів. Україна за структурою витрат біля 50% на харчі, які мають цінову стабільність порівняно з промисловими товарами, приречена мати більшу інфляцію, ніж у сусідів. Якщо додати можливість наповнювати державний бюджет за рахунок девальвації гривні, то стає зрозуміло, що в найближчі роки про інфляцію в 5-7% не варто мріяти.
Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж
