Не змогли підняти з землі гроші
Діяльність або бездіяльність Київської облдержадміністрації? Частина ІІ: “Ефективне розміщення вільних залишків бюджетних коштів”
Уявіть, що ви розпланували свій сімейний бюджет на рік та виявилося, що ваша родина володіє значною сумою вільних на даний час коштів. Ці гроші ви плануєте витратити за півроку на сімейну відпустку або взагалі ще не визначилися, де найкраще їх застосувати. Що роблять дбалі господарі в такому разі? Ці кошти можна тимчасово розміщати в банках на депозитних рахунках. Відсотки зі збереження коштів, які ви не плануєте витрачати найближчим часом, стануть приємною відзнакою вашій дбайливості та практичності.
Коли в гарного господаря, будь то проста людина чи приватне підприємство чи орган управління, є вільні кошти, він може їх розмістити на депозитному рахунку, аби гроші заробляли “лежачі”. Так само можуть та повинні робити й державні адміністрації, що розпоряджаються фінансами громади. Аналізуючи залишки вільних коштів обласного бюджету Київщини, розпорядником якого є Київська обласна державна адміністрація, ми бачимо, що кошти ефективно не використовуються й просто висять на рахунках.
Гаразд, якщо обласна влада не може вже дати ради цим коштам й вони лишаються неосвоєними, немає програм та порозуміння з громадами в регіоні стосовно їх потреб, якщо сотні мільйонів гривень платників податків, призначених мешканцям Київщини, тануть на рахунках як сніг на сонці внаслідок інфляції – давайте хоча б їх розміщати на депозитних рахунках, щоб обласний бюджет поповнювався відсотками від їх зберігання!
Звичайно, й мови не йдеться про комерційні установи. В України є три державні банки, кожен з яких надав привабливі пропозиції Київській обласній раді. (Є вони вже й на 2018 рік, дивиться фото нижче). Але й тут Київська ОДА не впоралася, не змогла розібратися із ситуацією. Невеликий ліричний відступ:
Влітку 2017 року я проводила навчальний семінар в одному з обласних центрів. Після закінчення до мене підійшов незнайомий чоловік, привітався та висловив подяку за мої статті, які, за його словами, дозволили людям безпосередньо впливати на місцеву владу. У відповідь на моє здивування чоловік розповів – навесні він прочитав мій матеріал від 20.03.2017р. “Трилогія: Фінанси Київщини, частина ІІІ. Гроші з повітря”, в якому я детально описувала схему розміщення розпорядниками бюджетних коштів вільних залишків на депозитних рахунках. Чолов'яга роздрукував мою статтю, прийшов із нею до влади свого невеликого міста та домігся від них конкретних дій, а саме – розміщення вільних на той час коштів місцевого бюджету на депозиті. Після чого приїхав на зустріч зі мною та подякував.
Читайте: Недбалість вартістю в тисячі життів
Минув рік, наразі середина лютого 2018 року, й вже зрозуміло, що Київську обласну державну адміністрацію та разом з нею всіх нас чекає повторення - мати навчання. Протягом 2017 року я як голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради неодноразово наголошувала на можливості заробити мільйони гривень в обласний бюджет шляхом розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках. З прикладу наведеного вище бачимо, що люди по Україні скористалися моїми порадами. Та як власне Київська обласна державна адміністрація реагувала на всі численні заклики Київської обласної ради?
В кінці грудня 2016 року Київська обласна рада своїм рішенням надала право Київській обласній державній адміністрації здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів обласного бюджету на депозитних рахунках. Минуло півроку. 23 серпня 2017 року департамент фінансів КОДА наказом №156 створив комісію із розміщення залишків вільних коштів у банках. Згідно постанови Кабінету міністрів України від 12.01.2011р. окрім представників департаменту фінансів ОДА в комісію повинні входити представники Державної казначейської служби та структурного підрозділу Національного банку України. За два тижні, 6 вересня 2017 року Нацбанк повідомив про неможливість надати свого представника внаслідок “трансформації Нацбанку та його територіальних управлінь в областях”.
На цьому Київська обласна державна адміністрація “вмила руки”. Все, гроші як висіли мертвим каменем, так вони й перейшли вже на 2018 рік. Як їх з’їдала інфляція тогоріч, так Київська область й продовжує їх втрачати вже в нинішньому році.
Якщо подивитися інформацію від Київської ОДА про тимчасово вільні кошти обласного бюджету за 2017 рік, що зберігаються на рахунках з місяця в місяць (див. фото № 1), то будь-яка людина з розумом усвідомлює, що цими коштами можна було б спокійно заробляти обласному бюджетові додаткові мільйони гривень у вигляді відсотків, зберігаючи їх всього-на-всього на депозитних рахунках у державних банках із привабливою відсотковою ставкою.
Коли ми аналізуємо цю табличку, то бачимо – вільні залишки обласного бюджету, які могли абсолютно спокійно розміщуватися на депозитних рахунках, можливо синхронно у всіх трьох державних банках (“Приватбанк”, “Укргазбанк” “Ошадбанк”), а можливо в одному з них - це в середньому за рік 900 млн. гривень (900 000 000 грн.).
Середній відсоток в 9% річних дає змогу заробити з 900 млн. грн – 81 млн. грн. в рік. Таку суму недоотримав обласний бюджет, якби розпорядник коштів, Київська облдержадміністрація проявила жвавість та обачливість й своєчасно розмістила вільні кошти на депозитних рахунках.
Якщо припустити, що вільні кошти обласного бюджету, яким не змогли дати ради, з’явилися з травня 2017 року, то Київська область втрачала 6,8 млн. гривень в місяць із розрахунку 9% річних, які пропонували державні банки. Таким чином, лише за 7 місяців 2017 року, якщо брати розрахунки із травня, обласний бюджет Київщини втратив понад 47 млн. гривень ( 47 250 000 грн.).
Зазначу, що відповідно до пропозицій державних банків станом на кінець 2017р. - початок 2018р. відсоток річних становить 9 – 10% (див. фото 2, 3, 4), та протягом минулого року в деякі місяці ставка сягала й 11% річних. Ось за яких умов державним адміністраціям - розпорядникам коштів пропонують заробляти державні банки. “Укргазбанк”:
“Приватбанк”:
“Ощадбанк”:
Коли ми говоримо про ситуацію з загальним фондом обласного бюджету, там абсолютна така сама ситуація. Бюджет Київської області в 2017 році постійно мав 450 млн. грн. вільних коштів. Ставка в 9% дозволила би заробити ефективним керівникам в обласний бюджет з цієї суми додатково 40,5 млн. грн. за рік, підкреслюю - просто зберігаючи вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках в державних банках.
Більш того, виявляється, що в Київській області влада на місцях краще розуміється на тому, як із користю для громади зберігати кошти, поки ті чекають своєї черги на фінансування. Мені приємно відзначити, що місцеві ради виявилися спритнішими за обласне керівництво та розмістили вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках. Громади мають час спокійно розробити цільові програми із забезпечення своєї життєдіяльності, а тим часом їхні гроші заробляють їм відсотки.
Станом на 1 лютого 2018 року всі місцеві бюджети показали свою довіру державним банкам та розмістили на депозитних рахунках тимчасово вільні кошти. А в минулому році за попередніми розрахунками місцеві бюджети Київщини через своєчасне розміщення коштів заробили близько 100 млн. гривень, спрямувавши їх на благо своїх районів, міст, сіл та селищ. Це свідчить про те, що керівники на місцях є більш розумнішими та ефективнішими управлінцями ніж, ті що зараз розпоряджаються коштами Київської області.
Підводячи підсумок року, що минув, маючі всі матеріали на руках, я як голова бюджетної комісії Київської обласної ради мушу зазначити: столична область втратила через недбале розміщення - не те що використання, а нерозміщення вільних залишків бюджетних коштів в державних банках на депозитних рахунках близько 85 000 000 гривень в мінімальному розрахунку. Які могли б бути зароблені для області просто на рівному місці у вигляді відсотків за депозитом й в подальшому використані на добрі страви та гарні цілі.
Те, що Київська обласна державна адміністрація не розміщає вільні кошти обласного бюджету на депозитах в державних банках, може свідчити про три речі:
• Або вони не довіряють державним банкам;
• Або вони не вміють розпоряджатися грошима;
• Або не зацікавлені в ефективній праці.
Керівництво обласної державної адміністрації не говорить: “Ми не хочемо розміщати кошти на депозитах в банках та заробляти відсотки на зберіганні від сотен мільйонів гривень”. Київська ОДА просто нічого не робить задля отримання результату. Певно, це є втіленням поняття “злочинна бездіяльність”, адже хіба то не злочин перед своїм народом - мешканцями регіону?
Читайте: В 2017 году от налогоплательщиков Киевщины поступило 18 млрд гривен платежей
Ольга Бабій, голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради
