Київські виклики для президента
Президент України Володимир Зеленський вступив на посаду.
Жваво дискутуються його перші кроки після інавгурації.
А киян цікавить позиція, яку він займе в питаннях столичних, зокрема побудови влади в місті.
Чи при ньому в Києві надалі продовжуватиметься де-факто президентське правління за прикладом усіх його попередників, починаючи з Кучми, чи він дасть мешканцям столиці волю, як це зробили Кравчук і Плющ в 1994 році, ліквідувавши міську і районні адміністрації та дозволивши вперше за всю історію міста провести прямі, загальні, конкурентні вибори керівника Києва (тоді це був голова столичної ради), а також обраним в той же день міській і районним радам сформувати власні виконавчі комітети.
Поки що відповідей на ці запитання немає. І в його оточенні не проглядається людей, які на цьому знаються. Тема столиці ними не артикулюється, і, здається, її значення не усвідомлюється. А дарма. Історія вчить тих, хто цього не розуміє. Всі революції робляться в столицях. Варто про таке не забувати.
Спробуємо змоделювати можливі дії нового глави держави (програма мінімум).
Варіант А (рекомендований)
1. Кличко не перезатверджується на посаді голови КМДА.
2. Головою міськдержадміністрації призначається інша особа — закон про столицю в редакції 2010 року таке дозволяє. Формується технічна адміністрація на перехідний період до виборів.
3. До обраної 21 липня Верховної Ради подається законопроект (як невідкладний) про зміни до закону про столицю (готовий таким проектом, у разі потреби, поділитися). Яким усуваються всі його вади і недоречності, викликані фальсифікацією в 1999 році.
Зокрема, утворюється міськвиконком, міський голова набуває повних прав відповідно до закону про місцеве самоврядування, КМДА наділяється винятково контрольно-наглядовими функціями, районні держадміністрації ліквідуються.
4. Після ухвалення змін до закону про столицю оголошуються позачергові вибори міського голови та Київради з новими повноваженнями, які мають відбудитися не пізніше жовтня місяця.
5. Вживаються реальні заходи по боротьбі з хаотичною забудовою, будівництву метро, вирішенню інших нагальних соціально-економічних проблем.
6. Паралельно до парламенту вноситься проект закону про “Великий Київ” (Київську агломерацію). Для чого і що конкретно мається на увазі, я писав ще шість років тому.
7. Утворюється робоча група у складі представників Уряду, Верховної Ради України, НАНУ, Київских міської та обласної рад та адміністрацій, відповідних органів влади інших областей, що могли би також увійти до складу такої агломерації, керівників Києва в попередні роки, представників громадських організацій для вивчення світового досвіду з цього питання, підготовки необхідних документів та проектів актів з метою реалізації проекту.
8. Після прийняття такого закону видаються необхідні Укази та розпорядження для його втілення.
9. З метою координації всієї цієї роботи та узгодження діяльності органів влади областей, що пропонується включити до складу агломерації, призначається спеціальний уповноважений Президента України з питань Київської агломерації.
10. Затверджується координаційна рада агломерації у складі (на паритетних засадах) представників органів місцевого самоврядування та державних структур на території агломерації (або столичного округу, як дехто пропонує називати).
Варіант В (проблематичний)
Усе залишається так, як є.
1. Кличко перезатверджується на посаді голови КМДА.
2. Зміни до закону про столицю не вносяться.
3. Чекають чергових виборів 2020 року.
Можливі варіації цих двох підходів, але суть не міняється — будуть зміни і нові обличчя в столиці чи ні.
Але у випадку Варіанту В Президентові доведеться взяти на себе весь негатив нинішньої столичної влади і розчарування тих 60% киян, які віддали за нього голоси на виборах.
Думай…ТЕ!
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова Київської міської державної адміністрації в 1993-1998 рр
