вівторок, 19 березня 2024 г.
Как узнать, есть ли бляшки в сосудах сердца (часть 2)

Как узнать, есть ли бляшки в сосудах сердца (часть 2)

Ганна Солощенко

лікар-кардіолог вищої категорії

Сегодня мы заканчиваем цикл статей про профилактику и диагностику атеросклероза. Заканчиваем статьей про коронарографию – исследование, которое нужно будет делать тем пациентам, которые не занимались профилактикой атеросклероза, начиная с 30-35 лет. Эта статья для тех, у кого уже есть жалобы и проблемы с сердцем. Для тех, кого беспокоят давящие боли за грудиной при ходьбе, были инфаркты в анамнезе или тех, у кого есть аритмия или сердечная недостаточность, причиной которых могут быть бляшки в сосудах сердца. Если же все это не про Вас, то прочитайте просто для информации, для понимания того, для чего мы начинаем профилактику атеросклероза еще тогда, когда человек здоров, и его ничего не беспокоит. В таком случае советую еще раз прочитать статьи про липидограмму, про то, откуда берется холестерин и про профилактику сердечно-сосудистых заболеваний.

Итак, коронарография – это исследование, во время которого в бедренную артерию вводят тонюсенький катетер, по которому в сосуды сердца вводится контрастное вещество. Далее доктор на серии рентгеновский снимков смотрит, как контраст заполняет коронарные сосуды и видит, места, где нет контраста. Эти места и есть атеросклеротические бляшки, которые могут быть причиной инфаркта. Я так много пишу и говорю про профилактику потому, что, к сожалению, на данный момент науке неизвестны способы “растворить” уже образовавшуюся бляшку, и убрать ее можно только хирургическим путем. Поэтому не стоит проводить это исследование любопытства ради, а только, если пациент готов на дальнейшие, хирургические шаги. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Вариантов полученных результатов может быть три, давайте их рассмотрим.

1) “Чистые” сосуды, бляшек нет. Тогда нужно искать другую причину симптомов, которые стали причиной проведения коронарографии ( а причины обязательно должны быть, ведь это исследование не проводят просто так, наобум, “а давайте сделаем и посмотрим, что там). 

2) Есть одна или несколько бляшек в хорошо доступных местах (там, где сердечная артерия еще имеет широкий диаметр). В таких случаях можно поставить в места сужения артерии стенты – “зонтики” из специального металла, которые раскрываются в области бляшки и восстанавливают проходимость сосуда. Стенты ставятся прямо во время коронарографии – через тот же катетер в бедренной артерии.

3) Бляшек много и/или они в тех местах, куда катетер не достанет. В таких случаях атеросклероза пациента направляют на аорто-коронарное шунтирование. Это уже операция на сердце, во время которой бляшки не трогают, а вшивают обходные шунты, по которым в обход будет протекать кровь и питать сердце. Чаще всего это открытая операция на сердце, но сейчас кардиохирургия идет вперед, и совсем недавно, пару недель назад хирурги одной из столичных частных клиник сделали малоинвазивное шунтирование, без разрезания грудины, из мини доступа 

Для тех, кто сразу бросается в комментарии писать, о том, что “на какие же деньги” и “где взять в нашей стране средства” сразу скажу. Все вышеописанное стоит кучу денег. Стенты, шунтирование, малоинвазивное шунтирование – все это “космос” по деньгам. Именно поэтому я так много пишу о профилактике. Она всегда дешевле, проще и приятнее. Для этого я веду блог и пишу вам все эти статьи. Сделать липидограмму будет стоить 200-300 гривен, изменить образ жизни можно абсолютно бесплатно, даже пить статины для снижения холестерина стоит 100 -120 грн в месяц. А вот поставить стенты может стоить десятки, а иногда и сотни тысяч гривен.

В заключение скажу, что коронарография – довольно безопасное обследование, хоть и звучит все очень сложно. Самым страшным осложнением бывают большие гематомы в области прокола бедренной артерии, для профилактики этого пациенту накладывают давящую повязку и оставляют в стационаре до следующего утра, не разрешая вставать и сгибать ногу.

А я желаю всем здоровья, профилактики вместо лечения и хорошего настроения. Вопросы можно задать по электронной почте [email protected].

Читайте:

Как узнать, есть ли бляшки в сосудах сердца (часть1)

Железодефицит и железодефицитная анемия

Сердцебиение – один из самых частых симптомов, с которым приходят на прием к кардиологу

Что мы можем сделать, чтобы не заболеть сердечно-сосудистыми заболеваниями?

Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице и клинике "Инго"

КиевVласть

Теги: Анна Солощенко, диагностика, атеросклероз, сосуды, ишемическая болезнь, коронарография

понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
16:45
У Деснянському районі п’яний водій вчинив потрійну ДТП, постраждали двоє водіїв
16:25
Міноборони у лютому заблокувало постачання 264 т неякісних продуктів до військових частин
16:03
Відзавтра, 19 березня, на станції метро “Шулявська” розпочнеться капітальний ремонт ескалатора
Календар подій
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
14 березня 2024 г. 09:00
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.