Як бюджет-2017 вплине на соціальну сферу

20 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні поданий Кабінетом міністрів України проект Держбюджету на 2017 рік, але до другого читання парламент подав понад 1000 поправок, на загальну суму близько 900 млрд грн! 9 листопада Кабмін завершив обробку запропонованих змін і подав оновлений проект бюджету вже до другого читання, а 21 грудня 0 4:53 ранку, депутати як завжди “ночували” в Раді і все ж таки прийняли законопроект про Державний бюджет на 2017 рік. “За” проголосували 274 депутатів (мінімально необхідно - 226 голосів).  

Головною новиною є те, що піднімається мінімальна заробітна плата, але при цьому сума мінімальної зарплати вже не буде використовуватись, як базова величина при побудові схем посадових окладів (працівників НАБУ, суддів, членів Рахункової палати, прокурорів, працівників Державного бюро розслідувань та національного антикорупційного бюро).

Піднімаючи мінімальну зарплату, уряд одночасно посилює контроль над тим, як працевлаштована людина. Розміри штрафів для підприємств-порушників і відповідальних осіб зростуть удвічі. Зокрема, штраф за нелегальну зайнятість становитиме 30 мінімальних зарплат. Для посилення мотивації контролюючих органів у сфері зайнятості та оплати праці повноваження передаються виконавчим органам рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад.

Крім того, уряд не піднімає пенсійний вік. Працюючі пенсіонери для того, щоб збалансувати Пенсійний фонд, отримуватимуть 85% пенсії. Ця норма поширюється і на депутатів-пенсіонерів. Пенсія не виплачуватиметься й тим працюючим пенсіонерам, хто працевлаштований на посадах держслужби, судді, прокурора. Також встановлюється верхня межа розміру пенсії - 10 740 гривень, а це зекономить ПФ у 2017 році 3 млрд грн.

З 1 березня 2017 року  буде відновлено перерахунок страхових виплат потерпілим на виробництві.  Перерахунок здійснюватиметься для 220 тис. осіб. Сьогодні із 220 тисяч потерпілих на виробництві близько 67 тисяч осіб отримують виплати, виходячи з зарплати, нижчої за прожитковий мінімум (1600 грн). З 1 березня 2017 року розміри страхових виплат для 65 тисяч потерпілих зростуть від 100 грн до 400 грн відповідно. В бюджеті фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві враховані витрати на перерахунок згадуваних виплат - близько 715 млн грн.

Щодо стипендій. На даний час отримують академічні стипендії близько 70% студентів. Уряд не скасовує стипендії, а встановлює справедливість у їх призначенні. Умови та розміри виплати соціальних та академічних стипендій встановлюються КМУ. Стипендіями забезпечуватимуть дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, батьки яких є шахтарями із стажем підземної роботи не менш як 15 років, або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві або стали інвалідами І та ІІ групи; осіб, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи, діти внутрішньо переміщених осіб та діти учасників АТО.

Підвищується прозорість адміністрування податків. Адміністрування всіх баз даних передається Мінфіну.  Запроваджується повноцінна робота електронного кабінету платника податків. Також запроваджується єдина база індивідуальних податкових консультацій на сайті ДФС. Для новостворених підприємств запроваджуються п'ятирічні податкові канікули. Від оподаткування податком на прибуток звільняються малі підприємства, які відповідають певним критеріям. Зекономлені кошти можуть бути реінвестовані у розвиток бізнесу. Розширюється перелік витрат фізособи-підприємця (орендна плата за землю, плата за ліцензії, амортизація), на які зменшується оподатковуваний прибуток. Встановлюються чіткі й прозорі правила відшкодування ПДВ, які унеможливлюють корупцію. Замість двох запроваджується єдиний публічний реєстр заяв на відшкодування ПДВ та його  автоматичне відшкодування. Встановлюється заборона на зняття податкового кредиту добросовісним підприємствам.

На мою думку, бюджет на 2017 рік як  - соціальний та реформаторський. Він захищає українського виробника, українського працівника та покращує інвестиційний клімат в державі. Також зростає добробут населення, бо ж  мінімальна заробітна плата зросте майже вдвічі, проте головний фінансовий документ має дефіцит розміром 77,5 мільярда гривень, передбачені доходи складають 721,4 мільярда гривень, витрати – 790,4 мільярда гривень.

Що ми маємо на виході – дефіцит близько 4 мільярдів доларів і разом з цим соціальні стандарти підвищуються. Все це можна досягнути тільки за рахунок включення так званого друкарського станка. Якщо я не помиляюся, то зараз навіть розглядають введення нової 1000-гривневої купюри – це не може не бути тривожним дзвіночком для жителів України.

Кабмін планує для виконання бюджету залучити кредити, розраховуючи як на допомогу МВФ так й на інших кредиторів.

Однак, ми гроші беремо не безкоштовно, а беремо з певним інтересом, закладеним у вартість цих грошей, тобто займаємо 100, а віддаємо – 105 чи навіть 115, все залежить від стану економіки в даний період, проте це буде короткочасним рішенням проблеми, але в довгостроковій перспективі ми просто поглиблюємо нашу боргову яму.

Серед інших ризиків наступного року - девальвація національної валюти, адже  головний кошторис країни прописали з розрахунку 27 гривень 20 копійок за один американський долар. А це не тішить і показник інфляції – понад 8%.

Проведення реформи децентралізації в країні вже третій рік поспіль призвело до суттєвого зростання та можливостей місцевих бюджетів, адже бюджети розвитку місцевих громад зросли у 5-6 разів.

Читайте: Децентралізація: наша доля - в наших руках

КиевVласть