Хто така Людмила Демченко і чи місце їй в податковій

Реформа податкової проти старих кадрів

Зараз, як ніколи українське суспільство відчуває потребу реального, а не фіктивного оновлення влади. Нових обличь потребує не тільки Верховна Рада, а й керівний склад чиновницького апарату, кістяк якого складають люди, що будували свою кар’єру будучи підлеглими біглих регіоналів і проросійських сил.

Чого тільки вартує начальник Головного управління ДФС України в м. Києві Демченко Людмила Дмитрівна. Чиновниця з 24 річним досвідом роботи в податковій, не дивлячись на численні скандали лишається на плаву не дивлячись на революції та зміну влади.

За часів Клименка, Демченко обіймала посади заступників начальників ДПІ у Шевченківському та Печерському районах столиці. Заступник – посада хороша, адже повноважень і впливу при цьому достатньо, а відповідальності жодної, так як формально несе керівник. Шевченківський та Печерський – це райони де зареєстрована найбільша кількість компаній в України. Це сприятливі місця для реєстрації сумнівних компаній. Податкова інспекція здатна провести лише обмежену кількість перевірок компаній за рік. Вона не здатна перевіряти більше чисто фізично, через обмежену кількість інспекторів. Маючи “свою людину” в податковій, можна не боятися перевірок та спокійно займатися “відмиванням” коштів та іншою протизаконною фінансовою діяльністю. Більше того, обіймаючи ці посади Демченко мала б підпадати під люстрацію, проте дивним чином цього не сталося, а вона лише пішла на підвищення.

Наприкінці 2014 року Людмила Демченко стала фігурантом кримінальних проваджень за статтями “зловживання владою” та “ухилення від сплати податків”. Слідство у рамках цього провадження встановило, що Людмила Демченко та ряд інших осіб “надавали послуги з прикриття фіктивних фінансово-господарських операцій, переведення безготівкових коштів у готівку та укриття їх від податкового обліку та здійснення інших сумнівних фінансово-господарських операцій пов’язаних з легалізацією грошей здобутих злочинним шляхом.” Мова йшла про збитки державі в розмірі 11 млн. гривень та ненадходження до держбюджету податків на суму 3,5 млн. гривень.

Також вона була фігурантом справи, суть якої полягає в уникненні люстрації, шляхом використання підроблених посвідчень Учасників бойових дій. Начебто в “фіскалі зі стажем” прокинулася громадянська свідомість і вона відправилася до зони проведення АТО в якості медсестри.

Фіктивна участь в АТО дозволила виграти час та домовитися про закриття кримінальних справ проти Демченко в 2015 році.

Очоливши київське управління ДФС Демченко відмітилася скандалом з блокуванням податкових накладних для середнього та малого бізнесу. Тоді ситуація з масовим блокуванням податкових накладних стала настільки критичною, що підприємства реального сектору економіки змушені були масово зупиняти роботу. Мова йде про майже 36% фінансових операцій.

Процес автоматичної перевірки податкових накладних, що реєструються компаніями, на предмет фіктивності та законності повернення НДС перетворився на жах для підприємців та корупційну нішу для податкової.

Недосконалим був не тільки процес автоматичної перевірки податкових накладних, через неправильність критеріїв встановлених Міністерством фінансів, а й процес доведення реальності фінансових операцій для бізнесу.  В умовах нечіткості критеріїв та відмов автоматичної системи підприємці відправилися до ДФС, де їх не довелося довго вмовляти під-ти на ”пришвидшення” процесу.

Затримки через ”некорректну” роботу автоматизованої системи перевірки та поверненнся НДС були як ніколи вигідні Демченко, адже під час вимушеної паузи в її руках опинилася доля прибутку майже 300 тис. підприємств зареєстрованих в м. Києві. Автоматизована система приблизно дорівнювала повноцінній перевірці податкової, адже вимагала скан-копії усіх документів по всім транзакціям, навіть у випадку сумнівності однієї з них.

Водночас, в 2016 році Людмила Демченко пережила ”люстрацію” в традиційний для чиновників та правоохоронців спосіб – відновившись після звільнення за рішенням суду. Окружний адміністративний суд Києва розглядав справу щодо Демченко без неї особисто та без представників ДФС, які виступали відповідачами та став на сторону позивача. Даний факт є абсурдним так як судом порушувалися чіткі критерії люстрації чиновників часів Януковича.

Здивування викликає декларація про доходи Людмили Демченко. Вона є традиційною для депутатів та чиновників високого рангу – декларант не володіє майже нічим, навіть не має жодної гривні готівкових коштів, проте має успішного та багатого чоловіка. Що ж, наша радість за Людмилу Демченко, чоловік якої приносить в сім’ю майже 4 млн. гривень офіційного доходу була би щирою, якби не декілька фактів.

За даними інформаційно-аналітичної системи YouControl компанія Демченко Бориса Івановича – чоловіка Людмили Демченко, ТОВ ”БДС” зареєстрована за однією адресою з ПП ”Аудиторська фірма ”Тандем”, за адресою – м. Київ, вул. Шумського 1, оф. 116.

Офіційна виручка ТОВ ”БДС”

Схема зв’язків ПП “АФ “Тандем”

Компанія зареєстрована в Дніпровському районі не випадково, це відбулося саме в той час коли Демченко працювала в Дніпровській ДПІ Києва.

Важливим є той факт, що основним видом діяльності компанії БДС – є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів та тому подібні речі. Тоді як аналіз зовнішньоекономічної діяльності компанії з 2005 року, показує системні фінансові операції з імпорту гальки, гравію, щебеню та піску з Австрії, Німеччини та Італії. Даний факт, більше змушує думати про виведення капіталу за кордон Демченками, ніж про закупівлю унікальних матеріалів.