Хто поховав в Києві міськвиконком і сприяв узурпації влади КМДА (документи)
Два рішення “депутатів-більшовиків” Київради зразка 1996 року. Перше — про скасування рішень про виконавчий комітет. Друге, одразу за ним, — про делегування повноважень Київради Київській міській державній адміністрації (КМДА) щодо управління комунальною власністю, вирішення земельних питань, розпорядження фінансами, що не було передбачено жодним чинним актом законодавства.
Тобто – добровільна здача свої прав чиновникам. Колективне харакірі. Початок дерибану.
І хоча такі збори та їхні рішення неодноразово визнавалася судами України протиправними й скасовувалися, оскільки відбувалися не пленарні засідання сесії Київської міської ради, а збори депутатів (так кваліфікував суд ці зібрання), до компетенції яких не входило прийняття рішень від імені ради, свою чорну справу депутати тоді зробили.
Попри те, що для такого антиконституційного “делегування” був встановлений граничний строк до 1 жовтня 1996 року, фактично такий порядок розгляду та вирішення зазначених питань міськдержадміністрацією діяв до квітня 1998 року. І з комісіями Київради на надто погоджували, зокрема – по власності.
Усі земельні питання оформлялися розпорядженнями КМДА. А від імені Київради їх підписував народний депутат України Володимир Бондаренко (а потім інші самозванці — і нардепи, і просто депутати міськради), обрання якого 14 червня 1996 року зборами депутатів Київради в порушення вимог законів України тво заступника голови Київради було визнано незаконним 17 вересня 1996 року Шевченківським районним судом Києва.
До того ж, як зазначено в ухвалі Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 21 січня 1998 року, повноваження Володимира Бондаренка, як депутата Київської міської ради, вже до цього достроково припинились – у зв’язку з обранням його народним депутатом України 16 травня 1996 року, що підтверджується і рішеннями Шевченківського районного суду Києва від 17 вересня 1996 ооку та Київського міського суду від 23 травня 1997 року.
Під цим прапором відбулася незаконна приватизація тощо.
До 1998 року завдяки цій групі депутатів, які вчинили разом кримінальний злочин, бо не виконували рішення судів, які їм забороняли так діяти, уся влада де-факто була зосереджена в руках КМДА.
Оформити це законом про столицю, який просто сфабрикували, було вже справою техніки.
Навіщо їм був той виконком…
Читайте: Фата-моргана київського самоврядування
Источник публикации