неділя, 13 жовтня 2024 г.
Хто чи що штовхає профспілки до самогубства?

Хто чи що штовхає профспілки до самогубства?

Сергій Кондрюк

Експерт з питань соціально-трудових відносин

Профспілковий рух України дуже різноманітний і має яскраві приклади як героїчної боротьби за права трудящих, так і дуже сумні факти зради цих інтересів. Десятиліттями профспілки постійно супроводжували численні майнові й фінансові скандали, що стрясали найбільше профоб’єднання – Федерацію профспілок України (ФПУ).

Майже всі “куратори” профспілкового майна ФПУ були під слідством і навіть під арештом.  Зокрема, зараз діючий заступник голови ФПУ з грудня минулого року за повідомленням ДБР знаходиться під вартою. Посадовцю повідомлено про підозру за фактом розтрати чужого майна, зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).

Але цього замало – і в квітні в ФПУ новий скандал з хабарем.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Все гостріше постає питання: кому і навіщо потрібні профспілки, лідерів яких звинувачують в багатомільйонних привласненнях чужого майна, і які роками не вирішують гострих трудових і соціальних проблем із зарплатними боргами, знеціненою заробітною платою, неналежно нарахованими регресами, заборгованістю по лікарняним?

Ні до війни, ні зараз суспільство не знало і не знає, що позитивного пропонує профспілкова верхівка для майбутнього українських працівників.

Що ж відбувається в українських профспілках?

За останні два десятиліття відбулось значне зменшення чисельності членів профспілок  – з майже 24 млн на початку дев’яностих до теперішніх 4-4,5 млн (за оптимістичними експертними оцінками). На це, безперечно, дуже негативно вплинула війна і вимушений масовий виїзд українців за кордон.

Але є багато інших причин “танення” профчленства : масова ліквідація підприємств, скорочення чисельності персоналу на діючих виробництвах, відвертий антипрофспілковий пресинг роботодавцями, “підкаблучність” значної частини профлідерів, постійне звуження профспілкових можливостей, тощо.

Окремо слід акцентувати, що влада за всі часи перманентно здійснювала наступ на профспілки, хоча й старалася не робити це відкрито.

З 2019 року під егідою голови парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової йде послідовне й відкрите обмеження трудових прав в інтересах бізнесу (публічний виступ) та невпинний секвестр можливостей профспілкової діяльності й навіть дискримінації їх за кольором – бо на думку голови профільного комітету вони всі “червоні”, через те вони їй не до вподоби.

Дуже яскравим прикладом обмеження діяльності профспілок є досі чинний Указ Президент №387/2021, відповідно до якого головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) вже понад півтора роки є представник роботодавців (президент УСПП, експрем’єр Анатолій Кинах, – KВ).

Найголовніше: чинний Указ Президента вже є простроченим. Бо, відповідно до ст. 13 закону “Про соціальний діалог”, голова НТСЕР призначається Указом Президента терміном на один рік. І в серпні минулого року Офіс Президента мав оприлюднити новий Указ про призначення нового голови НТСЕР.

Ще один  важливий момент. Черговість ротації голови НТСЕР, відповідно до регламенту, відбувається у наступному порядку сторін: роботодавці – профспілки – органи виконавчої влади. Тобто роботодавці вже завинили профспілкам понад сім місяців головування в НТСЕР.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Ймовірно, ця колізія викликана небажанням Офісу Президента подавати кандидатуру очільника ФПУ на головування в НТСЕР  – через великі питання правоохоронних органів до його заступників.

Але це не виправдовує владу у прямому порушенні Закону.

В умовах воєнного стану, здавалось би, не до дій профспілок

Це зовсім не так, бо переважна більшість законів не попала під обмеження воєнного стану. Тому спираючись на ст. 36  Конституції України та закон “Про профспілки, їх права та гарантії їх діяльності”:

По-перше. Головний інструмент профспілок – це ведення колективних переговорів і укладення Генеральної угоди, галузевих і регіональних угод та колективних договорів, що передбачено законом “Про колективні договори та угоди”, що мало б забезпечити врегулювання між роботодавцями та профспілками головних питань в сфері оплати та безпеки праці, режиму праці та відпочинку, тощо.

Переважна кількість колдоговорів та, особливо, галузевих угод є лишень формально діючими, а за фактом вони давно  морально й фізично застаріли, бо укладені багато років тому. Вже давно стала пародією на національну угоду так звана (діюча формально й сьогодні) Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки.

Кричущою стала потреба ініціювання переговорів з укладання нової Генеральної угоди і на її базі проведення колективних переговорів по всій вертикалі, аж до виробничого рівня, де мають бути знайдені відповіді на поточні й перспективні питанні в трудових відносинах

По-друге. Ініціативи у розробці та прийнятті нового Трудового Кодексу на основі кращих практик Європейського Союзу. Наразі Кабінет міністрів ставив завдання перед Мінекономіки розробити до 1 квітня проект НОВОГО Трудового Кодексу. Всі попередні спроби Мінекономіки були скандально провалені, передусім – через жорсткі зауваження європейських профспілок і експертів Міжнародної організації праці.

Водночас слід зазначити, що у Верховній Раді є низка законопроєктів з проєктами Трудового Кодексу. Зокрема, зареєстровані 8 листопада 2019 року 2410 та 2410-1 (авторства вже заброненої “ОПЗЖ” й авторства ВО “Батьківщина”, відповідно, які, схоже, не мають жодних перспектив, – KВ).

По-третє. Реанімація й повне перезавантаження НТСЕР для забезпечення виконання покладених на неї Законом функцій, зокрема:

- вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу щодо стратегії економічного і соціального розвитку України та шляхів вирішення існуючих проблем у цій сфері;

- підготовка та надання узгоджених рекомендацій і пропозицій Президентові України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України з питань формування і реалізації державної економічної та соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин.

- вироблення спільних позицій щодо державних соціальних стандартів та рівня оплати праці, основних економічних і соціальних показників проекту Державного бюджету України на відповідний рік;

- надання рекомендацій щодо ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці, міждержавних угод та нормативних актів ЄС з питань, що стосуються прав працівників і роботодавців.

По-четверте. Розробка профспілкового варіанту Пакту про взаєморозуміння між роботодавцями, профспілками та Урядом щодо збалансування цінової політики та політики оплати праці, збереження та відновлення робочих місць, створення умов для повернення вимушених переселенців в Україну та формування основних засад розбудови України після Перемоги.

Від того, який шлях оберуть профспілкові лідери, які завдання перед ними поставлять первинні профспілкові організації, і буде залежати відповідь про невідворотність “самогубства” профспілок чи нової дороги до їх затребуваності найманими працівниками, суспільством, країною.

Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин

КиївВлада

Теги: новини україни, офіс президента, указ президента, галина третьякова, профспілки, конституція україни, національна тристороння соціально-економічна рада, закон про соціальний діалог, №3872021

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.