п'ятниця, 22 листопада 2024 г.
Год активных реформ. Поддержка отечественного производителя – новый приоритет Киевсовета

Год активных реформ. Поддержка отечественного производителя – новый приоритет Киевсовета

Владимир Левин

Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"

Политический год приходит к своему завершению. Несмотря на постоянную и часто неконструктивную критику, реформирование страны идет активными темпами. Меняется ландшафт, условия, скорость решения проблем и глубина обратной связи.

И я тоже хочу подвести итоги, рассказывая о будущем.

Я не открою большого секрета, если скажу, что поддержка отечественного производителя была основой промышленной политики каждого руководителя Украины на протяжении всей независимости. Но чаще всего это были декларативные заявления на фоне тотального засилья фискальных органов и огромной налоговой нагрузки.

Нынешний состав Киевсовета и я, как искренний патриот своего родного города, решили сломать устоявшийся тренд и дать толчок для успешной реализации проекта для муниципальных предприятий и киевских бизнесменов.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Я разработал концепцию, направленную на уменьшение налогов для производителей и стал инициатором внесения соответствующих изменений в решение Киевсовета под №855/855 “Про внесення змін до рішення Київської міської ради про місцеві податки та збори”, а также в решение Киевского городского совета №791/1795 от 22 декабря 2016 року “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 “Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві”.

Мою инициативу активно поддержал глава бюджетной комиссии Странников А.Н.

rishennya1

Что же это за поправка? Расскажу подробнее.

Была изменена ставка налога на землю до 1 июля 2017 года. Она составила два процента для предприятий входящих в 26-27 раздела КВЕД. Буду откровенен, это решение для городских депутатов далось очень тяжело. Не все верили в положительный эффект, поэтому голосование пришлось проводить три раза, но это того стоило.

Данная льгота произвела очень положительный эффект. Если уплата налога на землю упала на 25 процентов, то уплата всех налогов возросла на один процент.

Т.е. за счет того, что производители значительно увеличили объем реализованной продукции, они смогли уплачивать больше налогов. Город немного потерял, но очень много выиграло государство за счет увеличения налоговых поступлений.

Из аналитической записки: Слід зауважити, що середня заробітна плата штатних працівників у сегменті промисловості у жовтні 2016 року (на момент дії Рішення Київської міської ради від 28.07.2016 №855/855) склала 9093 грн, що на 22% більше ніж у жовтні 2015 року та на 3,2% більше ніж середня зарплата по м.Києву у жовтні 2016 року. Це, у свою чергу, формує величезні податкові надходження у розрізі ПДФО від сегменту “Промисловість” у м.Києві, що з 1 січня 2017, при збільшенні рівня мінімальної заробітної плати до 3200 грн., набуде більш стрімкої позитивної динаміки.

Обсяг реалізованої продукції у жовтні 2016 року по відношенню до відповідного періоду 2015 року у м. Києві склав 115,7% (або на 18,2 млрд. грн. більше). Слід підкреслити, що на період дії податкової преференції у серпні-жовтні 2016 року, обсяг реалізованої продукції на підприємствах, що отримали зазначену преференцію, зріс від 1,7% до 154,9% (в середньому на одне підприємство – 42,4%). Тож, перевищення показника обсягу реалізованої продукції на підприємствах з преференцією та в середньому по м. Києву складає 26,7%.

Сума податкових надходжень до місцевого бюджету за період січень-вересень 2016 року зросла на 70% (або на 880 млн. грн.) по відношенню до аналогічного періоду 2015 року й загалом склала 2,15 млрд. грн., а доходи державного бюджету від сегменту “Промисловість” у місті Києві за аналогічний проміжок часу склали понад 63 млрд. грн. Відповідну тенденцію зберегли й підприємства із податковою преференцією. Таким чином, незважаючи на зменшення сплаченої суми земельного податку на 28,8% (2,4% на кожне підприємство) або на 1510,6 тис. грн., при цільовому показнику в 4965,1 тис. грн. (суттєве зменшення обумовлене тим, що на особу-орендара податок на землю не розповсюджується), за рахунок зростання обсягів виробленої продукції та, відповідно, сплати таких податків як ПДФО, ПДВ тощо, загальна сума отриманих м. Києвом податкових надходжень зросла на 0,9%. Більший детальний розріз податкових відрахувань дає зрозуміти наступне – у короткостроковому періоді, коли підприємства ще не повністю реалізували власний потенціал та не суттєво збільшили обсяги реалізованої продукції тощо, сукупні втрати місцевого бюджету складають всього 700 тис. грн на місяць, а ось вже сукупні податкові відрахування до місцевого та державного бюджету разом зросли на 800 тис. грн.

После данного положительного эффекта ко мне, как к автору, обратились и производители не входящие в перечень “льготников” с просьбой о расширении льготы и на их предприятия (25, 28, 30 КВЕДы). Но пока эта инициатива находится на стадии разработки. Уверен, что этот положительный опыт будет расширен на все виды бизнеса.

Теперь хочется рассказать о будущих реформах.

Это пока еще только первая ласточка в целом корпусе реформ, направленных на изменение существующего порядка и реальной поддержки отечественного производителя.

Что планируется сделать дальше?

Ввести европейскую практику государственных (муниципальных) закупок у местных производителей. Ввести общеевропейское понятие — сначала купи у своих, а потом у чужих.

На первом этапе Киев должен будет покупать от 42 до 50 процентов товаров только у муниципальных производителей. Эта практика широко используется в США, Индии и ряде других стран. Таким образом, мы заинтересуем собственного производителя, выходить на рынок и станем реально развивать отечественную промышленность.

Это даст рост валового регионального продукта, что заложено в большинстве нормативных актов – это и стратегия развития города Киева до 2025 года в новой редакции, и стратегия Украины 2020, это и план действий Кабинета министров Украины. Также эти реформы пересекаются с Европейскими директивами, которые действуют на территории Европейского Союза и направленны на всестороннюю поддержку европейского бизнеса.

direktiva2

Муниципальная поддержка.

Уже многие годы чаще на бумаге, но постоянно, отечественные политики говорят о поддержке малого и среднего бизнеса, напрочь забывая о крупном.

Но, как оказывается, именно большой бизнес и большие компании генерируют основные налоговые потоки в бюджет. МСБ же, напротив обеспечивают работой небольшой процент граждан и производят небольшое количество товаров и соответственно производят малую добавочную стоимость и объем перечислений в госбюджет.

Из аналитической записки: Зауважимо, що на у галузі “Промисловість” з 117 тисячами робочих місць, на 1 (одне) робоче місце припадає 25 тис. грн. відрахувань до місцевого бюджету та 650 тис. грн. відрахувань до державного бюджету, у той час коли сектор МСБ генерує відповідно на 1 робоче місце – 2,4 тис. грн. та 25 тис. грн.

Проте, місто Київ ініціює програму підтримки саме сегменту МСБ на загальну суму 10 млн. грн., а “Промисловість” як основний платник податків залишається без уваги, що є не раціональним рішенням.

За галузевим розподілом слід підкреслити наступне, що така галузь із високою доданою вартістю та собівартістю як фармацевтика формує до бюджетів близько 100 тис. грн. податкових відрахувань на одне робоче місце, при тому що підприємства КВЕДів 26-27 (що мають податкову преференцію) формують близько 50 тис. грн. податкових надходжень. Це у свою чергу підкреслює важливість підтримки не тільки пріоритетних галузей, а промисловості, в цілому.

Поэтому я разработал концепцию, в которой предлагается ввести льготный режим и для “градообразующих” предприятий и компаний, если мы говорим о Киеве как примере успешного реформирования.

Без муниципальной поддержки и ввода госзакупок поддержка отечественного производителя невозможна.

Как только эта система заработает на полную мощность, Украина получит постоянно растущий внутренний рынок. Это нововведение позволит создавать отечественные товары из украинских составляющих, а бренд “Made in Ukraine” станет широкоизвестным эталоном натуральности, инноваций и качества. Это будет возможно через промышленную кооперацию и другие механизмы взаимодействия различных производств.

В качестве примера хочу привести Индию или Швейцарию, где каждый товар должен быть произведен на родине, где поддерживаются национальные производители и где их интересы являются приоритетом для внутренней политики. Именно ориентация на свою экономику и позволила стать Швейцарии единственной постиндустриальной страной.

В качестве примера поддержки - вот эта статья.

И, как только сформируется внутренний рынок, только тогда можно будет повышать налоги. Тогда эти действия становится оправданными, потому что производители смогут спокойно их платить и развиваться дальше.

Существующая на сегодняшний момент ставка доходов предприятия на уровне 60 процентов — это преступление. Преступление против экономики, бизнеса, государства и грядущего развития страны.

Мировая, общепринятая практика объемов налоговой нагрузки не превышает 30 процентов. Выше этого порога начинаются деструктивные тенденции и постепенное уменьшение поступлений из-за ухода от налогов и банкротства предприятий. Высокие налоги разрушаю экономику. И эта реформа также направленна именно на уменьшение налогового бремени.

Как мы видим, такой смелый эксперимент по введению налоговой преференции даже для минимального количества предпринимателей, существенно изменил инвестиционный климат в Киеве. Если же подобные реформы ввести в подавляющем количестве регионов Украины, то можно быть уверенным, что наша страна через несколько лет войдет в двадцатку самых экономически развитых государств. Наш человеческий, природный, экономический потенциал вполне позволит справиться с такой нелегкой задачей.

Такие реформы должны продолжаться и я, как депутат Киевсовета сделаю все, чтобы жизнь киевлян стала богаче, динамичнее и легче.

Владимир Левин – Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"

КиевVласть

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.