воскресенье, 20 октября 2019 г.
Фіаско Петра Порошенка

Фіаско Петра Порошенка

Александр Трохимец

Управляющий партнер правовой группы “Трохимец и партнеры”

До чергових виборів Президента України залишилось чотири місяці. Цілком очевидно, що на цих виборах у діючого Президента Петра Порошенка немає жодного шансу не те що переобратися, а навіть вийти до другого туру.

Очевидно це стало, мабуть, і для самого Петра Олексійовича. Відчай свого становища спонукав його на відчайдушний крок – введення воєнного стану. Навряд чи воєнний стан допоможе Порошенку виграти вибори, але відтягнути їх на невизначений термін цілком зміг би.

Але Петро Порошенко переграв сам себе і зазнав нищівної поразки в стінах Верховної Ради України 26 листопада 2018 року, чим поставив хрест на своєму політичному майбутньому. Адже після того, що сталося, ніхто вже не сприйматиме його всерйоз, ніхто не сприйматиме його, як сильного політика. Він хотів зламати депутатів під своє рішення, а зламався сам.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

А сталося от що.

Використавши інцидент, що стався у Керченській протоці, з атакою берегової охорони прикордонників ФСБ Росії на українські судна, Петро Порошенко терміново зібрав засідання РНБО, на якому було  прийнято рішення про необхідність введення воєнного стану на території всієї країни терміном на 60 діб. Це означає, що протягом цих 60 діб не можна проводити чи оголошувати будь-які вибори, в тому числі - вибори Президента України.

Розпочатися вони мають за 90 днів до самого голосування, тобто 30 грудня цього року. Старт виборчої кампанії починається з відповідного рішення Центральної виборчої комісії. Також для початку президентських перегонів Верховна Рада має прийняти постанову про призначення дати виборів.

Під час воєнного стану ані ЦВК, ані парламент такі рішення ухвалювати не могли б. А якщо немає рішень про початок виборів – то немає і самих виборів. На це й розраховували Петро Порошенко та його оточення.

З метою реалізації такого плану Президент підписав Указ про введення воєнного стану, ручний спікер Верховної Ради Андрій Парубій терміново скликав позачергове засідання парламенту для його затвердження.

Їхній розрахунок, очевидно, ґрунтувався на тому, що депутати просто не зможуть проголосувати проти введення воєнного стану. Порошенко та його прибічники провокували парламентарів, граючи на їхніх патріотичних почуттях та відповідальності за Україну. Але бліцкриг Петра Порошенка провалився.

Першим тривожним дзвіночком для президентської команди стала стримана реакція Євросоюзу та повна її відсутність з боку США. Стало очевидним, що ідею введення воєнного стану та, як наслідок, маніпуляції з виборами Президента, наші західні партнери не підтримують.

Читайте: Порошенко ввел в действие решение СНБО о введении военного положения в Украине (текст решения)

Але подання до парламенту Президентом було зроблено - і з цим щось треба було робити.

Петро Олексійович прибув до Верховної Ради, але там його чекали опозиційні депутати, які вимагали пояснень та консультацій щодо введення воєнного стану в Україні. Депутати вимагали гарантій проведення виборів Президента вчасно, гарантій дотримання конституційних прав людини та обмеження введення воєнного стану територіями, яким реально загрожує військова агресія з боку Росії.

Президент до такого розвитку подій був явно не готовий. Він відмовився проводити консультації з депутатами, надавати будь-які пояснення та навіть виступати з трибуни. І покинув стіни парламенту.

Час грав проти Петра Порошенка. Адже в цей час в Нью-Йорку розпочалося засідання Ради Безпеки ООН. Там, звичайно, засудили дії Росії в Керченській протоці, але ставало зрозумілим, що ніяких активних дій проти РФ з боку США та ЄС не буде.

Президент, напевно, розумів, що його редакція Указу точно не буде підтримана парламентарями. Щоб хоч якось вийти з ситуації, у яку він сам себе загнав, Петро Порошенко почав йти на поступки.

Спочатку він погодився на скорочення терміну дії воєнного стану з 60 до 30 днів. Нібито для того, щоб цей термін не накладався на початок виборчої кампанії. Потім пообіцяв у грудні внести проект рішення про затвердження дати проведення виборів Президента 31 березня 2019 року.

Читайте: Военное положение в Украине: в 10 областях введено ВП на 30 дней

Далі Порошенко погодився на звуження території введення воєнного стану до областей, які межують з Росією та невизнаною Придністровською республікою. Тим самим він дав всім зрозуміти, що зламався.

Але депутати вимагали голосування щодо призначення виборів Президента не колись у грудні, а разом з затвердженням Указу Президента про введення воєнного стану. І таке рішення довелося внести у парламент - руками спікера Андрія Парубія, якому нема чого втрачати.

У підсумку, депутати затвердили введення воєнного стану на території десяти областей. Але з такими умовами і обмеженнями, що воєнним станом його можна назвати з великою натяжкою.

Цинізм Петра Порошенка полягає у тому, що він не бачив жодної причини введення такого положення тоді, коли росіяни захопили Крим, коли на Донбасі збивали українські військові літаки, вертольоти та пасажирський Боїнг МН-17, коли обстрілювали зелені коридори, по яким українські військові виходили з Іловайського котла та з Дебальцево.

І раптом вирішив ввести його, коли на горизонті замайоріло закінчення його політичної кар’єри. 26 листопада 2018 року вся Україна і весь світ побачили реальне обличчя українського Президента і його влади. Цинічне, знахабніле і перелякане.

Але їх план провалився. Парламентарі виявилися сильнішими за Петра Порошенка. Вибори Президента відбудуться вчасно - і йому доведеться покинути кабінет на Банковій, поступившись більш гідній цієї посади людині.

Людині, яка закінчить війну!

Читайте: Военное положение: усечение в гражданских правах и новый орган власти

Александр Трохимец, управляющий партнер правовой группы “Трохимец и партнеры”

KиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, военное положение, указ президента петра порошенко

суббота, 19 октября 2019 г.
19:56
Суд арестовал Гладковского
19:12
Новые ДБН однозначно скажутся на стоимости квадратного метра жилья, - гендиректор Edelburg Development Сергей Кучер
18:01
Воскресные ярмарки 20 октября пройдут в шести районах Киева (адреса)
17:05
На Киевщине разоблачили конвоиров на организации банкетов для заключенных в подвалах суда (фото, видео)
16:03
Сегодня, 19 октября, в Киеве фиксируется высокий уровень загрязнения воздуха
15:01
В ТРЦ Gulliver проходит праздничный концерт в честь его Дня рождения (прямая трансляция)
14:02
Столичную власть просят расширить дорогу перед домом по ул. Вербицкого, 14 в Дарницком районе Киева
13:04
В Киеве открыли Аллею памяти погибших на Донбассе женщин (фото)
12:02
Двум патрульным из Василькова сообщили о подозрении в пытках
11:06
Итальянский лоукостер планирует запустить внутренние авиарейсы по Украине
10:03
В Киево-Святошинском районе зарегистрирован случай ботулизма после употребления рыбной консервы
09:04
Ночью в Киеве столкнулись автомобили такси, в результате чего пострадали 2 человека (фото, видео)
07:15
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 19 октября 2019 года (полный список населенных пунктов)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 19 октября 2019
пятница, 18 октября 2019 г.
20:45
Субботние ярмарки 19 октября пройдут в десяти районах Киева (адреса)
20:24
Патрульные Киевщины выявили незаконную вырубку леса
Календарь событий
Новый арендатор кинотеатра “Киев”: "Наша задача - сохранить все фестивали, проводимые в “Киеве”
17 октября 2019 г. 20:20
Новый арендатор кинотеатра “Киев”: "Наша задача - сохранить все фестивали, проводимые в “Киеве”
Резонанс вокруг кинотеатра "Киев", одного из старейших в столице, продолжается уже более года. Периодически в СМИ появлялась информация о рейдерском захвате здания в центре города, прекращении показов и судебной волоките, пишет Цензор.НЕТ. 15 апреля 2019 года право аренды кинотеатра получило ООО "Синема-Центр". Однако длительное время его бывший арендатор – ООО "Культурный центр "Кинотеатр Киев" – не допускал компанию в помещение. В июне Департамент коммунальной собственности Киева и КП "Киевфильм", как балансодержатель, начали инвентаризацию и обследование помещения кинотеатра "Киев". Тогдашнее руководство "Киева" заявило о силовом захвате кинотеатра. Община же высказывала опасения, что столица потеряет один из двух кинотеатров, где проходили показы некоммерческого и фестивального кино, а цена билета возрастет.