Чому ми досі не навчилися рекламувати український бренд
Минулий тиждень був насичений різноманітними подіями, які тим чи іншим способом змусили щонайменше знову заговорити про Україну.
Наприклад, пан Кличко зі своїм молодшим братом Володимиром “рекламував” Україну в Нідерландах. По-моєму, ідея непогана. У ЗМІ з’явилися фото “Кличко на велосипеді”, “Кличко біля велосипедів”, “Кличко-молодший біля річки”, “Кличко з мером Роттердама” і т.д.
Тут, звичайно, молодці. І з офіційними особами зустрілися, і на ефір сходили, і відпочили. Навіть зі звичайними перехожими поспілкувалися. Відрекламували Україну по повній. Правда, кияни були не надто задоволені, що столичний градоначальник в час, коли стольний град підмело снігом, розважається в Голландії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Нагадаю, що там 6 квітня 2016 року має відбутись консультативний референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Тож Нідерланди, як третя сторона-підписант, має її погодити. До речі, вона є вже останньою країною у списку.
До слова, власне референдум швидше за все не сильно вплине на перебіг ситуації щодо української євроінтеграції. Та й швидше за все голландці проголосують проти (хіба що прихильність прагматичних європейців завоює своєю харизмою В.В. Кличко). Адже реклама, як кажуть, - двигун прогресу. Але маємо, що маємо.
Не знаю, що там запам’ятають голландці, а українці точно довго пам’ятатимуть миле фото Кличка на велосипеді.
Також українська делегація побувала у Страсбурзі на 30-ій сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Там наші делегати влаштували флешмоб “FreeSavchenko”, до них приєдналися Туреччина та Польща (малувато, але на перший раз досить), проігнорували російський захід, а в Україні – тиша… За винятком кількох коментарів членів делегації. Так, якось та українська акція пройшла повз… України. Що ми отримали в результаті? Нічого. Відшуміло. Вже й ніхто не згадає.
Для мене, наприклад, не зрозуміло, чому ми, українці, не займаємося пропагандою так, як це робить Росія. Ну, наприклад, чому не “розкрутили” той факт, що українська делегація таки не пішла на захід, організований РФ.
Мабуть, ще не навчилися ми піаритись. Можливо, хтось окремо і вміє це робити, але розкручувати український бренд ще не виходить.
На мою думку, наші політики (переважно місцевого рівня) або ще надто молоді, або виросли не в тих традиціях і вважають силу слова мізерною, а може й нікчемною. Вони сприймають піар і пропаганду (в хорошому сенсі цього слова) як забаву: “хочу - використовую, а хочу – ні”. Ще гірше те, що “користуюся” тільки тоді, коли мені це вигідно або коли зачіпають мої інтереси.
