Чому в нас погана медицина та звідки величезна боргова яма в бюджеті
Як бездумно і бездарно використовуються державою кредитні кошти, можна побачити на прикладі 214 мільйонів євро. Їх надав нам в кредит Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на проєкт “Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей”. Незважаючи на назву, ця позика, за яку до речі ми сплачуємо відсотки з бюджету, служить явно не всім людям. А лише обраним.
У 2015-2018 роках на впровадження проєкту було використано 48,9 млн доларів або 1 млрд 297 млн 100 тис. гривень. Це лише 22,8% від загального обсягу наданої позики.
Основна причина вкрай слабого освоєння коштів – системні недоліки в управлінні проєктом, починаючи з 2015 року, допущені МОЗ, як його виконавцем, що призвели до впровадження проєкту із суттєвим відставанням, кошти використовувалися неефективно.
При цьому Україна вже несе збитки. За період реалізації проєкту сплачено:
-
1,6 млн доларів за резервування невикористаних коштів позики;
-
1,3 млн доларів – відсотки за користування позикою;
-
0,6 млн доларів – разова комісія за відкриття.
Зазначене створило умови, за яких завдання проєкту щодо забезпечення реформування системи охорони здоров'я на центральному рівні виконувалися непослідовно, із значними затримками, а результати більшості з них можна буде оцінити лише після завершення проєкту.
Незважаючи на те, що проєкт започатковано у 2015 році, реалізація більшості заходів компоненту 2 “Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров'я” розпочалася лише у 2018 році. За компонентом 3 “Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проєкту” основні заходи із моніторингу та оцінювання розпочнуться у 2019 році. Майже 80% (0,7 із 0,9 млн доларів) коштів компоненту вже використано на оплату праці індивідуальних консультантів, вартість послуг яких не залежала від досягнень проєкту.
Не розроблені концепція та генеральний план впровадження стандартів електронної охорони здоров'я. Крім того, не завершено переклад Клінічних настанов на засадах доказової медицини, за використання яких у цілому сплачено 130 тис. євро, в т.ч. за 2018 рік – 20 тис. євро. А це – втрати коштів позики. Відсутні результати реалізації кластерів “Громадське здоров'я” і “Інформація і комунікація”.
Рахунковою палатою встановлено також випадки відображення в обліку окремих операцій з порушенням законодавства, а також встановлено факт оплати за рахунок коштів позики і гранту послуг перекладу двох однакових Клінічних настанов, інші порушення.
Надала міністру охорони здоров`я Максиму Степанову матеріали виявлених мною на основі даних Рахункової палати порушень ще минулого тижня – після засідання уряду. Поки жодної реакції.
Мораль: бігати по світу клянчити кредит ми вміємо, а нормально розпорядитися позиченими коштами – ні.
Закон про захист персональних даних не працює. Його, нагадаю, ми створювали кілька років тому під переможні оплески європартнерів. На жаль, зараз бачимо злиття всіх наших даних на якийсь російський сайт, де їх можна купити за 50 доларів. Бачимо, що ці данні є об’єднаною базою різних поліцейських баз.
Такими додатками як “Дія”, “Київ Смарт Сіті” та іншими, які ми завантажуємо в свій смартфон, ми ще більше даруємо свого особистого спочатку державі, а потім, в результаті дій недобросовісних чиновників, і зловмисникам – всередині краіни й ззовні.
Це означає, що закон потрібно змінювати. Ми вже ініціювали законопроєкти про про персональні дані, про інформаційного омбудсмена, який має опікуватися як доступом до інформації, так і превенцією зловживань із персональними даними. Здається, настав час для голосування цих законопроєктів?
А ще я впевнена, поки когось відповідального за злиття реєстрів та баз не посадять, надалі можна буде придбати за 50 баксів будь що.
Читайте: Прем`єр Шмигаль має в Раді представити всьому українському суспільству план виходу з карантину
Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат Верховної Ради IX скликання, 96 округ
Источник публикации
