Чим загрожує бюджет медицини, сформований без розрахунків
На минулому тижні без серйозного обговорення Рада поспішно проголосувала за Бюджет на наступний рік. На жаль, і вже говорив про це, він майже не відрізняється від попередніх, хоча з 1 квітня медреформа торкнеться абсолютно всіх медзакладів України. Це може стати трагедією, бо за нової, “реформованої” форми фінансування – “гроші йдуть за пацієнтом” – надважливо, щоб тарифи на медпослуги були обґрунтованими, а їх і досі немає.
Чому так важливо, щоб тарифи, за якими НСЗУ оплачуватиме медзакладам послуги, були обґрунтованими? Бо від них залежить їхнє стале фінансування – чи будуть вони платоспроможними і чи не збанкрутують. Визначити, якими вони мають бути можна тільки практично – звернувшись до результатів пілотного проекту, який вже два роки проходить у 4-х інститутах НАМНУ. Весь цей час вони фінансувалися за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”.
У середу наш комітет погодив проведення круглого столу для детального обговорення та аналізу результатів реалізації пілотного проекту.
До речі, пілотний проект в Інститутах НАМНУ – один із двох, які запустили в Україні (другий – в Полтавській області). Зараз відгуки на нововведення – діаметрально протилежні і щодо ефективності реалізації, і щодо економічної обґрунтованості тарифів. При цьому рівень тарифів, які експерти вважають економічно обґрунтованими, відрізняється не у проценти та десятки процентів – а у рази та навіть на порядок. Про це я писав у минулих блогах.
Що я маю на увазі. Наприклад, представники НСЗУ раніше заявляли, що у Програмі медичних гарантій на 2020 рік передбачений тариф на вартість пологів (сума, яку НСЗУ буде оплачувати лікарням) 8,5 тис. грн. При цьому, якщо ви зараз відкриєте сайт будь-якого приватного пологового будинку, то побачите в рази більшу ціну на звичайні пологи без готельних послуг та ускладнень (приблизно 50 тис. грн). У Києві послуги з супроводу вагітності можуть коштувати 15-25 тис. грн, а пологи без ускладнень – від 60 до 120 тис. грн. Навіть у державних пологових будинках, які утримуються за кошти держави, “благодійні внески” пацієнта на пологи становлять від 12,5 до 40 тис. грн.
Як влада забезпечить виконання норм “реформаторського” закону про фінансові гарантії медичного обслуговування населення (наприклад, повністю безоплатні для породілля пологи), якщо платитиме медзакладу за тарифом, який не покриє навіть п’яту частину від витрат на їхнє проведення?
Це означає, що пацієнти будуть надалі оплачувати “подяки” та “благодійні внески”, медики – отримуватимуть принизливо малі заробітні плати, а медичні заклади замість розвитку будуть вимушені або “виживати”, або будуть приречені на банкрутство та закриття.
Крім цього, низькі та економічно необґрунтовані тарифи не зможуть забезпечити медиків гідною заробітною палатою, що ще поглибить кадрову кризу у галузі. Як приклад, за консультацію лікаря-спеціаліста НСЗУ буде платити медичному закладу 54,4 грн. Гадаєте, це мало чи багато? Пропоную розрахувати.
У місяці в середньому 176 робочих годин. Якщо лікар безперервно надаватиме консультації весь робочий день, а консультація триватиме тільки 20 хвилин (це середня тривалість рутинної консультації лікаря, якщо не треба глибинного обстеження та детального вивчення аналізів), то за місяць лікар проведе 528 консультацій та заробить для медичного закладу 28,7 тис. грн.
Багато? Віднімемо від цієї суми податки (9-10 тис.) та заробітну плату двох медичних сестер (мінімум по 5 тис. грн кожній), які йому допомагають (адже хтось повинен вести чергу, заповняти історію хвороби та іншу звітність!). На заробітну плату лікаря залишиться не більше 8-9 тис. грн! Це трохи більше, ніж вони отримують зараз, і нижче за середню заробітну плату по країні (10,8 тис. грн). І ця сума ну дуже віддалена від публічних обіцянок попередньої команди МОЗу – гарантувати мінімум у 20-25 тис. грн!
Та така інтенсивність праці (у “автоматичному” режимі весь місяць) – маловірогідна. Саме тому, у приватних лікарнях вартість консультації лікаря-фахівця значно вища. Від 150-600 грн за консультацію сімейного лікаря – до майже 1,5 тис. грн за консультацію кваліфікованого фахівця.
Тож перед поширенням Програми медичних гарантій на решту рівнів потрібна глибока професійна дискусія щодо результатів проведення пілотних проектів та економічної доцільності запроваджених у цих проектах тарифів на надання медичних послуг. На жаль, депутати взялися за це тільки зараз, після затвердження бюджету. Проте це нарешті станеться, а значить, ще є шанс сформувати економічно обґрунтовані тарифи хоча б на 2021 рік.
Читайте: Ситуація з гепатитом А у Чернігові може повторитися будь-де – в Україні немає санітарного нагляду
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
