Апологетам “Русского міра” присвячується
“Опозиційний блок” із бордів, розміщених по Києву, “требует обеспечить достойную жизнь и работу”. Свій реваншистський рух ці недоторкані політичні послідовники Януковича спокійно продовжують після того, як організація так званого маршу “Бессмертного полка” минула для них безкарно. Така реклама почала з’являтися по всій Україні з гаслами дебільного змісту, навмисно “написана” російською мовою, з єдиною метою – розхитати мир на вільних від зброї та військових дій територіях. У 2010 р. “Партія регіонів” взяла реванш після Помаранчевої революції. Як результат, через три роки країна отримала кривавий Майдан, глибоку фінансову кризу, війну й тимчасову окупацію територій. Цього разу, схоже, вони вирішили остаточно знищити українську державність.
Колишні регіонали постійно виступають проти проукраїнських законів: проти квот на мову, проти антиросійських санкцій, проти введення візового режиму з Росією. Вони повсякчас повторюють, що це роз’єднує народ України. Невже її об’єднують російські соціальні мережі, російська мова і “братні” окупаційні російські війська?
Нестор Шуфрич днями з трибуни Верховної Ради сказав, що заборона російських соціальних мереж – це цензура й порушення демократичних свобод. Несторе, якщо ви хочете написати якусь фігню на фасаді будинку й вам не дають цього зробити, то це не тому, що ви хочете написати якусь фігню, а тому, що це фасад будинку. Цензура – це коли вам указують, ЩО можна говорити й писати, а не ДЕ. Цензура – це коли Об’єднання “Сила Громад” хоче розмістити інформацію про збір підписів за відставку Кличка на площинах міста на правах реклами (тобто за гроші), а йому відмовляють абсолютно всі компанії, виконуючи доручення влади. А ще на сто відсотків впевнений, нічого страшного не станеться з українцями, якщо вони не матимуть доступу до “ВКонтакті”. Швидше за все, про цю “трагічну” втрату через декілька місяців забудуть, як забули про крики невдоволених на вимогу дубляжу іноземних фільмів або за страшилки про шкоду торгової блокади із окупованими територіями.
Загалом “Опозиційний блок” не приховує своєї проросійської позиції, водночас галасуючи про недемократичність та утиски щодо них, прикриваючись світовими інституціями, які рекомендують нам бути терпимими до альтернативної думки. Але ми не можемо бути терпимими до лоббіста “Русского міра” по тій причині, що крім війни і розбрату цей “двохголовий орел” на нашу землю більше нічого не приніс. Цікаво було б подивитися: якби в США, одній з найбільш демократичних країн світу, була політична сила з альтернативною думкою, яка виступить за дружбу, наприклад, з ІДІЛ… Як довго вона там буде існувати? Приблизно від першої своєї публічної заяви до приїзду машин ФБР.
Постає резонне питання: а чому ця опозиція до державності й цілісності України досі сидить у Верховній Раді, а не у в’язниці? Бо це просто невигідно Президентові. Якщо подивитися, хто голосує за важливі для Петра Порошенка закони, то побачимо, що його одноголосно підтримує “Опозиційний блок”. Вони підтримали й закон, який дозволив призначити Луценка на пост Генпрокурора, і за призначення Гройсмана, і за зміни до Конституції для так званої судової реформи голосували. Воно й не дивно: у “Блоці Петра Порошенка” найбільше регіоналів після самого “Опозиційного блоку”. А якщо підвести риску під вищесказаним, то реальна опозиція в нас – це “Батьківщина” й “Самопоміч”. Всі ж інші – провладна коаліція, яка нас із вами має за дурнів і кожного тижня підкидає нам все нові й нові циркові сюжети, як-от: боротьба з корупцією на гелікоптерах та самий справедливий суд в світі, сподіваючись, що ми за цим “хлібом і видовищами” ніколи так і не прозріємо...
Читайте: В Киеве собрано почти 118 тыс. подписей за отставку Кличко (видео)
Андрій Карпенко, лідер Об’єднання “Сила Громад”
