2018 року питання ціни на хліб змінить статус із політичного на суто економічне
Багатьох пересічних українців цікавить питання щодо ціни на продукт №1 – хліб. У 2017 році соціальні сорти чорного та білого хліба подорожчали на 2,4 грн., або на 22%. Відтепер середньостатистична ціна соціального хліба складає 13грн. за кілограм. Більшість людей, які читають ці рядки, не знають вартості соціального хліба. І це добре для їхніх сімей. Але для значної частини українців іншого хліба ніколи не існувало, як не існує життя на Марсі у формі цивілізації.
Ціна на соціальний, тобто найдешевший хліб, цього року буде постійно зростати. Підняття мінімальної заробітної плати на 16% та девальвація гривні в грудні на 3% спричинить зростання ціни на такий хліб у січні – лютому на10%. Таким чином, на початок березня кілограм білого та чорного обійдеться більше ніж у 14грн. за кілограм.
За результатами ІІ кварталу мінімальна заробітна плата може зрости до 4200грн., тобто ще на 14%. Це одразу зіграє на підвищення ціни на хліб через те, що в хлібопекарській галузі середня заробітна плата низька і в багатьох працівників вона близька до мінімальної. Для тих, хто працює, одночасне підняття вартості хліба та заробітної плати є нормальним. А для 38% населення, яке живе на соціальні виплати, у тому числі для пенсіонерів, воно є захмарним, враховуючи, що пенсії зростають із значним запізненням та меншими темпами. Тому більшість українців не сподівається на консолідовану пенсійну систему і покладається лише на власні сили. Тому й тіньовий сектор економіки, який зараз оцінюється в 40%, буде жити своїм життям ще багато років.
Для орієнтиру зазначимо, що найдешевший білий хліб у Польщі коштує 18грн. за кілограм. Але порівняння ми робимо лише по торговельних мережах. А в них вартість найдешевшого вітчизняного пшеничного хліба становить більше 16грн. за кілограм. Тобто різниця сьогодні в ціні на хліб між Україною та Польщею складає близько 12%. І тут знову на допомогу покупцям приходить тіньовий сектор. Пекарні, працюючи як приватні підприємці, дозволяють собі не сплачувати податки в обсязі, який сплачує промисловий виробник. У той же час це дозволяє продавати продукцію дешевше.
Якщо в Україні не знизять ПДВ на продукти до середнього рівня ЄС – 5-7%, то дистанція в ціні на хліб в Україні та ЄС не тільки скоротиться. Вона почне збільшуватись на користь більш низьких цін в Європі. Податок на додану вартість у нашій країні в 20% при однаковій відпускній ціні виробників робить продукцію в Україні на 12% дорожчою. Однак спроби деяких аграріїв прийняти закони про зниження ставки ПДВ лише на окрему сільгосппродукцію та для окремих ланок говорять про вибірковість підходу. Якщо ми імплементуємо норми ЄС до власного законодавства, то маємо знизити ставку ПДВ на всі продукти без винятку.
Хліб буде останнім продуктом, який вирівняється у вартості з країнами ЄС серед усіх продуктів харчування. Це важливо для держави, тому що всі роки незалежності питання вартості хліба було політичним питанням, і лише в 2018 році воно стане суто економічним. Різниця у вартості хліба між Україною та країнами Заходу скорочується кожен місяць. Необхідно зазначити, що зерно виробники хліба завжди купують за світовими цінами. Вартість ж кінцевого продукту в Україні дешевша за усіх сусідів.
Причинами неочікуваних та бурхливих подій в останні числа грудня в Ірані називають зростання цін та корупцію на тлі сподівань людей щодо підняття рівня життя після так званої “ядерної” угоди. В Україні зниження рівня життя не спровокує ніяких соціальних наслідків, якщо вони не накладуться на політичні події. Історія нашої країни довела, що наші громадяни різко реагують лише на несправедливість.
Наше суспільство обрало для себе шлях розвитку. Головне, щоб керманичі руху України до ЄС не водили нас 40 років по економічній пустелі, як водив Мойсей по пустелі свій народ. Бо ми вже живемо на своїй землі…
Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж
