четвер, 26 грудня 2024 г.

Шенген – деревушка, где с неба падают евро

Шенген – деревушка, где с неба падают евро

Шенген – небольшой городок, название которого слышал весь мир. А о нём самом ничего. Тут на дорогах вместе с листьями валяются купюры, а в местном музее висит знаменитое соглашение, разрушившее внутренние границы между странами Европы.

Шенген – непримечательная деревня-городишко, которая прославилась вопреки. Летом 1985 года мимо нее по реке Мозель проплывал прогулочный корабль “Принцесса Мария Австрид”. На нем серьезные европейские чины подписывали договор “О постепенной отмене проверок на общих границах”. Легендарное соглашение назвали Шенгенским. Во-первых, Люксембург тогда председательствовал в Совете Европейского союза. Во-вторых, уж очень удобное местоположение у Шенгена. До Германии и Франции – рукой подать.

В память о соглашении сделали прикольную клумбу-инсталляцию. Кириллическая “Ш” в деревушке Шенген. Символично вышло ;-)

В Шенгене ведут размеренную и неторопливую жизнь около 500 люксембуржцев. На жизнь зарабатывают в основном виноделием и продажей дешевого бензина немцам. Обратите внимание на знак. До Франции — 2 км, до Германии — 1 км:

Из-за виноделия тургиды советуют приезжать сюда в сентябре. Аккурат к сбору урожая и последующей дегустации.

Неподалеку от музея Шенгенского соглашения установлена вот такая ржавеющая стела. Честно говоря, фетиш с вывешиванием замков, где попало, мне порядком поднадоел. Но в случае деревушки – задумка крутая. Приезжает из Германии условный Вася Пупкин, ну, то есть Йохас Мюллер. Покупает в ближайшей сувенирной лавке замок, вешает на решетку своей страны. И как бы доказывает: посмотрите какие мы немцы хорошие, как мы много путешествуем. Не то что эти… румыны.

На некоторых замках накарябаны имена туристов:

Парковка у входа в музей. Слева – кусок знаменитой берлинской стены.

Осенний Люксембург глазами квадрокоптера. Главная туристическая достопримечательность — это сохранившаяся часть древнего замка. Его построили еще в 1390 году, но в 19 веке снесли. Все, кроме башни, где размещалась тюрьма. Местные хвастаются, что давным-давно сюда заезжал Виктор Гюго. Он, якобы, так влюбился в крепость, что нарисовал ее на счете в местной гостинице. Хотя, скорее, Гюго просто устал ждать и от нечего делать взялся за карандаш. Как бы то ни было, рисунок до сих пор хранится в государственном музее Люксембурга.

Другая достопримечательность городка – старинная церковь 16 века с прекрасным органом. Говорят, в ней хранится надгробие с эпитафией малышки Анны фон Хусс. По легенде новорожденная девочка немедленно потребовала у священника крестить ее. А сразу после обряда испустила дух. Грустно.

Окрестности города с высоты в 300 метров.

Все эти возвышенности и тихие улочки создают чудовищную умиротворенность. Жизнь здесь давно застыла, позабыв про шум и гам. В таких деревушках месяцами обсуждают одни и те же новости, и неделями перемывают косточки одним и тем же сплетням.

На центральной площади установлены стелы со звездами. Каждая олицетворяет страну. Символом Швеции выбрали хоккей и группу ABBA.

Музей Шенгенского соглашения - место без экшна. Разве что оригинальные витрины, напоминающие банковские терминалы, как-то разбавляют унылую картину.

Стенд, посвященный изъятым на границе вещам. На витрине дубинка-колотушка и всевозможные гаджеты для экспериментов с марихуаной.

Фуражки таможенников из стран Шенгенской зоны:

Обратите внимание на господ с овчаркой, патрулирующих границы, и столб с российским триколором. Это что: троллинг или намек?

Тот самый Шенгенский договор. Европейцы молодцы. Поняли, что передвигаться внутри континента без лишних проволочек и таможенного контроля гораздо удобнее. А раз воевать они друг с другом не собираются, то почему бы не охранять общие границы сообща?

Офигенная коричневая крыша.

Типичный европейский подъезд. Красота!

Ролик из этой поездки, на который рекомендуется потратить 1,5 минуты:

Opel Design Tour | DJI Phantom Vision Plus Aerial Shot from dimabalakirev on Vimeo.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook 

Читайте также: Квартира в метре от железной дороги. Удивительный квартал в самом центре Ханоя

КиевVласть

источник: dimabalakirev.livejournal.com

Алексей Руденко

Теги: таможня, музей, германия, европа, граница, франция, путешествие, шенген, люксембург, впечатление

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.