Майже кожен другий українець пережив сильний стрес у минулому році - результати соцопитування
На долю українців у 2019 році випала значна частка життєвих випробувань. Порівняно більша кількість людей стикнулася з тяжкими хворобами – переживали самі та переживали за хворих близьких. Зате в інших моментах 2019 рік видався трохи добрішим за 2018. Побільшало тих, на чию долю не випало нічого страшного.
Про це KV стало відомо із результатів соціологічного опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Згідно з результатами дослідження КМІС, 50% опитаних протягом 2019 року пережили якусь стресову ситуацію. Порівняно з 2018 роком їх кількість суттєво не змінилася (у 2018-му таких було 52%). Спостерігається збільшення частки респондентів, які пережили важку хворобу близьких, порівняно з 2018 роком (13 відсоткових пунктів у 2019 р. проти 9 у 2018 р.), а також зросла частка тих, хто сам пережив важку хворобу чи операцію, порівняно з попередніми роками вимірювань (2013-2018 рр.).
Водночас, порівняно з попередніми роками вимірювань у 2019-му значуще зменшилась частка тих, кому довелось опинитися без засобів до існування, відчувати свою безпорадність, втратити віру у власні сили або переживати інші стресові ситуації.
Кількість тих, хто не пережив жодної стресової ситуації, збільшилася на 11 процентних пунктів (було 38% у 2018, стало 49% – у 2019). Ця частка вперше за час російсько-українського воєнного конфлікту досягла відповідного показника 2013 року (тоді вона становила 48%).
Найчастіше в 2019 році українці переживали такі види стресових ситуацій:
-
15% – пережили важку хворобу, операцію (+3% у порівнянні з 2018 роком);
-
13% – довелося пережити важку хворобу близьких 13% респондентів (+4% у порівнянні з 2018 роком)
-
9% – пережили смерть близьких (% без змін)
-
6% – втратили роботу та стали вимушено безробітними (5% у 2018 році)
-
6% втратили віру в людей, зіштовхнулися з підлістю (8% у 2018 році)
-
5% відчували свою безпорадність (10% у 2018 році).
Переважно кращим становище було в 2013 році, до конфлікту на сході України: 48% опитаних не переживали жодних стресових ситуацій. У 2014 та 2015 становище було найгіршим, стреси не переживали лише 35% та 34% населення відповідно (тобто дві третини населення переживали щонайменше один з видів стресу). У 2016 і 2017 ситуація покращувалася, частка людей, які не переживали стресових ситуацій, зросла до 42%, але в 2018-му знову знизилася до рівня 2016 року.
Однак у 2019 році цей показник знову пішов угору (і складає 49%), сягнувши довоєнного рівня.
Третина людей, старших за 70 років, переживали протягом останнього року хворобу чи операцію. Це значно більше, ніж у всіх інших вікових групах (8-19%). У той же час, людям старше 60 років рідше доводилося пережити втрату роботи (1-2%), ніж людям віком до 60 років (7-11%).
Респонденти віком 18-29 років значно рідше (6%) переживали важку хворобу близьких порівняно з респондентами старше 40 років (15-17%). Також наймолодші респонденти рідше (6%) переживали смерть близьких порівняно з віковою групою 50-59 років (13%).
Найменше стресів переживала молодь, з віком рівень стресів збільшувався. У віковій когорті 18-29 років стреси протягом 2019 року переживали 35%, у когорті 30-39 років 44%, у когорті 40-49 років 51%, у віковій групі 50-69 років 56%, а серед тих, хто старше 70 років – 61%.
Загалом, протягом 2019 року жінки дещо частіше переживали стресові ситуації: серед чоловіків стресову ситуацію пережили 46% опитаних, а серед жінок – 52%.
Жінки дещо частіше переживали важку хворобу близьких (15% серед жінок проти 11% серед чоловіків), відчували власну безпорадність (7% проти 4%), опинялися без засобів до існування (4% проти 2%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (10% проти 7%). Вікова група старших 70 років (яка найбільше схильна до стресів) складається переважно з жінок – 70%, а чоловіків лише 30%.
У 2019 році сільське населення частіше переживало стресові ситуації: серед жителів міст стресову ситуацію пережили 48% опитаних, а серед жителів сіл – 54%.
Сільські жителі частіше, ніж міські, переживали самі хворобу чи операцію (18% серед селян проти 14% серед містян), важку хворобу близьких (17% проти 12%), смерть близьких (11% проти 9%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (11% проти 8%).
Мешканці міст порівняно частіше переживали такі стреси, як втратити віру в людей, зіштовхуватися з підлістю (7% серед містян проти 4% серед селян) та постраждати від крадіжки чи шахрайства (3% проти 1%).
Читайте: Горожане чувствуют себя здоровее селян, – социсследование
Респонденти з середнім та високим рівнем фінансового становища мають загалом менший рівень стресів (серед них 58% і 63% відповідно зазначили, що не переживали жодних стресів), ніж респонденти з низьким і дуже низьким рівнем фінансового становища (серед яких менше половини вказали на відсутність стресів).
Люди з низьким і дуже низьким фінансовим забезпеченням значно частіше, ніж люди з середнім і високим фінансовим забезпеченням, переживали важку хворобу/операцію, опинялися без засобів до існування, відчували власну безпорадність та втрачали віру у власні сили.
Чим вищий рівень фінансового забезпечення, тим менша частка тих, хто переживали втрату роботи і вимушене безробіття.
Читайте: Каждый второй украинец в прошлом году пережил стресс, – результаты соцопроса
КМІС проводив опитування з 1 по 12 грудня 2019 року. Методом особистого інтерв'ю опитано 2043 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником і співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни: Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталя Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) і Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелько зареєстровані за однією і тією ж адресою.
Фото: коллаж KV
