Аванс довіри до Зеленського: українці налаштовані оптимістично та готові ще рік почекати на покращення - результати соцопитування
Оптимізм українців підвищився у зв`язку з очікуванням на дії президента Володимира Зеленського, уряду Олексія Гончарука та Верховної Ради (ВР) під керівництвом Дмитра Разумкова, які проведуть успішні реформи з метою покращення життя всіх громадян України. Утім, п’ять років назад спостерігався такий само сплеск оптимізму – у зв`язку з очікуваннями на Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Ці надії закінчились повним розчаруванням та поразкою Порошенка на виборах президента. Вже зараз українці відмічають провал реформ та очікують від держави більшої участі у житті громадян.
Про це KV стало відомо з результатів трьох соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова (*), фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (**), та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) (***).
Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, якби вибори до ВР відбулися найближчої неділі, виборці, що мають намір піти на вибори і вже визначилися з вибором, проголосували б наступним чином.
На думку опитаних KV експертів, ці дані, скоріш, про очікування щодо команди Володимира Зеленського, довіра до якого, до речі, почала знижуватись в грудні минулого року. Високий рівень очікувань підтверджується і даними дослідження Gallup International, яке в Україні п’ятий рік поспіль проводить КМІС.
Читайте: Майже половина українців вважає президента Зеленського людиною року – соціологічне опитування
За даними цього опитування, за індексом оптимізму Україна піднялась у 2019 році на 4 п і зайняла 15 місце у відповідному світовому рейтингу. Дослідники наголошують, що цей оптимізм українців пов'язаний з обранням нового президента та ВР.
Вочевидь, якщо влада, яка вже в травні (через рік після виборів шостого президента України) перестане сприйматись як нова, не буде проводити ефективні реформи, то підтримка правлячої партії “Слуга народу” та її фактичного лідера Володимира Зеленського почне знижуватись. А разом з цією підтримкою почне падати й оптимізм народу.
Щодо реформ, фонд “Демократичні ініціативи” провів два паралельні опитування: в одному опитали 2000 громадян, в іншому — 45 експертів.
Згідно результатів широкого опитування, головним рушієм реформ громадяни вважають:
-
президента Володимира Зеленського – 60,1%;
-
уряд Олексія Гончарука – 37%;
-
фракцію “Слуги народа” в ВР – 29,7%;
-
населення країни – 27%;
-
громадські організації та волонтерів – 23,9%.
Опитані вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (68,9%), засилля олігархів в економіці (30,7%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (24,8%).
Найбільший опір реформам, на думку опитаних, чинять:
-
олігархи – 50,9%, причому їх негативна роль в травні 2018 року оцінювалась на рівні 39%;
-
бюрократи та чиновники – 43,1%;
-
партія “Європейська солідарність” – 22,2%;
-
Росія – 18,9%, в травні 2018 року цей показник складав 14%;
-
партія “Опозиційна платформа “За життя” – 16,3%.
Аналогічна думка й у опитаних експертів: перелік основних рушіїв реформ в Україні очолили громадські організації та волонтери (36 згадок), країни Заходу (24), міжнародні фінансові структури (25), президент (22) та уряд (20).
Порівняно з минулим роком, різко зросли сподівання на президента (з 24,1% опитаних у травні 2018 року до 60,1%) та на більшість у ВР (з 9,5% до 29,7%). Натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 24,7% до 11,9%) та МВФ і Світового банку (з 24,2% до 11,5%).
Експерти вважають, що основне гальмо реформ – олігархи (32 згадки), правоохоронні органи (27 згадок), бюрократія та чиновники (21 згадка). Основними ризиками для проведення реформ вони вважають низький рівень кваліфікації в уряді та в інших владних структурах (12 згадок). Ще по 10 згадок у відповідях експертів заслуговують такі аспекти, як:
-
вплив олігархів на процес ухвалення рішень, лобізм;
-
чвари і суперечки в більшості (аж до її юридичного розпаду);
-
зростаючий вплив Росії;
-
відсутність єдиної візії і проектів реформ.
Громадяни вважають трьома найважливішими реформами:
-
антикорупційну – 59,3%, минулорічний показник 58%;
-
сфери охорони здоров’я – 54%, минулорічний показник 46,5%;
-
пенсійну та системи соціального захисту – 45,5%, минулорічний показник 43,6%.
Жодної успішної реформи не назвали 50,9% опитаних (торік – 40,5%). Відносно успішними визнані антикорупційна реформа (9,8%), децентралізація (9,9%), реформа охорони здоров’я (9,1%), реформування армії (9,1%) та земельну реформа (7,5%). Жодної успішної реформи не назвали 50,9% (торік – 40,5%).
Експерти також оцінили здійснення реформ за 5-бальною шкалою, де “1” — не робиться нічого, а “5” — робиться усе необхідне. 25 опитаних експертів оцінили зусилля влади на “3”, 11 – на “2”. Підсумкова оцінка не відрізняється від такої ж за 2017 рік (2,76 проти 2,66 у листопаді 2017 року).
Основними успіхами у впровадженні реформ експерти вважають:
-
перезавантаження НАЗК і ДБР;
-
ліквідацію “майданчиків Яценка”;
-
запуск Антикорупційного суду;
-
реформу закупівель;
-
реформу охорони здоров’я;
-
реформу виборчого законодавства;
-
початок земельної реформи;
-
відкриття кадастрових даних..
Загалом повністю вірять в успіх реформ 13% опитаних. Ще 38% вірять, але мають сумніви. Крім того, 31% не вірять в реформи, але плекають надії. 13% взагалі не вірять в успіх реформ (рік тому таких було 23%).
Дещо зросла готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (48,6% наприкінці 2019 року проти 32,4% у 2018 році). Але серед них лише 14% готові терпіти скільки треба, а 34,6% готові терпіти не більше року.
Читайте:
Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки
“Слуги народа” забирают у профсоюзов все полномочия и советское имущество
Вимоги респондентів дуже великі. Так, 70,6% (у 2018 році – 65%) вважають, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг: освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки. 70,4% (77% у 2018 році) вважають, що більшість людей в Україні не зможуть прожити без постійної турботи та опіки з боку держави.
Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що “держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним”: з 44% у 2018 році до 37,6% у 2019 році. Натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що “держава повинна забезпечити людям однакові “правила гри” у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає” – з 45% у 2018 році до 54,3% у 2019 році.
Центр Разумкова на замовлення інтернет-ресурсу “Обозреватель” з 17 по 21 січня 2020 року опитав 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
В рамках дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО) опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Міжнародна асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International кожен рік з 2013 року проводить глобальне опитування під гаслом “Кінець року”. В 2019 році в дослідженні взяли участь понад 45 тис. жителів з 46 країн світу. В Україні дослідження проводить КМІС.
Читайте: ТОП-5 событий 2019 года: Украина
За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(*) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок.
За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(**) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником і співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни: Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталя Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) і Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелько зареєстровані за однією і тією ж адресою.
* ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)
** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078)
*** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906)
Читайте: Майже кожен другий українець пережив сильний стрес у минулому році – результати соцопитування
Фото: колаж KV
