З ініціативи Президента України Володимира Зеленського у вівторок підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води громадянам України, що забезпечить стале проходження цього опалювального сезону та підготовку до наступного. Як стало відомо KV, меморандум укладено між Кабінетом Міністрів України в особі міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова та першого заступника міністра енергетики Юрія Вітренка, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК “Нафтогаз України” і мерами українських міст. Це рішення підтримали всі міські голови.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Меморандум був підписаний у присутності Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка. Від міських голів його підписали мер Житомира Сергій Сухомлин, очільник Києва Віталій Кличко, міський голова Одеси Геннадій Труханов, мер Бучі Анатолій Федорук. За допомогою відеозв’язку на заході були присутні мер Дніпра Борис Філатов, очільник Львова Андрій Садовий та мер Маріуполя Вадим Бойченко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Дуже важливо сьогодні, що ми досягли компромісу. Незалежно від політичних поглядів та партійної приналежності, вдалося об’єднати зусилля і уряду, й Офісу Президента, і мерів, щоб досягти спільного результату для наших людей”, – зазначив міський голова Дніпра Борис Філатов. Мер Одеси Геннадій Труханов наголосив, що вперше відбувається такий прозорий та відвертий діалог між центральною владою й місцевим самоврядуванням, і це дає важливі результати для громадян України. Згідно з підписаним документом, до кінця опалювального сезону 2020-2021 років українці безперебійно отримуватимуть опалення. Вартість послуги постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирні будинки протягом нинішнього опалювального сезону не зміниться. “На виконання завдання Глави держави із забезпечення належного проходження опалювального сезону та недопущення збільшення тарифного навантаження на українських громадян відповідні органи центральної влади спільно з представниками місцевого самоврядування знайшли конструктивне рішення. Завдяки йому українці будуть взимку з теплом і гарячою водою без зайвого навантаження на їхні сімейні бюджети”, – зазначив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко. Меморандум також передбачає, що теплопостачальні підприємства гарантовано отримуватимуть газ для виробництва тепла та постачання його у домівки громадян упродовж усього опалювального періоду 2020-2021 років. Для цих підприємств передбачені відстрочка оплати за природний газ та компенсація різниці між ринковою ціною природного газу та ціною, врахованою в тарифах за тепло. Уряд гарантує, що фінансування компенсацій для підприємств теплопостачання не перекладатимуть на органи місцевого самоврядування. “Нафтогаз України” розробить та запровадить до 1 вересня 2021 року довгострокові цінові пропозиції для забезпечення сталого рівня цін на природний газ для підприємств теплопостачання. Це дасть змогу уникнути цінових коливань протягом опалювального сезону 2021-2022 років. Читайте: В 2020 році мешканці Київщини розрахувалися за послуги ЖКГ на 94% Фото: КОДАКиевVласть

Президент України Володимир Зеленський задоволений тим, як швидко та ефективно уряду вдалося здійснити виплату часткової компенсації втрат, спричинених карантинними обмеженнями через поширення коронавірусу. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби президента України Володимира Зеленського. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Насамперед ми зберегли чимало робочих місць завдяки нашим економічним ініціативам. Ми працюємо для людей. Українці бачать, що держава турбується у скрутну хвилину, так легше пережити будь-які обмеження. По-друге, важливо, що напрацьовано цифрові інструменти, коли не треба стояти в чергах, немає скупчень, коли знищено бюрократичну тяганину, а люди в кілька кліків можуть отримати виплати. Це також зменшує корупційні ризики, адже немає спілкування чиновника та людини. Це яскравий приклад того, якою буде цифрова Україна”, – наголосив Глава держави. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нині до півмільйона осіб отримали від держави одноразову матеріальну допомогу у розмірі 8 тис. грн. Загалом перераховано 3,64 млрд грн. Завершення виплат для всіх відбудеться найближчими днями. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що напрацьовані інструменти довели свою ефективність. “Завдяки інструментам щодо фінансування часткового безробіття вдалося зберегти понад 500 тисяч робочих місць. Тільки остання програма – компенсація до восьми тисяч гривень на кожного робітника, чий робочий час скорочено, охопила майже 160 тисяч працівників”, – сказав він. Міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що для реалізації програми держдопомоги був обраний портал онлайн-сервісів державних послуг “Дія”, що дало можливість максимально спростити та автоматизувати процес подачі заявок на отримання допомоги. Реєстрація для одержання виплат і їхнє здійснення відбувались дистанційно – без контакту з чиновником. “За рік роботи додаток “Дія” продемонстрував, що держава може й має бути сервісом для людини, що державні послуги можна отримувати швидко, зручно, у будь-який час та з будь-якого місця. Що бюрократія, черги, купа папірців та корупція можуть і мають залишитися в минулому”, – наголосила міністр. Вона також відзначила своєчасність запуску порталу “Дія”, адже у рік пандемії він дав змогу людям оформити важливі державні послуги дистанційно, без черг та скупчень, не наражаючи на небезпеку своє здоров’я. Марина Лазебна подякувала Президентові Володимиру Зеленському, який був головним рушієм створення цифрової держави, а також колективу Міністерства цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим за ефективну роботу з переведення державних послуг в онлайн. “Понад 20 тисяч батьків змогли отримати онлайн державні послуги при народженні дитини через портал “Дія”, у тому числі як складові комплексної послуги “єМалятко”. Це й допомога при народженні дитини, й видача посвідчення батькам багатодітних сімей та призначення допомоги дітям, які виховуються в багатодітних сім’ях. Це й відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною віком до трьох років “Муніципальна няня”, – нагадала очільниця Мінсоцполітики. “Це ті кроки до людей, які ми як соціальна держава продовжимо здійснювати й у 2021 році”, – додала вона. Денис Шмигаль наголосив, що у 2021 році продовжиться та розшириться програма доступного кредитування під 5%, 7% або 9%. “Станом на зараз уже більш ніж сім з половиною тисяч різних бізнесів по всій країні отримали понад 17 мільярдів гривень. Впроваджено механізм державних портфельних гарантій для малих і середніх підприємців, коли держава забезпечує до 80% кредиту. Також продовжують діяти податкові канікули для ФОПів першої групи. До червня вони звільняються від сплати єдиного соціального внеску”, – зазначив голова уряду. Читайте: Зимовий карантин пом'якшений і не такий жорсткий, як весняний локдаун – Володимир Зеленський Фото: пресслужба президента України КиевVласть

Попри карантин та введення обмежень, американська будівельна галузь у цілому може позитивно завершити 2020 рік. Проте вже у 2021 році чимало будівельників очікують скорочення доходів, а тому вже зараз активно готуються до майбутнього спаду.  Такі кроки американців можуть бути в нагоді і для українських забудовників. Будівельна галузь має певний відкладений ефект, а тому не одразу піддається впливу негативних трендів. Наприклад, чимало американських будівельних компаній очікують доволі вдале завершення 2020 року, а саме з аналогічними чи навіть вищими доходами, аніж у 2019. Майже в усіх штатах забудовникам можна було працювати попри карантинні обмеження для інших бізнесів. Також зведення будівель та споруд зазвичай тривалий процес, який може займати у звичайному режимі декілька років. Це одна з причин, чому на сьогодні забудовники поки не відчули впливу пандемії. Більшість зараз працюють на об’єктах, які вони почали зводити набагато раніше, тобто ще до приходу коронавірусу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Та попри вдалий 2020 рік, багато американських компаній впевнені, що не зможуть знайти достатньо клієнтів вже у наступному 2021 році. Вони вже з літа поступово почали готуватися до початку складного періоду. Найперша проблема, яку озвучують більшість представників галузі – це масовий перехід на онлайн зустрічі. Одна справа, якщо треба розв'язати загальні поточні питання і зовсім інша, коли мова йде про отримання підряду на будівництво офісного центру або промислового об’єкту вартістю у декілька десятків мільйонів доларів. Без можливості налагодити особистий контакт із замовником, чимало будівельних компаній відзначають значне зростання середньої тривалості перемовин з клієнтами від моменту звернення до укладання угоди про надання будівельних послуг. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться При цьому американські будівельники активно зважають на заходи безпеки. Наприклад, облаштовують приміщення з окремими входами від головного офісу, куди можуть одразу потрапити клієнти  не перетинаючись із більшістю працівників компанії. Справа доходить до того, що колись зали, які вміщували 80 осіб, сьогодні почали використовуватись для зустрічей до 10 людей. Це дає ефективні результати, адже будівельники мають змогу особистого спілкування із потенційними замовниками, під час якого вони можуть дізнатись про їх побажання та очікування від проекту. Як наслідок, мають можливість швидше укласти угоду, аніж якби все спілкування відбувалося в Zoom або Teams. За різними прогнозами, карантинні обмеження збережуться щонайменше до середини 2021 року або навіть довше. Отже, українським компаніям варто також подбати про спеціальні зони для зустрічей з клієнтами. Якщо для забудовників у житловому секторі все зрозуміло – більшість ЖК мають окремі відділи продажів, де можна спланувати зустрічі так, щоб не було інших клієнтів або навіть запросити потенційного покупця одразу на об’єкт. Натомість для сегмента нерухомості для бізнесу точно потрібні спеціальні адаптовані переговорні кімнати. Другий компонент підготовчої роботи американських будівельників – це розширення бази постачальників. Питання набирає актуальності не лише через ризик банкрутства деяких постачальників внаслідок зменшення попиту на їх продукцію, але внаслідок можливості введення місцевих обмежень на в’їзд або виїзд людей чи навіть вантажів з певних територій. Розширення ж бази контрагентів розкриває додаткові можливості протестувати нових постачальників та їх матеріали, а також домовитись про сприятливі ціни. Ще один цікавий тренд – відмова від довгострокових стратегій та перехід на короткострокові цикли планування. Так, частина підрядників уже перестали розглядати деякі потенційно довгі проекти, натомість фокусуються на об’єктах, які можна завершити впродовж одного року. Серед причин – необхідність бути впевненими у фінансовій спроможності замовника, яка дозволить вчасно завершити кожен розпочатий проект, а також потенційні проблеми з пошуком робочої сили у разі посилення інтенсивності епідемії або введення нових обмежень. Чимало підрядників, яким це дозволяють договори, почали переговори із замовниками щодо збільшення вартості їх послуг шляхом включення додаткових компенсацій, щоб покрити власні витрати на дотримання анти-ковідних норм. Оскільки коронавірус є форс-мажорною обставиною він потенційно може бути причиною для перегляду умов договорів або застосовання форс-мажорних положень. Що стосується українських виконавців будівельних робіт, напевно, частина також будуть збільшувати вартість для замовника пропорційно до збільшення власних витрат. Наприклад, у житловому сегменті вже спостерігається зростання цін на первинному ринку – принаймні серед надійних девелоперів. Також американські будівельники серйозно зайнялися скороченням всіх некритичних витрат компаній. Найпершими постраждали робітники. Чимало фірм від початку епідемії зрізали всі можливі додаткові блага для працівників, як то компенсація абонементів у спортивні зали чи будь-які інші пільги. Окрім того, забудовники оптимізують кредитне навантаження, щоб якомога менше бути винним банкам, а також загалом мати якнайменше співвідношення кредитів до доходу та власних засобів. Нарешті, зараз будівельники почали активно розглядати суміжні ніші всередині сектора. Наприклад, підрядники, які раніше спеціалізувалися на спорудженні готелів, сьогодні починають заходити у будівництво центрів обробки даних або логістичних комплексів. Звичайно, найбільше виграють фірми, які ще до початку карантину мали різноманітну спеціалізацію. Наприклад, попри карантин, у США та Європі збільшується попит на спорудження дата-центрів. З ростом популярності секторів онлайн-торгівлі та доставки також збільшується потреба в логістичних комплексах, адже можливості наявних приміщень швидко вичерпуються. Звичайно, треба розуміти ключову відмінність американського та українського ринків нерухомості – рівень довіри до галузі та наявність альтернативних опцій капіталовкладень. В умовах України, нерухомість виступає одним з небагатьох доступних способів інвестувати накопичення, порівняно з набагато менш надійними банками та на фоні постійних валютних “гойдалок”. Тому вітчизняні забудовники мають вчитися у американських колег, але варто пам’ятати, що прогноз для будівельної галузі України на 2021 рік все ж дещо інакший ніж для США. І все ж таки дійсно сьогодні українські будівельні компанії можуть перейняти чимало уроків від американських колег, щоб підготувались до складного періоду у 2021 році. Це – вдала комбінація онлайн-зустрічей для розв'язання поточних питань з організацією безпечного простору для перемовин з клієнтами щодо нових проектів, пошук альтернативних постачальників, оптимізація джерел фінансування, принаймні тимчасова відмова від частини довготривалих проектів на користь об’єктів терміном спорудження до одного року та вихід у нові сектори. Все це може зробити компанію набагато більш стійкою в період кризи та  допомогти пройти потенційно складний етап максимально злагоджено та ефективно. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть

Покупців на ринку первинної нерухомості часто цікавить питання справедливої ціни за квадратний метр. Кожен раціональний споживач прагне бути впевненим, що платить гроші лише за реальні переваги. Найперша складова собівартості житла – це земельна ділянка. Її ціна складається із вартості землі, а також витрат на проведення демонтажних та інших підготовчих робіт, які треба зробити до початку будівництва. Назвати якусь константу дуже важко – все залежить від локації, ринкової ціни землі в певній місцевості, обсягу демонтажних робіт та інших факторів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також складовою частиною є проєкт майбутнього комплексу. В залежності від класу житла, це може бути як типова забудова в “економі”, так і дизайнерські будинки із поєднанням скла, бетону і металу, а також розміщенням саду чи басейну на даху – в “бізнесі” або “преміумі”. Відповідно, розробка проекту може коштувати до декількох сотень тисяч доларів, якщо мова йде про якісь дуже ексклюзивні рішення та гучні імена архітекторів. Ще одна складова собівартості – будівництво та реконструкція  інженерних комунікацій. Наприклад, є кейси, коли забудовник не просто врізається до наявної каналізації чи водогону, а самотужки прокладає нові магістралі на декілька кілометрів від комплексу. Тоді витрати можуть легко перевищити десятки мільйонів доларів, але вони, звичайно, актуальні для великих ЖК, які забудовуються цілими районами. Будівельні матеріали – це перший компонент, який вже безпосередньо помітний покупцю і його частка зазвичай складає близько 30-40% від вартості забудови. Наприклад, сьогодні в Україні в економ-класі все ще зводять панельні будинки. Тут обмежені можливості для перепланувань, існують ризики проблем при неправильному монтажі та неякісному утепленні тощо. Дорожчим варіантом, який вже став стандартом для комфорту, буде монолітно-каркасний будинок із заповненням стін піноблоком. Покупець отримує можливість доволі радикальних перепланувань, а піноблок має хороші теплоізоляційні властивості. Також в комфорті найчастіше уже будуть доступні великі вікна та інші сучасні рішення. Для бізнесу чи преміуму забудовник також пропонує монолітний каркас, але вже заповнений керамоблоком, який за основними показниками виграє у керамічної цегли. Для об’єктів даного сегменту притаманні різноманітні архітектурні рішенні. Тому, в залежності від проєкту, об’єкт може отримати вентильовані фасади з керамограніту, клінкерної плитки,  що, у порівнянні з “мокрими фасадами” комфорт-класу, є більш дорогим варіантом. Рішення по віконним конструкціям теж у багато чому залежать від архітектурної ідеї. Натомість вікна великих розмірів можна виконати тільки у алюмінієвому профілі. Проте за теплопровідними характеристиками такий профіль все ж дещо програє звичайному якісному металопластиковому варіанту, а коштує при цьому значно дорожче, складні конструктивні рішення можна виконати тільки в алюмінії. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ще один компонент собівартості – це різноманітні комунікації: труби, електрика, ліфти та інші. Набір може відрізнятися від бюджетних рішень в економі, аж до систем з центральним кондиціонуванням та "розумними будинками" у преміумі. Важливим фактором є оздоблення місць загального користування. У деяких об’єктах бізнес та преміум-класу фойє або лаунж із садом на даху можуть проєктуватись іменитими дизайнерами. Звичайно, вартість таких рішень співставна із дуже дорогим ремонтом, інколи мова йде про сотні тисяч доларів. Значним фактором є зарплати будівельників. Сьогодні заробітна плата кваліфікованих кадрів в Україні не набагато нижча за польську. З урахуванням різниці цін на оренду та життя, вона є навіть вищою для багатьох фахівців. Від 2 до 5% коштів забудовник витрачає на маркетинг. Сюди може входити створення та робота відділу продажів, реклама у різних каналах, у тому числі мережі інтернет, створення та наповнення сайту та інші активності з просування ЖК. У залежності від розміру та портфеля компанії  до 5% можуть складати витрати на центральний офіс із проєктними менеджерами, маркетологами, спеціалістами з закупівель, юристами та іншими фахівцями. Нарешті, в Україні забудовники найчастіше починають зводити об’єкти на власні кошти. Навіть якщо компанія має ім’я та розпочинає реалізацію квартир на етапі “котловану”,  її інвестиції до цього моменту вже можуть становити щонайменше декілька мільйонів доларів. Також фірма залишає певну фінансову подушку на випадок форс-мажору. Загалом це серйозні суми, які інакше могли бути вкладені компанією у прибуткові активи. Тому компенсація проценту “недоотриманої вигоди” на власний капітал у середньому складає додаткові 1-5% собівартості серед компаній з іміджем на ринку, що рано розпочинають продажі і можуть доходити до 20% для молодих фірм, яким треба спочатку звести "коробку", щоб інвестори почали купувати квартири. Розбудова прибудинкової інфраструктури, ландшафтний дизайн, а в ЖК бізнес або преміум-класу ще й сервіси всередині будинку, як-то спортзал, конференц-кімнати, лаунж на даху або інші бонуси – все це також додає свою частку у собівартість. Отже, якщо говорити про Київ, то, наприклад, в економі ціна може бути 600-650 $/кв.м. Проте за останні п’ять років частка економу на ринку впала з 40% до менше ніж 10% і продовжує знижуватись. З точки зору забудовника, економ може бути цікавим за рахунок ефекту масштабу. Натомість покупці вже не хочуть обирати квартири в районах з десятками 26-поверхівок. Тому таке житло з кожним роком знайти все важче. Комфорт клас зазвичай зводять за монолітно-каркасною технологією, використовують дорожчі матеріали, забудовник дбає і про внутрішню інфраструктуру. Ще одна особливість комфорту – це хороша транспортна локація. Такі ЖК розташовані близько до метро або інших транспортних вузлів. Ціна збільшується також у порівнянні з економом, і складає уже 1000-1400 $/кв.м. Що вищий клас, тим якісніші матеріали девелопер використовує, обирає складніші технології будівництва, опікується ландшафтним дизайном, більше уваги звертає на місця для відпочинку мешканців комплексу. Так, у бізнес- та преміум-класі можна знайти і сучасні швейцарські ліфти і системи розумного будинку, вентильовані фасади, закриті двори-сквери, дворівневі планування тощо. Найчастіше, такі ЖК будуть розміщуватись у центральних районах міста. Кількість квартир складає від пари десятків для маленьких клубних будинків до декількох сотень для бізнес-ЖК. Таке невелике число квартир досягається завдяки більшій середній площі оселі, аніж у комфорті або економі. В цих класах забудовник вже не робить акцент на невеликих однокімнатних оселях. Найчастіше, покупці шукають опції від 100 квадратних метрів. Тому ще одна перевага – це відносно небагато сусідів на кожному поверсі та загалом у секції. У “бізнесі” варто розраховувати на ціну від 1400-2000 $/кв.м, а у “преміумі” цінник можна зустріти й на відмітці 5000 $/кв.м. Є чимало факторів, що можуть впливати на вартість житла – клас новобудова, матеріали, складність проєкту, число супутніх послуг, які пропонує забудовник, локація ЖК та інші. По-перше, раціональний покупець має розуміти, що з перелічених факторів важливо саме для нього та де він може піти на компроміс заради пошуку більш вигідної ціни. По-друге, наведені діапазони є сталими для ринку і будуть надалі тільки зростати щонайменше на 10-15% впродовж року. Отже, потенційний покупець може легко зорієнтуватися і якщо житло вже занадто випадає зі своєї цінової категорії – більш ретельно придивитись до забудовника та власне пропозиції. Олексій Коваль, керівник проєктів Perfect GroupКиевVласть

ВО “Свобода” продовжує відстоювати права українців в абсолютно різних сферах діяльності. Багато уваги активні “свободівці” приділяють і фермерам та аграріям, які без підтримки держави в умовах карантину опинились в скрутному становищі. Про те, які механізми підтримки сільгосппідприємців мають бути на місцевому та державному рівні, а також про децентралізацію і проблеми на Бориспільщині в інтерв'ю KV розповів депутат Бориспільської райради, екс-голова РДА Віталій Гордієнко. KV: З якими проблемами до вас, як депутата районної ради, найчастіше звертаються мешканці? Віталій Гордієнко: Зазвичай, люди очікують участі депутата будь-якого рівня у вирішенні якихось особистих, персональних питань, найчастіше пов’язаних зі скрутним становищем або проблемами з подолання бюрократичних перешкод. Кожен раз, зустрічаючись з мешканцями з приводу виникнення у них подібних питань, наголошую, що вирішення такого штибу питань, це надзвичайно малоефективний спосіб полегшення життя. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сьогодні вирішимо одну проблему – завтра з’явиться декілька нових. Основне спрямування спільних зусиль має бути зосереджено на зміні системи взаємин громадян і влади. Лише системний підхід може сприяти суттєвому покращенню умов проживання. Депутат не повинен бути благодійником і помічником, він має створювати умови, за яких більшість подібних проблем у людей навіть не виникнуть. Та все ж, в окремих випадках, депутат має долучатися і до вирішення особистих проблем мешканців, що надали йому повноваження представляти їх інтереси. Це поза сумнівом. KV: Які основні проблеми є у Бориспільському районі? Як їх вирішити? Віталій Гордієнко: Проблеми Бориспільського району не є унікальними. Здебільшого це проблеми більшості районів України. Сміття, стоки, а отже пов’язані з цим екологічні проблеми, медицина, освіта, електропостачання,  проблеми громадського транспорту та багато інших, всім відомих, проблем. Владі давно належало б їх систематизувати і запропонувати комплексну програму вирішення таких проблем в масштабах країни.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Всеукраїнське об’єднання “Свобода” готове запропонувати ефективні заходи вирішення проблем на рівні держави та місцевого самоврядування. Як доказ, маємо незаперечно успішний досвід міських голів від ВО “Свобода” в містах обласних центрах – Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому. Там, за останні роки, докорінно змінено інфраструктуру, запущено муніципальний транспорт, вирішено проблеми пільгових перевезень, побудовано з нуля чимало садочків, шкіл, спортивних об’єктів, доріг, паркових зон, залучено інвестиції та безліч іншого. А якби ще допомога держави!? “Свободівцям” лише заважають. А все, щоб не дати можливості своєю діяльністю проявити свою державницьку спроможність. Адже ми не лише політична альтернатива нікчемним безідейним політпроєктам, а ще й господарницька. Та все ж, якщо зауважити на “найсвіжіших” проблемах, то показовим є нещодавнє звернення мешканців села Гнідин Бориспільського району та мікрорайону Бортничі, Дарницького району міста Києва з приводу видобутку піску та пов’язаної з цим безперервної роботи земснаряду лише за 200 метрів від житлових будинків. Люди змушені жити як у якійсь “промзоні”. А ще руйнування будинків, доріг, знищується озеро в зоні відпочинку, затоплюються багаторічні насадження. Для вирішення таких питань багато не треба. Просто припинити цей руйнівний та грабіжницький бізнес з видобутку піску з-під будинків людей. Хіба це так важко!? Але влада дуже часто пов’язана з цими “горе-бізнесменами” корупційними взаєминами. Тому подібні проблеми не вирішуються десятками років.  KV: Чи вирішено проблему зі сміттям? Ще у 2018 році місто та район сперечались щодо будівництва сміттєпереробного заводу, вдалося знайти компроміс? Віталій Гордієнко: Звичайно, що ні. Складається враження, що існуюча ситуація або влаштовує владу, або хтось впливовий заробляє на цьому, а найвірогідніше одне й друге. Хоча, задля справедливості, зазначу, що питання утилізації сміття – складна проблема. Адже жителі і району і міста, хотіли б вирішення “сміттєвих питань”, але місцезнаходження майбутнього підприємства – це камінь спотикання. Проте, маючи бажання можна дійти компромісного рішення, вирішити всі організаційні питання та вивівши проблему у ряд пріоритетних, зрештою, покінчити з перетворенням місцевості у величезний смітник. KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Віталій Гордієнко: Запропонований новою владою сценарій позбавлення українців основного, стратегічного, фундаментального ресурсу, не має нічого спільного зі “свободівським” баченням обігу сільськогосподарських земель в Україні. ВО “Свобода” пропонувала і пропонує систему забезпечення прав землевласників розпоряджатися своєю власністю, продавати її за справедливою ціною з одночасним забезпеченням державного володіння земельними ресурсами, збереження української землі дітям та створення умов для розвитку дрібного та середнього фермерства, що дасть поштовх до розвитку і збереження села, яке завжди мало вирішальний та сакральний вплив на всі процеси державотворення в Україні, в усі часи. Та при владі випадково опинилися особи, яких абсолютно не цікавить майбутнє наших дітей, адже майбутнє своїх нащадків, вони аж ніяк не пов’язують з Україною. Для них українська земля – це товар, який вони хочуть вигідно продати іноземцям та місцевим олігархам. На жаль, це так.  KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Віталій Гордієнко: “Свобода” має величезний досвід захисту прав українців та напрацьований, дієвий “інструментарій” поєднання правових, публічних, та протестних заходів, а при виникненні необхідності – то і силового захисту від свавілля. Отже, ми використовуватимемо всі доступні засоби для забезпечення інтересів, насамперед малих і середніх аграрних підприємств, перебуватимемо у постійному зв’язку з аграріями. Останнім часом між “Свободою” та аграріями налагоджено ефективну співпрацю, не в останню чергу “завдяки” загрозам, що влада створила фермерам.  KV: Через карантинні обмеження овочівники Київщини понесли великі збитки, зокрема тони моркви довелось викинути на смітник. На вашу думку подібні проблеми можна вирішувати на місцевому рівні? Віталій Гордієнко: Виникнення цієї проблеми ми прогнозували. Та й не лише ми. Проблеми реалізації сільськогосподарської продукції стали цілковитою несподіванкою хіба лише для влади. Що говорити про овочі. Навіть, доволі легко прогнозована потреба в медичних масках та дезінфекторах не була забезпечена.  Уникнення проблем з реалізацією овочевої продукції та підтримка фермерів мали б відбутися на державному рівні за рахунок прогнозів об’ємів реалізації та аналізу доступних ринків для збуту в умовах карантинних обмежень. Це могло бути і часткове заміщення імпортованої овочевої продукції на вітчизняну та створення додаткових механізмів сприяння фермерам щодо логістики їхньої продукції та часткова компенсація цінових та транспортних втрат. Але ми не про це. На це, поки що, ми можемо сподіватися лише уві сні. Щодо місцевого вирішення подібних проблем – безперечно. Можна і треба вирішувати. Та все ж, я вважаю, без зловживань не обійшлося б, допоки у владі бізнесмени. Бізнесмени у владі дозволяють собі наживатися навіть на нещасті людей. Міф про те, що лише бізнесмен, створивши власний бізнес, є ефективним державним, публічним управлінцем – повна маячня. У владі мають бути кваліфіковані державники. Націоналісти. Чому? Тому що для них держава – це найефективніший механізм забезпечення розвитку нації, а не механізм власного збагачення. Ідея – основа ефективності.  KV: Яку підтримку для фермерів та аграріїв можна забезпечити на місцевому рівні? Віталій Гордієнко: Сприяння фермерам та аграріям має відбуватися постійно і на всіх рівнях. Місцева влада має можливості створити середовище комфортного розвитку малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Але зараз найгостріше стоїть питання ставлення влади до аграріїв. Для них це “донор”, що може долучитися до вирішення гострих соціальних проблем, а з другого боку, влада всіма силами створює образ “негідника-фермера”, що визискує селян-землевласників. Отже зараз – хоч би не заважали. Прийде до влади “Свобода” – буде підтримка. KV: Аграрій для села – це постійний спонсор. Чи є у “Свободи” алгоритм роботи, який можна запропонувати громадам, що хочуть співпрацювати із фермерами, а не лише випрошувати у них допомогу. Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад з фермерами. Це і першочергове надання фермерам, а не агрохолдингам, земель, що є у розпорядженні місцевої влади, одним із можливих варіантів співпраці, “Свобода” розглядала забезпечення громадам права купівлі земельних паїв з подальшим наданням цих паїв у володіння місцевим фермерам. Варіантів безліч і їх важко переоцінити, адже перспектива наша полягає у розвитку аграрного сектору та фермерських господарств. Ми є аграрна країна. Але слід враховувати, що аграрні корпорації не дають можливості розвиватися селам. Для них ці села нічого не значать. Для них – це посівні площі. Натомість фермер, що тут живе і працює, дбає про людей і село. Це його середовище. Він створює робочі місця і допомагає у вирішенні соціальних проблем. Тому завдання місцевої влади – сприяння, а фермер вже дасть собі раду. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Віталій Гордієнко: Дуже часто зміну адміністративно-територіального устрою подають як децентралізацію. Але це зовсім різні понятійні категорії. Децентралізація – надання повноважень, ресурсів і відповідальності, а адміністративно-територіальний устрій – це про інше.  На цю тему відбуваються деякі маніпуляції цифрами. Щоразу озвучуються лише абсолютні суми збільшення фактичних надходжень до місцевих бюджетів. Та рівень децентралізації слід вимірювати у відсотках, що відображатимуть залежність місцевих бюджетів від державного бюджету і частку доходів місцевих бюджетів у сукупному бюджеті країни. Тоді ситуація виглядатиме реалістичніше.  Проте, підсумовуючи, слід зауважити, що децентралізація є одним із можливих напрямків забезпечення самодостатності місцевого самоврядування, що є традиційним для України, а адміністративно-територіальний устрій “совєцьких” часів давно потребує наповнення питомим українським змістом. На жаль, нинішня влада не має прив’язки до української ідентичності. Отже, зміна влади на справжню, українську, безперечно дала б позитивний результат. KV: Що думаєте з приводу поділу Бориспільського району на десять громад? Чи усі вони будуть спроможними.  Віталій Гордієнко: Взагалі зміна адміністративно-територіального поділу в Україні є абсолютно життєздатним питанням, розумне вирішення якого могло б створити умови для природного, автентичного та гармонійного розвитку держави. Проте методики, використані для проведення цієї зміни в нашій країні можуть спричинити суттєві загрози не лише розвитку, а й існуванню багатьох населених пунктів. Перш за все турбує порушення принципу добровільності. Підлаштування конфігурацій майбутніх громад приватним баченням осіб, що можуть вплинути на процес та мають свої комерційні, виборчі та будь-які інші недержавницькі інтереси може призвести до створення цілком підконтрольних цим особам “вотчин”. І це не лише про Бориспільщину.  Щодо спроможності. Так, деякі громади, за прогнозами, можуть бути неспроможними. На те є об’єктивні причини. KV: Як можете прокоментувати протистояння населених пунктів за звання адміністративного центру? Чи справедливим, на вашу думку, є затвердження Бориспільського району? Віталій Гордієнко: Не думаю, що статус адміністративного центру може бути аж надто важливим. Взагалі не вважаю поділ на райони обґрунтованим. Це нав’язана окупаційним режимом адміністративна одиниця, яку, чомусь, намагаються зберегти. Впевнений, з часом вдасться це змінити. А щодо нинішнього стану, то найкраще розвинену інфраструктуру слід вважати достатньою підставою для визначення статусу центру. Все залежатиме від спроможності влади забезпечити зв’язок і сполучення між суміжними та суттєво віддаленими територіями, а також забезпечення можливості отримання повного переліку послуг за місцем проживання.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Віталій Гордієнко: Хід терреформи “Свобода” розцінює, щонайменше, як суперечливий та переважно позбавлений логіки процес. Підготовка до проведення цієї реформи була заслабка. Адже такі масштабні зміни мали б переконливо обґрунтовуватися та популяризуватися. Натомість ми отримали доволі кволі спроби зацікавити громади до об’єднання. Навіть дотепер, більшість населених пунктів не бачить потреби та перспективи в об’єднанні. Осінні вибори “Свобода” сприймає, як звичний процес. Наша політична сила має майже тридцятирічний виборчий досвід. “Свободу” мало чим можна здивувати. Прогнилій та закорумпованій системі, аж надто важливо не допустити “Свободу” до влади, адже це означатиме для неї суттєві проблеми. А громадяни, які на час виборів стають виборцями, мають відчути шанс змінити все на свою користь. Це наше спільне завдання. KV:  У 2014 році ви за власним бажанням звільнились з посади голови Бориспільської РДА. У чому була причина? Віталій Гордієнко: “Свободівці” ніколи не трималися за крісла. Це було наше спільне рішення про складання повноважень націоналістами-членами Кабінету Міністрів України, головами обласних і районних державних адміністрацій у зв’язку з оголошенням результатів позачергових парламентських виборів та формуванням нової коаліції.  В складний період ми взяли на себе спільну відповідальність за долю країни, увійшовши до складу уряду та до виконавчих органів влади, оскільки Україна опинилася на межі існування. На той час ми виконали свою місію, втримали ситуацію. Але за результатами позачергових парламентських виборів уся відповідальність за політичну та соціально-економічну ситуацію в державі лягла на учасників нової парламентської коаліції. За логікою ми мали піти, що, зрештою, й зробили. Все як завжди в “Свободі” – по-чесному, по-свободівськи. KV:  Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Віталій Гордієнко: Нове виборче законодавство, як і все ініційоване цими “турбопсевдополітиками” є “недороблене”. Не знаю, чи навмисно, чи з огляду на профнепридатність. “Свобода” вже давно запропонувала варіант виборчого кодексу, де все логічно та послідовно. Але ж ні. Видумують свій велосипед з квадратними колесами. Щодо повноважень, то вони мали б розподілятися за принципом субсидіарності, тобто “знизу вгору”. Всі проблеми, що можуть бути вирішені на місцях, мають вирішуватись якнайближче до людей. Та все ж, основним фактором, на мою думку, будуть не лише повноваження, а й бажання використати їх задля стрімкого та невпинного розвитку територій і держави. KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?  Віталій Гордієнко: Ми захищали мову завжди. Прикро, що в Україні знаходяться йолопи, які досі намагаються проштовхнути ідейки “рускава міра”. Та ми розуміємо причини. Це спроби Росії зберегти тут свій вплив.  “Свобода” захищала мову на Мовному майдані влітку 2012-го року, в українському Парламенті, в Конституційному Суді – захистимо й тепер. “Свобода” – захистить!” KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Віталій Гордієнко: “Свобода” – це ідеологічна партія, яка протягом майже тридцяти років не поступилася своїми принципами, жодного разу не діяла всупереч своїй програмі, ніколи не залишалася осторонь в часи, коли загрожувала небезпека українцям і Україні. Окрім цього, “свободівці” – це досвідчені політики, успішні управлінці, кваліфіковані спеціалісти в різних галузях. Доведено на практиці. Як завжди, “Свобода” пропонує звільнення усіх державних органів від корупції та залежності, залучення мешканців громад до визначення пріоритетів розвитку, забезпечення контролю за витратами бюджетних коштів та активну участь громадян в управлінні спільним майном. Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях” КиевVласть

Вчора, 29 липня, голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Василь Володін (на фото) відвідав з робочим візитом Ставищенський, Тетіївський та Володарський райони Київщини. Щотижня очільник області відвідує декілька районів, де напряму комунікує з громадами та вивчає проблемні питання життєдіяльності районів для їх ефективного вирішення.Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Теми, що обговорювали – модернізація лікарень, шкіл, дитячих садків, та спортивних об‘єктів. Реконструкція ряду об‘єктів інфраструктури реалізується в рамках програми Президента України “Велике будівництво”. В Тетіївському районі – це реконструкція трибун стадіону “Колос”. Інші проєкти реалізуються коштом обласного бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Розповів очільник області мешканцям районів про капітальний ремонт приймальних відділень, що наразі відбувається в медичних закладах області. “Нарешті люди отримають гідні умови при зверненні до лікарні, а це далеко не в останню чергу впливає на самопочуття пацієнтів”, – зазначив Василь Володін. Він в цілому одним з основних напрямків своєї роботи вважає створення гідних умов для життя людей в регіоні. З мешканцями та представниками місцевої влади Ставищенського району обговорили стан місцевих доріг та нове районування. Очільник КОДА запевнив присутніх, що за новим районним розподілом люди не мають відчути незручностей. Школи, лікарні, надання послуг, як і раніше надаватиметься на місцях. В центрах районів працюватимуть представники центральної влади – префекти (можливо, вони називатимуться інакше, назва посади ще обговорюється). Аграріїв районів очільник КОДА закликав долучатися до держпрограми підтримки. За нею сільгоспвиробникам відшкодовується компенсація частини вартості сільгосптехніки та обладнання, тощо. Під час зустрічей з місцевими мешканцями Василя Володіна супроводжували заступник начальника Головного управління СБУ Микола Яблонський, прокурор Київської області Максим Киричук та начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов. Також приймали питання та пропозиції населення заступники голови Київської ОДА, начальники профільних департаментів. Всі питання, що були у мешканців прийняті до виконання відповідними підрозділами. “Впродовж попередніх подорожей я переконався, що пряма взаємодія з населенням – дуже корисний формат роботи. Представники обласної влади мають можливість досконало вивчити проблеми, якими переймаються люди на місцях. Крім того, представники громад обговорюють актуальні питання безпосередньо з керівниками різних державних органів. Робота виходить плідною й дає швидкий результат, сподіваюся так буде і надалі”, – відзначив очільник області Василь Володін, звертаючись до учасників зустрічей. Читайте: Київщина розвиває інфраструктуру для логістики та переробки агропродукції Фото: прес-служба КОДА КиевVласть

Мінрозвитку громад підготував низку приємних законодавчих новел. Оновлений податковий кодекс, як обіцяє влада, має додати грошей у бюджети ОТГ. Тут вам і реєстрація підприємств за місцем діяльності, і право на регулювання частини місцевих податків, щорічна індексація оцінки землі. На Київщині між тим ініціативи можновладців зустрічають з обережністю. Приводом для скептицизму стали існуючі куці бюджети замість обіцяного достатку. Як стало відомо KV, 6 липня Мінрозвитку громад та територій представив на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства.  В ньому описують 5 кроків до зростання бюджетів ОТГ, яке обіцяють у міністерстві.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Мова про зарахування ПДФО за місцем розташування філій юросіб, полегшення регулювання податків та розширення повноваження щодо їхнього контролю, відновлення щорічної земельної індексації та скасування пільг гірничодобувним підприємствам.  Нагадаємо, ПДФО в розмірі 60 % – основний бюджетоутворюючий податок для громад. Сьогодні платники податків, які мають відокремлені філії та відділення на території ОТГ, сплачують ПДФО не за місцем їхнього розташування, а за місцем реєстрації. Зміни ж до Податкового кодексу мають врегулювати це питання. Доповниться перелік усіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання на іншій території й буде встановлена відповідальність за незарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По-друге, можновладці обіцяють полегшити регуляторні процедури для встановлення місцевих податків і зборів. Це зменшить витрати ресурсів. По-третє, розширять повноваження органам місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів. Повноваження контролю мають одержати органи місцевого самоврядування. Очікується, що проблему вирішить закріплений за ОТГ працівник податкових органів, який би здійснював фіскальні функції місцевої скарбниці. По-четверте, гірничодобувним підприємствам скасують надання 25 % пільги щодо сплати за земельні ділянки, отримані для видобування корисних копалин та розробки родовищ. Вважається, що до змін такі підприємства одержували необґрунтовані фінансово-економічні преференції – 75% пільг. По-п’яте, відновлять щорічну індексацію нормативно-грошової оцінки землі. Сьогодні для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується коефіцієнт індексації зі значенням у 100%. Але попередніми законами було встановлено, що на період 2017–2023 років індексація здійснюється один раз на 7 років. Тож існування такого коефіцієнта призводить до значних фінансових втрат. Позиція KV вирішила обговорити запропоновані зміни з керівниками громад і дізнатись, чи дійсно вони сприятимуть збільшенню фінансових надходжень на місцях. Загалом у громадах зміни сприймають позитивно. Але сумніваються, що вони можуть запрацювати в дійсності. Адже питання перереєстрації підприємств за місцем реалізації їхньої діяльності піднімається не вперше. Та й потужні міста також не готові попрощатися з податковими надходженнями. На думку очільників ОТГ, куди ліпше дозволить покращити фінансове становище передача контролю за місцевими податками в повноваження громад. Виконуюча обов’язки голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька: Громада має філії підприємств, хоч і не масштабних, але які розташовані на території міста, а зареєстровані, наприклад, у Києві. Але вони однаково користуються нашою інфраструктурою, дорогами. Тож, якби ці кошти надходили все ж до громади, було би правильно. Щорічна нормативна-грошова оцінка землі – це добре. Але питання, за чий рахунок це буде здійснюватися? Так, у деяких населених пунктах ми маємо таку потребу. Адже у всіх договорах оренди землі зазначається не фіксована сума, а відсоток. Але наразі в громади бракує вільних коштів на ці процеси. Податківці більше зацікавлені в зборі державних податків, а ми – у місцевих, бо з них складається наш бюджет. Але місцеве самоврядування не має відповідних повноважень щодо важелів впливу на підприємства-боржники. Тож краще, якби цю функцію контролю за сплату місцевих податків передали врешті громадам. Впевнена, з цими повноваженням на місцях впоралися куди краще, ніж у податковій, де є брак відповідних кадрів. Щодо спрощення регуляторних процесів, то в громади з цим питань не виникало, адже заздалегідь готуємо всі документи. Голова Студениківської ОТГ Марія Лях: Ми зацікавлені в тому, щоби податки залишалися там, де підприємства працюють. Це дуже проблемне питання. Адже є такі підприємства на території, які збільшують свої потужності, а сплачують на рік усього півмільйона гривень. Обіцяють перезареєструватися, але все марно. Село не ставлять у рівні права. У той час, коли зареєстроване в громаді господарство “Нива Переяславщини” за 2019 рік сплатило майже 34 млн гривень. Це не лише бюджет громади, а й гарант безпеки у надзвичайних ситуаціях. Урешті – компенсація за перевантажену інфраструктуру. Однозначно потрібна й щорічна індексація земельних ділянок, тому що щороку розмір податку просто падає. Чиновники разом із депутатами в цьому питанні лобіюють не інтереси громад, а непрозорих бізнес-структур. Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко: Звісно, якщо ПДФО надходитиме саме за місцем діяльності підприємств чи проживання особи, то це збільшить бюджет ОТГ. Нам це вигідно. У рік ми б одержували додатково приблизно 2 млн гривень надходжень, більшу частину з них склав би податок від філії “Південно-Західної залізниці”. Але великі міста цього не дозволять. Це питання обговорюється ще з 2005 року. А от щорічна індексація землі, не думаю, що суттєво вплине на фінансове зростання. Земельний податок складає 3% і навряд чи його буде змінено. Податок на землі ОСГ (особисте селянське господарство – від. ред.) планувався в розмірі тисячі гривень за гектар. Взагалі контроль за місцевими податками потрібно передати на місця. Один працівник податкової інспекції фізично не зможе контролювати всі напрямки. Тому ми розпочали співпрацю із керівництвом ДПС у Київській області, зробили аналіз землі та нерухомості: хто сплатив податки, а хто – ні. Власноруч зробили розрахунки, а податкова тепер перевіряє. Це допомогло громаді віднайти декілька мільйонів гривень, які ОТГ недоотримала за останні три роки. І після підтвердження зможемо звернутися з цим боргом до прокуратури. Громада мала би більше надходжень, якби маленькі комунальні підприємства з обігом до 7 млн гривень працювали за спрощеною процедурою оподаткування, як і підприємці. Тоді би знизилися й тарифи на 15%. Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко: Багато підприємств зареєстровані в Києві, а працюють в області на периферії. На території ОТГ також є такі. І тут діє принцип: комусь пощастило, а комусь – ні. Я за систему, яка працює в Польщі. Якщо особа живе в одному місці, а працює в іншому, то податки повертаються за місцем її реєстрації. Таку ідею свого часу просував екснардеп Павло Різаненко. Але в тій битві перемогли великі міста. Тому що Києву не вигідно віддавати свої податки. Ще в податковому законодавстві є пункт, що без згоди платника не надається жодна інформація. Податок на нерухомість є суто місцевим, але громада робила декілька запитів щодо отримання декларацій із площею чи кількістю приміщень введених в експлуатацію, щоби дізнатися, чи здійснює підприємство законну діяльність. І все марно. Навіщо нам працівник податкових органів? Чому для громад не зробити систему із відкритим реєстром бази даних місцевих податків? Як із комунальними підприємствами, коли можна переглянути технічні паспорти, останню інвентаризацію. Але ж ні, ми й досі занотовуємо в книжках, зареєстроване право власності на ділянку чи будинок, щоби знати, хто має сплатити податок. Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута: Усі ці зміни, якщо їх затвердять і вони запрацюють, однозначно передбачають значний позитив для громад. Нове законодавство дозволить посилити контроль на місцях і позбутися непрозорої діяльності підприємств. Взагалі ПДФО потрібно залишати за місцем знаходження об’єкта – це було би правильно. У нашій громаді є земельні ділянки, якими користуються особи, зареєстровані в іншій громаді. Ми навіть хотіли писати листа на податкову, щоби вона формувала надходження саме за місцем знаходження юридичних осіб. Також до цього індексація грошової оцінки земель здійснювалася раз на сім років, що створювало значні незручності в роботі. Ми досі не маємо прямих міжбюджетних відносин із державою. І коли ми нарешті отримаємо обіцяне фінансування, то 60% ПДФО, а це дуже велика сума, буде надходити в ОТГ, а не до району. Нагадаємо, що в рамках адміністративно-територіальної реформи уряд та парламент нині працюють над низкою змін до законодавчої бази України Так, уже розглядаються зміни до Конституції України, Бюджетного кодексу, оновлено Земельний кодекс. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Фото: колаж KVКиевVласть

Голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов зустрівся з Міністром соціальної політики України Юлією Соколовською. У ході зустрічі обговорили соціальні проєкти, що будуть  реалізуватися на території області. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як повідомив Олексій Чернишов, серед ініціатив – створення Сервісного центру з надання реабілітаційних та соціальних послуг дітям з інвалідністю та створення на базі територіальних центрів соціального обслуговування “Клубу дозвілля” для одиноких непрацездатних громадян. Зокрема, створення Сервісного центру передбачається на базі Білоцерківського дитячого будинку-інтернату. Тут буде відкрито відділення денного перебування, відділення “вихідного дня”, “персональний помічник дитини”, відділення тимчасового відпочинку батьків дітей з інвалідністю, відділення паліативного догляду та підтриманого проживання, відділення транзитного перебування молоді тощо. “Ця пропозиція буде логічним продовженням реформи інтернатів, що впроваджується спільно з Міністерством соціальної політики України та Київською обласною державною адміністрацією за підтримки Світового банку”, – підкреслив очільник Київської ОДА. Тут же, на базі Білоцерківського міського територіального центру соціального обслуговування, заплановано відкриття “Клубу дозвілля” для пенсіонерів. Тут вони зможуть творчо розвиватися, навчитися працювати на комп’ютері, планшеті чи смартфоні, спілкування між собою. Крім того, Олексій Чернишов обговорив з Міністром соціальної політики ініціативу проведення в Київській області апробації монетизації пільг щодо забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації. У ході спілкування Міністр підтримала ініціативи очільника Київщини. Водночас, Юлія Соколовська запропонувала області долучитися до ініціативи Міністерства по впровадженню програмного забезпечення “Соціальна громада” для організації надання населенню соціальних виплат і послуг через фронт-офіси (виконавчі органи ОТГ) та бек-офіси (управління соціального захисту населення). Зокрема, у цьому році відомством буде виділено 150 млн грн для запровадження грошової компенсації за надані посадовими особами ОТГ сервіси із прийому документів на призначення соціальних виплат, що фінансуються з державного бюджету із застосування вказаного програмного забезпечення. Така компенсація буде сприяти завершенню реформ щодо децентралізації влади та адміністративно-територіального устрою. За результатами зустрічі було досягнуто домовленостей про взаємодію та подільшу співпрацю з метою покращення соціальних послуг та соціального захисту населення Київської області. Читайте: У Вишневому відкрили новий корпус школи (фото) Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть

Доволі часто доводиться чути заяви, що темпи житлового будівництва в Києві значно перевищують темпи будівництва соціальної інфраструктури і про те, що столиця відчуває дефіцит місць у садочках і школах. Таку тенденцію можна пояснити, виходячи й з досвіду діяльності будівельного альянсу “Аркада”. Як відповідальний забудовник, ми з розумінням ставимося до того, що Київ – як глобальна столиця – має розвивати свою соціальну інфраструктуру. При проектуванні наших забудов будівельний альянс "Аркада" враховує розвиток інфраструктури, і закладає у плани будівництво шкіл та дитсадків. І, здавалося б, столичні чиновники, які весь час декларують про потребу будівництва нових шкіл та садочків,  не завжди готові приймати на баланс міста такі навчально-виховні заклади, хоча соціальні об'єкти, що ми будуємо, відповідають найвищим критеріям якості. Останнім часом навіть рекомендують забудовнику займатися пошуками приватного власника, що фактично може зробити такі навчально-виховні заклади дорогими і не зовсім доступними для киян, які не мають на це грошей. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Втім це не зовсім правильно стосовно житлових комплексів, що будуються при фінансовій участі банку “Аркада”.  Ми будуємо житло економ класу і наші покупці наших квартир, як правило, – родини з середнім рівнем достатку. Не можна ж позбавити їх можливості влаштувати дітей в садочок або школу, що відповідає їхньому сімейному бюджету й розташована неподалік від будинку. Тому для нас принципово важливо розрахувати не лише кількість мешканців, які проживатимуть у нових мікрорайонах, а й комплекс послуг, що вони зможуть там отримати. Відповідно, обов’язковою складовою проектів наших забудов є соціально-інфраструктурні об’єкти, а також інженерні мережі, транспортні розв’язки, торговельні та розважальні заклади. Стосовно ж соціальних об’єктів, що були побудовані будівельним альянсом “Аркада” й передані громаді Києва протягом останніх 5-ти років,  то загальна вартість відповідних інвестицій за цей період склала 116,2 млн грн.  Наше правило  – здавати в експлуатацію дитячі садочки та школи в  стані повної готовності – фактично “під ключ”. Забудовник бере на себе зобов’язання забезпечити такі об’єкти всім необхідним, аби одразу після відкриття вони могли повноцінно функціонувати. Мова йде не лише про меблі, штори та оздоблення, але й про обладнання, комп’ютерну та інтерактивну техніку.  Власне, в Дарницькому районі столиці “Аркада” побудувала й передала в комунальну власність кілька таких об’єктів. Зокрема, школа першого ступеню №333 у Ж/М “Молодіжний квартал” на 360 місць загальною площею – 5170 кв.м. Також в “Молодіжному кварталі” працює дитячий садочок №445 на 160 місць загальною площею у 3291 кв.м. Загалом, будівництво соціальних об’єктів ми здійснюємо одночасно зі спорудженням житлових будинків, аби мешканці, які поетапно заселяються в наші квартири, а це, як правило, молоді сім’ї, мали можливість влаштувати своїх дітей у комфортабельні навчально-виховні заклади поблизу місця проживання. Для прикладу, на жилмасиві “Патріотика”, будівництво будівництво якого ще не завершено, а дитячий садочок № 370 на 120 місць загальною площею у 2505 кв.м в цьому мікрорайоні функціонує ще з 2017 року. Варто зазначити, що на урочистому відкритті цього садочка був присутній Київський міський голова Віталій Кличко. Крім цього, в ж/м “Патріотика” уже фактично побудований іще один дитячий садочок №57, розрахований на 260 місць. Наразі там ведуться оздоблювальні роботи.  Такий же ступінь готовності дитячого садочка №32 в ж\м “Еврика”, що в Голосіївському районі столиці. Цей заклад розрахований на 110 дітей. Загалом, за генеральним планом житлового комплексу “Еврика” передбачено будівництво ще двох садочків на 110 і 270 місць та 2-х шкіл на 1080 місць кожна.  Варто зазначити, що будівництво соціальної інфраструктури тісно переплітається з питаннями сплати забудовником пайових внесків. Згідно закону, якщо забудовник будує такі  об’єкти, йому не повинні нараховуватися податки щодо участі в розвитку соціальної інфраструктури міста. Не дивлячись на це, будівельні організації, що співпрацюють з АКБ “Аркада” й виконують замовлення міста у створенні й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, змушують  сплачувати ще й пайові внески аби мати можливість вводити в експлуатацію будинки. Так, протягом лише останніх 5-ти років за договорами про пайову участь до бюджету Києва нами було перераховано 153 млн 836 тис. 377 грн. Ми здійснюємо комплексну забудову на земельних ділянках, де, крім житлових будинків, передбачено й будівництво системи соціальних та інженерних об’єктів для забезпечення повноцінної життєдіяльності столиці. І для таких забудовників, згідно з абзацом 6 частини четвертої статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено не залучати їх до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки вони вже беруть участь у її розвитку, будуючи такі важливі об’єкти для міста. Втім, цю, здавалося б, пряму норму закону, на жаль, доводиться підтверджувати в судовому порядку”, – наголошують у забудовника. Хоча ми впевнені, що судова практика вирішення подібних питань має відійти в минуле, оскільки це негативно впливає на репутацію забудовника, затягує строки будівництва та здачі в експлуатацію об’єктів, а це збільшує соціальну напругу в столиці й  від цього, насамперед, страждають люди, які інвестували власні кошти. ТОВ “Будеволюція” неодноразово зверталося до Київської міської державної адміністрації (КМДА) щодо звільнення від сплати пайової участі з підстав спорудження об'єктів соціальної сфери. Але ці звернення поки що залишаються без уваги. Тому для того, аби мати можливість здавати в експлуатацію завершені житлові будинки й віддавати людям ключі від квартир, забудовник змушений укладати договори пайової участі й сплачувати пайової внески. А далі, вже через суд доводимо свою позицію й право на відшкодування коштів від пайової участі. Слід ще раз звернути увагу на те, що в силу положень абзацу 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, якщо забудовник забезпечив будівництво одночасно з іншими об'єктами в складі об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери, він виконав свій обов'язок щодо участі у розвитку соціальної інфраструктури міста, а тому не повинен залучатись до сплати пайової участі. Або ж забудовнику мають відшкодувати витрачені  кошти на їхнє будівництво. Адже планувати й замовляти спорудження шкіл і садочків – це завдання місцевої влади. Тому саме вона повинна сплатити забудовнику кошти з міського бюджету за виконанні роботи. А так фактично за це платять ті, хто купує квартири. Будівельні партнери вже мають досвід таких відшкодувань, внаслідок рішень суду. Для прикладу, забудовнику ТОВ “Будеволюція” під час судового розгляду справи №910/19020/17 вдалося довести, що він відноситься категорії тих, хто будує соціальну інфраструктуру для столиці. Так, Господарським судом міста Києва 06.12.2017р. по справі №910/19020/17 за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення стягнути на користь ТОВ “Будеволюція” 62 млн 974 тис. 504, 02 гривень сплачених пайових внесків. І в 2018 році це рішення суду було виконано. На сьогоднішній день в судах розглядається дві справи — №910/10794/19, №910/9641/19 — за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської держадміністрації (КМДА) про визнання недійсними договорів про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. ТОВ “Будеволюція” намагається довести в суді, що воно не повинно в силу закону залучатись до сплати пайової участі, оскільки він відноситься до категорії замовників будівництва, визначених абзацом 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Хоча компанія не полишає надії, що надалі подібні спірні питання вдасться врегульовувати в рамках прямого діалогу з містом, а не в залі суду. В разі задоволення позовів, ТОВ “Будеволюція” буде звільнено від сплати пайової участі на суму орієнтовно 26 млн гривень. Надія лише на суди залишається й у вирішенні інших проблемних питань, що перебувають в контексті стосунків між забудовником і місцевою владою. Нещодавно суд першої інстанції підтвердив законність компенсації з міського бюджету будівельному альянсу “Аркада” 365 млн грн. за будівництво котельної на Лівому березі столиці та системи комунікаційних мереж. Ці роботи, насамперед, виконувалися за гроші, які люди вклали в будівництво власного житла. Така компенсація дозволить пришвидшити спорудження їхніх квартир. Окрім цього, вже готові судові позови на відшкодування ще 132 млн грн.  Але насправді ми не є прихильниками вирішення спірних питань, що виникають стосунках з міською владо  в залі суду. Ми – за конструктивне обговорення проблем за столом переговорів. Переконані, що лише такий спосіб дозволить налагодити системний  та взаємовигідний діалог з містом.  Судові рішення, на жаль, не гарантують повного захисту прав забудовників при вирішенні питань щодо незалучення їх до сплати пайової участі. Насамперед тому, що не створюють правового прецеденту й не стають запобіжником від системних зловживань з боку міських чиновників. А відтак важко назвати ефективним механізмом окреме судове рішення, щодо скасування конкретного договору про пайову участь, якщо кожен подібний договір доводиться повторно оскаржувати  в суді.  Також складно вважати ефективним і сам механізм відшкодування сплачених коштів пайової участі, що, мають повернути забудовнику,  який бере участь у розвитку інфраструктури. Оскільки, на законодавчому рівні чітко не визначено порядок такого відшкодування. Зокрема, незрозуміло за рахунок яких бюджетних статей місто має проводити списання таких видатків з міського кошторису. Відповідна прогалина в законодавстві суттєво затягує процес виконання зазначених  судових рішень. На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов'язковість сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зокрема, в розмірі 4% від вартості житлового будівництва. І хоча з цього року таку ставку буде знижено до 2%, – все одно для житлового будівництва економ класу – це суттєві витрати, адже фактичним платником цього податку є ті, хто купують квартири. У нашому випадку, -  це родини не з великими статками. Тому, для будівельного альянсу “Аркада” скасування пайового внеску матиме важливе значення, оскільки дозволить акумулювати кошти на саме будівництво, не витягуючи їх на пайові внески. Разом з цим, як стверджують експерти, механізм пайового внеску є застарілим та корупційним. Навіть за даними дослідження Мінрегіону, що було проведено у 2019 році, – насправді кошти від пайової участі або не витрачаються на інфраструктуру, або складно відстежити їх цільове спрямування. Власне, й за сумами, що надійшли до бюджету міста, такий податок становить всього 1% від загальних надходжень. Тому вважаємо, що запровадження закону щодо скасування пайової участі, який нещодавно ухвалила ВР, допоможе відійти від суб’єктивізму та матиме важливе значення для встановлення чітких правил у розвитку будівельної галузі й поліпшить інвестиційний клімат вцілому. Отже, виходить, що скасування такого податку, зменшить навантаження на учасників будівельного ринку та дозволить залучити нові інвестиції в будівництво. Але питання скасування пайового внеску – це поки що локальна перемога, а не системна. Залишаються ще питання прозорого механізму виділення землі під будівництво та процесу введення об'єкта в експлуатацію, а також створення відкритого реєстру забудовників, що отримали дозвіл на будівництво. І тут ще є над чим працювати нашим законодавцям. Ще кілька тез щодо Генерального плану розвитку столиці, який нещодавно було презентовано в Києві. Там передбачається, що у 2040 році населення Києва має зрости до 3,8 мільйона осіб. Щоб задовольнити попит на житло, заплановано побудувати понад 28,6 мільйонів квадратних метрів нових квартир. Задекларовано також, що середня житлова площа на одну особу має становити не менш 29 квадратних метрів.  Якщо закладати в основу саме такі дані та враховувати фактор, що нові помешкання, як правило, потрібні молодим родинам з дітьми, то для них потрібно забезпечити й необхідну кількість місць у закладах шкільної та дошкільної освіти. Згідно з ДБН, на 1000 жителів потрібно 135 місць у школах та 38 місць у дитячих садках. Навіть якщо теоретично співставляти ці цифри та робити розрахунки, то для нових мешканців столиці потрібно буде ще додатково побудувати соціальні об’єкти аби збільшити на 133 тис місць у школах та на 37, 5 тис. – у дитячих садочках. А враховуючи існуючий дефіцит місць в школах та дитячих садках, ці показники можуть бути значно вищі. Власне, якщо загалом аналізувати новий Генплан Києва, то варто розуміти, що столиця має розвиватися не лише за рахунок будівництва житла або шкіл та садочків. Адже зростання кількості мешканців міста тягне за собою й збільшення навантаження на міську інфраструктуру. Тому для комфорту й зручності киян необхідно передбачати й будівництво інших інфраструктурних проектів, доріг, транспортних артерій та розв’язок і, як мінімум, хоча б ще одного шляхопроводу через Дніпро. Горіцька Людмила, начальник служби зв’язків із громадськістю АТ АКБ “Аркада” КиевVласть

В 2019 році Україна досі живе по трудовому законодавству радянських норм 1971 року. Розробка нового Трудового кодексу має перш за все ґрунтуватись на міжнародних конвенціях та брати до уваги норми з країн Європейського союзу, оскільки Україна стоїть на шляху Євроінтерграції. Міжнародна організація праці, прийнявши Конвенцію про оплачувані відпустки, встановила, що відпустка ні в якому разі не може становити менше трьох робочих тижнів за один рік роботи. Стаття 75 Кодексу законів про працю України передбачає, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. В новій редакції Трудового кодексу тривалість щорічної відпустки збільшиться до 28 календарних днів – така собі трудова “гуманність” обчислення відпусток в календарних днях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   В  Ірландії, Бельгії, Болгарії, Кіпрі, Греції, Румунії, Словаччині, Німеччині, Угорщині, Італії  тривалість щорічної оплачуваної відпустки становить 20 робочих днів – 4 тижні. У Великобританії до 28 робочих днів, у Франції, Іспанії 30 робочих днів. Деякі країни під час визнaчення тривaлості відпустки враховують вік людини. Наприклад, в Угорщині працівникам передпенсійного віку щорічна основна відпустка збільшується до 30 днів. Такі норми трудового правa передбачають соціальний захист осіб передпенсійного віку та зaохочення досвідчених працівників до трудової діяльності. В країнах, де тривaлість відпустки складає 5–6 тижнів, законодавство передбачає особливий порядок її використaння. Так, у Фінляндії п’ятий тиждень відпустки працівник може використати лише в осінньо-зимовий період, між 30 вересня та 2 травня. У Швеції п’ятий тиждень відпустки за бажанням працівника може накопичуватися протягом п’яти років. Щодо строку використання відпустки. Стаття 9 Конвенції вказує, що безперервна частина щорічної оплачуваної відпустки, надається і використовується не пізніше, як протягом одного року, і залишок щорічної оплачуваної відпустки не пізніше вісімнадцяти місяців, рахуючи з кінця того року, за який надавалася відпустка. Крім того, що це положення Конвенції було проігноровано в старому Кодексі законів про працю України, нова редакція була подана з європейським стандартом – 18 місяців, але на жаль в поправках першого читання одіозні депутати Каплін С.М., Вілкул О.Ю., Королевська Н.Ю., Шипко А.Ф., Величкович М.Р., Солод Ю.В. обмежили більш-менш европейську норму, залишивши радянську в 12 місяців. При чому тепер українцю потрібно спланувати графік всіх своїх відпусток за трудовий рік та обов’язкво подати до 15 січня. Також Конвенція передбачає розбивку щорічної  оплачуваної відпустки на частини, якщо одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів. Українське законодавство цього положення дотримується частково – стаття 79 КЗпП вказує, що поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Нова редакція Трудового кодексу залишила кількість днів безперервної відпустки, але додала більш “демократизовану” умову її надання – за погодженням між працівником і роботодавцем. Колізійність міжнародного права з національним законодавством України полягає і в питанні грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки. Імперативна норма cтатті 12 Конвенції визнає недійсними та забороняє компенсацію за відмову від невикористаної щорічної відпустки в той час як статтею 24 Закону України про відпустки дозволялась така компенсація, а з 01 січня 2015 року обмежили категорієї осіб, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Що також не вирішило колізійності імперативної норми Конвенції. Бувають і випадки, коли працівник повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то ці дні мають враховуватись до стажу роботи. В очікуванні нового Трудового кодексу Україна готується увійти у шквал нових трудових спорів та сотень поправок до нього, адже трудовий кодекс – це ознака демократичності та цивілізованності суспільства. З огляду на новий проект кодексу в частині відпусток – в адаптації до Європейського законодавства ще далеко. Читайте: Винахід – супер інвестиція Ольга Терещенко, юрист-міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет Сучасних знань” КиевVласть