Сотрудники СБУ разоблачили коррупционный механизм при начислении премий руководителям госпредприятий, входящих в сферу управления Государственного агентства Украины по управлению зоной отчуждения (ГАЗО). Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы СБУ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Оперативники спецслужбы установили, что должностные лица госпредприятий предложили председателю агентства начислять им ежеквартальные премии в размере до 500 тыс. гривен, 50% из которых обещали передавать ему. Председатель сразу сообщил о коррупционном предложении в СБУ и помог разоблачить злоумышленников”, – сказано в сообщении. Сотрудники СБУ задокументировали факт передачи директором одного из госпредприятий руководителю ГАЗО 210 тыс. гривен за начисление ему премии в размере более 430 тыс. гривен. Директору госпредприятия сообщено о подозрении в совершении преступления по ч. 4 ст. 369 Уголовного кодекса Украины, решается вопрос об избрании меры пресечения. Продолжаются следственные действия для установления других возможных коррупционных фактов, а также законности начисления премий должностным лицам госпредприятий, входящих в сферу управления ГАЗО. Как ранее сообщала KV, с 16 апреля 2020 года Сергей Калашник приступил к исполнению обязанностей председателя ГАЗО. С конца марта 2019 года он исполнял обязанности генерального директора ГСП "Чернобыльская АЭС".  Читайте: Через убоге фінансування Чорнобильської АЕС атомники ризикують залишитись без зарплат та світла Фото:  пресс-служба СБУ КиевVласть

Буваючи в місті Славутич, збудованому в  1986 році за рекордно-короткий термін для працівників Чорнобильної АЕС і ліквідаторів аварії на ЧАЕС, я не можу не відвідати музей ЧАЕС. І кожного разу  – мурашки по тілу. Якось звернула увагу на стенд “Історія залізниці зони відчуження ЧАЕС”. А тут ще й на очі потрапила стаття в газеті “Теледень Славутича”.  Зацікавило настільки, що вирішила сама знайти залишки покинутої залізниці. Однією з визначних пам'яток чорнобильської зони відчуження є занедбана залізниця,  якою до аварії на ЧАЕС інтенсивно ходили вантажні й пасажирські потяги й електрички сполученням Чернігів і Овруч. Власне наявність цієї транспортної магістралі й було одним із важливих факторів вибору місця розташування атомної електростанції та закладки міста атомників – Прип'ять в районі залізничної станції Янів. І нове місто Славутич було  побудоване в сорока кілометрах на північ від ЧАЕС на місці маловідомої залізничної станції Нераф. Про будівництво самої залізниці і мостів через річки Прип'ять і Дніпро інформації дуже мало. Але завдяки великій пошуковій роботі, виконаній Євгеном Алімовим, директором краєзнавчого музею міста Славутич та Чорнобильської АЕС,  відкрито ще кілька сторінок в історії нашої держави. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Початок будівництва залізниці Будь-які будівельні роботи починаються з передпроектних досліджень, якими визначають в яких геологічних та гідрологічних умовах буде створюватися залізниця, якої висоти зводити залізничний насип, скільки трудових ресурсів та будівельних матеріалів буде необхідно для створення залізниці. Дослідження в цьому районі проводилися в березні- травні 1927 року й 5 травня були розпочаті широкомасштабні роботи з відсипання насипу під майбутню залізницю. Згідно з документацією дослідження проводилися в складних умовах – близько ста кілометрів території для майбутньої залізничної  гілки були затоплені. Сто років тому заплава річок Прип'ять і Дніпро була заболочені, меліорація прийшла в ці місця вже після  Великої Вітчизняної війни. Для виконання цих робіт було заготовлено 4000 тачок, 1200 катальних дощок – по цих дошках катали тачки з піском для формування насипу. Також було спеціально підготовлено 3000 лопат і 500 спеціальних возів – грабарок, за допомогою яких возили пісок. Доставка рейок була організована по воді. Баржі вантажилися в Києві і доставлялися по річці Прип'ять до Янова, а також по Дніпру і по Десні до Чернігова. Також на баржах доставляли вагони і паровози. Так до Чернігова з Києва  були перевезено на баржах 2 паровоза та 69 вагонів, а до Янова перевезли 4 паровоза і 101 вагон. Будівництво велося такими швидкими темпами, що вже в вересні пішли перші потяги. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Було організовано рух на трьох ділянках нової залізниці – перша ділянка – з Чернігова до Неданчичі, другий – з Йолчі до Зимовище і третя ділянка з Овруча до Янова. Загальна протяжність залізничної колії між Черніговом та Овручем склала 177 685 метрів. Цікаво, що ця транспортна магістраль дозволяла розвивати пасажирським потягам середню швидкість 27,9 кілометрів на годину, а військовим поїздам 35,2 км/год. Ключовим етапом будівництва залізниці Чернігів – Овруч стало зведення залізничних мостів, металеві конструкції яких були виготовлені на “Брянському заводі” в місті Дніпропетровськ й доставлені баржами. Опорні елементи мостів виготовляли з граніту, який доставляли з Коростенських кар'єрів. Для того, щоб доставляти каміння, необхідне для будівництва мостів на Дніпрі та Прип'яті, всього за тиждень у розпал зими 1927-1928 р. на річці Прип'ять було збудовано тимчасовий дерев'яний залізничний міст. Істориком Е. Алімовим встановлена ​​навіть вартість цього тимчасового моста. Він обійшовся державі в 4929 рублів. Цікаво, що при експлуатації тимчасового мосту на нього паровози не заїжджати. Паровоз виштовхував вагони з будівельним матеріалом на міст з одного берега (з боку станції Янів), а з іншого боку інший паровоз підчіплював їх і тягнув до мосту, що будується через Дніпро. 15 березня 1928 тимчасовий міст було розібрано, а палі, забиті в дно річки Прип'ять, були витягнуті – вони могли перешкодити судноплавству, яке було основним видом транспорту в цьому регіоні. Будівельні матеріали довелося перевозили за допомогою поромів. Один пором міг перевезти три завантажених або чотири порожніх залізничних вагона. Конструкція поромної пристані і порома дозволяла закочувати вагони з залізничного полотна. Всього за допомогою поромів було перевезено 2717 вагонів, а собівартість перевезення вагона становила 2 рублі 90 копійок. Для перевезення через річки Прип'ять, Дніпро, Десну автомобілів, людей і возів використовувалися спеціальні канатні переправи. Примітно, що рух порому здійснювався виключно за допомогою м'язової сили команди порома. Механічних та інших пристосувань не використовували. Разом з тим, всього за три місяці існування канатних переправ, в 1928 році, було переправлено 36088 людей, 51 автомобіль, 6433 коні і 5174 возів, а всього вантажів було перевезено 34 247 пудів. На жаль, будівництво моста через річку Прип'ять не обійшлося без аварії і жертв. 4 липня 1929 року недобудований проліт мосту обрушився в річку. За неперевіреною інформацією, металева ферма впала через несприятливі метеорологічні умови – був сильний вітер і гроза. 7 листопада 1929 рух по залізничних мостах через річки Прип'ять і Дніпро були відкриті. Грав оркестр, а жителів найближчий сіл, які прийшли на торжество, пригощали пряниками і цукерками. Організатори влаштували урочисте катання на поїзді від прип'ятського мосту до станції Янів. З будівництвом залізниці відкрилися нові перспективи для глухих Поліських сіл і по суті відкрилася нова сторінка життя Чорнобильщини. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Підготовлено за публікацією  газети “Теледень Славутич”. У матеріалі використані історичні дані, викладені в статті “Залізниця Чернігів – Овруч” Євгена Алімова, директора краєзнавчого музею міста Славутич та Чорнобильської АЕС.

Юні журналісти  ІТА “ЮН-ПРЕС” поспілкувалися зі свідками найбільшої техногенної катастрофи  ХХ століття. Від дня аварії  на Чорнобильській АЕС минуло вже 34 роки. Це подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою. Але якщо запитати в звичайного українця на вулиці, то багато хто навіть не знає не лише дати цієї катастрофи, але й місця. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV ”Особисто для мене і, мабуть, для багатьох, ця трагедія насамперед забрала життя наших близьких – дідусів, татусів, які прагнули вберегти нас від невидимої біди. Але насправді ця катастрофа не завершилася протягом одного дня, вона триватиме ще не одне століття. І наслідки відчуватиме ще не одне покоління. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За понад 30 років чорнобильська зона стала не лише забороненим місцем, а й вподобаним туристичним куточком. Нині екскурсоводи ладні показувати гостям не лише атомну станцію, а й десятки покинутих сіл, у яких з одного боку життя зупинилося, а з іншого – продовжує вирувати. Для деяких це може здатися доволі дивним та небезпечним, хоча екскурсії проводяться лише в тих місцях де радіаційний фон не перевищує норму, тому не варто боятися. Нині багато туристів приїжджають навіть з-за кордону для того, щоб просто поглянути і відчути цю моторошну атмосферу. Ми вирішили побачити аварію очима тих, хто був причетний до ліквідації наслідків аварії. Герої наших інтерв’ю – військовий, журналіст і музикант, які в квітні-травні 1986 року були безпосередньо на місці трагедії. Журналіст Федір Іллюк висвітлював події  з самого епіцентру трагедії. – Я був журналістом, працював у молодіжній газеті “Молода гвардія”, – розповідає відомий український журналіст Федір Іллюк, –  Вперше поїхав до чорнобильської зони 3 травня 1986 року. Моєю метою було висвітлення реальних подій з місця вибуху, масштабів яких не розумів ніхто. Ми з моїм колегою з газети “Комсомольское знамя” оселилися в готелі на околиці Прип’яті, з боку електростанції. Досі пам’ятаю красу того міста: висотні будинки, вдале планування без глухих кутів та закаулків, багато квітів… особливо троянд, які висаджували вздовж доріжки з обох боків. Місто зведене в оточенні лісу та на згині однойменної річки. Шкода місто… Я бував там не вперше: після першого курсу університету, займаючи посаду командира відділку на заводі, допомагав зводити енергоблок. Та не той фатальний, а шостий. А ще пам’ятаю, що навіть брав участь у змаганнях з волейболу й грав за команду АЕС і ми здобули перше місце. А ще був випадок, що мені, як командиру, подарували сіру в’єтнамську сорочку. Я поклав її зверху на документи, які після дискотеки не виявив. Вкрали їх і сорочку. Та ми домовилися  з бухгалтером, яка вночі дала мені нові бланки, чого робити, звісно, не можна. – Що саме входило в Ваші обов’язки, коли Ви перебували в зоні? Можливо, брали інтерв’ю у ліквідаторів? – На інтерв’ю в зоні вибуху часу не було. Їх ми брали вже в таборі “Казка”, де перебували ліквідатори. Згадується гора взуття, яка утворювала високий конус. Адже ліквідатори мали змінювати їх щоразу після роботи на реакторі. А щодо нас, журналістів, – нам уже згодом видали респіратори, які захищають будівельників від пилу. Ще пізніше дали білий костюм –  штани й сорочку. В них ми навіть танцювали на дискотеці після тяжкого робочого дня. Також  ми брали інтерв’ю в Києві, в Інституті раку. Опромінених ліквідаторів там готували до пересадки кісткового мозку. З ними ми спілкувались і пили червоне вино – подейкували про його дієвість у двобою з радіацією. Писали ми про все, що відбувалося в зоні: й про шахтарів, які там працювали, я навіть пам’ятаю знімок, який зробив з ними; писали про людей, яких евакуйовували, і про тих, хто боровся з цим невидимим ворогом – радіацією. Та в першу чергу до наших обов’язків належало висвітлювати всі дії комуністичної влади, показати її в найкращому світлі. “Молода гвардія” щотижня друкувала сторінку на тему Чорнобильської аварії. Звісно, після ретельного вичитування офіційного цензора, аби не допустити “клевету”. Також ми з колегами допомагали місцевій газеті “Вісник ЧАЕС”. Багато журналістів працювали в той час не десь там, а саме на місці вибуху. Коли операторський зал “почистили” від радіації, то мені довелось там побувати. Враження, звісно, ще ті. – Як змінилося Ваше життя після аварії: погляди, переконання, ставлення? – Ми всі подорослішали. Коли вперше їхали до Чорнобиля (а їздив я туди в період з 1986 по 1989 рік), то, звісно, ніхто не усвідомлював серйозність ситуації. Радіація – це щось невидиме. Сонце світить, пташки цвірінькають, а радіація поряд. Так само нічого не усвідомлювали молоді солдати, які взяли на себе удар, не усвідомлювали літні жінки, які їхали прибирати на електростанції аби просто підзаробити. Ми не розуміли, який удар по здоров’ю нанесе ця аварія. Людям дійсно гіршало, багато набралися тієї радіації. У мене, наприклад, піднявся тиск, та я цьому значення не надав. Мені в рік вибуху ще й 30 не було, тому й ось так. Нам не видавали накопичувачі, а кому видавали – то вони майже завжди були не справними. Дуже шкода тих, хто втратив набуте чесною працею: довелось покинути помешкання, городи, які годували багато років, криниці, попрощатись з могилами, де поховані рідні… Багато ж хто повернуся. А багато людей звели непогані будинки в інших районах області, та вони вже не ті, серцю не рідні. – Які висновки можна зробити з цього страшного дійства? – Владі не можна вірити. Влада – бреше. Коли ми в’їжджали в чорнобильську зону, то БТР, на якому ми їхали, мили водою. Що ж там з людьми всередині – байдуже. Про правду й говорити нічого, як все приховується. Як і сьогодні. Коли горять ліси в чорнобильській зоні, а нам брешуть, що радіаційний фон – у нормі. Але життя продовжується! “Мені “пощастило” боротися з наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС”. Михайло Григорович Вертушков -  ліквідатор  аварії на ЧАЕС, учасник бойових дій в Афганістані, автор книжки “Тобой дышу, Урал”.  У телефонній розмові, полковник у відставці зазначив, що радіація  його торкнулась не лише в Чорнобилі. – В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року була моя чергова зміна, – розповідає Михайло Григорович, – Ніщо не віщувало біду. І раптом – телефонограма з повідомленням про те, що сьогодні по тривозі батальйон 427 полку цивільної оборони виїхав у район Чорнобиля. На моє запитання, що там сталося, мені відповіли, що щось горить на атомній електростанції. Природу аварії, масштаб пожежі, та й взагалі, нічого відомо не було. Абсолютно ніякої інформації! Заступник командира військового округу наказав якнайшвидше дізнатися якщо не  правду, то хоча б якусь інформацію! Та вона не з’явилась ні через годину, ні через дві, ні через п’ять – уявлення про серйозність ситуації з’явилися лише через 2–4 днів. Воїни Київського військового округу першими опинилися в 30 кілометровій зоні. З восьми військових округів СРСР  (Прибалтійського, Московського, Ленінградського, Приволзького,  Уральського, Середньоазіатського, Прикарпатського, Одеського, Білоруського, Забайкальського) до міста Прип’ять у перші дні , та, навіть, години, після аварії, прибули представники  45 військових частин для ліквідації аварії на електростанції. З 20 по 30 травня мене в складі оперативної групи відправили дослідити морально-психологічну стійкість особового  складу під час перебування в забрудненій радіацією зоні. Був я і в бункері, і в Чорнобилі, і в самій Прип’яті, та в багатьох військових частинах. Не був лише на реакторі. Проводячи паралелі з теперішніми подіями – вражала не байдужість, а відвертий “пофігізм”, який проявлявся у особистого складу щодо радіації. Нині ми бачимо ту ж картину по відношенню до епідемії, яка охопила весь світ. Солдати й офіцери, і цивільні ліквідатори  курили на забрудненій території,  лежали  на соломі й на траві, які дуже притягують радіацію, практично ніхто не носив захисні маски й респіратори. Після цієї поїздки нашою оперативною групою були розроблені заходи безпеки під час дій особового складу на радіоактивно-забрудненій місцевості. У 1987 році я три місяці займав посаду начальника політвідділу оперативної  групи Київського військового округу – це був найбільший сектор, займався переважно відбудовуванням знищених територій. – Як змінилося Ваше життя після аварії? – Я виріс на Уралі, в озерній місцевості. За 1,5 – 2 км від мого міста розташовувався завод “Маяк”. Він позбувався радіоактивних відходів в ті ж озера. А вибух, який стався 30 вересня 1957 року, по радіоактивності перевищує Чорнобиль в два з половиною рази. Висновків і досвіду мені вистачало задовго до вибуху АЕС. З психологічної точки зору: головний санітарний лікар Пашкович Володимир Леонідович, який теж пройшов багато всього, зокрема Афганістан, був головним санітарним лікарем Київського військового округу. Він контролював відправку солдатів, сержантів та офіцерів на 30 секунд на дах зруйнованого реактора для того, щоб скидати радіоактивний графіт з даху енергоблоку. Коли кореспонденти запитали, чи не було відмов серед хлопців, він відповів: “Я пройшов Афган, і тут люди одного соціального прошарку, серед яких боягузів чи зрадників немає”. Якби така трагедія сталася в незалежній Україні, не знаю, чи нинішній склад проявив би таку сміливість нині. – Як потрібно розповідати про ці події поколінням, яких ця аварія не зачепила, тобто дітям, підліткам? – Розповідати правду, і лише правду. Коли я там був востаннє в 2016 році, то зустрівся з керівником цивільної оборони Чорнобильської зони. Він там мешкає постійно. Я сказав про те, що нині нас запевняють про те, що радіація в нормі. Хоч як тяжко не було, так він відповів: “Ні, це брехня. Три роки тому я поховав свою дружину, а  минулого року – 30 річного сина. У них була онкологія. Найстрашніше, що й нині ситуацію недооцінюють. Бувають розмови про те, щоб відкрити зону, про те, навіщо платити такі великі гроші. Ось ще одна аналогія: якщо вийшовши з сауни вам на голову виллють води, то ефект буде один, та якщо ж на голову впродовж довгого часу крапатиме вода – по крапельці – вам може пробити голову. Малі дози радіації небезпечніші за одну потужну. Найгірше, коли радіонукліди потрапляють в організм з їжею”.  Що ж казати про нинішню ситуацію, коли часто ігноруються правила щодо масок, рукавичок та бахіл в лікарнях. Молодь має робити висновки й проводити аналогію тодішніх подій з теперішніми. До прикладу, в науковому центрі радіаційної медицини, де я контролюю своє здоров’я ось уже 20 років, нині реєструється дуже багато дітей з онкологічними захворюваннями. Це не жарти. Тому потрібно робити все, аби не отримувати й найменші дози радіації, аби не підхопити короно вірус. Робіть висновки.   Музикант, композитор і співак В’ячеслав Кукоба підтримував ліквідаторів аварії на  Чорнобильській станції своїми піснями. - Мені й досі тяжко згадувати ті часи. Масштабний вибух розділив життя на два фронти.  Я не був ліквідатором, я – музикант, підтримував хлопців  піснями. Пожежу ліквідували прості люди різних  професій з усіх республік  Радянського Союзу. Перший раз ми приїхали в Зону в перших числах травня 1986-го з воїнами-афганцями. Я саме повертався з відрядження у Афганістан, коли мені повідомили про таку біду. Я зібрав хлопців, котрі хотіли поїхати й допомогти, чим зможуть . Під час ліквідації пожежі загинуло безліч людей. Точна цифра не відома досьогодні. Потрапити в зону було не можливо, ми ходили по пропускній системі у супроводі військових. До реактора не підходили – це заборонена територія. Зупинилися в селищі Красний Луч, зараз воно називається Хрустальний, де після тяжкої зміни відпочивали ліквідатори. Нашою місією було розрадити і підтримати хлопців, дати надію. - Які пісні ви співали, як підбирали репертуар? - Ми співали афганські воєнні пісні. Пісні про  дружбу, про рідних, про Батьківщину . Не треба було вигадувати велосипед. Людям хотілося відпочити. Хлопці в піснях шукали захисту, істини, й просто можливість  на мить повернутись в звичайне життя, без втрат і вогню. Допомагали гумор, жарти, сміх, пісні. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Я добре пам’ятаю, людей, що відчайдушно виконували свою роботу, не жаліючи себе, наражали своє життя на небезпеку. В той час, коли звичайні громадяни  жили спокійно і взагалі не розуміли, що відбувається. Радіація вплинула на всіх,  навіть якщо людини не було на місці катастрофи. Вона літає в повітрі й зараз. От якби можна було поставити паркан і про все забути…. Наслідки того ми спостерігаємо і зараз. Ось і тиждень тому сталася пожежа . Радіацією накопичені ліси і землі. Викорінити майже неможливо. Невідомо які наслідки будуть ще через 3 роки. - Чи не страшно Вам було покидати спокійне життя та  їхати в центр радіації? - Ну як  же не страшно? Звісно, страх був. Я не довго думав над рішенням. Я – патріот! Як і всі, хто там був, хто причетний до ліквідації аварії. В той час , в зону потрапити  було майже не можливо. Ми створили  спеціальну агітаційну бригаду, яку згодом назвали “Асоціація “Афганці” Чорнобиля”. До Асоціації долучилися хлопці, що пройшли гарячі точки Афганістану і відразу вирушили в Чорнобиль. Це люди, котрі мали досвід роботи в критичних умовах. Ті ж льотчики які, з літака гасили реактор. Це не лише військові, а й музиканти, будівельники, водії, медики… В’ячеслав Іванович розповів, що Всеукраїнська громадська організація “Асоціація “Афганці” Чорнобиля”  була створена 28 грудня 1991 в Славутичі – місті енергетиків Чорнобильської АЕС. Вона об'єднала ветеранів війни в Афганістані, учасників бойових дій та інших локальних військових конфліктів, які брали участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи, з метою захисту соціальних прав та гарантій її членів, а також об'єднання зусиль з надання допомоги постраждалим,  інвалідам, сім'ям загиблих. - Ми і зараз допомагаємо людям, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, вдовам, інвалідам. Кожного року  їздимо до могил наших бойових побратимів, проводимо концерт пам’яті. Але нажаль, цього року цього не буде через карантин. - Чи варто говорити про це з молоддю ? - Ні цю аварію, ні героїзм людей, ні трагедію не можна забувати! Чорнобиль – живий, щодня там відбуваються реакції. Ми не знаємо яких реакцій ще очікувати – це найгірше. Тому треба берегти один одного, природу, світ. А головне – розуміти, що всі епідемії та катастрофи – наслідок нашої поведінки. Ми всі – частинка цієї природи. Нажаль, люди часто забувають ту страшну трагедію, що принесла стільки  горя і болю сотням тисяч людей. Молоде покоління повинно більше звертати увагу, вивчати історію, вчитись на помилках минулого. І пам’ятати людей, які ціною свого здоров’я і життя  захистили не лише нас, а й увесь світ.  Підготували: Анастасія Захарченко, Тетяна Харенко, Дар’я Гергель, гурток “Краєзнавча журналістика”, керівник – Наталя Плохотнюк

Covid-19 стане випробуванням на дієздатність для закладів охорони здоров’я та місцевої влади столичного регіону. На тлі загальної паніки лікарі Київщини не опускають рук. Кажуть, карантин дав можливість підготуватись: визначити лікарні для хворих на коронавірус, назвати алгоритми дій для тих, хто підозрює в себе Covid-19, збільшити кількість необхідного устаткування. Які лікарні прийматимуть інфікованих, куди дзвонити у разі підозри на коронавірус, – дізнавалася KV. З 18 березня на Київщині у зв’язку з коронавірусом тимчасово введено режим надзвичайної ситуації. Як повідомляла KV, рішення було прийнято на позачерговому засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської ОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Наразі в Україні лабораторно зафіксовано 26 випадків інфікування коронавірусом Covid-19. Два з них підтверджені в Київській області. Деталі не розголошують, відомо лише, що діагноз виявлено на Обухівщині, хворі перебувають на ізоляції. Крім того, в області виявлено ще п’ять випадків з підозрою на захворювання. Що зроблено в рамках підготовкиЗ приводу ситуації із захворюванням на коронавірус в області під час онлайн-брифінгу 18 березня виступили т.в.о. голови Київської ОДА Василь Володін та директор департаменту охорони здоров’я КОДА Максим Іонов.  За їх словами, в області створено протиепідемічну комісію при КОДА, затверджено заходи протидії поширенню захворювання (введено загальний карантин, дезінфікувальні заходи, призупинено міжміський транспорт, ведеться інформаційна кампанія). На базі центральної оперативної диспетчерської Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф відкрита цілодобова “гаряча лінія” для отримання інформації про коронавірус чи медичну допомогу — 0456-31-00-46.  Зазначається, що в області 13 медзакладів мають боксовані інфекційні відділення на 487 ліжок, з них 201 ліжко у 105 боксах.  Ще 347 ліжок можуть бути перепрофільовані під інфекційні за потреби. Крім того, усі лікарі переведені на графік роботи у посиленому режимі. А ще медикам надали засоби індивідуального захисту з державних резервів, вирішено питання і до довезенням лікарів на робочі місця.  Взагалі за даними оперативного моніторингу департаменту охорони здоров’я КОДА від початку 2020 року на грип та ГРВІ захворіло 14,5 тис. осіб. Утім, варто зазначити, що ця цифра нижче епідемічного порогу на 1,7%, а у порівнянні з попереднім тижнем захворюваність взагалі знизилася на 11,9%. Здебільшого хворіють діти віком до 17 років (8 905 осіб). Зафіксовано і три летальних випадки — це літні люди, які хворіли грипом типу “А”. Що стосується апаратури, область забезпечена 199 апаратами штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Наразі розглядається можливість закупівлі ще додаткових 50 апаратів. Більшість районів вже замовили тест-системи. Їхню доставку обіцяють до кінця тижня. Наразі в наявності 138 тест-систем, використано 14. Планується, що кожен медзаклад отримає від 50 до 200 систем. Додаткові тестові системи обіцяють забезпечити в МОЗ по всіх регіонах. Для екстреної медицини вже закуплено 520 комплектів засобів індивідуального захисту і 100 захисних окулярів.  Керівники також відмітили, що в області визначено дві госпітальні бази, куди направлятимуть потенційно хворих на коронавірус. Це Київська обласна дитяча лікарня – для дітей і Білоцерківська міська лікарня № 3 – для дорослих.  Щодо такого рішення в бік обласної влади та МОЗ від жителів Київщини не забарилося і вже полетіло перше каміння невдоволення. Мешканці жаліються на незручне логістичне сполучення. Замість того, щоб потенційно хворих направляти до найближчих лікарень за місцем проживання, швидким доводиться долати відстань за 100 км саме до Білої Церкви. Є й серед населення ті, хто не поспішає виконувати рекомендацій МОЗ та Кабміну. Особливо це стосується торгівельників стихійних ринків і підприємців, які й надалі продовжують свою діяльність.  За останню добу правоохоронці області зафіксували в районах низку правопорушень, виявлено факти забороненої торгівлі. У містах Ірпінь, Бровари, Бориспіль автопервізники перевозять більше дозволеної кількості осіб в салонах. Порушників притягнуто до відповідальності. Так, на своїй сторінці в Facebook, мер Переяслав-Хмельницька Тарас Костін закликав всіх містян дотримуватися правил карантину. По місту розпочали роботу мобільні патрулі, поліція разом з органами місцевого самоврядування. Порушників планують штрафувати.  Відео: брифінги в КОДА  Читайте: В Киевской области введен режим чрезвычайной ситуации Діагноз для медицини Як стало відомо KV, 17 березня в Бориспільській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування "на 35 ліжках" було госпіталізовано більше 50 дітей хворих на пневмонію, яка є не менш небезпечною за коронавірус для здоров’я.  Крім того, лікарня мала у своєму розпорядженні 50 швидких тестів на виявлення коронавірусу, два з яких були використані і показали негативний результат. Наразі медзаклад забезпечений індивідуальним захистом і для медпрацівників, але вистачить запасів ненадовго. Читайте: В Борисполе зафиксирована вспышка детской пневмонии (видео) За інформацією Броварського центру ПМСД, станом на 18 березня, сімейні лікарі також діагностували 222 випадки захворювання серед дитячого і дорослого населення на ГРЗ, грип та пневмонію. Броварською багатопрофільною клінічною лікарнею у двох осіб було діагностовано ГРЗ, а ще у двох – пневмонію. На щастя, підозра на COVID-19 у однієї госпіталізованої пацієнтки, яка нещодавно повернулася із Італії, не підтвердилась. Читайте: В Броварах Киевской области с подозрением на коронавирус госпитализировали женщину “Лікарня має відповідні захисні засоби на перший час, вистачить приблизно до місяця. Але тест-систем в повному обсязі, згідно необхідної можливої потреби, поки що в наявності немає. І така ситуація взагалі по всій країні. Районній і міській владі передано список того, що потребує медзаклад”, – розповів KV директор  КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” БРР Валентин Багнюк. За інформацію голови Броварської міськради Ігора Сапожка, опублікованої в Facebook, найближчим часом міськрада планує передати до лікарні 25 тест-систем для швидкої діагностики коронавірусної інфекції. Наразі ведуться перемовини з постачальниками і на закупівлю партії швидких тестів. Як розповів  KV директор КНП “Яготинська центральна районна лікарня” ЯРР Вадим Нескорожений, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я № 663 в їхньому, як і в усіх медзакладах, введені правила карантину. А це значить, що відмінені планові операції, медкомісії, а пропуск всіх медпрацівників та хворих відбувається через термоконтроль. “Якщо при термоконтролі є підвищення температури, потенційно хворий одразу направляється до відокремленого відділення з терапевтом і педіатром. Грипом мешканці хворіють у нас вже більше місяця. Всього з січня зафіксовано 35 хворих на пневмонію. Ця кількість є характерною для цього сезону. В районі немає критичної епідемситуації. У будь-яких випадках мешканці напряму зв’язуються зі своїми сімейними лікарями, які і вирішують чи потрібна екстрена меддопомога й направлення до інфекційного відділення чи боксу. Медперсонал лікарні забезпечений особистими засобами безпеки. В наявності: 13 тис. штук медичних масок, 70 штук спеціалізованих окулярів, 1100 штук респіраторів, 700 штук комбінезонів, 1 тис. пар рукавичок з манжетами. Лікарня має 5 і потребує ще 10 апаратів ШВЛ. Експрес-тести ми замовили за свій рахунок”, – розповів він. За словами директора КНП “Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня” ПРР Лариси Кузьменчук, засоби захисту лікарня також закупила і їх має вистачити на перший час. Куди більша проблема криється в тому, де їх закуповувати надалі. Адже ціни на них дуже різко злетіли, а кількість обмежена: бізнес робить свою справу. Немає в наявності й експрес-тестів. Так, вони заброньовані, та поставка очікується лише на 25 березня.  “Лікарня зачинена на карантин, відвідини хворих заборено, посилена дезінфекція всіх приміщень. У хворих, які зверталися по допомогу, не було підозр на коронавірус. Але є жителі, які повернулися в місто, район із-за кордону і наразі вони мають перебувати на самоізоляції. Посилена інформаційна та роз’яснювальна кампанія серед мешканців. Міська і районна влада виділила додаткові кошти, то ж в найближчий час купуємо додаткові три апарати ШВЛ. Дуже важко взаємодіяти з населенням, яке, на жаль, не сприймає з пересторогою ситуацію, не дотримується карантину і не розуміє, з якою проблемою ми зіткнулися. Наразі ми закликаємо жителів не виходити зайвий раз на вулицю і відвідувати лікарню лише за гострої необхідності”, – зазначила головний лікар.  На місцях  KV також поцікавитись у голів міських та районних рад Київщини щодо вжитих заходів на місцях для запобігання поширення коронавірусної інфекції, загальною епідеміологічною ситуацією та чи є паніка у населення через карантинні обмеження на час епідемії. І головне – чи готова Київщина до карантину.  Райони Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:  Паніки немає, але серед населення є певне напруження. Скуповують продукти, думаю, як і по всій країні. Але дефіциту продуктів немає. Хліб, м'ясо до вечора розбирають, але запаси поповнюють. Ми проводимо роз'яснювальну роботу, засідають штаби ДСНС, штаби подолання та недопущення коронавірусу. Готуємо медичне забезпечення, вже виділяли близько 300 тисяч гривень на первинну медицину і знову плануємо позачергову сесію, щоб додатково виділити кошти для придбання захисних та дезінфікуючих матеріалів. Є проблема із закупівлею, їх немає у наявності. Раніше встигли купили у невеликій кількості. Наразі відмінено рух транспорту по Вишгороду, оскільки всі маршрути виїжджали на Київ. По району також автобуси не курсують. З приводу довозу лікарів на роботу – деякі комунальні заклади самостійно вирішили питання транспорту, іншим виділили кошти на придбання транспорту. Якщо не вистачатиме, на балансі районної ради є ще один автобус на 17 місць. Усі школи закриті на карантин, деякі садочки працюють, щодо них рішення приймають місцеві ради. У місті садочки не закрили, але попросили обмежити відвідуваність. Наразі є звернення двох пацієнтів із можливими ознаками коронавірусу, проводяться аналізи. Підтверджених випадків немає.  Голова Васильківської райради Наталія Баласинович: Вже тиждень ми готуємо центральну районну лікарню та амбулаторії до ймовірної епідемії, виділяємо додаткові кошти на закупку апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), електронні відсмоктувачі рідини із легень. Закуповуємо додаткові захисні костюми, маски, окуляри для медперсоналу, антибіотики. Увага на тому, щоб максимально забезпечити медицину для можливої боротьби із важкими випадками хвороби. Паніки немає, проводимо роз'яснення. Райрада видрукувала більше тисячі листівок, розклеїли по району. Школи і садочки зачинені. Транспорт не працює і це є великою проблемою. Своїми силами намагаємось організовувати підвіз лікарів. Майже щодня знімаємо відео-звернення до громади для подання правдивої та актуальної інформації. Дефіциту продуктів в магазинах немає, в аптеках, як і всюди, не вистачає масок та дезінфекторів. Я вважаю, що на ці засоби має бути державна регуляція цін, щоб не було націнки більше певного відсотку, аби не створювали ажіотаж. Але активно долучаються бізнесмени – підприємство “Світанок” та ФК “Колос” закупають необхідні засоби у лікарні. Оскільки наша лікарня визнана однією із п'яти в області, яка прийматиме хворих, ми розглядаємо можливість перепрофілювання реанімаційно-гінекологічного та хірургічного відділень на інфекційне. Це буде додатковий корпус, наразі є дитячий та інфекційний корпуси. Тому наразі ситуація абсолютно контрольована, але хотілося б більше підтримки від держави. Станом на сьогодні наша лікарня не отримала від держави жодної допомоги. Уся відповідальність на нас, місцевих керівниках. Заступник голови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко:  Ми не спостерігаємо паніки серед населення. Велика проблема у тому, що наш район – передмістя столиці і багато жителів працюють у Києві. Наразі через обмеження транспорту вони не можуть добратись на роботу. Школи, садочки та кафе закриті. Усі заходи відбуваються відповідно до постанови Кабінету Міністрів та розпоряджень обласної адміністрації. Резервний фонд району наповнений, при необхідності будемо скликати позачергову сесію та збільшувати суму. На даний момент продуктів в магазинах вистачає.  Читайте: В Києво-Святошинському районі медики контролюють ситуацію з поширенням коронавірусу Голова Миронівської райради Валентина Усик: Паніки у районі немає, ситуація стабільна. Навіть хворих на грип немає, на коронавірус – тим паче. У реанімаціях немає пацієнтів. Обласна рада виділили допомогу, центральна районна лікарня та “первинка” отримали засоби індивідуального захисту. Резервні кошти району також йдуть на ці потреби, якщо буде ще потреба, будемо скликати позачергову сесію і виділятимемо кошти, кошти в нас є. Створена черезвичайна комісія, закриті всі заклади – школи, садочки. У газетах публікуємо роз'яснення від лікарів первинної та вторинної медицини – які симптоми вірусу, як записуватись на прийом. Також передали інформацію сільським радам, сімейним лікарям. Громадський транспорт у районі не працює, лікарі на роботу доїжджають автомобілями. Деяких засобів в аптеках не вистачає, але днями обіцяли поставки, це вирішить проблему. Продовольчих товарів у магазинах вистачає. Голова Іванківської райради Валерій Потієнко: Населення інформуємо через соціальні мережі та сайти районної ради і адміністрації. У районі паніки немає. Є окремі випадки недотримання карантину, якщо бачу на центральній площі людей із дітьми, особисто прошу повернутись додому. У магазинах продуктів вистачає. В аптеках розібрали дезінфікуючі засоби, маски привезли із Києва. Школи та садочки закриті, діти попереджені. Транспорт не працює, був конфлікт із перевізниками. Приходили до мене і голови РДА, аби не відміняли маршрути, бо вони понесуть збитки. Але я взагалі вважаю, що нам час провести конкурс на нових перевізників. Приходили з базару люди, просили ще один день, щоб продати закуплені продукти. Ми не можемо брати на себе таку відповідальність, в області надзвичайна ситуація. З приводу хворих – випадків інфікованих немає, але багато людей повернулись з-за кордону. Спостерігаємо за їхнім станом. Маємо п'ять апаратів ШВЛ – чотири дорослих і дитячий. Можливо і мало, але деякі районі й цього не мають. Ми не збирали сесію для виділення коштів на медицину, щоб не піддавати ризику громадян. У районному фонді було 1,2 млн гривень, вони пішли на первинну і вторинну медицину.  Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У районі ситуація стабільна, населення не панікує. Ми провели роботу із сільськими та селищними радами, вони виділяють допомогу на закупку обладнання. Також із районного бюджету виділені кошти на необхідні засоби. Навчальні заклади на карантині. У магазинах вистачає продуктів. Скарг щодо медичних препаратів в аптеках також не було. Офіційно із лікарень про потенційно хворих не повідомляли, тільки розповсюджуються чутки. Двічі на день проводимо наради із лікарями, поліцією.  Голова Згурівської райради Олександр Івченко: Ситуація контрольована, було засідання штабу. Комунальні заклади охорони здоров'я доповідали щодо ситуації, медики напоготові. Ніхто не панікує. За інформацією головного лікаря, потенційно хворих у районі немає. Відсоток захворюваності на ГРВІ зменшився у порівнянні із минулим роком. Збільшення відвідуваності лікарні не спостерігається, моніторимо ситуацію щодня. Є певні незручності щодо транспортного забезпечення. Вирішуємо питання по забезпеченню лікарськими засобами першої необхідності усіх ФАПів, залучили до процесу нашу комунальну аптеку, вони доставлятимуть ліки. Виділяли із районного бюджету фінансування на закупку необхідного медикам і лікарням. Школи, садочки та кафе закриті, це контролює підрозділ поліції. Великого ажіотажу у продуктових магазинах немає, але все ж населення запасається. Поки продуктів вистачає.  Голова Володарської райради Володимир Кузьменко: Паніки немає, працює комісія з надзвичайних питань. Повідомляємо жителів щодо ситуації через газету. Проведено нараду із керівниками сіл. Школи, садочки та заклади харчування закриті. Дехто працює “на виніс” по онлайн-замовленням. Базари закриті, у магазинах вистачає продуктів. В аптеках були проблеми із масками, трохи завезли. Маршрутки не курсують. У більшості лікарі ходять на роботу пішки, всі місцеві. Із урахуванням потреб лікарів виділили кошти із районного бюджету. Підозр на коронавірус серед населення району не зафіксовано. Голова Ставищенської райради Віктор Малаш: У районі ситуація стабільна. Паніка у державі, тому що не вистачає елементарних засобів індивідуального захисту. Не можемо закупити маски, експрес-тести на вірус. Жителі району скуповують продукти, але поки дефіциту немає. Школи та садочки закриті. Транспорт теж не курсує, виконуємо постанову уряду. Розуміємо, що маємо максимально обмежити контактування між населенням. Із районного бюджету виділяли кошти на закупівлю захисних засобів для лікарів враховуючи їхні рекомендації. Госпіталізованих із підозрою на коронавірус немає.  Міста Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук: Місто Буча працює в штатному режимі, відповідно до інструкцій і рекомендацій Кабміну. Паніка відсутня, тому що орган місцевого самоврядування постійно інформує і подає максимально вичерпну інформацію громадськості. Школи перебувають на дистанційному навчанні. Обмежено рух громадського транспорту, міжміський призупинено. Громадські заклади, крім продуктових, аптек, закриті. У перші дні спостерігалося пожвавлення серед  населення, але ажіотажу наразі немає. Діє обмежений і за попереднім записом пропускний режим в органи влади. У разі потреби центральна міська лікарня також готова приймати пацієнтів. Відповідні засоби і препарати захисту в лікарні є, але все залежатиме від напливу. Лікарня має шість апаратів ШВЛ, які є найбільш необхідними під час цієї епідемії. Тож зараз за спрощеною процедурою, зарезервували ще один апарат. Працюємо із партнерами із Литви та Польщі щодо цього питання, адже у вільній наявності сьогодні в Україні їх нема. Є прогнози МОЗ щодо загострення ситуації, тож плануємо забезпечувати соціально вразливі категорії продуктами харчування через відповідну соцпрограму. Соціальні і комунальні служби націлені на забезпечення належної життєдіяльності громади.  Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук: На засіданні комісії з ТБНС виділено кошти закладам охорони на закупівлю засобів захисту, експрес-тестів, спецодягу. Функціонує група між містом і районом з вирішення питань оперативного характеру первинної і вторинної ланки медицини. Разом з головою РДА вирішуємо і труднощі щодо доставки лікарів на робочі місця із інших регіонів, компенсації проїзду. В лікарні є девять апаратів ШВЛ, два з них в ремонті. До речі, цінова політика на ШВЛ наразі зросла в непідйомні рази, тож нам довелося відмовитися від тендеру на закупівлю. В аптеках дефіцит масок і дезінфікуючих розчинів. Та в місті абсолютно немає паніки. В магазинах є все в достатній кількості. Єдине, є ряд магазинів, які не виконують вказівок Кабміну щодо впровадження засобів захисту, тож будемо залучати поліцію до проведення рейдів і складання адмінпротоколів. Введені заходи щодо дій в умовах карантину банківських установ, торговельних закладів, виконкому міськради, ЖКХ. Працівники комунальної сфери обробляють спецзасобами під’їзди, місця загального користування. З приводу цього є півні невдоволення від населення. Та намагаємося проводити роз’яснення, прохаємо все ж обмежити вуличне контактування. Всі заклади на карантині. Міськрада працює дистанційно. Вхід до громадських місць лише у захисній масці. Відділ освіти налагоджує дистанційне навчання школярів у режимі відеоконференцій.Читайте: В Борисполе открывается отдельный кабинет вирусологического контроля (фото) Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: Хворих на коронавірус у місті не зафіксовано, як і спалахів сезонних хвороб. Всі постанови Кабміну і рішення КОДА виконуються, введено карантин. На засіданні штабу з недопущення розповсюдження коронавірусу визначено план заходів, який швидко виконується. Тож ми виділили з резервного фонду 978 тис. гривень на закупівлю медикаментів, засобів захисту, обладнання і ремонтних робіт з метою підготовки медзакладів для можливого прийому інфікованих. Паніки немає, фастівчани свідомі громадяни, розуміють важливість всіх заходів і мають об’єктивну інформацію з перших вуст. З іншого боку, у зв'язку з припиненням роботи Укрзалізниці, відбувся факт перекриття залізничних колій пасажирами, кінцевою зупинкою яких і стала саме Фастівська станція. Спільно з Нацполіцією, перевізниками врегулювали це питання, організувавши транспорт по маршруту руху потяга до Козятина. Перевізники також дотримуються умов не більше 10 пасажирів в салоні. Хоча і тут виникають поодинокі ситуації з населенням. Так, один громадянин, якого відмовилися взяти 11-м, розбив фару автобуса. Нам ще потрібно вчитися змінювати ставлення один до одного і, відповідно, рівень культури.  Читайте: Возмущенные пассажиры блокировали движение поездов в Фастове на Киевщине Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев: Місцеві карантинні заходи, що в наших силах, ми робимо. Щодня через ЗМІ, соцмережі надаються роз’яснення та актуальна інформація. Паніки немає, населення спокійно реагує, у перші дні було трохи важче. Всі розуміють, що така ситуація в світі виникла, можливо, вперше за 100 років. До цього необхідно просто звикнути. Та більшість скуповує певні речі, хоча продовольчі і господарські магазини, аптеки продовжують працювати. В лікарні проведені навчання, у вільний доступ надані контакти лікарів первинної ланки, працює міська гаряча лінія. Також організоване довезення містянам препаратів гемодіалізу з Чернігова. Отримали маски, маємо дезінфікуючі засоби. Хворих з підозрою на коронавірус немає. Спалаху інфекційних захворювань також, максимум 3-4 особи. Працюємо в звичайному, але максимально в дистанційному режимі. Адмінпослуги надаються в онлайн-режимі. Чорнобильська АЕС також перейшла на скорочену чисельність працюючих. Більше 2 тисяч нині на домашньому карантині, так само як і ті, хто добирався на роботу з Чернігова до Славутича. Робітники працюють онлайн або пішли в відпустки, вимушені прогули чи за власний рахунок. Адже 800 осіб в одній електричці зранку і ввечері є значною зоною ризику. Громадського транспорту не маємо і з цим нам простіше. Сподіваємося на позитивний результат.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін: У місті вжиті всі необхідні обмежувальні заходи, їх затверджено на виконкомі. Дозволено працювати лише продуктовим магазинам, АЗС, аптекам, банкам і страховим компаніям. Погодили громадським закладам харчування доставку послуг. Із симптомами на коронавірус до лікарні не зверталися. Були чутки, про одного хворого, але цю інформацію офіційно спростовано. На сторінці Facebook особисто інформую населення о ситуації, через сайт міськради. Ситуація в місті спокійна і стабільна. Єдине, спочатку були черги в магазинах за продуктами харчування, населення закуповувалось на час карантину. Оптимізовано оборотні рейси громадського транспорту. Із медикаментів в аптеках не вистачає засобів захисту. Але нам вдалося закупити декілька тисяч і роздати їх спеціальним громадським і соціальним службам, які контактують з населенням. На позачерговій сесії виділено близько мільйона гривень на закупівлю в лікарню експрес-тестів. Але вони відсутні на ринку, доставку обіцяють на цьому тижні. Ці кошти також підуть на закупівлю трьох апаратів ШВЛ, наразі в лікарні їх три.  Алгоритм дій при коронавірусі Департамент охорони здоров’я КОДА за підтримки т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна звертається до жителів області і наголошує відповідально ставитися до зусиль лікарів та дотримуватися карантину та санітарно-гігієнічних правил. Розроблена дорожня карта, в якій детально зазначений алгоритм дій для медзакладів. А також надано роз’яснення для населення у разі наявності симптомів COVID -19 і куди і до кого звертатися у випадку ураження.  Таким чином, у період спалаху епідемії по допомогу особа з підозрою на COVID-19 має відразу звернутися до свого сімейного лікаря (бажано в телефонному режимі або онлайн), який, проаналізувавши стан хворого, визначить наступний план дій. Викликати 103 необхідно лише в разі важкого стану. Тоді бригада екстреної меддопомоги надасть допомогу і прийме рішення щодо госпіталізації до визначених в Київській області госпітальних баз (Київська обласна дитяча лікарня і Білоцерківська міська лікарня № 3).  Вагітних з підозрою на COVID-19 направлятимуть до Баришівської, Васильківської, Кагарлицької, Києво-Святошинської, Макарівської, Миронівська та Переяслав-Хмельницької ЦРЛ, а також до Броварської багатопрофільної клінічної лікарні і Білоцерківського пологового будинку,  в структурі яких є інфекційні відділення з боксами та акушерські відділення. У випадку легкої форми захворювання або письмової заяви про відмову від госпіталізації, пацієнт лікується амбулаторно в домашніх умовах при дистанційному нагляді лікаря. Також на амбулаторне лікування переводяться пацієнти на стадії одужання. Всі відібрані зразки тестів направлятимуть до Київського обласного лабораторного центру, який і підтверджуватиме або спростовуватиме факт зараження вірусом у хворого.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Київщина об’єдналася і кинула всі сили на подолання вірусу.  Так, 17 березня відбулося позачергове засідання сесії Київської облради. У ході засідання депутати підтримали рішення про спрямування з обласного бюджету 19 млн гривень на придбання засобів індивідуального захисту для медпрацівників, а ще 57 мільйонів – на закупівлю апаратів  штучної вентиляції легень. Читайте: Для протидії коронавірусу Київська обласна рада виділила 76 мільйонів гривень Також лікар-інфекціоніст інфекційного відділення ЦРЛ Києво-Святошинської райради закликала всіх небайдужих відгукнутися і надати будь-яку підтримку. Медик заявила, що влада кинула медиків в боротьбі з коронавірусом "один на один". За її словами, в медустановах не вистачає персоналу, який ще й змушений працювати понаднормово і без відповідних доплат. Крім того, у медиків не вистачає елементарного – засобів індивідуального захисту. А ось молодий лікар з Броварів Василь Крайовий прийняв рішення на період боротьби з COVID-19 влаштуватися за сумісництвом на роботу в свою місцеву державну лікарню. До таких дій він закликав і інших працюючих у приватних клініках. Це, на його думку, може стати суттєвою допомогою не тільки колегам з державних лікарень, а й тим, хто потребує меддопомоги під час пандемії. Жителів Київщини і передмісття закликали об'єднатися задля допомоги медикам і в Департаменті охорони здоров’я. Багато лікарів не можуть дістатися на роботу до столиці через обмеження транспортного сполучення. У зв'язку з цим в Viber був створений чат "Підвези медика на роботу", куди можна звернутися за допомогою і запропонувати свою. Київщина відгукнулася на заклик.  Читайте: На Киевщине стартовала акция “Подвези медика на работу” За останніми даними, в Україні зафіксовано і перший випадок одужання від коронавірусу. Щасливчиком став чоловік з Чернівців, у якого найпершим і діагностували захворювання. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KV КиевVласть

До серпня 2020 року у місті Чорнобиль на Київщині планують завершити будівництво фотоелектричної станції. Вона буде другою, збудованою на території цього міста. Замовником будівництва зараз виступило Державне підприємство "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження". Для виконання робіт на тендері обрано ТОВ “Блок майстер Україна”, кінцевими бенефіціарами якого є іноземні громадяни – Сергій Євланчик та Нарек Арутюнян – власники сонячних електростанцій в Україні на 46 мегават.  Як KV стало відомо з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 27 лютого 2020 року ДП "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (ДП “ЦОТІЗ”) (*) уклало договір з ТОВ “Блок майстер Україна” (**) на реконструкцію асфальтно-бетонованого майданчика шляхом влаштування фотоелектричної станції (ФЕС), що знаходиться у Чорнобилі Іванківського району Київщини. Вартість договору склала 46,9 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з угодою, підрядник до 31 липня 2020 року повинен: знести більше 800 дерев; демонтувати одно- та двоповерхові будівлі з фундаментом; заасфальтувати майданчик площею 4,8 тис. кв. метрів, встановити металеву огорожу; облаштувати внутрішні проїзди по території ФЕС; змонтувати фотогальванічні панелі, електрокабелі та інше обладнання; змонтувати та підключити комплектні трансформаторні підстанції (КТП); закупити обладнання для систем телемеханіки з її влаштуванням; облаштувати систему відеоспостереження (із закупівлею обладнання); запустити автоматизовану система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ); провести пусконалагоджувальні роботи. Гарантія на роботи – 10 років, а на закуплене обладнання – відповідно до гарантійних термінів виробника. Свої пропозиції для участі в тендері подавали ще чотири компанії – ТОВ “Родина ЕРС” (***), ПП “Славутичбуд” (****), ТОВ “Техностар” (*****) та ТОВ “Інтерабуд” (******). Найвигідніші за ціною пропозиції були у “Техностара” та “Інтерабуда”, але їх відхилили через невідповідність вимогам тендерної документації (надані не всі документи та довідки). Пропозиції компаній “Родина ЕРС” та “Славутичбуд” виявилися дорожчими. ТОВ “Родина ЕРС” скаржилося на порядок проведення процедури закупівлі Антимонопольному комітету (АМКУ), однак в задоволенні скарги відмовлено. Потенційні учасники тендеру (ПрАТ “Укренергомонтаж” та ФОП Андрій Громовий) вимагали від замовника усунути вимоги щодо надання персональних даних учасників, а також усунути порушення під час проведення процедури закупівлі. Однак ДП “ЦОТІЗ” ці вимоги відхилило. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Блок майстер Україна” існує з 2009 року, зареєстровано в місті Старокостянтинів Хмельницької області. Основний вид діяльності – виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. Засновники – компанія “Бушва Холдінгз Лімітед” (Кіпр, 97%) та Віталій Тимощенко (3%). Кінцеві бенефіціарні власники – громадянин Великої Британії Сергій Євланчик та громадянин Вірменії Нарек Арутюнян. Арутюнян та Євланчик також є власниками ТОВ “Ренджи Біоенерго” і ТОВ Ренджи Девелопмент. Обидві компанії спеціалізуються на виробництві електроенергії. За даними Liga, Євланчик та Арутюнян в Україні володіють сонячними станціями (СЕС) загальною потужністю 46 МВт та розвивають їх, в тому числі, завдяки кредитам ЄБРР. ТОВ “Блок майстер Україна” бере участь у публічних закупівлях з 2017 року. Загальна вартість укладених за їх результатами договорів склала 99,4 млн гривень. Нинішній контракт – найдорожчий від початку існування ТОВ. Відомо, що у 2018 році АМКУ дозволив норвезькій компанії Scatec Solar (через голландську Scatec Solar Ukraine BV) та українській Trust Capital Group (через віргінську Trust Capital Group Ltd. і голландську Rengy Solar BV) оформити контроль над ТОВ "Ренджи Біоенерго". Керуючий партнер ТОВ “Ренджи Девелопмент” Нарек Арутюнян одночасно значився одним із засновників інвестиційної компанії Trust Capital Group. На сайті Фонду держмайна України асфальтно-бетонований майданчик у Чорнобилі значиться як об'єкт для потенційної оренди. Його пропонують використати для будівництва об'єктів альтернативної електроенергетики. Вказується, що площа майданчика – 42 тис. кв. метри. На його території нині знаходяться будівлі та споруди колишньої станції техобслуговування автомобілів, напівзруйнована будівля, будівля теплообмінного пункту, а також будівля трансформаторної електричної підстанції. Читайте: Можливість будівництва сонячних електростанцій в Чорнобилі можуть розіграти на аукціоні Нагадаємо, у жовтні 2018 року на майданчику Чорнобильської АЕС запустили першу сонячну електростанцію Solar Chernobyl потужністю один мегават. Проект належить українській компанії Rodina Energy Group Ltd і німецькій Enerparc AG. Комплекс станції становить майже 3,8 тисяч панелей. Електроенергії, виробленої Solar Chernobyl, має вистачати для потреб близько 2 тисяч квартир. Читайте: У Чорнобилі відкрили першу сонячну електростанцію (фото) Також нагадаємо, у березні 2019 року у Міненергетики та захисту довкілля повідомили, що на прилеглій до ЧАЕС території побудують ще одну сонячну електростанцію. Її будувати планували за кошти уряду Іспанії, які виділяються в рамках співпраці з нашою країною за Кіотським протоколом. Зазначимо, що ДП “ЦОТІЗ” підпорядковується Держагентству з управління зоною відчуження. Керівник ДП – Володимир Кухарев. * Державне підприємство "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (Код ЄДРПОУ:38770852) ** ТОВ “Блок майстер Україна” (Код ЄДРПОУ: 36387055) *** ТОВ “Родина ЕРС” (Код ЄДРПОУ: 41228162) **** ПП “Славутичбуд” (Код ЄДРПОУ: 35511565) ***** ТОВ “Техностар” (Код ЄДРПОУ 30884393) ****** ТОВ “Інтерабуд” (Код ЄДРПОУ 40957279) Фото: Капитал КиевVласть

2 марта депутаты Иванковского райсовета не поддержали решение о продлении срока действия трехгодичного контракта с директором коммунального предприятия, “Экохозресурс” Олегом Береговым (депутат райсовета, ВО “Свобода”). Он заявляет, что причина сугубо политическая – коллеги другой партии решили посадить в кресло директора кого-то другого.  Как стало известно KV, 2 марта на внеочередной 55 сессии Иванковского райсовета не было принято решение “О продлении срока действия контракта Иванковского районного совета с директором коммунального предприятия Иванковского районного совета “Экохозресурс”. Решение поддержали 12 депутатов, 11 воздержались от голосования и 3 оказались против. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как заверил на своей странице в Facebook Олег Береговой, под его руководством предприятие превратилось в прибыльное.  “Сегодня во время сессии районного совета надо мной-таки совершили политическую расправу. Как же долго им этого хотелось. 3-го марта у меня заканчивается трехлетний контракт, как директора коммунального предприятия Иванковского районного совета "Экохозресурс". Несмотря на то, что я вместе с коллективом пришел в пустое помещение без средств и с долгом за газ и вначале было только два арендатора, мы даже не знали, как выжить, мы достигли положительных результатов. [...] Мы не только не стали убыточными, но и стали единственным прибыльным коммунальным предприятием района. За 4 года мы не получали финансовую поддержку ни из районного, ни из областного, ни из государственного бюджета. Более того, в течение моей каденции в бюджет было уплачено 1 млн 74 тыс. гривен”, – отметил он.  Он считает, что решение депутатов о его увольнении имело политические мотивы.  “Сегодня было голосование не за директора по профессиональным качествам и финансовым показателям, а политическая расправа”, – закончил он. Напомним, как ранее писала KV, 231 млн гривен от строительства Централизованного хранилища для хранения отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ), за которые Киевской шли ожесточенные бои на местах, разделили на инфраструктурные объекты Иванковского, Полесского районов и города Славутич. Традиционно меньше ремонтов и строек за эти деньги запланировано на Иванковщине, больше всего – в Славутиче. Претензии к количеству денег выдвигают обе территории, требуя для справедливого распределения законодательных изменений. Только Полещина довольна и реализацией проектов, и финансированием. Читайте: Через убоге фінансування Чорнобильської АЕС атомники ризикують залишитись без зарплат та світла Фото: УННКиевVласть

У Вишневому готовий спалахнути скандал. Приводом стали наміри компанії  "Подільський цемент" розгорнути тут будівництво комплексу з відвантаження цементу. Протестувальники вказують, що на території міста, у близькій до житлової забудови промзоні, вже діє два бетонні заводи. Інші критики наголошують на небезпеці для здоров’я, яку несе цементний пил. У компанії ж запевняють, що комплекс буде цілковито безпечним для здоров’я. У місті Вишневому Києво-Святошинського району планується будівництво комплексу з відвантаження цементу АТ “Подільський цемент”.  Як стало відомо KV, загальна потужність комплексу становитиме 450 тис. тонн на рік, а відвантаження цементу – 660 тис. тонн на рік. Ділянка будівництва цементного терміналу буде розташовуватися у промисловій зоні міста по вулиці Київська, 13 і займатиме площу розміром 7,585 га.  Найближча забудова від об’єкта розташована на відстані 190 метрів, а санітарно-захисна зона становить 100 метрів. Чутки про новий промисловий об’єкт у межах міста викликали неабияке обурення у містян. Адже відстань від відвантажувального комплексу до найближчих ЖК та приватного сектору сіл складатиме від 1 до 3 км.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це на сторінках “Вишневе активна громада”, “Громадська рада Крюківщини” у Facebook написала голова ГО "Захист майбутнього" Людмила Мартиненко. За її словами нове виробництво буде розміщуватися поряд з аналогічними існуючими заводами з виробництва бетону й бетонних сумішей – ТМ “Бетон від Ковальської”, виробнича потужність якого дозволяє випускати 240 тисяч куб. м бетонних сумішей в рік, та ТМ “Промбудцентр”, з виробничою потужністю – 2400 куб. м в зміну. “...Як можна взагалі давати дозвіл на розміщення таких заводів у межах густонаселених міст? [...] Дихайте цементом, шановні мешканці Вишневого, Крюківщини, Святопетрівського!”, – говориться у дописі Мартиненко.  Місце розташування комплексу Схема розташування комплексу Як розповіла кореспонденту KV Мартиненко, це вже буде третій завод у межах міста по вул. Київській.  “Друга черга будівництва передбачає виготовлення та зберігання сухої меленої гранульованої суміші шлаку, який буде додаватися до цементу. Так ось виробництво цього шлаку є дуже брудним і шкідливим для навколишнього середовища. Реакція населення і тих, хто розуміє що це за виробництво, на можливе сусідство з комплексом і перспективу дихати в результаті пилюкою, була досить негативною. Особисто я також негативно до цього відношусь. Подібні шкідливі комплекси мають бути за межами міста. І до кого можна звертатися з цією проблемою, якщо депутати міськради про це виробництво знають, адже погоджували АТ земельну ділянку, в КОДА також в курсі – Департамент екології надавав висновок? І це тоді, коли місто є майже спальним районом столиці. За даними Міністерства охорони здоров’я 70% всіх хвороб виникають саме від забрудненого повітря”, – відмітила вона.  За словами голови Софіївсько-Борщагівської сільради Олеся Кудрика, з діяльністю даного комплексу він ознайомився нещодавно, але якщо і виникнуть проблеми, то впевнений, що вони зачеплять більше саме вишнівчан. “У Вишневому працювало подібне виробництво – це промислова зона міста, яка знаходиться на деякій відстані від нашого населеного пункту. Тут більше зачіпаються інтереси саме Вишневого. Для села це виробництво не має якоїсь додаткової нагрузки у вигляді шкідливого пилу, забруднень тощо”, – говорить він  Секретар Святопетрівської сільради Галина Малихіна розповіла, що свого часу на території району підіймалося питання будівництва міні сміттєпереробного заводу і громадськість виступила “проти” і така позиція сьогодні переросла у досить болюче питання зі стихійними сміттєзвалищами. “Щодо діяльності цього комплексу мені інформація невідома. Цемент – шкідливий, адже він розлітається в повітрі. На території Вишневого є виробництво “Бетон від Ковальської” і на Вишнівську станцію цемент доставляється критими вагонами. Тож, якщо це виробництво буде екологічно безпечним, згідно законодавства дотримуватися всіх вимог – це одне питання. Друге – місце розташування, адже ми не в Ізраїлі, де заводи розміщуються за 70 км від міста. Наше село розбудоване і знаходиться від Вишневого на відстані близько 1,5 км", – відмітила секретар.  Слово підприємцям Як вдалося дізнатися KV, 16 грудня 2019 року у приміщенні Вишневої міськради відбулися громадські слухання. Причиною для скликання громадськості став звіт АТ “Подільський цемент”. Містяни мали оцінити безпечність будівництва комплексу з відвантаження цементу. Та повідомляється, що на слуханнях від громадськості було зареєстровано чотири особи. Представник компанії повідомив, що будівництво комплексу відбуватиметься в дві черги. Так, перша черга передбачає реконструкцію існуючої колійної мережі для отримання готового цементу, із застосуванням нових споруд та обладнання для зберігання цементу, лінії пакування цементу та відвантаження насипом та в тарі на автомобільний транспорт.  Друга черга стосуватиметься вже саме будівництва споруд та обладнання для отримання та зберігання сухого меленого гранульованого доменного шлаку з подальшим його дозуванням до цементу.  Громадські слухання Повідомляється, що протягом строку громадського обговорення до Департаменту екології зауваження не надійшли. Тож 10 лютого на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля був оприлюднений висновок Департаменту екології від 6.02.2020 року про те, що планова діяльність АТ “Подільський цемент”* і ймовірний вплив на довкілля є екологічно допустимими. Як розповіла KV директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторія Киреєва, оцінка впливу на довкілля – це оцінка планової діяльності – абсолютно прозора процедура, яка відбувається з обов'язковими слуханнями на місцях і повідомленнями про висвітлення діяльності у місцевих ЗМІ, а також містить всю інформацію про діяльність та звіти.  “Згідно даного звіту вміщеного у ЗМІ, розташування комплексу буде у межах санітарно-захисної зони. Але на місцях його порівнюють з підприємствами з трохи іншим видом діяльності. І мені дивно, що населення, яке активно слідкує за життям міста, не чуло про проведення громадських слухань, анонсування якого обов’язково розміщується на дошках оголошень місцевих рад. У висновку оцінки впливу на довкілля обов’язково зазначається, якщо будь-яке підприємство не дотримується умов провадження своєї діяльності, то він анулюється. А чи відкриється у майбутньому виробництво, цією інформацією ми вже не володіємо” – говорить вона. Як повідомили KV в адміністрації Вишневої міськради, АТ "Подільський цемент" пройшло всю відповідну процедуру: з отримання земельної ділянки, проведення громадських слухань і повідомляли, що жодної екологічної загрози їхній вид діяльності, запуск лінії фасовки цементу та відгрузки, не несе.  KV також направила офіційний запит представникам компанії АТ “Подільський цемент”, але наразі відповідь ще очікується. Про компанію Інвестором виробництва є міжнародна компанія CRH (Cement Roadstone Holdings) – друга за величиною в світі компанія в сфері будівельних матеріалів. В 32 країнах працює 3700 підприємств компанії. Також група CRH посідає 397 місце у списку Fortune Global 500, рейтингу 500 найбільших компаній у світі. Компанія CRH на цементному ринку в України представлена трьома заводами: ТОВ “Цемент” (м. Одеса), ПрАТ “Миколаївцемент” (м. Миколаїв)  та АТ “Подільський цемент”.  “Подільський цемент” – цементний завод із сухим способом виробництва клінкеру, розташований на відстані близько 8 км від міста Кам'янець-Подільський, неподалік від села Гуменці. У червні 2019 року було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне. Компанія займається виробництвом цементу, щебеню, товарного бетону і залізобетонних виробів. Цемент підприємства використовували при спорудженні Запорізької і Хмельницької АЕС, Дністровського каскаду ГЕС, об'єкту “Саркофаг” Чорнобильської АЕС, Київського метрополітену тощо. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, 100% власником акцій АТ, заснованого у 1970 році з уставним фондом  розмірі більше 900 млн гривень, є саме акціонери групи CRH. З 2017 року головою правління АТ є 40-річний ірландець Кевін Маккеон з 13-річним загальним стажем роботи. Маккеон приєднався до представництва CRH в Україні у 2009 році. Займав керівні посади на різних виробництвах компанії.  Також акції АТ належать екссудді Вищого адміністративного суду України, киянину Володимиру Степановичу Зайцю та його дружині Тамарі Євремівні, у власності яких до 10 земельних участків в Хмельницькій області, декілька автомобілів та житлових квартир. Також Володимир Заяць отримує довічне грошове утримання судді у розмірі 95 683 тис. гривень.  Пакетом акцій володіє і киянка Ірина Дмитрівна Кондратова. Свого часу вона займалася адвокатською діяльністю. Нині працює суддею у Вищому господарському суді України. У її власності зареєстрована нерухомість у Києво-Святошинському, Іванківському, Броварському районах та Києві, кілька автівок, частина з них записані на її чоловіка. У 2015 році управління підприємством належало директорці Донецького заводу мостових конструкцій Анні Сергіївні Хромовій. Раніше KV повідомляла, що за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України "Подільському цементу" належить близько 80% акцій Білоцерківського заводу ЗБК. У ЗМІ Донецький завод мостових конструкцій разом з Білоцерківським заводом ЗБК, Миронівським заводом ЗБК і згадується як бізнес-дітище екс-нардепа попередніх трьох скликань від Партії регіонів Ігоря Шкірі ЗАТ "Бетон Нова". Також у досьє компанії нараховується більше ста судових тяганин різних форм судочинства. Частина з них стосується боргових звинувачень. Є у підприємства і ліцензія на придбання, зберігання, використання прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.Читайте: Белоцерковский завод помогает сепаратистам строить новый мост в Луганске (видео) Експертна думка Депутат Київської облради, член комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Максим Запаскін: Якщо це нове виробництво, вони мають отримати оцінку впливу на довкілля (ОВД), провести громадські слухання і отримати відповідну експертизу щодо дотримання вимог виробництва. Міністерство екології надає дозвіл на ОВД, вони запускаються, сплачують податки за викиди, а вони обов’язково будуть. Департамент екології КОДА є терорганом, якому Міністерство доручає проведення процедур отримання ОВД, Нещодавно Мінекології затвердило нові порядки отримання дозволів на викиди і саме Департамент контролює ці викиди і надходження коштів за них.  Ймовірно, що “Подільський цемент” робить перевалочну базу. Доцільності її створення саме у Вишневому, особисто я, не бачу. Вишневе має щільно забудовуватися – це передмістя столиці з дешевим житлом. Але занадто великої проблеми в цьому також немає. Цемент зберігається у спеціальних тимчасових ємностях, після чого фасується і відвантажується спеціальними хопер-вагонами. Це не виробництво цементу сухого помолу, коли дійсно речовини потрапляють в атмосферу і коли підприємство працює на теплових установках. Видобуток цементу не вважається “чистим” виробництвом, оскільки має досить багато дрібних шкідливих часток і випаровування шкідливих газів. Але саме передувка із бункерів в спеціальні силоси, відвантаження, якщо дійсно дотримуватися технологій, загрози не несе. На сучасних підприємствах на таких силосах завжди встановлюються фільтри. Проблема може бути лише в культурі виробництва, адже підприємства не завжди дотримуються технологій. У мешканців вже просто недовіра до подібних виробництв і в апріорі завжди говорять, що їм доведеться дихати шкідливим пилом. Депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я Наталія Бігарі: Я не можу надати об'єктивну оцінку, не володію інформацією, на якому рівні буде будуватися дане виробництво. Якщо враховувати всі сучасні технології, то це виробництво має бути закритим і екологічного лиха не робити, і, відповідно, не впливати на стан здоров’я населення. Якщо це виробництво рівня пострадянських стандартів, тоді, звичайно, треба бити на сполох і піднімати цю проблему. Треба оцінювати два критерії: населення хоче добре жити і мати місце роботи. А для цього необхідно запускати потужні виробництва, але у першу чергу дбати про екологію і захищати здоров’я нації. Якщо враховувати європейські стандарти, ті виробництва, які були раніше вкрай небезпечні, то сьогодні вони жодної загрози вже не несуть. Не може економіка країни зростати винятково на діяльності супермаркетів тощо. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, війна проти об'єктів промисловості на Київщині не вщухає. Протягом літа-осені 2019 року вирував скандал навколо видобутку титанових руд на Тарасівському родовищі. Мітингувальники перекривали дороги, боючись, що їхні території можуть стати новим Чорнобилем через відновлення видобутку титану і цирконію на відомому родовищі. Депутати також зверталися в усі інстанції. У документах йшлося про загрозу забруднення ґрунтів і річки Рось і вимагали заборонити видобуток радіоактивних руд на Київщині ТОВ "РІКО". Сама ж компанія звинувачення і побоювання спростовувала, мовляв, видобуток буде вестися сучасним методом і в рамках законодавства.  Читайте:Зловещие рудники: страх перед “радиоактивным” карьером вывел сотни жителей Киевщины на пикеты и митинги Алюминиевые огурцы. Завод по переработке цветмета взбудоражил Васильковский район Закон большого бизнеса: жители Васильковщины ополчились на очередной алюминиевый завод Асфальтный завод под Ворзелем пал жертвой народного гнева При проверке агрохолдинга “Комплекс Агромарс” обнаружено 230 тонн отходов животного происхождения на асфальте Лопнуло терпение. Деятельность сахарного завода в Узине довела общину до ГройсманаБориспольский район поскандалил с городом из-за мусораОбремененные российским бизнесом американцы займутся мусором в Борисполе * АТ “Подільський цемент” (код ЄДРПОУ: 00293091) Фото: колаж KVКиевVласть

Затверджений на поточний рік державний бюджет України передбачає недостатнє фінансування стратегічно важливого об'єкту – Чорнобильської атомної електростанції. Для повноцінної діяльності станції не вистачає 265,7 млн гривень. Відповідні звернення ЧАЕС вже розглядають у Мінфіні, про ситуацію поінформовані Прем'єр-міністр та голова СБУ. У “верхах” проводять наради і обіцяють переглянути асигнування, аби не перервати постачання електроенергії на станцію, та своєчасно виплатити зарплати працівникам.  Як стало відомо KV, 5 лютого народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк (політична партія “Слуга народу”) звернулась до Прем'єр-міністра Олексія Гончарука, голови СБУ Івана Баканова щодо критичного стану фінансування підприємств Державного агентства України з управління зоною відчуження. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Я отримала листи та звернення від державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” (ДСП ЧАЕС), державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами” (ДСП “ЦППРВ”) та органу управління цих підприємств – Державного агентства України з управління зоною відчуження, в яких керівництво ДАЗВ та керівники підпорядкованих підприємств стурбовані критичною ситуацією, в якій опинились в 2020 році очолювані ними підприємства”, – йдеться у зверненнях.  Також нардеп описала проблеми, з якими звернулись до неї працівники ЧАЕС і запропонувала Гончаруку та Баканову втрутитися в ситуацію аби не втратити контроль за ядерно-небезпечними об'єктами та запобігти створенню загрози безпеці України та світу. Грошей не стало  Як стало відомо KV, з проханням посприяти у вирішенні низки проблем працівники Чорнобильської атомної електростанції звернулись до Ольги Василевської-Смаглюк 22 січня.  Як відмічають у зверненні, загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему (в редакції Закону № 2593-МІ від 16.10.2018) передбачено фінансування у розмірі 1 млн 630 тис. гривень. Реальний обсяг фінансування на 2020 рік, передбачений Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 року №294-ІХ та бюджетною програмою КПКВК 2408120 “Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта “Укриття” та заходів щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС складає 1 млн 364 тис. гривень, що на 265,7 млн менше необхідної суми.  Роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України відносяться до захищених видатків бюджету. Враховуючи цей факт, для вирішення проблеми на ЧАЕС просять внести зміни до бюджету України на цей рік і збільшити фінансування за програмою КПКВК 2408120 “Підтримка у безпечному стані енергоблоків” та об'єкта “Укриття” та заходів щодо підготовки до заняття з експлуатації Чорнобильської АЕС до вищезазначеної суми у 1 млн 630 тис. 6 гривень, аби забезпечити мінімальну потребу атомної станції у поточних видатках. Атомники також деталізують, що доведений в листі ДКСУ від 18.12.2019 №8-06/22590 помісячний розпис асигнувань (з січня по листопад) з загального фонду Держбюджету-2020 не відповідає реальній помісячній потребі в коштах. Не вистачить їх на виплату заробітної плати, сплату єдиного соціального внеску, розрахунки за електроенергію, перевезення персоналу залізничним транспортом, оплату продуктів для приготування лікувально-профілактичного харчування, оплату бензину, сплату податків та обов'язкових платежів, а також інші важливі видатки.  Крім того, за рахунок видатків розвитку державного бюджету на ЧАЕС у минулому році розпочато та продовжувалось ряд важливих робіт на об'єктах будівництва, які неможливо спланувати та фізично завершити у 2020 році при фінансуванні капітальних видатків лише у грудні 2020 року, без щомісячного фінансування протягом року. У своєму листі атомники наголошують: щоб не допустити заборгованості з виплати заробітної плати та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок з бюджетом, з постачальниками за поставлені товари, спожиті послуги, необхідно переглянути розпис та збільшити помісячне фінансування відповідно до пропозицій працівників ЧАЕС. Також у зверненні до Міністерки фінансів України Оксани Маркарової 3 лютого працівники ЧАЕС зазначили, що несплата вказаних платежів призведе до вимушеної зупинки та консервації заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та промислового комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів (ПКПТРВ), на яких виконуються роботи з поводження з РАВ, припинення експлуатації НБК, відключення від енергопостачання важливих для безпеки об’єктів, невиконання регламентних робіт на небезпечних об’єктах, зрив введення в експлуатацію в березні 2020 року сховища відпрацьованого ядерного палива 2 (СВЯП-2) та інших об’єктів будівництва, збудованих за кошти міжнародних організацій. Компанія “Новарка” може припинити діяльність або буде позбавлена можливості належного виконання гарантійних зобов’язань щодо Нового безпечного конфайнмента (НБК) за Контрактом №8ІР08-1-001 від 08.08.2007 року у разі порушень умов технічних регламентів з вини України в період експлуатації НБК. Крім того, в 2020 році заплановані заходи щодо реалізації проектів консервації блоків 1, 2, 3, невиконання яких призведе до збільшення термінів та загальної вартості цих проектів та збільшення вартості робіт зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС майже на 300 млн гривень за кожен рік затримки. Відшкодування Пенсійному фонду  Через обмежене фінансування (на рівні минулого 2019 року) та прогнозу щодо зростання соціальних стандартів та споживчих цін виробників відповідно до Закону УкраЇни про державний бюджет на поточний рік, залишаються незабезпеченими фінансуванням видатки на відшкодувания фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до листа ПФУ від 30.07.2019 року  №236/105-03 в сумі 184,8 млн гривень.  Однак враховуючи фактичні видатки за грудень 2019 року у сумі 158,8 млн гривень та прогнозовані макроекономічні показники на 2020 рік ЧАЕС планує суму відшкодування видатків на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 175,7 млн гривень.  Вирішити цю проблему можна, якщо Верховна Рада прийме зареєстрованим законопроект №8377-1 від 05.06.2018 року “Проект Закону про внесення змін до пункту 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій” або за рахунок виділення додаткового фінансування на покриття них видатків, що потребує внесення відповідних змін до Закону України про державний бюджет на поточний рік.  В протилежному випадку протягом 2020 року існуватиме загроза арешту рахунків ДСП ЧАЕС виконавчою службою за позовами ПФУ та безспірне списання коштів на погашення заборгованості ПФУ та оплату судових витрат та виконавчих зборів. А це, в свою чергу, призведе до невиплати заробітних плат, несвоєчасного розрахунку з бюджетом, постачальниками та підрядниками, що потягне за собою порушення законодавства про працю, виникнення додаткових витрат на оплату штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством (Податковим Кодексом України та Кодексом законів про працю України) та умовами господарських договорів, та необхідність сплати судових витрат та виконавчого збору по стягненню заборгованості.  Подібна ситуація – як щодо пенсійного фонду, так і щодо інших питань, складається на ЧАЕС не вперше. Зберігають спокій Як розповів у коментарі KV в.о. генерального директора ЧАЕС Сергій Калашник, вищезазначені проблеми частково почали вирішувати.  “Всі відреагували на наші звернення. У Міністерстві фінансів було проведено декілька нарад, ми досягли певних позитивних результатів. Наразі доробляємо деякі документи і сподіваємось, що до кінця місяця буде вирішено питання з асигнування. Саме це було основною проблемою. Щодо додаткового фінансування також будемо працювати. Кожного року така проблема є на Чорнобильській станції та інших спеціалізованих підприємствах ДАЗВ. Усі разом ми не набрали необхідної дохідної частини, це стало однією із причин низьких видатків. Також вплинуло те, що за останні 4 місяці змінилось чотири в.о. голови ДАЗВ. Що можемо зробити, аби у наступному році ситуація не повторилась? Можливо, активніше працювати при затвердженні бюджету. Хоча не можу сказати, що у 2019 році ми були неактивними”, – говорить він.  За його словами, наразі підприємство працює у звичайному режимі.  “Усі заходи проводяться, зарплати виплачуються. Є питання щодо електроенергії та залізниці, але ми ведемо переговори. Навіть якщо ми не домовимось із Мінфіном, ЧАЕС – це стратегічно важливий об'єкт і повністю відключити електроенергію нам не мають права. Можуть відключити офіс, але ядерну установку – ніколи. Колапсу не станеться”, – закінчив він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у минулому році протягом двох місяців працівники Чорнобильської АЕС не отримували заробітну плату. Тоді мер Славутича Юрій Фомічев просив втрутитися в ситуацію губернатора Київської області Олександра Терещука, який, в свою чергу, перенаправив вирішення питання до Президента Петра Порошенко. Раніше, у 2018 році, генеральний директор ЧАЕС Ігор Грамоткін подав у відставку, однієї із причин такого рішення стало те, що він був позбавлений можливості погасити заборгованість перед Пенсійним фондом, гарантувати виплату зарплати персоналу ЧАЕС і покривати поточні витрати підприємства. Читайте: На Чернобыльскую АЭС назначен новый исполняющий обязанности гендиректора (фото) Фото: колаж KVКиевVласть

Економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад  Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.  Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу сформував рейтинг інституційної спроможності малих та середніх громад України, у тому числі громад Київської області.  Рейтингування проводилось на основі методики, розробленої спеціалістами кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” спільно з экспертами “Регіонального Центру”. Загалом обраховано рейтинг 1 321 громади України населенням до 100 тис. мешканців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Що оцінювали За словами фахівців центру, рейтинг враховує 38 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.  Зокрема, оцінюється відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки, проведення моніторингу SECAP (планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року), мапа інвестиційних пропозицій, промо-ролики громади, наявність ЕСКО-контрактів, тощо. Кращі та гірші Згідно загальноукраїнського рейтингу, Київська область за показниками розвитку громад посіла перше місце. В порівнянні з 2019 роком область зміцнила свої позиції (показник рейтингу — 32,75).  Серед 50 громад та міст Київщини до рейтингу були відібрані 25 найкращих, серед яких на обласному та всеукраїнському рівнях на першому місці місто Славутич (показник 152,26, населення — 25 тис. чоловік). Серед тергромад у Київській області та на всеукраїнському рівні найкращою громадою визнана Тетіївська ОТГ (121,48).  Тетіївська ОТГ пройшла за такими критеріями оцінки, як наявність заповненої анкети та готовність працювати над підвищенням рейтингу, партнерство з бізнесом, наявність програм “Безпечне місто”, “Розумне місто”, бюджет участі, інвестиційний паспорт, енергомоніторингові програми та наявність відповідних фахівців, проморолик міста, приєднання до європейської ініціативи “Угода мерів”.  Славутич може похизуватися реалізацією інфраструктурних проектів, підписаним ЕСКО-контрактом (енергоефективність), наявністю комунальних ЗМІ, залученням кредитних коштів від міжнародних організацій. Проте в нього немає проморолика, не налагоджене партнерство з бізнесом, не заповнена анкета і немає програм “Безпечне місто” та “Розумне місто”, а також відсутній стратегічний план розвитку. Стосовно найгірших громад і міст на обласному рівні, то в кінці рейтингу серед міст по області — Кагарлик (16,31) та Сквира (16,23), найгіршою ОТГ стала Пісківська із показником 15,42, а також Медвинська, Ржищівська, Бородянська.  На всеукраїнському рівні найгірше місто Київської області — Вишневе (39,92) із населенням 39 тис. чоловік, серед громад гіршою стала Великодимерська (40,32, населення — 22,4 тис. чоловік). До рейтингу не увійшли Ташанська об’єднана територіальна громада (рейтинг — 0,64, населення — 4 тис. чоловік) та місто Тараща (4,91, нас. — 10,9 тис. чоловік).  Зо всіх 38 критеріїв оцінювання вони були оцінені лише за наявність фінансових показників.  Цікаво, що, як писала KV, у 2018 році голова Тетіївської громади Руслан Майструк і голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов заробили більше за інших голів — 525 тис. 838 гривень та 509 тис. 527 гривень відповідно.  Читайте: Доходы, недвижимость и автомобили председателей терробщин Киевщины и их семей в 2018 году Експертна думка У коментарі KV президент Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу Руслан Щербаков розповів, що з усіх критеріїв перевагу при оцінюванні та формуванні підсумкового балу надавали таким, як наявність завершених інфраструктурних проектів та їх успішності, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, стратегічний план розвитку, наявність спеціалістів з енергомоніторингу та підписаних ЕСКО-контрактів, промоушн і брендинг громади/міста.  Він також додав, що останнє, а саме: вміння презентувати своє місто або громаду, є тим, на що у подальшому буде робитися наголос при оцінюванні. Крім того, за його словами, у влади багатьох міст та громад відсутнє стратегічне бачення розвитку та розуміння, як залучати та використовувати кошти.  “У деяких громадах все вирішується досить волюнтаристськи, не цінуються кадри, яких там дефіцит. У малих містах в цілому із кадрами проблема — гарному фахівцеві у держсекторі треба добре платити, а через малу зарплату, яку їм спроможні там запропонувати, вони надовго не затримуються, особливо молодь. Платити на рівні 15-20 тисяч гривень там технічно не можуть через малі бюджети. […] У процесі децентралізації у багатьох громад з'явилися додаткові і дуже непогані гроші, збільшилися до бюджетів у деяких в 5-7 разів і вони кинулися направляти гроші в благоустрій. Добре, з одного боку, але це – не стратегічний підхід. Можна взяти мільйон і вкласти в будівництво бордюрів, а можна його завдяки співфінансуванню отримати ще 9 млн гривень і вкласти в серйозний інфраструктурний проект, наприклад, зробити LED-освітлення в громаді, або нормальне водопостачання, теплозабезпечення. […] В основному всі хороші стратегії у нас в Україні написані міжнародними донорами — USAID, ULead та інші. Самі люди стратегії не пишуть і не розуміють, як це повинно працювати. Стратегія не повинна бути на 50-70 сторінок, вистачить максимум 2-3, але перед цим повинні бути громадські слухання, проаналізовані пропозиції від громад, жителів, бізнесу, депутатів. Це повинно проводитися не так формально, як це роблять зараз. Стратегію накидали, взяли і поклали під килим, ніхто нею не користується. Ми прихильники того, щоб стратегію писали люди, щоб це було схоже на дорожню карту і виконувалося”, – розказав Щербаков. Опитування KV опитала голів громад стосовно місць підлеглих їм ОТГ у рейтингу і поцікавилася, як саме вони збираються покращувати свої громади та до яких кроків вдадуться. Громади Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов: “Будь-які показники — це важливо. Два основних моменти — наскільки громада спроможна по заробітку коштів та наскільки ці кошти раціонально використовуються. Саме з цим рейтингом я ще не встиг ознайомитись. Але у будь-якому випадку ми стараємося і будемо надалі докладати зусиль для розвитку.  В першу чергу потрібно покращувати дохідну частину, від неї залежать усі показники. Поки зростають витрати, доходи у підприємствах не дуже ростуть. Потрібно також залучити нових інвесторів на територію. Ми постійно над цим працюємо. Велика Димерка за інвестиціями займає в області провідне місце. Є перспектива, що у цьому році з'явиться ще 2-3 нових підприємств”.  Голова Студениківської громади Марія Лях: “Це дуже важливий рейтинг для нас. Аби підвищити свою позицію, нам потрібно збільшити кількість населення. Якщо приєднати до громади Семенівську, Пристромську і Яблунівську сільради, ми увійдемо в десятку. Ми проводимо із ними роботу, плануємо громадські слухання із Семенівкою. Пристроми вже прийняли всі рішення, якщо Семенівка схвалить, то до громади приєднається вже 3 тисячі населення і нас буде 7,5 тисяч. До того ж, у цьому році ми повертаємо у державу 7,2 млн гривень реверсної дотації, у наступному році — 10 млн гривень. Ми проводимо велику роботу із інвесторами. Маємо майданчики, де є усі комунікації, але які були у колективній власності. Вирішимо це питання і будемо запрошувати інвесторів. У нас є можливість розвивати туризм, над чим також працюємо. Дуже багато за минулий рік зроблено у медичній галузі, і є ще багато планів у різних сферах”.  Голова Баришівської громади Олександр Варениченко: “Якби ми знали, за якими критеріями будуть оцінювати міста та громади, то робили б акцент саме на ці критерії. Для нас це стало несподіванкою, але у минулому році ми старались з усіх сил. Ми не тільки ліквідували дефіцит бюджету; нам вдалося 19 млн гривень витратити на бюджет розвитку і закрити інші потреби. Звісно, тепер ми будемо старатися ще більше. Мабуть, інші учасники рейтингу — також. У нас плани дуже амбітні”.  Голова Ржищівської громади Христина Чорненька: “Наша громада створена наполовину — згідно перспективного плану, до Ржищева має приєднатися ще 6 сільрад. Ми тільки на початку шляху, через те і маємо таке місце у рейтингу. Маємо меншу освітню, медичну, інфраструктурну субвенції. Будемо працювати над тим, щоб підняти свою позицію. Із тими сільрадами, що мають приєднатися, проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу. Сподіваємось, що до 1 лютого відбудеться приєднання. Коли ми пішли на цей крок, багато громад побоювались, що з цього вийде. До того ж ми місто обласного значення, не маємо району, а інші районні адміністрації, на території яких сільради, втручались у цей процес, не давали приєднуватись. Декілька громад були категорично проти. Ми застосовуємо усі важелі переконання. Головне — показуємо на практиці, що таке децентралізація. Після створення громади ми не закрили школи, садочки та лікарні, як побоювалося населення. Усе працює для людей, створюємо робочі місця”.  Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко: “На душу населення ми маємо дохідну частину 5 378 гривень. Це я вважаю головним показником. Потім — усі інші питання. Мені не важливо, на якому місці наша громада. Ми маємо те, чого не мають інші громади по Україні. Наприклад, комунальне підприємство “Пісківська варта”, яке має ліцензію на охоронну діяльність і охороняє усе комунальне майно і громадський спокій. Наша стратегія розвитку на 2018-2025 роки переведена на технічну англійську мову, хто ще таке має? Плануємо робити Пісківку курортом місцевого значення, це перший проект в Україні. Плануємо створити у цьому році ще 600 робочих місць. Ми розвиваємось і бажаємо іншим успіхів та натхнення”.  Міста Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев: Ми не знайомі з Фондом, який проводив дослідження. Всі дані вони отримують з відкритих джерел. Звичайно, приємно очолити рейтинг, але в той же час це не повинно зупиняти на досягнутому, ми тільки на початку шляху. Щодо інституційної та інвестиційної привабливості, то ми реалізуємо зараз європейський проєкт “Мери — за економічне зростання”. Він – один із пілотних в Україні зі створення індустріального бізнес-парку. Це дасть нам суттєвий поштовх по залученню інвестицій, бо потужного заводу в найближчі десятиліття Славутич не отримає. А ось малий та середній бізнес — це те, на що ми робимо ставку: від профільної атомної електростанції до абсолютно різновекторного напрямку. Крім цього, працюємо в напрямку креативних індустрій – це дуже значний сегмент економіки. Тим більше, що в нас є Чорнобильська АЕС з точки зору розвитку туризму тощо. Ці напрями будемо розвивати і в цьому році. Продовжується розвиток “зеленої” енергетики. Працює одна котельня, але ціна на газ знизилася, а ціна на паливо відновлювальних джерел, наприклад, тріску, трохи зросла. Вже економічна складова не така приваблива і в цьому є певні проблеми – борги минулих років. Але, разом з тим, збудована ще одна інвесторська котельня на відновлювальних джерелах. Тож на наступний опалювальний період ми матимемо більше 50% заміщення газу. У місті був створений і працює перший в Україні муніципальний енергокооператив: перші дві невеликі електростанції введені в експлуатацію. Але разом з тим ми розуміємо, що наша проблема — це логістика, бо місто віддалене від Києва. Залишається проблема із залізничним транспортом, конкуренція — за автотранспортом. І, говорячи про рейтинг, цей показник був би у нас не найкращий.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін: “У міськраді діє правило — беремо участь у всіх проектах та грантових програмах. Особисто беру участь у форумах та навчаннях. Таким чином, ми хочемо якомога менше використовувати бюджет міста та залучати додаткові надходження. Зараз ми ведемо переговори і, на жаль, нині заполітизована сесійна зала. Упродовж кількох сесій не вистачає голосів. Це – проекти НЕФКО і ЕСКО контрактів. Якби не ці політичні ігри, то в цьому рейтингу ми мали б змогу піднятися ще на декілька позицій. Ці два проекти дозволяють отримати 5-8 балів до рейтингу. Цей рік ми оголосили роком туризму. Ми плануємо розвивати туризм і в тому числі і “зелений”, спортивний туризми. Так, наразі розробляємо веломаршрути. Ми розроблями також План сталого економічно та кліматичного розвитку, вступили до Угоди мерів. До 2030 року хочемо зменшити викиди СО2. Наше місто – одне із енергоефективних в Київській області. У цьому плані ми суперничаємо зі Славутичем. Нещодавно ми проголосували на сесії за укладання угоди про дружбу та співробітництво між нашими містами. Маємо енергоменеджера та діє програма по енергомоніторингу”.  Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: “Наразі ми займаємося плануванням на 2020 рік інституційних заходів. Зокрема, реалізацію плану місцевого економічного розвитку міста, активізацію бізнес-середовища. Цей план включає будівництво контейнерного логістичного терміналу, індустріальний парк, створення центру місцевого розвитку. І в цьому напрямі якраз буде здійснюватися серйозна работа. Ми є членами ініціатив “Угода мерів”, “Мери – за економічне зростання”. Намагаємося, щоб фастівчани відчували і отримували всі переваги від європейської інтеграції держави і бути лідерами у цих процесах. Наскільки є дані показники рейтингу об'єктивними, і навпаки,  важко сказати. Хочу наголосити, що свою діяльність ми здійснюємо не для рейтингів, а для результату, який очікують громадяни від місцевої гілки влади”.  Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:  “Боярка — місто районного підпорядкування. На жаль, цей статус нам не дозволяє розвиватися. Всі кошти, які ми заробляємо, відходять району, а адміністрація та рада розподіляє їх районом. Тому розвиток у нас можливий лише після того, як буде сформована Боярська ОТГ. Звичайно, було проведено багато роботи, щоб змінити ситуацію і зробити місто привабливішим. Чотири роки працює громадський бюджет, до якого ми віддаємо 1% з місцевого бюджету. У місті діє не лише партисипативний бюджет. Ми залучили “Британську раду” і разом робимо проекти соціального напрямку. Залучаємо до прийняття рішень активну молодь. І щороку на ці заходи виділяємо близько 200 тис. гривень у співфінансуванні з цією радою. Також нині розробляємо декілька проектів, які хочемо реалізувати вже будучи тергромадою”.  Голова Кагарлицької міськради Олександр Панюта: “Кагарлик від Києва розташований на великій відстані. Ми більше відносимося до сільськогосподарської території, на жаль, великого потоку інвесторів немає, як в Борисполі, Броварах, Білій Церкві, Києво-Святошинському районі. Міська рада має розроблений детальний план. Згідно з ним, є земельні ділянки, ділянки під житлову забудову, які ми можемо запропонувати. Але ми не цікавимо потужних інвесторів. Громадським бюджетом ми ще не займаємося, і в цілому, як такої потреби не маємо. Реагуємо оперативно на всі проблемні звернення містян. Громадським бюджетом займаються там, де в місті вирішена маса основних проблем і є залишки коштів”.  Голова Вишгородської міськради Олексій Момот: “Вишгород має місто-побратим – Баварію. Нещодавно ми виграли у них грант на 8 млн гривень на енергоефективність. Пріоритетна робота міста – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури. Те, чого не вистачає місту: садочків, шкіл. Також ми проводимо інвестиційні конкурси. В місті запрацює потужний завод – компанія електронних інновацій. Діяльність компанії пов’язана з виробами із металу. Ми є членами ініціативи “Угоди мерів”, діє програма енергоефективності. По всьому місту замінено вуличне освітлення на LED, а також в багатоквартирних будинках встановлені нові пластикові вікна. Цьогоріч плануємо також встановлення індивідуальних теплових пунктів”. За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, наданої *KV, у Вишневому вже два роки як працює громадський бюджет. Зростає кількість укладених  комунальними підприємствами ЕСКО-контрактів. В рамках програми ESCПівнічна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) термомодернізовано дитсадок “Росинка”, на черзі – садок “Чебурашка”. Зараз Вишневе очікує 5 млн євро грантових коштів на модернізацію системи теплопостачання за програмою “Швеція – Україна: підтримка централізованого теплопостачання”. Також подана заявка на отримання гранту щодо впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель. У 2020 році, завдяки створенню ОТГ, збільшаться і надходження. Громада отримає більше ресурсів, а відтак і можливостей щодо співпраці та реалізації довгострокових програм. Як неодноразово писала KV, з боку тергромад доволі часто чутно скарги стосовно об’єму коштів, які вони отримують на розвиток. За приклад можна взяти два попередні роки.  13 червня 2018 року Кабінет Міністрів видав розпорядження №423-р, за яким розподілили між місцевими бюджетами держсубвенцію на здійснення заходів "щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Найбільшу суму серед міст Київської області отримало місто Фастів — 6 млн 422 тис. гривень. Більшість бюджетних грошей мало бути направлено на ремонти доріг, освітлення і поліпшення освіти. Однак задоволеними залишилися далеко не всі міста і об'єднані громади. Читайте: Богатые ли бедные. Города и терробщины Киевщины оценили субвенции от Кабмина У травні 2019 року Верховна Рада України погодила розподілену Кабміном субвенцію з держбюджету на розвиток інфраструктури в селах об'єднаних територіальних громад Київщини. До 24 червня керівництво ОТО мало встигнути подати перелік заявок з проектами на відведену суму. Однак, на місцях заявляють, що виділених коштів недостатньо для вирішення всіх накопичених проблем. Жителі громад скаржаться на погані дороги і водопроводи, селах не вистачає комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребують капітального ремонту. Читайте: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции Що стосується самого об’єднання громад в ОТГ, із цим також є складнощі. Реформа децентралізації в органах місцевого самоврядування триває з 2014 року і завершитися повинна вже в 2020 році, що настав. За час дії реформи уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес, а саме: в Конституції немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада. Свого часу Асоціація об'єднаних територіальних громад вимагала від влади навіть внести зміни до Основного закону. Детальніше: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Фото: коллаж KVКиевVласть

Государственное специализированное предприятие “Чернобыльская АЭС” Госагентства по управлению зоной отчуждения 18 сентября 2019 года по результатам тендера заключило соглашение с ООО “РЕЙ Бровары” об услугах по утилизации 582 тонн мазута из котельной за 1 коп. Примечательно, что цена сделки почти в 3 млн раз ниже ожидаемой стоимость закупки в 29 тыс. гривен. Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші Гроші”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Согласно данным в системе публичных закупок ProZorro, в тендере участвовали две фирмы – “РЕЙ Бровары” с ценой 15 тыс. гривен и ООО “Юреко” с ценой 26 тыс. гривен. Во время аукциона оба участника снизили цену до 1 коп. Винницкий соперник “Юреко” британской компании “Сильвирия Альянс” подал предложение на час раньше “РЕЙ Бровары”, поэтому его рассмотрели первым и отклонили из-за отсутствия свидетельства о регистрации плательщика НДС и документа о полномочиях подписанта. В результате заказчик заключил соглашение с “РЕЙ Бровары” на 1 коп. Согласно договору, к 20 ноября 2019 года компания должна собрать и утилизировать 582 тонны топочного мазута М-100, который хранится в емкостях на территории производственно-отопительной котельной ГСП “ЧАЭС” (*). Фирма “РЕЙ Бровары” (“reenergy”) предоставляет услуги в сфере обращения с опасными отходами. Ею владеет киевский адвокат Геннадий Говоруха и Николай Панчук. Отмечается, что упомянутые владельцы фирмы были связаны с компаниями, которые занимаются отоплением социальных объектов и обращением с отходами в Броварах. Также отмечается, что всего с 2018 года победитель выиграл подрядов по утилизации отходов на 3,04 млн гривен. Напомним, в начале августа KV сообщала, что команде ученых из Великобритании и Украины удалось изготовить экспериментальный радиоактивно безопасный алкоголь из чернобыльской воды и пшеницы с использованием традиционной методики “homemade”. Крафтовая водка “Атомик” была представлена в Британии. Сейчас создается предприятие “Чернобыльская алкогольная компания”, которая в будущем будет производить и продавать эту водку.  Читайте: В Чернобыльской зоне планируют начать производство “крафтовой” водки “Атомик” Также напомним, после ввода в эксплуатацию новой защитной арки над разрушенным четвертым энергоблоком Чернобыльской АЭС начинаются работы по демонтажу старого саркофага – “Укрытия”. Соответствующий договор стоимостью 2 млрд гривен Государственное специализированное предприятие “Чернобыльская АЭС” подписало с ООО “СК “Укрстроймонтаж”, которое ранее уже выполняло работы в зоне отчуждения. Подрядчик до конца 2023 года должен будет демонтировать 18 конструкций “Укрытия”, вероятность обрушения которых самая высокая, и вывезти радиоактивные отходы в пункт захоронения. Однако в текущем году на реализацию проекта собираются выделить лишь 200 тыс. гривен – исключительно на предпроектные работы. Читайте: Старый саркофаг над четвертым реактором ЧАЭС начнут разбирать, но денег закончить работы пока нет Отметим, что исполняющим обязанности руководителя ГСП “ЧАЭС” 19 марта 2019 года назначен Сергей Калашник. Государственное агентство по управлению зоной отчуждения возглавляет Виталий Петрук. Работа последнего координируется Кабмином через министра экологии и природных ресурсов. * Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС” (код ЄДРПОУ: 14310862) Фото: Экономическая правда КиевVласть