Страхова компанія "КРОНА" стала переможцем допорогової закупівлі у системі публічних закупівель ProZorro. Замовником закупівлі виступило ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ"). Предмет закупівлі: обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті ВП “Запорізька АЕС”, ВП “Рівненська АЕС”, ВП “Южно-Українська АЕС”, ВП “Хмельницька АЕС”, ВП “Атомремонтсервіс”, ВП “Автоматика та машинобудування”, ВП “Атоменергомаш”, ВП “Аварійно-технічний центр”, ВП “Управління справами”, ВП “Складське господарство”. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби СК “КРОНА”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Як відмічається, договір обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті укладено 6 вересня 2021 року терміном на 1 рік. Страхова сума за договором становить 154,42 млн гривень. ДП “НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" створене у жовтні 1996 року і є оператором чотирьох атомних електростанцій України: Запорізької, Рівненської, Южно-Української та Хмельницької. До складу компанії також входять “Атомремонтсервіс”, “Атоменергомаш”, “Атомкомплект”, “Атомпроектінжиніринг”,  “Аварійно-технічний центр”, “Науково-технічний центр”, “Енергоатом-Трейдинг”, “Донузлавська ВЕС”, “Складське господарство”, “Атомприлад”, “Автоматика та машинобудування”, “Управління справами” та Представництво в Брюсселі, які є відокремленими підрозділами “ЕНЕРГОАТОМа”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На чотирьох діючих АЕС України експлуатується 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами, з яких 13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і 2 енергоблоки типу ВВЕР-440. Загальна встановлена потужність енергоблоків українських АЕС становить 13 835 МВт. Також НАЕК “Енергоатом” експлуатує 2 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС встановленою потужністю 302 МВт та 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС встановленою потужністю 11,5 МВт, які разом з ЮУАЕС входять до складу Южно-Українського енергокомплексу. “ЕНЕРГОАТОМ” забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%. Читайте: СК “КРОНА” застрахувала нерухомість міністерства юстиції СК “КРОНА” створена у 2000 році. Має ліцензії на здійснення 25 видів страхування, з яких 15 у формі добровільних видів і 10 – у формі обов'язкових. Компанія пропонує понад 30 страхових продуктів для юридичних і фізичних осіб. Пріоритетним напрямком діяльності СК є медичне страхування. Клієнтами компанії є організації, установи та фізичні особи різних галузевих і соціальних верств. Читайте: СК “КРОНА” підвела підсумки роботи за перше півріччя 2021 року Детальніше про страхування можна дізнатися у спеціалістів СК “КРОНА” за телефоном: 0 800 210 148. Фото: СК “КРОНА” КиевVласть

Днями завершиться будівництво Централізованого сховища ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження. Для цього була відремонтована залізниця і навіть запущений тестовий потяг. Підрядна організація, що виконує роботи, “НАЕК “Енергоатом”, звернулась до Міненергетики, аби не отримувати дозвіл ДАБІ, а відразу вводити сховище в експлуатацію. Подейкують, що така метушня відбувається через бажання офіційно “перерізати стрічку” на День Незалежності. Тим часом місцеві готуються перекривати рух до Чорнобильської зони, оскільки обіцяні кошти на інфраструктуру отримали не в повному обсязі і побоюються, що після завершення будівництва взагалі залишаться без копійки.  Таємне листування Як стало відомо KV із повідомлення на сайті “Наші гроші”, ДП “НАЕК “Енергоатом” надіслав листа до Міністерства енергетики, у якому просить, щоб уряд дозволив йому не отримувати від Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозволи на виконання будівельних робіт та сертифікат про введення в експлуатацію об’єктів будівництва, якщо закупівля цих робіт становить державну таємницю. Йдеться про Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зазначається, що т.в.о. президента “Енергоатома” Петро Котін звернувся до міністра енергетики Германа Галущенка із пропозицією внести зміни до постанови Кабміну №406 від 7 червня 2017 року. Ця постанова містить перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Наразі туди входить реконструкція, технічне переоснащення, реставрація, капітальний ремонт і нове будівництво об’єктів Служби зовнішньої розвідки, закупівля яких становить державну таємницю. Котін запропонував включити туди “Енергоатом” через кому після розвідки “з метою прискорення введення в експлуатацію ЦСВЯП”. У пояснювальній записці до пропонованого проєкту постанови сказано, що “Енергоатом” реалізує стратегічно важливі для України проєкти будівництва. При цьому інформація про характеристики та складові комплексу об’єктів будівництва містить дані, що становлять державну таємницю. Витік цих даних може зашкодити інтересам національної безпеки України. Закупівлі таких робіт не підпадають під дію закону “Про публічні закупівлі”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На думку авторів документу, з огляду на надзвичайну важливість будівельних робіт стратегічного значення, до них неможливо застосовувати загальні вимоги, встановлені законодавством у сфері містобудівної діяльності. Тривала процедура підготовки та погодження проєктно-дозвільної документації не дає можливість у стислі терміни провести відповідні роботи. Крім того, вона може призвести до витоку інформації і як наслідок загрожувати національній безпеці та розвитку стратегічно важливої галузі. При цьому Котін запевняє, що “роботи на об’єкті здійснюватимуть з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої і затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації”. Як прокоментував редактор сайту “Наші гроші” Юрій Ніколов на сторінці у Facebook, у разі прийняття змін до постанови Кабміну, “Енергоатом” зможе заявити про готовність об'єкту навіть якщо він буде не добудованим.  “Володимир Зеленський дуже хоче до Дня Незалежності перерізати якусь стрічку покрасівше. І одна з таких – це Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. Але ж біда. Тупо не встигають. Навіть приблизно не встигають. А відрапортувати про здачу об'єкта дуже хочеться. Навіть втягнули його в урядовий перелік заходів до святкування 30-ї річниці Незалежності. І ось що ці гаврики придумали. Вони попросили просто звільнити об'єкти “Енергоатому” від обов'язку отримувати дозволи та сертифікати. Тобто у будь-який момент вони скажуть “об'єкт готовий, але справку про готовність ми не покажемо, бо нам дозволили її не отримувати, бо недобудованому об'єкта такої складності та важливості її ніколи не дадуть, але нам було дуже треба встигнути до 24 серпня, то нас прирівняли до Служби зовнішньої розвідки, ось такі ми чоткі пацани”. Вибачте за сленг, але вже немає сил нормально реагувати на цей трешак. Ви уявляєте що буде, коли ці гаврики за звичкою щось вкрадуть або накалапуцають на будівництві радіоактивного об'єкта, а потім там щось йо*неться, бо будівельні професіонали не перевірили, що там будівельники Зеленського начудили у штурмовщинському угарі…", – написав він.  У коментарі KV голова первинної профспілкової організації НАЕК “Енергоатом” Олександр Лич розповів, що до офіційного відкриття необхідно провести налагоджувальні роботи.  “Коментувати лист до Міністерства енергетики я не буду, цим займався окремий відділ “Енергоатому”. До завершення усіх будівельних робіт по ЦСВЯП залишились лічені дні. Офіційне відкриття буде після проведення налагоджувальних робіт. По термінам складно сказати. Коли Державна інспекція ядерного регулювання прийме об'єкт, тоді й буде офіційний запуск”, – каже він. Відкриття залізниці Раніше KV писала, що перший пусковий комплекс ЦСВЯП був відкритий ще у грудні минулого року, але він не міг повноцінно працювати через несправну залізницю.  29 липня “Енергоатом” повідомив про те, що відбувся тестовий прогін першого тестового спецпотяга, який віз імітатор контейнера з відпрацьованим ядерним паливом, реконструйованою залізничною ділянкою “Вільча – Янів” довжиною 43 км. Це саме та дорога, яка з'єднує центральну магістраль “Укрзалізниці” із ЦСВЯП.  Міністр енергетики Герман Галущенко підкреслив, що відкриття збудованої 43-кілометрової ділянки залізничної колії, яка з'єднає ЦСВЯП із залізничною мережею України, є вкрай важливим кроком для запуску Сховища. Він підкреслив, що запустити роботу сховища вони готові напередодні Дня Незалежності України 24 серпня.  “Ми готові запустити Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в експлуатацію напередодні 30-ї річниці Незалежності України, і один із важливих кроків до цього – пуск залізниці на ділянці “Вільча – Янів”, – сказав міністр.Керівник “Енергоатому” Петро Котін зазначив, що 43 кілометри залізниці відремонтували за п'ять місяців. “Лише п‘ять місяців тому “Енергоатом” отримав на баланс 43 кілометри колії “Вільча – Янів”, яка потребувала серйозної реконструкції, а вже сьогодні ми є свідками проїзду тестового потяга”, – сказав Котін.  За його словами, “Енергоатом” не тільки знайшов кошти на реконструкцію під‘їзної колії, але й утримуватиме її на балансі. “Саме цією колією, починаючи з вересня 2021 року, до ЦСВЯП підуть потяги з відпрацьованим ядерним паливом із трьох українських АЕС: Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. А згодом, услід за провідними країнами світу, Україна розвиватиме технологію подальшого використання ВЯП. Тому сьогоднішня подія є надважливою і для майбутніх поколінь”, – каже він. Він додав, що з початком експлуатації першого пускового комплексу ЦСВЯП атомники також докладатимуть зусиль, щоб відновити інфраструктуру, господарську й туристичну діяльність у Зоні відчуження, де розташоване сховище.  Нагадаємо, Іванківська, Поліська і Славутська громади, що межують із Зоною відчуження, мають отримати кошти у розмірі 10% від будівництва ЦСВЯП на соціально-економічний розвиток.  Проблеми коштів Втім, фінансування прилеглих до Зони відчуження територій відбувається не без скандалів.  Наприкінці червня в Іванкові відбувся мітинг через несправедливий розподіл коштів між Іванківською, Поліською та Славутською громадами. Там вимагали прийняття законопроекту про внесення змін до статті 3 Закону України “Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій” щодо пропорційного розподілу коштів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій.  Законопроектом пропонується встановити чіткий розподіл коштів у такій пропорції: Іванківська  громада – 50%, Поліська громада – 10%, місто Славутич – 40% від 10%  загальної кошторисної вартості ЦСВЯП. Такий розподіл вважають справедливим з огляду на кількість проживаючих у цих громадах людей.  Як розповів  KV депутат Іванківської громади Олег Береговий (ВО “Свобода”), “Енергоатом” перерахував області кошти не пропорційно до освоєнних на будівництві.  “У даному законопроєкті передбачається виключення обласної адміністрації із процесу розподілу коштів на наші території, аби вони надходили відразу на казначейські рахунки громад. Був висновок бюджетного комітету, що його потрібно приймати до 15 липня, інакше, згідно Бюджетного кодексу, у разі прийняття пізніше він почне діяти аж у 2023 році. До 15 липня його навіть не поставили на голосування. Хоча є і звернення депутатів громади, підтримане рішенням сесії, до Верховної Ради. Це була виключно наша ініціатива, Славутич та Іванків не брали участі. Поки ми провели попереджувальну акцію. У вересні плануємо мітинг із перекриттям руху до Зони відчуження, коли Рада вийде з канікул. Маємо також багато питань до “Енергоатому”. Вони поводяться дуже непорядно, лист до Міненергетики це лише підтвердив. У законі написано, що ми маємо пропорційно отримувати 10% від освоєнної суми будівництва. А на справі освоїли набато більше, ніж дали громадам. Коли я цікавився, то мені сказали, що більше 100 млн гривен нам не перерахували із тих коштів, які обіцяли. “Енергоатом” пояснює це тим, що вони майже банкрути. Але нас це не має хвилювати. Якщо вони не виконують зобов'язань, то потрібно змінювати підрядника. Зараз будівництво завершать і я не уявляю, яким чином ми будемо “вибивати” свої кошти на інфраструктуру”, – каже Береговий.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) відкриється орієнтовно до Дня Незалежності (24 серпня). У той же час, в Чорнобильській зоні відчуження було відкрито реконструйовану ділянку залізничної колії "Вільча-Янов", яка веде до сховища. Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі Фото: колаж KVКиевVласть

В 2020 році глобальні інвестиції в дата-центри зросли майже у два рази, досягнувши позначки в 31 мільярд доларів. У майбутньому цей ринок продовжить зростати, а великі оператори вже зараз придивляються до потенційних майданчиків в країнах, що розвиваються. В 2020 році у світі спостерігався бум попиту на дата-центри. З переходом на віддалений режим роботи люди почали набагато активніше використовувати цифрові сервіси. Зростає популярність стрімінгових платформ, набирають оберти соціальні мережі із відеоконтентом, хмарні сервіси тощо. Збільшуються вимоги до якості матеріалів – сьогодні чимало фільмів можна дивитися у себе вдома у 4К, а виробники вже пропонують телевізори та ноутбуки з екранами 8К. Зростає кількість інтернет-користувачів:  станом на липень 2020 року у світі налічувалось 4,5 мільярди людей, які регулярно користується глобальною мережею. Це на 8.2% більше показника позаминулого року. У середньому пересічний користувач проводить понад 6.5 годин в онлайн щодня. Популярними локаціями для розміщення дата-центрів є Лондон, Париж, Франкфурт та Дублін. Чимало об’єктів будується на півночі Європи – в Данії, Норвегії та Швеції. Однак інвестори вже починають придивлятися до нових більш доступних місць, серед яких Берлін, Мадрид та Варшава. Нещодавно Digital Realty’s Interxion придбала у Мадриді ділянку для будівництва нового дата-центру потужністю 34 мегават. Його площа перевищуватиме 35 тисяч кв. м, а для обслуговування комплексу залучать понад 500 постійних працівників. Однак до списку потенційних локацій може додатися й Україна. Компаніям необхідно обробляти інформацію, яка надходить від клієнтів, а також надавати людям доступ до фільмів, відео, музики та інших даних. Сучасний користувач не хоче чекати навіть декілька зайвих секунд – все має відбуватися миттєво. На додачу до цифрового контенту також набирає популярність інтернет речей. Навіть серед українців все більш звичними стають розумні охоронні системи, які працюють без дротів, різноманітні датчики захисту від протікань, системи освітлення, підключені по Wi-Fi та інші компоненти розумних будинків. За прогнозами експертів, за наступні п’ять років глобальний онлайн-трафік щонайменше подвоїться. Звідси тенденція збільшення попиту на дата-центри. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Однак обробка таких обсягів інформації потребує значних витрат енергії, а також специфічних зовнішніх чинників. Великий дата-центр може знаходитися в іншій півкулі, ніж його користувачі. Ключовими факторами для компанії виступають доступна електроенергія та прозорі принципи формування тарифів, легкість ведення бізнесу, прийнятні податки та налагоджена інституційна система. Перевагою також є помірний клімат, адже навіть у  найбільш ефективних дата-центрах 40% енергії витрачається на охолодження обладнання. Спорудження дата-центрів можна поділити на дві великі групи: так звані brownfield та greenfield інвестиції. Перший спосіб передбачає використання для розміщення серверів вже збудованих приміщень колишніх підприємств. Девелопер викуповує об’єкт, проводить повну реновацію території та відновлює споруди, а далі компанія-оператор поставляє туди серверне обладнання. Разом вони працюють над системами охолодження, які грають одну з ключових ролей для функціонування дата-центрів. У новому генплані столиці планується перепрофілювати приблизно 1 662 гектари землі у  десяти промислових районах Києва. Відповідно до світового досвіду, – це можуть бути як виключно ділові райони з офісами, коворкінгами та дата-центрами, так і локації змішаної забудови 40/40/20 % для житлових, комерційних і громадських площ відповідно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Серед примітних прикладів вже відновлених колишніх промислових зон – Station F в Парижі, де у приміщені колишнього залізничного вокзалу відкрили великий гнучкий офісний простір на понад 3 тисячі місць. У Нью-Джерсі розвивають цілий новий район на ділянці площею 53 га: раніше там знаходились заводи, а потім тривалий час розміщувалися складські приміщення. Загалом проект включає реновацію майже 190 тисяч кв. м площ. Це більше, аніж увесь обсяг нових офісних центрів, введених в експлуатацію у Києві у піковому для сегмента 2020 році. Також є сотні успішних прикладів з Великобританії, Німеччини, Нідерландів та інших розвинутих країн. Для проєктів на кшталт дата-центрів brownfield інвестиції цікаві завдяки можливості використовувати вже підведені комунікації, розраховані на великі та енергоємні виробництва і відсутності проблем із призначенням земельних ділянок. Greenfield інвестиції передбачають будівництво об’єктів з нуля. Якорями для дата-центрів можуть бути атомні станції, якщо існує можливість напряму закуповувати та використовувати недорогу енергію. Вони можуть розміщуватися у містах-супутниках станцій, генеруючи там сотні нових робочих місць. Серед безперечних переваг України перед іншими локаціями – дуже дешева електроенергія. Наприклад, за найдорожчим на сьогодні тарифом, вартість кВт\год для промислових споживачів складає 4,25 грн  або ж 12,81 євроцента. У Німеччині вартість електроенергії для промисловості у 2020 році у середньому становила 18 євроцентів. Найменшою була ціна в Данії – всього 6 євроцентів. Однак в Україні собівартість енергії, виробленої на АЕС, складає лише 60 копійок. Навіть якщо запропонувати дата-центрам таку енергію по 1,2 грн  або 3,6 євроцента, така ціна є майже вдвічі дешевшою за найкращий європейський варіант. Варто додати, що в Україні набагато менше коштує земля, особливо в містах-супутниках атомних станцій. За даними американської торгової палати, яка відкрито публікує розрахунки для великого дата-центру площею 165 тисяч квадратних футів (близько 15.5 тисяч кв м), витрати на спорудження будівлі складають 20% вартості проєкта  або $45 млн. Далі при обслуговуванні такого дата-центру можуть бути залучені від 150 до 250 людей, більша частина яких – кваліфіковані системні адміністратори та інженери. Дата-центр площею 15,5 тисяч кв. м споживає 23.5 мегават електроенергії на рік. При тарифі 3,6 євроцента / кВт це означає продаж електроенергії на понад 10,7 млн євро щороку. За сучасних темпів розвитку сектора, а також враховуючи ситуацію з атомними станціями, Україна могла б відкрити на своїй території щонайменше декілька десятків дата-центрів в найближчі кілька років. Сьогодні дата-центри можна назвати одним із підвидів комерційної нерухомості. Вони виконують сервісні функції без яких неможливий розвиток інтернету. Великі технологічні компанії потребують нових потужностей, а глобальні оператори вкладають десятки мільярдів доларів у відкриття чергових локацій. Україна має значний потенціал для залучення інвестицій, у тому числі готові brownfield майданчики в промислових зонах, а також великі можливості для greenfield проектів біля АЕС. За умов правильних акцентів та створення додаткових податкових стимулів для перших операторів, відносно недорога земля та потенційно найдоступніша в Європі електроенергія можуть допомогти привернути сотні мільйонів доларів на рік у будівництво, створити десятки тисяч нових робочих місць та гарантувати попит на вітчизняну електроенергію. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть

У підсумку адмінреформи та реорганізації районів місцевий рівень наділили низкою майна. Та, як виявилось, більшість громад ледь тягне їх фінансування. Мінрозвитку громад вже запропонував внести законодавчі зміни і спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Така практика, обіцяють, посилить ефективне використання наявних спільних ресурсів. На Київщині вже взялися розглядати варіанти "союзів" для утримання медичної та соціальної сфер. Як стало відомо KV, у квітні Мінрозвитку громад оголосив електронні консультації з громадськістю щодо внесення змін до ЗУ "Про співробітництво територіальних громад" щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад”. Проєкт Закону, відповідно до  пояснювальної записки, пропонує удосконалити порядок укладення договорів про співробітництво між тергромадами.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, виходячи із порівняльної таблиці, громадам планують надати можливість приєднуватись до вже діючого партнерства за спрощеною процедурою, а саме: уклавши додаткову угоду про приєднання до співробітництва. Це має засприяти ефективнішій організації міжмуніципального співробітництва та реалізації громадами спільних проєктів для покращення якості надання публічних послуг та розвитку. Крім того, зміни нададуть можливість залучати до співробітництва районну раду. А також укладати змішані договори про співробітництво. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Успішні кейси За словами заступника Мінрозвитку громад В’ячеслава Негоди, співробітництво громад як інструмент розвитку територій законодавчо внормували ще в 2014 році. З того часу ним скористалися майже півтори тисячі громад. Вони уклали 672 договори про співробітництво.  За його словами, найбільше громади співпрацюють у сферах надання адмінпослуг, ЖКГ, управління побутовими відходами. "Із створенням громад, які позбулися залежності від райрад і райдержадміністрацій, відкрилися великі можливості для співробітництва громад, яке набуває все більшої популярності. Цей інструмент дає можливість об’єднати управлінські і фінансові, майнові ресурси, щоб втілити ті проєкти, які одній громаді не під силу або нерентабельно. Врешті, територіальні громади повинні навчитися домовлятися із своїми сусідами та навчитися досягати максимальних результатів за рахунок ефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів. Тільки після минулорічних місцевих виборів майже дев’ять десятків громад уклади договори про співробітництво. Ми моніторимо ці процеси, бачимо, які є потреби, тому намагаємося спростити певні процедури і розширити коло суб’єктів співробітництва", – сказав В’ячеслав Негода. На сайті Мінрозвитку громад опублікован реєстр договорів щодо співробітництва тергромад станом на 3 червня 2021 року. Із 700, понад 10 договорів про співробітництво були укладені саме між громадами Київської області. Так, у 2016 році договір про співробітництво уклали громади села Годунівка Яготинського району та села Смотрики Полтавської області у формі спільного фінансування для утримання центру надання адмінпослуг. Договір про співробітництво у формі реалізації спільних проєктів у 2017 році підписали Колонщинська, Мотижинська та Копилівська сільради колишнього Макарівського району. Три договори на рахунку Пісківської громади. Договори стосуються співробітництва в частині делегування виконання завдань у сфері реалізації пожежної безпеки, освіти, медицини між Пісківською громадою та Макалевицькою сільрадою Житомирської області. Ще один щодо делегування виконання завдань у сфері реалізації проєкту "Пісківка – курорт місцевого значення". У 2019 році Медвинська, Дмитренківська, Щербашенецька та Бранепільська сільради вже ліквідованого Богуславського району домовились про співробітництво у формі реалізації спільного проєкту "Надання адміністративних послуг населенню". Декілька договорів уклали ще у 2020 році території колишнього Києво-Святошинського району. Це – договори щодо реалізації спільних проєктів щодо організації регулярного автобусного сполучення у Боярському субрегіоні, між сільськими територіальними громадами сіл Забір’я, Віта-Поштова, Юрівка, Малютянка, Іванів та м. Боярка Київської області. У 2020 році спільні проєкти "Комплекс спільних заходів, які спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток території" та "Створення системи соціальної мобільності для осіб з особливими потребами" розробили Переяслав-Хмельницька та Дівичківська громада. Цьогоріч Студениківська громада та управління соцзахисту населення Бориспільської РДА уклали договір про співробітництво у формі делегування виконання окремих завдань. Аналогічний договір має і Ташанська громада. Думка громад KV поцікавилась у керівників громад, чи підтримують вони законодавчі зміни щодо співробітництва між громадами і чи дійсно партнерство між громадами вигідне для розвитку територій. На місцях же розповіли, що міста та села мають низку питань, які складно вирішувати самостійно. Наприклад – збір та переробка сміття, забезпечення якісного медичного обслуговування, туристичного розвитку тощо. І на їхню думку, впоратися з проблемами набагато легше та ефективніше, якщо співпрацювати. Так, Славутицька громада підтримує партнерські відносини  з Любецькою та Михайло-Коцюбинською громадами сусідньої Чернігівсько області. А Фастівська готова співпрацювати із усіма територіями новоутвореного району. Три громади на Бориспільщині також об'єдналися заради вирішення соціальних проблем. Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев: Дійсно, Закон потребує змін, потребує спрощення процедури укладання договорів. Насьогодні вона дуже складна і, відверто кажучи, ми нею не скористалися. Ми погодилися на підписання Рамкової угоди про загальне співробітництво без визначення конкретного проєкту. Але для економічного розвитку регіону – це дуже корисний закон, що об'єднує. До прикладу Славутич. У місті дуже обмежена територія, а громади тягнуться до нас за новими технологіями і в цьому є перевага для всіх. Місту це дає, у першу чергу, нові можливості для залучення інвестицій. Коли спільними зусиллями ми демонструємо інвестору, що ми можемо запропонувати не лише в межах Славутича чи сусідніх територій, а й всього регіону, ми стаємо цікавішими для інвестора, а від цього виграють всі громади, незалежно від того, яку територію він обере. Тут треба домовлятися, йти на компроміси: хтось отримує податки на землю, хтось ПДФО, та головне – жителі одержують робочі місця. А це вже соціальний захист і  гарантії. Зрештою ці ж кошти потім витрачаються в громадах. Активну співпрацю ми вирішили розпочати із сфери туризму і креативних індустрій. Маємо спільні проєкти з сусідніми громадами, які мають потужну історію, як Любецька громада, або цікаві зеленим туризмом, як Михайло-Коцюбинська громада. Славутич же цікавий архітектурно-урбаністичним туризмом і ключовим магнітом України – Чорнобилем. Один із проєктів Любецької громади Дестинація "Славутич-Чорнобиль-Чернігівський регіон" переміг в конкурсі Мінрозвитку щодо надання підтримки саме європейськими коштами. Ми співучасники проєкту. У результаті Любеч одержить покращення інфраструктури для туристів, а ми, у свою чергу, потік туристів через ці території. Далі плануємо розвивати сільське господарство. Ми зацікавлені, щоб у Славутичі з’явилася хоча б переробка цієї продукції.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Міська рада прийняла рішення і ми розіслали пропозиції про про співробітництво вісьмом тергромадам. Щоб ми мали відповідні договори в межах всього  Фастівського району, тому що спільні співіснування та діяльність потрібні, і це буде лише на користь мешканцям, щоб вони могли одержувати якісні послуги. Адже в результаті адмінтерреморфи, ліквідації старих районів є певні функції, які були передані нам з районного на місцевий рівень. Зокрема, мова йде про співробітництво в сфері медицини, а також геріатричних відділень. Лікарні передані на рівень громади, але надають послуги всьому району. І з точки зору фінансового законодавства краще, щоб був такий договір про співробітництво. Раніше ці заклади фінансувалися із районного спільного бюджету. Зараз, якщо заклад знаходиться на території, наприклад, Томашівської громади, то Томашівка сама повинна утримувати об’єкт, що обслуговує весь район. Це – неправильно. Тож, щоб зберегти якісні послуги та заклади, маємо співпрацювати. Проте ці договори не передбачають міжнародного співробітництва. Поки що є певні обмеження по бюджетному законодавству. З іншими областями у нас гостро не стоїть подібні питання. Цей варіант більше для громад, які межують на обласних кордонах. Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Співробітництво між громадами необхідно. Громади мають різні структури та рівні, али проблеми в усіх однакові. Наприклад, на території Ташанської громади діє установа, заклад був районним і Бориспільська райрада планує її закривати. Але вона необхідна: сьогодні в ньому на утриманні перебуває 15 осіб похилого віку, у яких немає рідних, але мають право на захист. Тож як співзасновники, разом із Ташанською та Дівичківською громадами, ми беремо утримання цих людей на себе. І таких питань безліч: спорт, розвиток культури, туризму.  Зараз питання №1 – сміттєпереробний завод, яке щодня гостро назріває, а держава не хоче брати на себе подібну відповідальність. Ми готові сортувати сміття і співпраця громад могла би вирішити цю ситуацію. Треба виходити на інший рівень і в питаннях благоустрою, соціального захисту. І ми об'єдналися для того, щоб надавати якісні послуги, а деколи для невеликих громад – це складно. Тож, можливо, у великих громадах потреба у співробітництві буде менша, а в такій, як наша, де 7400 тис. осіб населення, це вже необхідність. Адже це і фінансова підтримка. Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Фастівська міська громада утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км. Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста  – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Фото: колаж KVКиевVласть

В Інформаційно-творчому агентстві “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва відбулася панельна дискусія на тему “Булінг серед ровесників”. Модераторкою була Юлія Грушецька, психолог Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу національного університету “Києво-Могилянська академія”. Під час розмови учасники розібрали поняття “булінгу” та його види, також зіграли в гру, під час якої спробували виявити наслідки втручання в булінг. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Останніми роками проблема цькування дітей обговорюється все частіше. Булінг – це цькування. Він може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Також виділяють економічний, сексуальний та кібербулінг. Від булінгу страждають і агресори, і жертви, і свідкі. Всі вони переживають емоційні проблеми (відчуття тривоги, незахищеності, низька самооцінка), не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Декілька років тому в прокат вийшов український серіал “Перші ластівки”, лейтмотивом якого є підлітковий булінг і те, до чого він призводить.  Постійні стреси, комплекси, навіть думки про суїцид чи спроби вкоротити собі віку — те, що провокує цькування. Про проблему варто говорити, не можна відсторонитися від неї. Діти, які страждають від булінгу, потребують допомоги й захисту, а не порад “Будь сильнішим/-ою”. Є багато булінг-історій, але тих, якими змогли поділитись їхні учасники, мало. Ось деякі з них. Юля, 22 роки: У початковій школі в нас була дуже сувора класна керівничка, яка тримала всіх у сталевих лабетах. Крок уліво, крок управо, косий погляд, невинна дитяча сварка – і тебе відразу помітять і “присічуть”. Після 5 класу вона пішла від нас, ми стали доросліші й самостійніші, але відсутність постійної дисципліни багато кому розв’язала руки. Коли я навчалась у 5 класі, до нас прийшов хлопчик з іншої школи. Він відразу став мега популярним серед дівчаток і здобув собі в класі авторитет. А для підтримання цього авторитету йому потрібні були люди, на яких він міг би “відриватись”. Такими жертвами стали двоє: однокласник із зайвою вагою і я. Діти зазвичай придираються до того, що від тебе не залежить і на що ти не можеш вплинути. У моєму випадку це була незначна фізична особливість – защемлений лицевий нерв, від якого може трішки перекоситись губа під час розмови чи усмішки. На уроках історії ми вивчали неандертальців чи кроманьйонців. Сама цього не бажаючи, я ставала однією з них… Мене так і називали: “У-у-у, дивися, неандерталець”, при цьому по-дурному сміючись і показуючи пальцем. Коли проходили історію катастрофи на Чорнобильській АЕС, я раптово виявлялася жертвою радіації. Однокласники навіть боялися до мене торкатися чи показово робили це з відразою. Мені потрібен був час, щоб заспокоїтись і змусити все всередині не перевертатися під час кожного такого “спілкування” з кимось із класу. Я почала нормально контактувати з дітьми десь у класі дев’ятому, якраз на випускному. З деякими дівчатами з класу я досі спілкуюсь, але переважно на рівні: “Як справи, де працюєш?” З деякими хлопцями можемо посидіти ввечері, випити пива, обговорити життя. Із тим самим хлопцем, який ображав, нещодавно бачилися на зустрічі однокласників. Спілкувалися теж на виховано-чемному рівні: “Як справи, як життя…” Я, звичайно, інколи хвилююся, що через мою проблему зі здоров’ям мене, наприклад, не візьмуть на роботу, де потрібно спілкуватися з людьми. Раніше думала, що через цю мою ваду мене ніхто не полюбить і я житиму до кінця днів сама, максимум – із 40 котами у квартирі. Частка невпевненості живе в мені й досі, але, звісно, вона вже значно слабша. Міша, 15 років: Якщо ти не такий, як усі, на це, звичайно, звертають увагу. Якщо ти мислиш не так, як однолітки, читаєш книги, говориш розумні речі, це особливо нікому не потрібно. Так трапилось і зі мною, усе почалося вже в старшій школі. Класу не сподобалося те, що я не вписувався в їхні рамки “нормальності”. Вони не хотіли приймати моїх поглядів, моєї позиції. Коли ти граєш у дебати, а не граєш у “Доту”, тебе, м’яко кажучи, не сприймають. Коли ти читаєш книги, а не граєш у “Доту”, тебе за це теж не сприймають. Якщо ти йдеш проти системи й кажеш правильні, а не зручні речі, то, отже, поводишся, як 70-річний зануда. І за це тебе теж не сприймають. Спочатку було важко, і лише потім я зрозумів, який важливий життєвий урок це був. Роки в одному класі з цими людьми були нереально важкими, але навчили мене протидіяти всьому. Тепер я знаю собі ціну, у мене наче є хітиновий панцир. Мене дуже важко вразити. У класі були буквально 2-3 людини, які не підтримували моїх кривдників, але й нічого не робили, для того щоб мене захистити. Я був таким собі самотнім вовком. І ще я був категорично проти того, щоб батьки приходили до школи. Знав, що стане ще гірше, і сказав їм про це. На що вони дали життєву та дієву пораду: “Або бий, або забий”. Ось я й забив. Вирішення проблеми знайшло мене саме. Одна з наших учительок якось розповіла на уроці про дебати. Це молодіжна тусовка, де люди з усієї України вчаться критично мислити й публічно висловлювати свою позицію щодо тих чи інших питань. Я захопився й вирішив спробувати. Тоді нарешті зрозумів, як боротися з образами в класі. Сьогодні мені вже набагато легше. Колишній клас потрібно просто забути. І, звісно, триматися. Найперше, що потрібно зробити для того, щоб пережити булінг – це знайти людину, якій ти зможеш довіритись, і яка зможе допомогти тобі. Здавалося б, це просто. Але не всі можуть відкрити те, що коїться всередині. Булінг – це не вирок, не діагноз і не хрест на житті. Це проблема, яка може статись з кожним. Не треба закривати очі чи робити вигляд, що вас це не стосується. Допоможете ви – допоможуть вам. Фото: https://ns-plus.com.ua Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  КиевVласть

35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серіал “Чорнобиль” подивилося  півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження  лавиною.  І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації. Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років. Дорога на Чорнобиль Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються. Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно. А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів. Два роки тому  перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км. На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі. Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині). "Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...". Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти... На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали  носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути! Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що  робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации. Радіоактивні хмари розстрілювали Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією. "Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт. Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села... Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою. Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі. А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною. Містом блукали покинуті собаки й коти Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту. "Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола. У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення. Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали. Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна... Назад у майбутнє: місто-привид У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей. В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину  міста, прямо чи праворуч  — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль. Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу. "Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах." Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся.  В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу... На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто. Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися  в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому  нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який  так і не відкрився. Атракціони й досі дуже  сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з  “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”,  готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть! В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків… Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів. А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду. Настав час нагнати справжньої  жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг.  Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний  фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і  20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні. Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця! Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти. В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи  не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день.. "Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов. Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини. Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання. Повертаємося назад Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку... Шість реакторів Ми поїхали далі, до четвертого реактора. А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе. Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану. Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію. Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено. Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає! Ми зупинилися  на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом  з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності. Чорнобиль 2 Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України Радіолокаційна станція “Дуга”  або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні  помилки  в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення  фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”). Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття. "А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта". Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик. На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми. "З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені. Браконьєри Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства  там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить". Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже. Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.  Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.  Стратегія розвитку Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.  Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу. "Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича. За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури. "Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев. Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.  "Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це  на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.  Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.  Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.  "Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він. Економічна складова Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації  Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону". За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у  2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету. У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів. У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.  У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.  І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".  Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон. "Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м  придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура  та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко. І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.  Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.  Точка зору  У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо. Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко: "Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції.  Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.  Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин: Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.  Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов: Із переваг Славутича -  наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика. Дорожня карта ОТГ Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста  – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.  На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Фото: колаж KVКиевVласть

Київщина отримала з державного бюджету 54,9 млн грн, щоб забезпечити санаторно-курортним лікуванням тих жителів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Із нагоди вшанування 35-х роковин аварії на Чорнобильської АЕС наша область отримала майже 55 млн бюджетних асигнувань на реалізацію одного з найважливіших напрямів програми соціального захисту громадян. Йдеться безпосередньо про санаторно-курортне оздоровлення тих, хто втратив своє здоров’я через наслідки цієї трагічної катастрофи”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін сьогодні, 9 березня.. Відтак у регіоні орієнтовно планують оздоровити 7,5 тис. людей. Йдеться про три цільові групи: громадяни, віднесені до категорії 1; особи, які мають інвалідність спинального профілю захворювання; діти з інвалідністю, пов’язаною з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У профільному департаменті пояснюють: щоб отримати санаторно-курортні путівки, в органи соціального захисту місцевого самоврядування за місцем реєстрації чи проживання слід подати такі документи: заяву про взяття на облік за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України; довідку за формою 070/о; копію паспорта; копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою). При цьому звернутись за отриманням послуги можуть як батьки дітей з інвалідністю і громадяни, віднесені до категорії 1, так і особи, які їх замінюють. Читайте: Цьогоріч Київщина продовжить реалізацію низки проєктів у рамках програми “Велике Будівництво” Фото: wikimedia.orgКиевVласть

Нещодавно мені пощастило взяти інтерв'ю в сучасного українського письменника та громадського діяча Василя Климовича Лабуніна – автора книжкової серії “Единением и любовью спасёмся” та книги-хроніки жовтня-грудня 2011 “Прозрение сквозь презрение”, яку він написав  за півроку, коли в пам'яті ще  живими були враження від акції протесту – безстрокового голодування під стінами Управління Пенсійного фонду. ...Все розпочалося у 2011 році. Тоді, 14 листопада, близько 50 чорнобильців розпочали акцію протесту біля управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Серед координаторів заходу був і Василь Климович Лабунін. Люди вимагали скасування постанови Кабміну, очолюваного М. Азаровим, №745 від 6 липня 2011 р. "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", адже розміри виплат чорнобильцям зменшилися у рази, постраждали й інші пільгові категорії населення. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Поступово до протестувальників приєдналися інші учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, їх підтримали побратими зі Львова. Було встановлено наметове містечко, частина учасників акції оголосила голодування, інші проводили мітинги, роз'яснюючи антинародну, антисоціальну політику В. Януковича та його уряду. Щодня у заходах біля будівлі ПФУ брало участь близько тисячі громадян. Тому вже 23 листопада Донецький обласний адмінсуд заборонив проведення акції начебто через загрозу терористичних актів. А 27 листопада почався штурм, під час якого загинув Геннадій Іванович Конопльов. "Звичайний громадянин України, шахтар із Родинського, якого вбили 27 числа  за розпорядженням  нашої обласної влади," – сказав про загиблого один із організаторів протестної акції Володимир Деркач, який зараз, майже в 70 років, захищає цілісність нашої держави на Сході України.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Тоді він просто не міг залишитися осторонь, оскільки почесно носить такі звання як генерал-лейтенант Українського Реєстрового Козацтва (УРК) та член Національної Спілки журналістів України.  Потім були допити в СБУ та міліції, намагання зламати бажання боротися за свої права, визначені законом, позов до Європейського суду з прав людини і його рішення від 20 червня 2013 року, згідно якого більше 400 учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції поновлені в правах на отримання пенсії у розмірах, що передбачені їм судами і профільним Законом "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих у результаті Чорнобильської катастрофи". Крім того, кожному з них суд зобов'язав виплатити по дві тисячі євро компенсації за моральну шкоду. Та цих грошей люди не отримали й донині. Описавши важкі епізоди боротьби з тогочасною владою за гідне життя, письменник у подальшій своїй творчості, книжковій серії, повертається до витоків, і надалі пропонує читачам подорож крізь призму світовідчуття свого дитинства, юнацтва та отроцтва  по спочатку радянським, а потім і українським реаліям життя. Ця серія сповнена щирих, не затьмарених лозунгами спогадів про життя без прикрас. Світлі дитячі враження межуються з зіткненнями з суровою реальністю в бажанні донести до читача лише одне – правду. Василь Лабунін народився 70 років тому на кордоні Росії та України  у багатодітній родині  (п'ятеро синів і донька). З 1979 року проживав із родиною у Донецьку. Брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Через постійні погрози, був вимушений разом із родиною виїхати з Донецька, у якому до влади прийшли сепаратисти, що активно підтримуються Росією. Нині мешкає у Гатному під Києвом. Письменник не намагається відшліфувати кожне слово, в прагненні довести текст до невідомого ідеалу: -Коли людина пише на одному подиху, лише тоді виходить щиро, – вважає автор. І саме так – щиро, “без домішок” і оправи, у своєму неповторному стилі (що, за словами  багатьох читачів нагадує стиль Шукшина) він ділиться з нами своєю історією : - На перший погляд здається, що мої книжки автобіографічні, проте насправді – ні:  я намагався зобразити зріз радянського часу, на яке випало моє дитинство і правду.  Автор вкладає у свої твори конкретний позив до читача: - Книжки повинні збагачувати. Якщо людина, прочитавши одну з моїх книжок, скаже: “Хм, цікаво, я цього не знав.” – значить книга зробила свою справу. Читач повинен перейнятися атмосферою написаного. А атмосфера змінюється разом із тим як плавно тече розповідь, як змінюється життя головного героя – Василя Климовича, як перед читачами відкриваються двері до батьківської хати, до всіх закутків життя від хитро зданого екзамену з математики до подорожі  на Крайню Північ. - Взагалі, я описав лише варті уваги, можна сказати епохальні події свого життя, – яке, відверто кажучи, вийшло насиченим. А загалом, коли у творчих людей було інакше? Наприклад,  Василь Лабунін, який з дитинства мав чудову фантазію, і чиїми історіями, розпустивши вуха, насолоджувалася вся місцева дітвора, має музикальну освіту (пішов по стопах матері), яку на превеликий жаль довелося покинути через хворобу. Вже багато років потому, втрату співочого майбутнього заповнила поява в його життя письменництва. Звичайно більшість матеріалу для книжок просто неможливо було б знайти, якби не характер Василя Климовича, який вів його по життю непростими, проте дивовижними шляхами. - Я –  бунтар. Це – моє кредо, моя позиція. Якщо я бачу несправедливість, я ніколи не пройду повз, розберуся у всіх похибках. Є в мене ще й авантюрна жилка. Проте ви помиляєтеся, якщо думаєте, що ці риси роблять автора приземленим – чутливій авторській натурі не чужі фаталістичні та символістські настрої. Зображення, які ми бачимо на обкладинках книг “Очередь к добру” і “Ад – это другие” (де голуб як символ чистоти вилітає з клітки у погоні за оливковою гілкою) прийшли  автору уві сні. Властиві Василю Климовичу й чуття сінестета – після операції на серці, (що відбулася за підтримки Патріарха Філарета). Відтепер “вдалі” слова віддають теплом в душі автора, допомагаючи знайти дорогу до сердець читачів. Аудиторія його творів не обмежена ніякими віковими категоріями: - Мої книжки будуть корисними думаючим людям будь-якого віку. Я пропустив усі події крізь душу, крізь серце. Можливо, мій досвід стане корисним і для молоді, яка ще не знає як реалізувати себе. Автор не приховує, що на розвиток його творчості, як письменницької, так і журналістської мали вплив   його улюблені  письменники Іван Франко, Тарас Шевченко, Іоан Богоміл, Лев Толстой, з творчості якого особливо виділяє книгу “Воскресіння”, та Лео Таксіль “Забавна Біблія”. - Вони справляють неабияке враження… Ніби переносишся в дитинство, коли біжиш додому, де чекає тебе недочитана книга, з якою весь вечір сидиш біля груби… Незабаром має побачити  світ четверта книга серії “Единением і любовью спасемся” – “Ковчег спасения Украины”. - Не дивлячись на те, що мені вже за 70, мені хочеться знань, горизонти тільки відкриваються… Можливо це через знак зодіаку – всі ми, Діви, такі. Проте надалі, Василій Климович планує відійти від історичних, та гострополітичних тем. - Від цієї політики я відійду, – набридла, хочу відпочити… Можливо, напишу щось більш чисте, наприклад небилиці, фантастику, свої дитячі фантазії. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

У результаті адмінреформи Іванківщину поглинув укрупнений Вишгородський район. Та ліквідація Іванківської райради, як і району загалом, потягнула за собою для правонаступників її майна низку кризових ситуацій. Тепер Вишгородська райрада має відшукати кошти на компенсації звільненим працівникам, а громада – розібратися із мільйонними боргами районних КП. Як відбувається реорганізація і з якими проблемами в цих процесах зіштовхнулася територія – дізнавалася KV. Як стало відомо KV, у результаті адмінреформи Іванківська районна рада припинила свою діяльність і вже Вишгородська райрада, як правонаступник, має передати юридичні особи та майно до Іванківської громади. 16 грудня 2020 року Вишгородська райрада прийняла відповідне рішення "Про початок реорганізації Іванківської районної ради шляхом приєднання до Вишгородської районної ради". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Іванківський район Як розповів KV ексголова Іванківської райради Валерій Потієнко, юридично рада ще не ліквідована, ця процедура триває і попередньо має завершитися лише у квітні. Перед виборами та складанням повноважень, рада встигла все районне майно передати на баланс Іванківської селищної ради. "Майже всіх працівників штату районної ради забрали до громади, у тому числі водія, прибиральниць, сторожів. Колектив апарату був молодий. Залишилося передати лише Фонд комунального майна, там працює три працівника. Адмінбудівля райради також перейде до громади. У районі були збиткові підприємства, окрім КП "Екогоспресурс". Це – готель, який спочатку працював в нуль, але згодом почав заробляти. КП "Іванківводоконал" має 2,6 млн гривень податкового боргу і другий водоканал, який обслуговував села, понад 2 млн гривень. Ймовірно, вони будуть оголошені банкрутами та ліквідуються. Щоб їх не ліквідували, необхідно виділити з бюджету кошти і покрити ці борги. Коли районна рада заробляла значні кошти, ми пропонували допомогу, але у результаті змогли домогтися лише купівлі двох нових автомобілів. Водоканали одержували лише копійки на покриття електроенергії, тому наразі вони в такому становищі. Там ще тривають суди і можуть заблокувати рахунки. І поки борги не покриють, неможливо буде і зарплату працівникам виплатити. Поки що заборгованості немає", – говорить він.  За його словами, до Іванківської селищної ради були передані і залишкові кошти, які були на рахунках сільрад, документація та архіви. "У районній раді було два архіви, на утримання яких виділялися кошти з ради та більш-менш спроможних сільрад. Об'єм документів значний, адже бухгалтерська документація зберігається 75 років. Були зроблені графіки щодо їхньої передачі до КП громади", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, Потієнко підкреслив, що більша частина майна перейшла до громади Славутича, що, на його думку, не є правильним. І вже велися переговори із представниками із зони відчуження щодо розподілу відповідних податків. "Сховище ядерних відходів розташоване у Чорнобилі та зареєстроване у Славутичі. Вважаю, що місцева адміністрація просто упустила цей об’єкт. Згодом Чорнобильський спецкомбінат перейшов під юрисдикцію ДП "УЗФО Чорнобильської АЕС", а у 1988 році була укладено домовленість, що АЕС сплачує податки до Славутича, а всі підприємства, які обслуговують зону відчуження, до Іванківського району. А це понад 60% всього бюджету. Згодом почалися зміни керівництва і Славутич розпочав притягувати до себе і інші підприємства. І в 2019 році з району вже було забрано 5 млн гривень податків, які надходили від підприємств загонів охорони, пральні та автопарку. Для району це були вагомі кошти і вони могли би зараз надходити саме до громади", – зауважив він.  Іванківська громада Депутат Іванківської громади Олег Береговий також підтвердив KV, що всі передавальні акти по сільрадам були затверджені ще на минулій сесії. Проте майно громаді вдалося передати лише з другої спроби.  "Залишаються проблеми ще з діяльністю Фонда комунального майна, у громаді ще не створено відповідного управління. До громади перейшла частина працівників із адміністрації, і звісно, що частина працівників селищної та сільських рад залишилися, на жаль, без роботи. Після прийняття майна громаді довелося ліквідувати один комунальний заклад – Центральну районну аптеку. Це підприємство останні роки було збитковим, проблема була і в призначенні керівника, адже там ніхто, навіть, не хотів працювати. Для того, щоб селищна рада могла його ліквідувати, були внесені відповідні зміни до Статуту. Особисто був проти такого рішення, необхідно спершу шукати шляхи щодо вирішення таких ситуацій", – говорить він. Вишгородський район Як повідомив KV голова Вишгородської районної ради Андрій Анісімов, на перших же сесіях Вишгородської районної ради VIII скликання було прийнято низку важливих рішень щодо передачі майна з районного підпорядкування до громад. "Всі питання передачі майна обговорюються та вирішуються в спокійному робочому режимі. У зв’язку з ліквідацією районів і, відповідно, рад, є деякі проблеми з вивільненням співробітників низки колишніх районних структур. По-перше, в громадах не просто знайти роботу. По-друге, у зв’язку зі значною віддаленістю Вишгорода, пропозиції щодо переводу вивільнених працівників до апарату новоутвореної ради, зазвичай, є неприйнятними. Тож виникає необхідність, згідно із законодавством, повного розрахунку з такими працівниками. Вишгородська райрада, як правонаступник і згідно з трудовим законодавством сплачує всі виплати і компенсації вивільним працівникам. Їм виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Згідно із Кодексом, про звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. За цей час за ними зберігається середньомісячний заробіток", – говорить він. Крім цього, за словами очільника району, працівники мають одержати компенсації за невикористані відпустки. У результаті мова йде про чималі суми, які випливають у сотні тисяч гривень.  "При всьому цьому, законодавець залишив новоутворені райради без надходжень. У вересні ВРУ прийняла зміни до Бюджетного кодексу, якими значно обмежили джерела наповнення районних бюджетів, а також виключили райради з фінансової мережі на одержання коштів із держбюджету. Ці зміни унеможливили виконання районними радами не тільки повноважень, визначених в законі "Про місцеве самоврядування в Україні", але й статтею 143 Конституції України. Впевнений, ситуація, що склалась, турбує не лише Вишгородську райраду, й інші ради по всій Україні", – резюмував Анісімов.  Також, як вдалося дізнатися KV зі слів апарату Іванківської РДА, була ліквідована і адміністрація. Свою діяльність, як і її керівництво, рада припинила 4 лютого. Нагадаємо, у результаті змін в адмінтерустрої України Вишгородський район одержав новий формат. До реформованого району увійшло сім громад: Вишгородська, Димерська, Петрівська, Пірнівська, Іванківська, Поліська, а також Славутицька, яка територіально розташована у сусідній Чернігівській області. Іванківський район з адмінцентром в селищі Іванків був найбільшим районом в Україні. Загальна його площа з населенням в 30 545 осіб складала 3616 кв.км. Частина району лежить у Чорнобильській зоні відчуження. У 1986 року населені пункти Чорнобильського району, що не були відселені, передали до Іванківського району, а сам район був ліквідований. До складу Іванківського району входила селищна і 26 сільських ради, місто Чорнобиль і 80 сіл. Восени всі сільради були об’єднані в Іванківську громаду з центром в Іванкові. Площа громади – 1780.9 кв.км.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Фото: колаж KVКиевVласть