Кандидат в президенти від об'єднаних сил націоналістів Руслан Кошулинський виступає за знищення олігархічної системи, що склалася в Україні, та підготовку до протистояння Росії на всіх рівнях. Він пропонує розірвати усі зв'язки із Росією та залучити до перемовин з агресором британських та американських партнерів. Про перші укази президента Кошулинського та стратегічне бачення розвитку України читайте в ексклюзивному інтерв'ю кандидата нашому виданню.
KV: 24 лютого націоналісти організували на Майдані віче "За чисті вибори". На Вашу думку, коли українські політики почнуть мірятися ідеями або ідеологіями, а не ресурсами та мережами?
Руслан Кошулинський (РК).: Я вірю, що це обов'язково станеться. Але сьогодні, дійсно, мусимо констатувати, що немає змагальності програм, а політичні гравці змагаються ресурсами. Сьогодні у нас діє олігархічна система, де роль грає вклад у свій ресурс, - починаючи від медійних і закінчуючи фінансовими можливостями. Точно так само олігархи правлять і в політиці, і в економіці. У нас сировинно-експортна економіка, із копійчаною робочою силою. Сировина продається за кордон, а працівникові потім утридорога продаються енергоносії. Те саме відбувається і з кишеньковими олігархічними політиками - їх намагаються продати виборцеві.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але люди не хочуть, щоб їх обманювали. Наше віче і було якраз присвячене порушенню цього питання. Ми хотіли дати людям зрозуміти, що можна збиратися разом і показати силу, щоби людина зрозуміла - в тому-таки суспільстві є такі самі люди, які думають так само, які не хочуть, щоб їх обманювали, які хочуть чистих виборів, докорінних змін і гідного майбутнього.
KV: Як ви ставитеся до тези, яку просувають деякі політики: “Дають - бери, але голосуй серцем”?
РК.: Це - спонука до гріха. Це - та сама ж технологія, що і "гречка". Але, на жаль, багато людей цього не розуміють. Чим відрізняється середньостатистичний виборець Європи? Він ідеологічний, він голосує за свого, якого він визнає. Баварець за цим принципом голосуватиме за ХДС/ХСС ("Християнсько-демократичний союз”/”Християнсько-соціальний союз в Баварії" - прим. KV) і це показує - такою Баварія бачить Німеччину. В нас такої культури немає - даються взнаки медійні, фінансові чинники. І, звичайно, держава не робить нічого, аби брудні передвиборчі схеми поруйнувати. Наприклад, нехай Рада ухвалить свободівський Закон про заборону політичної реклами на телебаченні за три місяці до виборів і під час виборів. Тоді автоматично і змагальність програм та ідеологій прийде, і гречка знівелюється…
KV: Як ви ставитеся до ідеї внести в законодавство зміни, які зроблять голосування не правом, а обов'язком громадянина?
РК.: Такі моделі є, зокрема в Австрії, де за неучасть у виборах громадянин повинен сплатити штраф. Це не є загальною нормою всіх європейських країн, лише деяких. "Якщо ви не хочете голосувати - держава купить ваш голос". Є і така модель. Чи можна зробити це сьогодні? Щоб знати напевне, потрібна широка суспільна дискусія, яку повинні ініціювати еліти, якщо вони хочуть зростання своєї нації. Але якщо вони просто знову хочуть отримати владу за будь-яку ціну, вони цю дискусію не ініціюватимуть.
KV: Виборча кампанія-2019 чимось відрізняється від попередніх?
РК.: Влада застосує ті самі технологічні прийоми, які існували усі 28 років Незалежності. Ця кампанія так само олігархічна. Бачимо все те ж фінансове, структурне та медійне забезпечення. Єдина особливість цієї кампанії - олігархи не мають єдиного кандидата - кожний з них висуває свого.
А щодо технологій, то вони не змінюються роками. У нас уже було Якщо не Кучма - то Симоненко. Вже розкручували механізм страху, протиставлення меншого лиха більшому.
KV: Чому українці продовжують на це "вестись"?
РК.: Без стрижня нація буде залежна від свого сильнішого сусіда. А нашому сусідові вигідно, щоб Україна - найпотужніша за своїми ресурсами країна Європи, була слабкою і керованою. Звідси атаки в медіа, промивки мізків, нав'язування. З іншого боку - влада не зацікавлена у змінах, адже бажає довго залишатися владою. Тож маємо, принаймні два потужних чинники, які зацікавленні вкладати шалені ресурси у те, щоб українці “велися” на всі маніпуляції.
KV: Тобто 28 років намагаються консервувати технології? Але ж портрет виборця з пострадянських часів змінився?
РК.: Так, змінився, але порахуйте, скільки нас залишилося і скільки виїхало. Полишає країну працездатне населення, яке готове реалізувати і реалізує себе в інших умовах, але не тут. І такі люди не можуть брати участь в кампанії, бо за кордоном не будуть створені умови для того, щоб вони проголосували. Залишаються ті, хто залежить від влади і ті, хто ще може голосувати свідомо і не піддається впливу. Кого більше, кого менше - не будемо робити акцент. Головне тут працювати на зміну свідомості виборця і попри опір влади, доводити йому, що від нього залежить доля держави.
KV: Ви проїхали багато населених пунктів під час своєї передвиборчої кампанії. Чи є регіональні відмінності? Про що частіше за все запитують люди?
РК.: Війна залишається питанням номер один з огляду на те, що на час війни Президент є головнокомандувачем. Якщо ти їздиш і представляєш свою програму, люди будуть запитувати: як закінчити війну, як швидко це можна зробити, яка формула, яким чином? Далі - тарифи, реформи - пенсійна, медична, базові питання виживання.
KV: Продаж землі?
РК.: Так. Кому продавати, скільки продавати, яка величина - дуже багато запитань. Фермери у сільськогосподарських регіонах навіть пропонують свої моделі. Це питання частіше лунає там, де аграріїв більше, де фермерство більш поширене або розвинене. До речі, дуже активно наші фермери цікавляться, чи зможуть вони конкурувати після продажу землі з іноземним агрохолдингами?
KV: До Конституції внесли зміни стосовно шляху України, вписавши, що Україна прямує до ЄС та НАТО. Чи задають питання Вам на зустрічах стосовно місця України у світі у цьому контексті?
РК.: Запитують, чи треба нам це, наскільки швидко ми зможемо туди прийти, але негативу немає.
KV: А чи варто було закріплювати ці засади на рівні Конституції, як вважаєте?
РК.: Це суто декларативне закріплення. І, на превеликий жаль, воно не підкріплене жодними зобов'язальними механізмами. Яке наше сьогоднішнє політичне становище? 2200 км кордону із Росією. 1084 із Білоруссю. Через Керченський міст Азовське море практично анексоване. Крим анексовано. Позаду нас - Придністров'я. Ми в напівоточенні.
Бюджет Збройних сил України - 3 млрд доларів США. Бюджет збройних сил Московії- понад 70 млрд доларів США. Це країна із ядерною зброєю та космічними військами, яка всю державну машину запускає на військову агресію, тому що вона не хоче конкурувати технологіями, грошима, економікою - у неї найкраще виходить торгувати війною. За цих умов сьогоднішній стан України з її 30 млн населення проти 150 млн у РФ та величезної ресурсної бази незаздрісний.
Економічні санкції проти РФ, які включали наші європейські партнери, діють з літа 2014 року і вже давно не працюють. Московські фірми, що потрапили під санкції, вже перереєстровано у Білорусі, і всі це знають. Для відтворення своїх внутрішніх та геополітичних амбіцій Московія прагне відновити кордони, що були за часів Радянського союзу. Це потрібно для того, щоб стояти на кордоні з країнами НАТО. Тож або ми залучаємо допомогу країн НАТО і стаємо їх гравцем, щоб мати можливість долучення до технологій, швидких грошей для закупівлі зброї, для реорганізації збройних сил.
Ми не позбулися досі радянських штампів, починаючи від взаємин і закінчуючи технікою. Не було кардинальних змін за 5 років. Поки ще є парадна армія. Але нам вкрай потрібен зовнішній чинник, аби ми мали час, щоб була змога хоча б зупинити ворога, бо подолати його військово ми поки не в змозі. Але для того потрібні техніка, вишколені війська та бажання влади.
KV: Яка ваша думка стосовно військового призову?
РК.: Ми хочемо впровадити швейцарську модель, аби мати професійну оснащену армію та народне ополчення.
KV: Швейцарська модель має на увазі обов’язковий призов та тримання зброї удома.
РК.: Так. Тому в моїй програмі - Плані докорінних перетворень - є окремий пункт про цивільну зброю, адже кожен має право та обов’язок захищати свою країну. Ми вимушені всіх гуртувати, бо ми проти того звіра надто маленькі, щоб дозволити нас захищати виключно Збройним силам. Нам потрібно мобілізовувати всіх, щоб ворог розумів: тільки він пробує просунутися далі, все суспільство стає і розуміє, що робити. Так зробила Швейцарія, так зробив Ізраїль.
KV: За швейцарською моделлю для усіх чоловіків обов’язкова військова підготовка, але при цьому є професійна армія.
РК.: До війни є професійна армія. Але якщо починається наступ, кожен чоловік має розуміння, що робити і куди йти. Він знає, що він матиме зняти вказівну табличку із назвою населеного пункту, знає, де мобілізаційний пункт, хто його командир і яке буде його завдання. У нас неодноразово були випадки, навіть не за першої хвилі мобілізації, коли взагалі чоловіки боялися підходити до автомата, бо ніхто цьому ані в школі, ані поза нею не навчав. На моїй практиці боялися підходити до гранатомета, а гармату дорослі чоловіки взагалі ніколи в житті не бачили.
Швейцарська модель одним з чинників має спільну ідею, коли кожен знає, як він буде захищати свою країну. Тобто, єдність суспільства. Але суспільство треба підготувати до цього. У Швейцарії чоловіки раз на рік збираються і протягом двох тижнів проходять підготовку. І це обов’язково - де б ти не перебував, ти маєш долучитися і довести, що ти спроможний виконувати завдання і тримати зброю.
Я мав на цю тему розмову із головою парламенту Швейцарії, - який сам, до речі, був командиром взводу, і це вважається нормальним. Він розповідав: мовляв, я маю підприємців, банкірів, працівників офісів. У мене вдома пістолет, у них вдома автомати. Ми збираємося кожного року на збори.
KV: Чи готова Україна до такої реформи?
РК.: У нас немає іншого варіанту. Маленька чисельність населення, маленька відносно до ворожої території. Ми у порівнянні із Росією програємо ресурсно, військово та фінансово, тож щоби відстояти себе, маємо мобілізувати усіх. Війна - це також і мистецтво прорахунку. Ворог прораховує, скільки він може водночас підняти одиниць техніки, піхоти, авіації, наскільки він може просунутися уперед та які понесе втрати.
KV: А що стосовно реформи військової освіти? Наприклад, чи варто по справжньому, а не для галочки, відновити допризовну підготовку у школах?
РК.: Так, але спочатку відновити матеріально-технічну базу. Не у всіх школах є навіть муляжі автомату Калашникова.
KV: Про це і питання, на чому навчати - на сучасній зброї чи на тій, яка є?
РК.: Що є на озброєнні - на цьому і вчити.
А якщо мова йде про вищу військову освіту, то тут роботи набагато більше. Ми технологічно відстаємо. Дуже відстаємо. Наприклад, сьогодні тільки Житомирський військовий інститут має змогу випускати фахівців, знаних на безпілотних літальних апаратах.
Йдемо далі. На сьогодні в України немає жодного свого супутника. Немає навіть Закону про дистанційне зондування землі. Ми купуємо фотографії за кордоном. І це за часу, коли ані сільське господарство, ані рибна промисловість, ані будь-що без даних супутників не може обходитися. Але супутники країна не запускає. Не вкладають сьогодні гроші та ресурси у космічну галузь.
Минулого року бюджет космічної агенції складав приблизно 87 млн гривень - це суто заробітні плати. Просто підтримання життєдіяльності. Але я проглядав кооперацію космічної галузі, яка простягається від міста Дніпро до Львова. Сюди можна було б залучати науково-виробничі потужності країни, розвивати потенціал. Наші фахівці виграють тендери в НАСА на запуски ракет. Наші фахівці із такими знаннями працюють за кордоном, бо олігархічна влада витискає їх за межі держави.
Сьогодні хлопці-добровольці самотужки, за приватні кошти, знаходять вдосконалення техніки для ближнього бою. Зараз тільки-но започатковано розширення мережі військових навчальних закладів в кожній області, але цей процес дуже повільний. Сьогодні нам дуже потрібен молодший офіцерський склад, його немає. Командир взводу як такий відсутній, його обов’язки виконує сержантський склад.
KV: Чи потрібно залишати військову кафедру при вищих навчальних закладах?
РК.: Треба. Іншого варіанту в нас немає. Ми повинні підготувати людей, які хоча б частково мають знати цю справу на власному досвіді. До армії приходить молодший офіцер - "піджак" - і він не розуміє нічого. Йому відповідати за життя, за цілий взвод, одне його неправильне рішення - це чиясь загибель. Я пам’ятаю випадок, коли одного військового, моряка флоту, поставили вчитися на артилериста. Він казав: "Навіщо, якщо я належу до флоту?"
KV: Ви кажете, що нам не вистачає молодшого офіцерського складу. А де брати чесних генералів?
РК.: Звісна річ, занадто багато вже людей із великими погонами. Але тому виною позиція, коли роздають посади одразу із нагородами. Нагороджувати та робити героїв будемо вже після перемоги.
KV: Міністр оборони - це цивільна людина чи винятково військова?
РК.: Це може бути цивільна людина, якщо вона в цьому орієнтується. А вона має для цього відслужити в армії. Бо інакше буде те ж саме, що міністр охорони здоров’я без медичної освіти або прокурор без юридичної. В обов’язках міністра немає багато мілітарного. Воювати - справа Генштабу. Міністр повинен забезпечити.
Отже, міністр оборони - посада політична, але вона мала би бути із умовою хоча б елементарного знання військової справи. Він забезпечує військо, він повинен мати уявлення. Вчитися йому на цій посаді нема часу. Він повинен мати досвід.
KV: Військовий досвід міністра потрібно закріплювати законодавчо?
РК.: В сьогоднішніх умовах - певно, що так. За приклад маємо Ізраїль, де всі найвищі посадовці - колишні військові, які пройшли горнило війни. Вони під себе підігнали швейцарську модель і вдосконалили її. Не служиш в армії - сплачуй більший податок, не май змоги обіймати державні посади.
KV: Як Ви вважаєте, чи готова Україна до впровадження посади віце-президента, як це діє у США?
РК.: На мій погляд, за сьогоднішніх умов це було б сучасно і до потреби. Ідеальної моделі не існує, слід розуміти, кожна країна підбирає модель для себе. У нас модель змішана, вона не пристосована до сьогоднішніх викликів, одним з яких є, безумовно, війна.
Яскравим прикладом, до речі, можна назвати збори парламенту для оголошення воєнного стану. Добре, що не було подальшого розвитку ситуації. Але якщо загроза була б реальною? По-друге, люди хочуть бачити одного відповідального і за економіку, і за зовнішню політику, так і за оборону. В США є віце-президент, але відповідальність все одно на самому президентові.
KV: “Свобода” готова впроваджувати таку реформу?
РК.: Так, це наші програмові засади.
KV: Поговоримо про скасування пенсійної реформи. Це - один з пунктів вашого плану докорінних перетворень. Чим заміняти?
РК.: Перше питання до принципів нарахування пенсії: чому вона нараховується з пенсійного фонду, а не з бюджету? Ми вимушені чекати наповнення фонду, але ж пенсії - це така ж стаття видатків, як і заробітні плати. То чому б не перекинути це до бюджету і тим самим "викинути" ще одну посередницьку ланку.
KV: А хто буде за це відповідати?
РК.: Міністр соціальної політики. По-друге, це принцип формування, який виходить за межі нашого бачення: сьогодні рівень пенсійного забезпечення нижчий за рівень прожиткового мінімуму, який не відповідає нормам. Апріорі не можна ставити пенсію нижчою за прожитковий мінімум.
По-третє, сьогодні стаж не враховується до пенсії у логічний спосіб: чим вищий стаж, тим вища пенсія. Сьогодні так: скільки би ти не пропрацював, тобі будуть нараховувати пенсію згідно усталеній нормі. Дуже значна різниця в пенсіях, до декількох десятків разів максимум більший за мінімум. Кардинальне відчуття несправедливості. Держслужбовець або правоохоронець радянського ще рангу може отримувати неймовірну пенсію, а інша людина могла пропрацювати все життя на заводі чи у колгоспі і отримувати мінімальну пенсію.
А ще ми за те, аби імплементувати систему накопичувальної пенсії через приватні пенсійні фонди, тобто дати право людям відраховувати в пенсійні фонди свої кошти.
KV: Для цього потрібно відродити у людей довіру до банків.
РК.: Так, тому держава має виступати гарантом.
KV: Чи готові українці зараз до пенсійної реформи? Людям, наприклад, не подобається підвищений пенсійний вік…
РК.: Аналогічно, пенсійний вік має бути прирівняний до середньої тривалості життя. Кажу з власного досвіду: мій батько прожив лише до 63 років, і якщо би він не мав пришвидшеної пенсії, як працівник хімічного виробництва, до пенсії він би не дожив.
Тривалість життя українців низька, ми маємо від цього відштовхуватися.
KV: Чи можливо відмовитися від пенсії взагалі на державному рівні, аби люди самі відкривали собі пенсійні рахунки і вкладали туди за змогою, а держава виступала лише регулятором і гарантом?
РК.: Сьогодні суспільство не готове до цих речей. Можливо, колись, але точно не сьогодні. Нині людина переконана: я відпрацював, я заслуговую на пенсію, яка за розміром була б достатньою, щоб купляти ліки, продукти харчування, щоб не боятися тарифів. Люди хочуть спокою і впевненості, що держава їх не покине.
Сьогодні сподівання на державу у старшого покоління достатньо велике, тому якщо й ламати це, то, можливо, у майбутньому, кілька поколінь потому, але не зараз.
KV: Чому не приймається Закон "Про цивільну зброю", який лежить з 2014 року?
РК.: Чиста математика. Хто сидить на потоках, хто видає зброю? Якщо травматичну зброю можна без проблем придбати, то ця лінія вже приносить комусь прибуток. Якщо почати продаж нарізної зброї, то той, хто отримує прибуток з продажу травматичної зброї, цього прибутку не матиме. Сьогодні напрямок травматичної зброї тримає МВС, тому воно до останнього не буде давати можливості прийняти цей Закон.
KV: Тобто, справа виключно у грошах, а не у страху?
РК.: Виключно так. Страх втрати монополії хіба що, тобто суто фінансова частина.
KV: Чи потрібен взагалі Україні цей закон?
РК.: А це неминуче. Кількість зброї на руках з початку війни величезна. Сьогодні змінилася культура поведінки зі зброєю, на сьогодні значно більше стало людей, які звикли до зброї і поважають її.
KV: Ви не боїтеся того, що якщо Закон буде прийнято, то доступ до зброї призведе до більшої кількості правопорушень із її використанням, включаючи самосуд?
РК.: Увесь світ задає таке питання: боятися чи не боятися. Країни по всьому світу в тій чи іншій мірі дозволяють носіння зброї. Є навіть країни, в яких це повністю заборонено, але це їхній історичний досвід. Порівнювати себе з іншими, згідно християнської мудрості - це або зневіритися, або загордитися. Треба порівнювати себе сьогоднішнього та вчорашнього.
Отже, чи треба це сьогодні? Треба, адже велика є кількість зброї на руках, і не завжди в порядних людей. Але чи можемо ми забирати право на свій захист? Треба дати усвідомити людям, що вони мають право захистити себе, бо інакше люди все одно будуть застосовувати зброю, але у незаконний спосіб.
KV: На зустрічі з жителями Згурівки ви сказали, що освіта в Україні повинна бути менш громадянською і більш національною. Поясніть, будь-ласка, цю тезу.
РК.: Сьогодні в країні освіта громадянська. Одним із спонсорів написання закону про освіту є фонд "Відродження" Сороса, який офіційно проплачував промоції і таке інше. Сьогоднішня громадянська освіта дозволяє виховувати дешеву робочу силу, яка не прив’язана корінням патріотизму до своєї землі і може вільно мігрувати світом у пошуках кращого життя. Національна освіта ж була ініційована Софією Русовою. Її позиція була у тому, що коли національна складова втрачається, ми втрачаємо тоді і патріотичних людей. Виникає прагматичне доволі запитання: в кого ми вкладаємо кошти? Якщо ми хочемо, щоб наступні покоління збагачували матеріальні та духовні ресурси країни, то навіщо ми вкладаємо в тих, хто цю країну готовий покинути?
У тих, хто мігрує, немає патріотичного стрижня. Світогляд, як відомо, формують дві базові науки - історія та література. Сьогодні українська література злилася із зарубіжною і практично нею нівельована, і історія України - наше бачення і наша оцінка подій минулого - об’єднана із світовою. Ще слід додати нівелювання традиційних цінностей.
Ось вам приклад: в одній зі шкіл зайшов до аудиторії, де сидів третій клас, вчителька на дошці написала слово "Лайфхак" кирилицею. Я англійською запитав у неї, мовляв, а що таке "лайфхак"? Пояснити не змогла. Не знає в повному обсязі англійської, але оперує словами, які є модними. Ніби якщо дитина буде знати, що таке "лайфхак", вона буде щаслива, не буде почуватися вторинною. Ця вторинність денаціоналізує, я проти цього. Перш за все треба давати своє бачення. Треба закладати любов до свого, бо якщо цього немає - людині це не буде потрібно, вона не буде вважати це своїм.
Громадянська освіта відриває від традиційних цінностей, закладає кардинально інші ментальні установки, ніж ті, які існують в українців.
KV: Повернемося до політики. Відкриті списки чи мажоритарна система?
РК.: Відкриті списки, адже вони дають, по-перше, змогу відкликати народного депутата, по-друге, дають змогу політичним партіям змагатися з великою кількістю потужних популярних людей. Мажоритарка - це скуповування голосів.
KV: Який відсотковий поріг слід встановлювати для входження політсили у парламент?
РК.: Я б взагалі мінімізував відсотки…
KV: Це ж буде парламентський вінегрет.
РК.: Хіба його немає зараз? Було б чесно, якби мінімізувати відсоток. Скільки отримав прихильників, стільки й маєш.
KV: Але ж має бути певний ценз для проходження у парламент…
РК.: А навіщо? Люди своїм вибором самі роблять математику. Ти набрав 80 голосів, інший набере 8000.
KV: Тобто які партії є - усі повинні бути в бюлетені?
РК.: Так. Я розумію, що у подальшому ценз буде, буде механізм підняття, об’єднання партій. Відсоток - це укрупнення партій, але ж він не працює. Для чого це було зроблено? Для створення партійної структурованості суспільства - але зараз це не допрацьоване. Механізм більших чи менших партій не працює. Можна говорити і про 5%, и про 10%, але це не аксіома. Це не є стала норма країн. Варіацій безліч.
Проблема в тому, що зараз ми не маємо партійної культури. Найбільшим питанням є так зване тушкування - перехід з однієї фракції в іншу. Цю проблему треба вирішувати і на морально-етичному, і на законодавчому рівнях, - заборонити хоча б на цій каденції такий перехід. А також загальний договір між політичними партіями не приймати "перебіжчиків".
Сьогодні політика в Україні - це хто кого більше обіллє брудом. І на це є запит, але що нам потрібно - задовольняти цей запит чи формувати політичну культуру? Давайте ухвалювати морально-етичний кодекс поведінки політичних партій, у якому прописано норми поведінки. Я сподіваюся, що ми поговоримо зі всіма політичними гравцями в Україні і домовимося хоча про те, щоб не приймати "перебіжчиків". Це порушення права виборця.
KV: Ця розмова йшла ще в парламенті за вашої каденції, разом із питаннями зняття недоторканності…
РК.: Ухвалили вже закон - зняли недоторканність, але не для себе, а для наступних каденцій. Не дослухалися до "Свободи", не ввели це до Конституції - тільки простим законом.
KV: Якщо сприймати політику як війну, де перемога виправдовує всі засоби, то чи є межа, яку політик не має права перетинати?
РК.: Межа - це інтереси держави. Коли ти служиш в армії, ти стикаєшся з людьми різних абсолютно поглядів. Але у нас є спільний ворог, з яким ми ведемо війну. Утім, ми можемо тут сісти і порадитися, як ми будемо "в хаті нашій господарювати". Ідемо до працедавця - до людей - і з ним домовляємося: "У мене ось такий є проект, а у товариша - такий. Але воювали ми з ним разом".
Межа нашої боротьби між собою не може перетинати межу державних інтересів. Ми не можемо бути ворогами. У нас є конкуренція, так, і саме тому ми не вороги - у нас просто різні проекти і різне бачення.
KV: Три перші кроки Кошулинського на посаді Президента?
РК.: Перше - указ Президента про правонаступництво України від УНР. Це не просто зміна гуманітарної опції суспільства, але й зміна засадничої парадигми, із включенням територій і вимог щодо окупантів. Так зараз роблять країни Балтики.
Друге - активна розмова з підписантами Будапештського меморандуму і залучення їх до нашої боротьби, а саме Великобританії та Сполучених Штатів Америки. А також Указ про закриття кордону з країною-агресором, заборона її бізнесу на території України та розірвання дипломатичних стосунків, аби дати нашим партнерам почуття впевненості у тому, що ми дійсно будемо перемагати Московію. Бо перше питання, які вони задають уже прямим текстом - у вас війна гібридна чи гешефтна?
Кількість економічних санкцій, які вони застосовують проти московських олігархів, які фінансують війну, не співмірна з тим, скільки ті олігархи заробляють тут.
Далі - зміна Закону "Про державний бюджет". На Збройні сили має реально витрачатися 5%, а не 2,5%, як зараз, ще й з перевагою на користь силових структур у розмірі 1,5 млрд грн. На сьогодні є величезний запит на переозброєння ЗСУ. Якщо подивитися структуру бюджетування Збройних сил, лишень 16% від цієї суми заплановано на переозброєння. Це неймовірно мало, якщо враховувати ціни: наприклад, вартість одного танку "Оплот", харківського виробництва - близько 3 млн доларів США. І це я не кажу про програму військового кораблебудування чи проектування ракетоносіїв дальністю 500-600 км.
KV: Які основні законопроекти Ви маєте намір внести протягом перших 100 днів президентства?
РК.: Свободівський Антиолігархічний пакет докорінних перетворень. Уже 250 місцевих рад підтримали його - а це практично половина виборців України. Цей пакет законопроектів є частиною мого Плану докорінних перетворень. Він, зокрема, передбачає заборону виведення коштів в офшори та повернення коштів з офшорів, ліквідацію приватних монополій та олігополій, заборону приватизації стратегічних підприємств, націоналізацію електро- та енергогенерації, заборону торгівлі землею с/г призначення. Також ми говоримо про необхідність впровадження процедури імпічменту Президента, ухвалення закону про відкликання депутатів, суддів та посадовців всіх рівнів.
KV: До кого президент Кошулинський зробить перший міжнародний візит?
РК.: Це або Сполучені Штати Америки, або Польща, або країни Балтії. В залежності від обставин.
KV: Коли президент Кошулинський сяде за стіл перемовин з українськими олігархами? Ви плануєте зібрати їх до, під час чи після прийняття антиолігархічного пакету?
РК.: А нащо їх збирати? Вони самі прийдуть. Ми прагматики. Якщо Кошулинський приходить до влади, парламент лишиться той самий. І тоді так: покажіть, шановні члени парламенту, хто ви - слуги олігархів чи представники українського народу? Якщо друге - натисніть кнопку і проголосуйте за ухвалення Антиолігархічного пакету. Ні? Тоді "працедавець" у жовтні буде дивитися з огляду на таке рішення, чи підтримувати цей парламент.
Сьогодні немає сенсу про це розмовляти, бо парламент не має у складі фракції націоналістів. Якщо з ними розмовляти, то лише якщо на руках є козирі, а їх до жовтня не буде. Будуть тільки президентські повноваження - укази, вето. Протистояння з цим парламентом буде серйозним. Але недовгим, якщо врахувати, що влітку парламент іде у відпустку, а у серпні починається передвиборча кампанія.
KV: Президент Кошулинський пропонуватиме зміни до Конституції?
РК.: Ніколи не кажи ніколи, як то кажуть. Вочевидь, є механізми, які я хотів би запровадити на рівні Конституції, але робити різкі кроки під час війни - не найкраще рішення. Бажано це було б вирішувати за допомогою референдуму. Але немає закону про референдум. Тому чи до потреби сьогодні витрачати кошти на це? Тебе найняли на роботу, ти бачив посадові інструкції - працюй, а не змінюй речі під себе.
KV: Президент Кошулинський внесе законопроект про імпічмент Президента?
РК.: Так. Ще жодна дитина не народилася із татуюванням "Я вічний президент" або "Я вічний депутат". Треба дати можливість людям відчути, що вони мають вплив. Бо найбільша проблема, яка турбує суспільство - це почуття, що від людей нічого не залежить. Де б я не був, мені люди скаржаться: ми голосуємо, вибираємо, але все залишається як було.
Тому два базових кроки - це законопроект "Про імпічмент Президента" і зміни до Закону "Про вибори народних депутатів", де передбачено змогу відкликати депутатів і президента. Щоб люди відчули: вони можуть вплинути, депутати працюють на них, а не на олігархів.KиевVласть
Использование средств от строительства ядерного могильника должно быть закреплено на законодательном уровне за общинами, прилегающими к Чернобыльской зоне отчуждения. Соответствующие поправки к законопроекту в скором времени будут вынесены на рассмотрение Верховной Раде.
Об этом KV узнала из сообщения народного депутата Ярослава Москаленко (глава депутатской группы "Воля народа") в Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что народный депутат Ярослав Москаленко провел рабочий визит в Иванкове на Киевщине с целью проинспектировать ход строительства школ №1 и №2 и капитального ремонта поселкового стадиона за счет субвенции госбюджета.
Также во время визита он провел встречу с активистами района относительно строительства ЦХОЯТ.
“Активисты района обратились ко мне с просьбой создать рабочую группу для закрепления на законодательном уровне процедуры использования средств 10% от строительства ЦХОЯТ, направленные “Энергоатомом” Полесскому, Ивановскому районам и г. Славутич. На сегодняшний день средствами, поступающими от строительства хранилища отработанного ядерного топлива по закону распоряжается Киевская областная государственная администрация”, - говорится в сообщении.
Нардеп также отметил, что в середине прошлого года было подписано распоряжение председателя КОГА о перечне строительства и ремонта объектов социальной инфраструктуры двух районов и города, в который были включены объекты, не относящиеся к Ивановскому, Полесскому районам или городу Славутич (территориально находятся в зоне отчуждения).
“Такой шаг сильно обеспокоил общины упомянутых населенных пунктов, ведь это 86 млн гривен, которые планировалось использовать на реконструкцию мостов через реки Уж и Илья. Также есть информация, что из обещанных 10% есть намерение определенную сумму направить на нужды биосферного заповедника, который тоже находится в пределах зоны отчуждения”, - говорит он.
Как уже писала KV, общины Иванковского района и Полесского районов, Славутича категорически против такого распределения средств.
“Деньги должны использоваться, как прописано в законе - на строительство социальных объектов и развитие прилегающих к зоне отчуждения территорий. В этом я однозначно согласен с общественностью. Поэтому вопрос взят мною на личный контроль”, - отметил Москаленко.
В ближайшее время будет сформирована инициативная группа, в которую войдут представители местной власти и общественности Иванковского, Полесского районов и города Славутича.
“Учитывая все идеи и замечания членов рабочей группы, мы выработаем четкие поправки в соответствующий закон, которые будут вынесены на рассмотрение Верховной Раде. В этом вопросе моя позиция непреклонна - я на стороне общины и буду отстаивать ее интересы. Люди должны получить обещанные средства на развитие своих населенных пунктов”, - резюмировал Ярослав Москаленко.
Напомним, деньги, которые должны получить Иванковский, Полесский районы и город Славутич со строительства Центрального хранилища отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ) на территории Чернобыльской зоны отчуждения, продолжают распределять в Киевской ОГА. Так, в очередной раз администрация порадовала Славутич, утвердив на финансирование 15 объектов, немного меньше досталось Иванковщине. Только вот Полесскому району уже во второй раз на улучшение инфраструктуры не выделили ничего.
Читайте: КОГА снова обделила Полесский район при распределении денег ядерного могильника
Фото: Facebook
KиевVласть
Про необхідність реформи Збройних сил України (ЗСУ) говорять значно довше, ніж йде війна. Щоправда, до війни реформи зазвичай полягали у скороченні війська, продажу надлишкового майна, зміні контролюючих грошові потоки.
Після 2014 року у армії з`явився напрямок розвитку. Почали запроваджувати нові зразки озброєння, змінились підходи до комплектування армії, дещо змінились і принципи призначення на керівні посади.
При цьому багато в чому ЗСУ залишаються радянською структурою в гіршому сенсі цього слова. Запровадження стандартів НАТО може викорінити совковість, дозволити стати європейською армією не лише на папері, а й де-факто.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кандидати в президенти з приводу запровадження стандартів НАТО в армії в своїх програмах пишуть наступне.
Роман Безсмертний не згадує про НАТО, але пише про необхідність створення сучасної сильної української армії.
Ольга Богомолець обіцяє наблизити українську армію до стандартів НАТО, зокрема забезпечити сучасне озброєння та поліпшені умови військової служби. Також вона обіцяє в 1,5 рази підвищити зарплати солдатам (цікаво, офіцерам також?) та створити потужну резервну армію.
Юрій Бойко прогнозовано нічого не пише про реформу армії за зразком НАТО, про ЗСУ чи про потреби військових.
Олександр Вілкул також не згадує про НАТО, натомість вказує на необхідність позаблокового статусу України. Також він згадує про “створення професійної армії, оснащеної за останнім словом техніки”. Пише Вілкул і про заборону на застосування армії всередині країни. Ймовірно, таким чином політик прозоро натякає на ООС, чи АТО, як її називали раніше.
Анатолій Гриценко про НАТО не пише нічого, але обіцяє, що армія буде оснащеною, нею не будуть керувати “паркетні генерали”, а на керуючих посадах будуть знаходитись бойові офіцери. Також Гриценко обіцяє професійну контрактну армію, котра буде посилена “резервом постійної готовності та системою територіальної оборони”. Обіцяє він і “гідне забезпечення солдата і коли він служить, і коли стає ветераном”.
Володимир Зеленський пише, шо “рух України до НАТО та інших безпекових об’єднань – запорука нашої безпеки, в яку я вірю, та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум”. Також Зеленський вважає своїм завданням забезпечити військовослужбовцям зарплату на рівні натівських стандартів. При цьому Зеленський не вказує, на рівень зарплат в армії якої саме з країн НАТО він орієнтується, хоча зарплати військових у Великобританії та Болгарії можуть досить суттєво відрізнятись. Кандидат згадує і про професійну армію, про престиж служби в армії, і про гідні умови служби і розвиток солдата.
Руслан Кошулинський пропонує “забезпечити приведення армії до вимог і можливостей сумісного виконання завдань із силами держав-членів НАТО”. Також кандидат-націоналіст хоче встановити розмір фінансування ЗСУ на рівні не менше 5% ВВП, хоча не вказує на джерело такого збільшення. Кошулинський обіцяє створити високотехнологічну професійну контрактну армію, а також заснувати народний резерв ЗСУ за швейцарським зразком. Крім того кандидат хоче провести повне переозброєння армії.
Олег Ляшко про НАТО не згадує, а от про Будапештський меморандум навпаки. Політик вважає, що “якщо документ не виконується – ми маємо повне право заявляти про відновлення статусу ядерної держави”. Ляшко також вказує, що буде вимагати прямої військової угоди з США.
Петро Порошенко планує в 2023 році отримати для України План дій щодо членства в НАТО. “Зміцнення Збройних Сил, їхня модернізація та оснащення новітніми зразками зброї та військової техніки залишиться нашим безумовним пріоритетом”, - пише в своїй програмі діючий президент.
Також він обіцяє щільну систему протиракетної та протиповітряної оборони, модернізацію українського флоту і повітряних сил, а також підняти рівень соціального забезпечення військовослужбовців і розширити підтримку родин учасників бойових дій.
Андрій Садовий обіцяє “змінити систему командування й управління у Збройних силах України відповідно до стандартів НАТО”, і гарантувати грошове забезпечення військового на рівні не менше 1 тис. доларів у гривневому еквіваленті.
Садовий хоче не просто вступити до НАТО, а ініціювати створення “Центрально-Східного європейського військового альянсу, учасниками якого мають стати країни Центральної та Східної Європи, що безпосередньо потерпали від агресії або чітко усвідомлюють небезпечну політику РФ щодо цивілізованого світу”.
Юлія Тимошенко обіцяє повну модернізацію ЗСУ за стандартами НАТО. Також вона обіцяє запровадити новий контракт на службу в ЗСУ, який має забезпечити європейський рівень умов служби для солдатів та офіцерів. Тимошенко обіцяє в новому контракті “мотиваційний пакет, що включає гарантоване забезпечення житлом, безоплатним медичним обслуговуванням, гідним пенсійним страхуванням та інші важливі питання, а також додаткові пільги для учасників бойових дій та членів їхніх родин”.
Отже, про стандарти НАТО в ЗСУ більш чи менш прямо пишуть всього 5 кандидатів. Один прогнозовано не згадує про армію в принципі, ще один марить ядерною зброєю. Інші згадують хіба що про зарплати, соцпакет та розмито про професійну армію.
Читайте:
Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції
Вибори президента України: закон про зброю
Вибори президента України: податок на виведений капітал
Вибори президента України: ринок землі
Чому я проголосую “за”: аналізуємо програми кандидатів в президенти
Олександр Кравченко, журналіст КиевVласть
KиевVласть
Отмена судом распоряжения губернатора Киевщины о финансировании ремонта мостов в Чернобыльской зоне отчуждения не мешает заказчику работ объявлять новые тендера по поиску мостостроителей. Расчет прост: пока тендер будет идти, судебный запрет может отметить апелляция. Кстати, в ее неминуемость верят и на местах. На днях Иванковский районный совет отказался поддерживать решение о распределении выведенных из мостовой эпопеи средств на нужды общины.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 18 февраля 2019 года Государственное специализированное предприятие по Управлению капитальным строительством зоны отчуждения (ГСП "УКСЗО") (*) объявило тендер на реконструкцию моста через реку Уж у бывшего с. Черевач в зоне отчуждения Иванковского района Киевской области.
Ожидаемая стоимость составляет 70 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Невзирая на суд
Как уже писала KV, 6 февраля Окружной административный суд города Киева отменил решение Киевской ОГА №169 от 22.03.2018 года, согласно которому 84,7 млн гривен было выделено на реконструкцию двух мостов в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС.
Несмотря на то, что дата рассмотрения данного решения в апелляции еще не оглашена, тендерный комитет прописывает четкие сроки выполнения работ без корректировки дат с учетом тяжб.
В частности, согласно тендерной документации до конца апреля 2020 года подрядчик должен будет разобрать все слои мостового полотна, тротуаров и уложить новые, усилить балки, обустроить новые деформационные швы, водоотводный коллектор, отремонтировать поврежденные участки конусов моста монолитным бетоном, обеспечить его антикоррозийную защиту, а также расчистить заплавы от кустарников.
Отмечается, что мост через реку Уж находится в тридцатикилометровой зоне отчуждения, на подъезде к Чернобылю от автомобильной дороги Р-02 Киев-Иванков-Овруч. Он предназначен для пропуска автомобильного транспорта и пешеходов. Железобетонный мост длиной 289,5 м состоит из двух частей - старой, построенной в 1967 году, и новой, возведенной в 1987 году. Результаты отчета по обследованию моста еще в 2017 году свидетельствовали о том, что на нем обнаружены дефекты и повреждения, мостовое полотно и отдельные участки элементов опор и прогонов непригодны для нормальной эксплуатации.
Обжаловать условия тендера можно до 2 марта, подать предложения – до 6 марта. Аукцион запланирован на 7 марта 2019 года.
Как и кто ремонтировал
Как ранее писала KV, заказать проведение реконструкции моста моста через реку Уж пытаются не впервые. Аналогичный тендер ГСП УКСЗО объявляло в июле 2018 года. Тогда ожидаемая стоимость закупки также составляла 70 млн гривен. Однако, тогда торги были отменены формально из-за сокращения расходов на осуществление закупки работ.
В этот же период ГСП УКСЗО объявляло тендер на реконструкцию еще одного моста в зоне отчуждения - через лесную реку у бывшего с. Залесье Иванковского района. Этот тендер провести удалось. По его результатам, реконструировать мост длиной 18,5 м за 7,3 млн гривен будет ООО “Спецэнергомонтаж Киев” (**). Изначально завершить реконструкцию планировалось до конца 2018 года, но в декабре прошлого года стороны заключили допсоглашение, которым сроки окончания работ были перенесены на 12 месяцев.
Согласно данным аналитической системы YouControl, ООО “Спецэнергомонтаж Киев” с уставным капиталом в 44 тыс. гривен зарегистрирована 10.07 2007 года в Дарницком районе г. Киев. Основной вид деятельности - “строительство прочих инженерных сооружений”. Уполномоченным лицом компании является Ольга Ковтун. В досье компании насчитывается 29 судебных документов.
Как выяснила KV, ООО “Спецэнергомонтаж Киев” - довольно популярный подрядчик в регионе. По данным платформ “Антикоррупционный монитор” с 2015 по 2018 гг. компания приняла участие в 23 тендерах на общую сумму более 2 млрд гривен.
К примеру, только в Киево-Святошинском районе за 2016-2017 гг. она победила на 10 тендерах на общую сумму почти 5 млн гривен. Среди них и бюджетные структуры: реконструкция объекта "Внешние сети детского сада" Ромашка" в г. Вишневое - 865 тыс. гривен, выполнение работ по внешнему электроснабжению ДОУ (ясли-сад) "Яблонька" - 619 тыс. гривен и т.п.
Также компания выиграла несколько лотов по реконструкции мостов в зоне отчуждения. Так, в декабре 2017 года состоялся тендер, на котором компания получила подряд размером в 1 млн гривен на строительство моста через реку Илья у бывшего села Лесничество Яковецкое в зоне отчуждения Полесского района. Подряд на почти 7,5 млн гривен компания получила на реконструкцию моста через лесную реку у бывшего с. Залесье в зоне отчуждения Иванковского района Киевской области.
Сколько денег уже ушло
Как выяснила KV, некоторые средства на реконструкцию моста около с. Залесье успели выделить. В частности, в августе 2018 года 68,6 тыс. гривен было потрачено на изготовление проектной документации данного объекта, плательщиком указано Государственное специализированное предприятие “Управление капитальным строительством Зоны отчуждения”, получатель - ГП “Научно-исследовательский институт строительного производства".
В октябре прошлого года ГСП УКСЗО оплатило компании “Спецэнергомонтаж Киев” аванс в размере 30% от суммы работ, который составил 2 млн 218 тыс. 650 гривен.
Также был изготовлен проект на второй скандальный мост через речку Уж, тендер на который не состоялся. За него ГСП УКСЗО заплатило научно-исследовательскому институту 403 тыс. 590 гривен.
Мешает ли суд
Интересно, что в администрации области совсем не осведомлены о ходе работ по проведенным тендерам и не знают на каком этапе пребывают ремонты. Так, и.о. директора департамента архитектуры и градостроительства КОГА Дмитрий Лыков посоветовал KV обратиться по данному вопросу к директору департамента регионального развития КОГА Сергею Золину. Однако и этот чиновник существенно ситуацию не прояснил.
“Заказчиком выступает администрация Зоны отчуждения, они нам не подчиняются, поэтому о ходе работ нам ничего неизвестно. Могу сказать, что КОГА готовилась подавать апелляцию на отмену решения относительно финансирования этих объектов. Но точно не знаю, подали ли уже”, - отметил он.
KV не удалось получить комментарий о том, влияет ли судебный запрет на ход работ у Государственного агентства Украины по управлению зоной отчуждения. В ООО “Спецэнергомонтаж Киев” журналисту KV также сообщили, что не имеют особого желания говорить на эту тему.
Иванковский райсовет
Как стало известно KV, 20 февраля депутаты Иванковского райсовета провалили проект решения “Об определении приоритетности финансирования объектов социального назначения Иванковского района, на которые должны быть направлены средства, предусмотренные ст. 3 ЗУ “Об обращении с отработанным ядерным топливом относительно размещения, проектирования и строительства ЦХОЯТ реакторов типа ВВЭР отечественных атомных электростанций”, инициированный депутатом Иванковского райсовета Олегом Береговым (ВО “Свобода”).
Береговой, как автор судебной победы над мостами, попросил у совета четкой фиксации факта выигрыша у КОГА и распределения средств для финансирования пяти объектов (школы, канализации, лаборатории и социального жилья).
Как рассказал в комментарии KV Олег Береговой, для принятия этого решения не хватило двух голосов депутатов.
В то же время, местные депутаты поддержали альтернативный проект решения, инициированный руководством Иванковского райсовета.
“Они подали и проголосовали свой "альтернативный" проект в котором нет ни одного упоминания о выигранных нами судах у КОГА, ни одного упоминания о приоритетности необходимых для района объектов. Мягкий, толерантный проект, в котором районный совет выглядит просто просителем. Такой же проект был еще в прошлом году направлен в КОГА, и что? На нем, в лучшем случае, сало порезали в облгосадминистрации, и спокойно выделили 2 миллиона гривен, принадлежащих нашему, Иванковскому району, на один из мостов в Зоне отчуждения… Что ожидать в дальнейшем? Теперь сказать не могу. Может, в ОГА снова сало на этом решении порежут, или селедку завернут… Ввиду бесхребетной позиции районного совета облгосадминистрация снова нам какие-то мосты придумает в зоне финансировать, или полигон мусорный, чтобы мы окончательно в территорию для сброса отходов превратились... Могу сказать лишь одно, чьи-то личные амбиции ставят под угрозу социально-экономическое развитие всего района”, - отметил Олег Береговой.
История вопроса
Как ранее писала KV, 22 марта 2018 года тогдашний губернатор Киевщины Александр Горган подписал распоряжение КОГА №169 о выделении 84,7 млн гривен на ремонт двух мостов в зоне отчуждения ЧАЭС. Распоряжение вызвало негативную реакцию среди жителей Иванковского и Полесского районов, а местные депутаты начали добиваться его отмены через суд.
В частности, 3 апреля 2018 года депутат Иванковского райсовета, глава комиссии по вопросам агропромышленного развития, земельных отношений, экологии и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы Олег Береговой (ВО “Свобода”) вместе с депутатом Иванковского сельсовета Сергеем Костюченко подали иск в Окружной административный суд Киева. Депутаты попросили суд признать незаконным распоряжение Киевской ОГА о финансировании мостов и отменить его.
Читайте: Ремонт мостов в зоне отчуждения ЧАЭС может спровоцировать протесты
6 февраля 2019 года решением Окружного административного суда Киева распоряжение экс-председателя КОГА Александра Горгана о ремонте мостов в зоне отчуждения ЧАЭС было остановлено. Выяснилось, что мосты хотели чинить за счет средств, выделенных на развитие инфраструктуры районов Киевщины, граничащих с хранилищем отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ). Это возмутило местных политиков: “Если деньги выделяются на районы за зоной ЧАЭС, то почему их тратят на объекты внутри ее?”. Администрация Киевщины тем временем уверена, что мосты чинить нужно и намерена обжаловать судебный запрет в апелляции.
* Державне спеціалізоване підприємство з Управління капітальним будівництвом зони відчуження (код ЄДРПОУ: 37197046)
** ТОВ “Спеценергомонтаж Київ” (код ЄДРПОУ: 35262237)
Читайте: Скандальный ремонт мостов в Чернобыле остановлен судомKиевVласть
Служба безопасности Украины (СБУ) расследует обстоятельства строительства ЖК по адресу Киев, ул. Болсуновская 4, которое ОК “Орсей Украина” и ООО “Строительная компания “Будстар плюс” начали под видом реконструкции нежилого здания. Следствие установило, что заказчик умышленно занизил категорию сложности объекта строительства (ЖК “Struetinsky”) и подал в ГАСК Киевской горгосадминистрации (КГГА) липовую декларацию об окончании работ (объект не был достроен, но в эксплуатацию как-бы уже сдан). Кроме того, стройплощадка по Болсуновской, 4 расположена в пределах комплекса крепостных сооружений “Киевская крепость” 18-19 веков и в пределах Центрального исторического ареала города, где такие объекты строить нельзя.
Как стало известно KV, постановлением от 11 января 2019 года Шевченковский районный суд предоставил СБУ право доступа к вещам и документам, находящимся во владении Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля Киева (ГАСК КГГА) по адресу ул. Крещатик, 32, с возможностью изъятия их оригиналов.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Следствие установило, что должностные лица ОК “Орсей Украина”(*) и ООО “Строительная компания “Будстар плюс”(**) (подрядчик) “совершают незаконные действия по строительству жилого дома по адресу Киев, ул. Болсуновская 4, под видом реконструкции нежилого здания с нарушением требований градостроительной документации, градостроительных условий и ограничений (ГУО), строительных норм, стандартов, правил и градостроительного законодательства, что наносит тяжкие последствия государственным и общественным интересам”.
У СБУ есть основания полагать, что заказчик внес заведомо ложные данные в декларацию о начале выполнения строительных работ, зарегистрированную Департаментом ГАСК КГГА 02.09.2016 года под № КВ083162460892.
Правоохранители установили, что в этой декларации заказчик умышленно, с целью упрощения оформления разрешительных документов указал, что строительство относится к III категории сложности и экспертиза проекта строительства не требуется согласно п. 3 ст. 31 ЗУ “О регулировании градостроительной деятельности” (не подлежат обязательной экспертизе проекты строительства объектов I-III категорий сложности).
В то же время, согласно акту обследования и документального изучения объектов культурного наследия от 06.09.2017 года, составленного представителями киевской городской организации “Украинское общество охраны памятников истории и культуры”, земельный участок по адресу ул. Болсуновская, 4 расположен в пределах комплекса крепостных сооружений “Киевская крепость” 18-19 вв., а также в пределах Центрального исторического ареала города.
Читайте: Реестр уничтоженных памятников архитектуры Киева за последние 15 лет
Следствие считает, что при указанных обстоятельствах объект строительства по адресу Киев, ул. Болсуновская, 4, относится к IV категории сложности и застройка данного участка может привести к потере объектов культурного наследия местного значения.
“Таким образом, проект указанного строительства, согласно ч. 4 ст. 31 ЗУ “О регулировании градостроительной деятельности”, подлежал обязательной экспертизе по соблюдению нормативов по вопросам санитарного и эпидемиологического благополучия населения, экологии, охраны труда, энергосбережения, пожарной, техногенной, ядерной и радиационной безопасности, прочности, надежности, долговечности зданий и сооружений, их эксплуатационной безопасности и инженерного обеспечения”, - говорится в материалах дела.
Выдержка из материалов дела
Кроме того, в связи с принадлежностью объекта строительства к IV категории сложности, ОК “Орсей Украины”, согласно ст. 34 ЗУ “О регулировании градостроительной деятельности” имел право выполнять строительные работы только после выдачи органом государственного архитектурно-строительного контроля разрешения на выполнение строительных работ, в порядке, предусмотренном ст. 37 ЗУ “О регулировании градостроительной деятельности” (фирма не приложила к декларации о начале выполнения работ все необходимые документы).
Кроме того, ОК “Орсей Украина” во избежание принятия объекта в эксплуатацию путем получения соответствующего сертификата подало заведомо ложную декларацию о готовности к эксплуатации объекта, который относится к I-III категории сложности, зарегистрированную ГАСК КГГА 06.04.2017 года под № КВ143170962971.
Согласно п. 9 Порядка принятия в эксплуатацию законченных объектов строительства, утвержденного постановлением Кабинета министров Украины № 461 от 13.04.2011 года, предусмотрено, что на момент принятия в эксплуатацию на объекте должны быть выполнены все предусмотренные проектной документацией работы.
В то же время, как следует из фотоснимков объекта по адресу ул. Болсуновская, 4, приложенных к акту обследования от 06.09.2017 года, составленного представителями ГС “Киевская городская организация “Украинское общество охраны памятников истории и культуры”, по состоянию на сентябрь 2017 на объекте не была возведена крыша, отсутствовали окна, внешняя и внутренняя отделка.
5 июня 2018 года. Работы кипят
15.08.2018 года был проведен осмотр объекта строительства, в ходе которого было установлено, что на здании частично завершена отделка фасада, окна вставлены на 2-4 этажах, двери и гаражные ворота в здании не установлены, сквозь открытые проемы видно, что внутренняя отделка первого этажа отсутствует.
Таким образом, указанная в декларации дата окончания строительства (30.03.3017 года) - не соответствует действительности.
В судебном производстве была назначена судебно-почерковедческая экспертиза с целью подтверждения или опровержения подлинности подписей на декларациях № КВ083162460892 и № КВ143170962971.
В ходе расследования в Шевченковский районный суд поступило ходатайство СБУ № 562/1 от 12.12.2018 года о предоставлении разрешения на доступ к дополнительным материалам, находящимся во владении ГАСК КГГА по адресу ул. Крещатик, 32, а именно:
- оригиналу декларации о начале выполнения строительных работ, зарегистрированной Департаментом Государственной архитектурно-строительной инспекции в Киеве от 02.09.2016 года под № КВ083162460892.
- оригиналу декларации о готовности к эксплуатации объекта, который относится к I-III категории сложности, зарегистрированной ГАСК КГГА 06.04.2017 года под № КВ143170962971.
11 января 2019 года судья Шевченковского районного суда Ирина Макаренко указанное ходатайство удовлетворила. Судя по всему, правоохранители уже изъяли документы и изучают их.
Отметим, в сети есть информация о том, что по адресу ул. Болсуновская, 4 ведется строительство ЖК “Struetinsky”. Сайт https://monitor.estate сообщает, что ЖК не отвечает большиству критерий благонадежности и есть юридические риски.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ОК “Орсей Украина” с нулевым уставным капиталом было основано в 2015 году. Руководит кооперативом Евгений Леськив. Человек с аналогичным ФИО на сайте “Посипаки” значится помощником народного депутата Украины 5-го и 6-го созыва от “Партии Регионов” Василия Горбаля. Конечными бенефициарами кооператива являются Яна Грицай, Евгений Караман и Максим Лукьяненко.
ООО “Строительная компания “Будстар плюс” с уставным капиталом в 10 тыс. гривен было основано в 2012 году. Руководителем компании выступает Александр Приданюк, конечным бенефициаром - Нина Приданюк.
Как постоянно пишет KV, в Киеве массово ведется строительство жилых комплексов с нарушением действующего законодательства. Только в 2017 году было зафиксировано 74 объекта, нарушающих эти нормы. Наибольшее количество незаконных строек велось в Шевченковском районе - 14, в Голосеевском и Днепровском - по 9, Дарницком и Подольском - по 6 объектов.
Читайте: Незаконное строительство в Киеве 2017: полный список по районам
При этом, уже привычной стала практика ареста ЖК с ненадлежаще оформленными документами на строительство. Например, 3 августа 2018 года суд арестовал стройку жилого комплекса Аднана Кивана на Жилянской, 68. Нацполиция считает, что строительство ЖК, которое ведет ООО “Кадорр-Киев плюс” скандальноизвестного бизнесмена Аднана Кивана, нарушает свод законов и норм.
Читайте: Суд арестовал стройку жилого комплекса Аднана Кивана на Жилянской, 68
Напомним, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов.С 3 февраля 2017 года Департамент по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля города Киева КГГА возглавляет Владимир Кузьменко. Все вопросы градостроительства и строительства в Киеве курирует замглавы КГГА Александр Спасибко.
Читайте: Спасибко и Свистунова может затянуть уголовная трясина
* ОК “Орсей Україна” (код ЄДРПОУ 39820694)
** ТОВ “Будівельна компанія “Будстар плюс” (код ЄДРПОУ 38183242)
Фото: https://novostroyki.lun.uaKиевVласть
Два складні пост-майданні дні лютого 2014-го Руслан Кошулинський одноосібно керував Україною. Сьогодні він є кандидатом на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів. Основними пунктами його передвиборчої програми є україноцентричність та деолігархізація. Про люстрацію, державницький протекціонізм та про те, чому не варто зважати на міфи про злих націоналістів читайте в ексклюзивному інтерв'ю Кошулинського нашому виданню.
KV: Чому в президенти йде “свободівець” Кошулинський, а не “свободівець” Тягнибок?
Руслан Кошулинський: Ми орієнтувалися на те, щоб максимально залучити усі сили націоналістів. Є різні політичні сили, які сповідують цей напрямок. Але для того, щоб залучити всіх і отримати не просто підтримку ядра прихильників, а ще й кумулятивний ефект від цього, ми вирішили об’єднати зусилля з іншими націоналістичними партіями (“Свобода”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “ОУН”, “С14”, “Правий Сектор”, - KV).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щоб отримати підтримку усього середовища і унеможливити натяки на те, що один партійний лідер узурпував собі право на націоналізм, було прийнято рішення виставити фігуру, яку сприйматимуть усі. Тягнибок відсунув особисті амбіції і запропонував Кошулинського. Партнери підтримали. За таким принципом, до речі, у Польщі висували Анджея Дуду. Качинський не висувався сам, а запропонував Дуду, який і виграв вибори.
KV: А щодо особистого вибору, як ви поставилися до висування вашої кандидатури?
Руслан Кошулинський: Переспав дві ночі, потім зібрався, сказав: "Гаразд, уперед, є завдання, є можливості, будемо виконувати". Я один з керівників партії та штабу, керував виборами з 2002 року. Маю досвід лідерства, тому внутрішніх проблем зі сприйняттям себе у якості кандидата на посаду Президента не маю.
KV: Один з перших пунктів вашої програми присвячений люстраційним процесам. Чому не відбулася реальна люстрація після Революції Гідності?
Руслан Кошулинський: Після втечі Януковича у ВРУ 7 скликання залишалося максимум 180 людей із опозиції до його режиму. Для того, щоб провести результативне голосування, необхідно 226 людей. Коли вже Майдану не було і регіонали побачили, що небезпека минула, вони зрозуміли, що без них жодне питання не пройде. Тож почали активно втручалися, торгуватися, грати в брудненькі ігри.
На превеликий жаль, ті ж сили, що стояли на Майдані, також не мали спільного бачення. Люструвати колишніх керівників обкомів комсомолу чи не люструвати? Чи люструвати членів Кабінету Міністрів Азарова? Фракція "Свобода", яка налічувала 37 народних депутатів, не спромоглася би сама ухвалити такі рішення. Таким чином, отримали недо-люстрацію і недо-закон про неї.
На жаль, закон, який нині діє, кастрований. Він був компромісом до тих потуг, які мали свободівці. Але, якби люди не попривозили смітники під Раду, то може і такого кастрованного не було б.
KV: Яку люстрацію пропонуєте ви?
Руслан Кошулинський: Ми говоримо про усунення з посад людей, починаючи від депутатського корпусу, який голосував за "закони 16 січня", які спричинили вбивства на Майдані, закінчуючи агентурою КДБ СРСР і людьми, які розбудовували режим Януковича. Це великий список: керівники районних і обласних адміністрацій, депутати, Кабінет міністрів, судді, які ухвалювали судові рішення проти Майдану.
KV: Скільки людей приблизно підпаде, скількох доведеться посадити або не посадити?
Руслан Кошулинський: Люстрація передбачає різні форми: усунення від права обрання, позбавлення права балотуватися, права обіймати посади у органах влади чи місцевого самоврядування. Інша справа - це люди, які скористалися положенням для особистого збагачення. До таких, звісна річ, застосовується інші норми. Переконаний, люстраційного процесс виявить дуже багато цікавого.
KV: Кадрова реформа: які ви вбачаєте тут кроки? Адже знайти здібних управлінців і "загнати" їх працювати до районної адміністрації або ОТГ дуже важко.
Руслан Кошулинський: Не погоджуюсь із цим. Якщо об’єднана територіальна громада, в якої є великий бюджет, і є можливість забезпечити якісного, кваліфікованого працівника заробітною платою на достатньому рівні, то чому його туди не "загониш"? Тим паче, що бюджети у різних ОТГ різні. За приклад візьмемо Тернопіль, який фактично є ОТГ. Гадаю, Тернопіль зможе знайти собі чесного і вмотивованого працівника?
KV: Тернопіль зможе. А умовна сільська ОТГ, де одне бюджетоутворююче підприємство, ні. Можливо, аби території змогли поповнити викошені люстрацією кадри, слід більш прискіпливо підійти до реформи місцевого самоврядування?
Руслан Кошулинський: Певна річ, треба надати необхідні повноваження громадам. Хоча б на 5 років не змінюйте правил, джерел надходжень, які в них є. Влада досі не віддала оперування землями за межами населеного пункту, не сказала, що не буде змінювати 'пропорцій реверсної дотації (сьогодні це 50/50), і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70). Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Міста, як Тернопіль та Хмельницький, наприклад, мінімум 300 млн гривень будуть віддавати на це щороку..
Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: Таращанське училище профтехосвіти фінансується за рахунок обласного бюджету і ледве дихає. А якщо його передадуть в Таращанську ОТГ, яка має утворитися наступного року, ймовірність того, що воно зможе фінансуватися, стане нульова. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати.
Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, віддайте повноваження, не змінюйте правил. Сьогодні ж ми кажемо “ні" інвесторам, які могли би розташовувати виробництво на землях за межами населених пунктів. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет.
Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість, як і усе, що зараз робиться в країні. Немає навіть механізму виходу з ОТГ: туди загнали насильницькими методами і не дають вийти. Механізм утворення ОТГ був створений за іншими методологіями, підійшли нещиро, створили лише для виборчої кампанії; не під ефективне управління, а під контроль та створення "голосів" для наступних виборів.
KV: У вашій програмі є пункт, яким ви пропонуєте запровадити пільгове кредитування для отримання вищої освіти. А як щодо професійно-технічної освіти у цьому ж контексті? Якщо не підняти престиж робітничих спеціальностей, Україні доведеться імпортувати лицювальників, механізаторів та зварювальників з-за кордону.
Руслан Кошулинський: Є цілий законопроект парламентаря-свободівця Олександра Марченка, який зосереджується саме на вирішенні цієї проблеми.
А проблема колосальна. Наприклад, місто Івано-Франківськ за 32 млн гривень викупило у держави в комунальну власність “Локомотиворемонтний завод” - збиткове підприємство. За перший рік роботи завод одного тільки податку до міського бюджету заплатив 15 млн гривень. Окупність - 2,5 роки. 220 робочих місць. Наразі вони шукають ще 50 людей робітничої професії і не можуть знайти, бо кваліфікованих кадрів просто немає.
Тому треба негайно реформувати освітні заклади. Сьогодні керівництво держави не спроможне ні в достатньому об’ємі фінансувати їх, ні побачити загальнонаціональну проблему кадрового ринку. Вихід - змішаний підхід, де підприємства, а не держава, формують замовлення, вкладають кошти в освітній процес, а держава надає можливість за рахунок інфраструктури училищ підготувати фахівців.
KV: Ви пропонуєте влаштувати безподатковий період для українських заробітчан, які повертаються додому і відкривають тут підприємницьку діяльність. Це дуже цікава новація, але скажіть: як впевнити заробітчанина, що на батьківщині його не чіпатиме у своїх найкращих традиціях податкова або поліція?
Руслан Кошулинський: Я не думаю, що українські заробітчани, які повертаються і вкладають зароблені там кошти у власну справу, з лякливих. Треба врахувати їхній досвід і культуру людей, які заробляють за кордоном, культуру взаємин - вона зовсім інакша. Вже ніхто не зможе з податківців прийти до такої людини і сказати: "Дай". Не вийде. До того ж тут починають працювати інші захисні механізми - ті самі асоціації підприємців.
Ми ж виступаємо за зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Податкова не має карати людей за несвоєчасну сплату чи помилку в декларації, цим повинні займатися інші органи.
Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший - зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий - захист головного інвестора країни - заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд гривень. І це тільки офіційні дані - скільки привезли "по кишенях", можно здогадуватися.
KV: Чому безподатковий період Ви пропонуєте тільки для заробітчан, які повертаються з-за кордону? Чому не впровадити аналогічну пільгу для підприємців, які тільки відкривають свою справу тут?
Руслан Кошулинський: Про це також ми подбали. Наприклад, IT, блокчейн. Два законопроекти вже готові. Пропонуємо ввести 5% податок без "стелі" доходу для підприємців, які цим займаються. Такий відсоток їх задовольняє, ми мали неодноразові розмови про це.
За технологіями майбутнє, а ми програємо в часі - Грузія вже давно дозволила майнінг криптовалюти, Естонія давно вже голосує блокчейново, а Україна досі сидить і дивиться, що буде з біткоїном.
Націоналісти зацікавлені в тому, щоб держава максимально захищала свого інвестора. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови.
В місті Хмельницький за минулий рік було відкрито 5200 робочих місць. В них у місті працює 33 ринки, де працюють здебільшого ФОПи. Якщо ці самі ФОПи відчувають, що не витримують податкового тиску - йдуть у тінь. І міська влада це розуміє, тож мінімізує зі свого боку податок на землю, створює сервіси для підприємців.
Крім цього, вони прорахували можливість компенсувати облікову ставку Нацбанку виробникові, який принесе бізнес-план і покаже, що він створює нові робочі місця.
І це працює. Місто таким чином заробляє на ПДФО більше, ніж віддає підприємцям. Маємо лишень у Хмельницькому три нових дитсадки, а у вересні цього року відкриється і запрацює нова школа. Плюс два нових заводи у місті. Тобто динаміка приросту населення позитивна.
Цю модель можна перенести на загальнодержавний рівень: малому бізнесу малі податки, великому - великі. Це так званий прогресивний податок.
KV: Ви виступаєте за реприватизацію - повернення великих стратегічних підприємств під контроль держави.
Руслан Кошулинський: За часи незалежності приватизовано 29 000 підприємств, залишилося 4 500. У приватній власності - стратегічні підприємства: облгази, обленерго. Сьогодні 11 з 24 обленерго взагалі належать Бабакову, віце-спікеру Держдуми РФ.
На зустрічі в водоканалі міста Березань, що на Київщині, мені розповіли, що тариф на водопостачання складає 34 гривні. У той час, як в Хмельницькому - біля 15 гривень. Чого ж така різниця? Проблема в тому, що 50% тарифу - це оплата електроенергії. Хмельницький зробив розумно: запускав три помпи для качання води уночі, коли ціна електроенергії на 50% менша, а вдень - тільки одну помпу, щоб підтримувати тиск. Таким чином вони економили на електроенергії, відповідно, знижували тариф.
У Березані спробували піти тим самим шляхом і з’ясували: Запустити помпи за “нічним” тарифом неможливо - власник обленерго не зацікавлений. До того ж, зараз відмінили і знижку 50% на оплату електроенергії вночі для комунальних підприємств.
До чого веду: монополіст у сфері енергетики, який задорого перепродає вугілля, наприклад, не зацікавлений в тому, щоб ми ощадливо ставилися до енергоносія. Для нього чим більше ми купуємо, тим краще. І в цьому йому сприяють державні органи. Інакше чому НКРЕКП зняла цю 50% знижку, цей “нічний” тариф? Кому це може сприяти, як не олігархам?
KV: Тобто держава не є ефективним власником і менеджером, якщо підіграє монополістові?
Руслан Кошулинський: Не держава, а “наймані працівники”: прем'єр-міністр, Верховна рада. Прем'єр повинен звітувати своєму працедавцеві - народу - про те, скільки нових робочих місць створено на державних підприємствах, яка збитковість або прибутковість за час його роботи у цій сфері. Натомість він звітує про те, скільки треба продати.
Приклад державного сприяння є в Південній Кореї: відома нині корпорація “Самсунг” на початку своєї діяльності була посередником: умовно кажучи, торгувала рисом. Вийшла на європейський ринок, почала просувати свою дрібну побутову техніку і конкурувати із європейськими торговими марками, такими як Грюндік та Філіпс. Що зробили європейці, аби захистити своїх? Почали одразу просувати механізм антидемпінгового законодавства. Південна Корея, у свою чергу, почала дотувати підприємство-експортера на різницю, яку “Самсунг” втрачає. Державницька позиція? Безумовно. Де тепер Грюндік і Філіпс, а де Самсунг? Розумієте.
Таке ж завдання по сприянню своїм експортерам, своєму виробникові, мало би стояти і в нас, але чомусь владі до цього немає клопоту.
KV: Тоді виникає філософське питання: чому за 25 років незалежності України не знайшлося жодного державника? Хіба ніхто не був мотивований потрапити на сторінки підручників з історії як автор українського прориву?
Руслан Кошулинський: Базове слово тут - мотивація. Патріотизм, як кажуть військові, - це коли на крик “Наших б'ють!” всі збігаються, а не розбігаються. А у нашої влади одразу виникає питання: “Наші” - це хто? Немає чіткої диференціації “свій-чужий”. Назвіть очільника країни, який чітко окреслював, де чужі, а де свої. Немає також різниці між своїм і чужим товаровиробником.
Поясню на власному прикладі. До моєї доньки, яка за освітою корейський філолог, від великого корейського підприємства надійшла бізнесова пропозиція - хотіли купувати в України кору сосни. Донька звернулася до мене із питанням: хто в Україні займається корою, щоб можна було сконтактувати їх із корейцями, бо це ж той випадок, коли можемо продати те, що для нас не має цінності. Вдалося знайти лише одну фірму, яка на цьому знається, і те вони попросили корейців посприяти їм з оплатою ліцензії. А держава пальцем об палець не вдарила. Я не уявляю, щоб подібне сталося у Китаї, коли б їм за дорого запропонували продати те, що валяється і гниє на землі.
Візьмемо Сингапур: урядовець там отримує зарплату, яка прив'язана до рівня ВВП в країні. Тому там хабарництво або протекціонізм не спрацюють. Чиновник розуміє, що він сам собі зашкодить у першу чергу. По тому ж принципу підлеглий має повне право доповісти на свого начальника, якщо той візьме хабара.
KV: Ви ж знаєте, що і у нас підлеглі активно доповідають на начальників, але це якось слабенько діє?
Руслан Кошулинський: Ми можемо сто разів говорити про наслідки корупції, і не говорити про причини, а причина - олігархічна модель економіки. Необхідно усувати олігархів від управління економікою і політикою, щоб дати українцям можливість заробляти.
Влада має робити три речі. Перша - це захист. Військові, поліцейські, служба безпеки. Я плачу гроші за свою безпеку, поки я живу в цій країні. Друга - створення умов. Я плачу за те, щоб мій посередник - депутат - створював для мене умови через закони, підзаконні акти, тощо. Третє - справедливий розподіл грошей. Батькам, дітям, хворим, армії. Під третім розуміємо державний закон "Про бюджет". Більше влада нічого не має робити. Я зароблю сам, не заважайте мені.
Починаємо дивитись, чи створено умови? Ні. Створює їх посередник. Але чи ми задоволені? Ні. І що можемо зробити? А нічого. Прямого механізму відкликання цього посередника також немає. Чи можу я його покарати, якщо він не виконує мою волю? Знов ні.
KV: Скільки вже лежить у Раді законопроект про відкликання народних депутатів?
Руслан Кошулинський: Дуже довго. Та сама історія, як і зі зняттям недоторканості. Така сама - із ухваленням закону про імпічмент Президента. Олігархам не вигідно дозволяти народові мати механізм, за яким народ може покарати обранця. Цілі фракції, групи належать тим-то й тим-то - нащо їм вкладати гроші, коли хтось незадоволений зможе позбавити мандата хапугу чи брехуна?
Нині триває боротьба серед олігархів за те, хто більше вкладеться у державний апарат, бо він наразі збільшується, в державні дозвільні органи, які дадуть змогу отримати родовища для того, щоб експортувати сировину...
Тому також потрібен закон про заборону приватних монополій та олігополій. Я не знаю жодної ліберальної економіки, яка би давала змогу підприємству утримувати в своїх руках по 15-20% ринку.
KV: Чи готові Ви пропонувати олігархам якісь пільги, щоб вони пішли на виведення коштів з офшорів та вкладення виведених коштів в українську економіку?
Руслан Кошулинський: Ми маємо готовий законопроект, де це передбачено. Ми пропонуватитемо їм справедливий поділ: 50/50, 50% нехай лишають собі на свій бізнес, ми перевіряємо їх законність і повертаємо, 50% - відразу державному бюджету. Термін повернення - 3 місяці. Але якщо олігарх не поверне кошти, то на суму, яку виведено, його власність на території України переходить до державної власності.
KV: Поговоримо про зовнішню політику. Як концепція Балто-Чорноморського союзу корелюється україноцентризмом?
Руслан Кошулинський: Сьогодні Балто-Чорноморська вісь може дуже активно працювати. Україні вигідно моделювати взаємини зокрема з країнами Прибалтики, які точно знають проблему Радянського союзу, які розуміють механізми впливу Москви на них. Вони знають цю ідеологію. Аналогічно із Польщею - країною, яка нам близька за ментальністю і за історією. Туреччина - також дуже потужний гравець сьогодні, починаючи з військової складової і закінчуючи фінансовою, плюс Босфор. Грузія також. Це дуже цікавий вектор, який дозволяє нам бачити перехід від Балтики до Середземномор’я і це все - через Україну. Наша держава - центр цього стратегічного союзу, і це розуміють наші партнери.
Але давайте поглянемо на цю історію ширше. Наприклад, Євросоюз працює за системою регіональних країн: Альпійська ініціатива, Дунайська ініціатива, Карпатська ініціатива... То чому ж Україна не може? Нам лишень треба завершити оформлення на рівні парламентських угод, за тим самим принципом як, наприклад, була узгоджена Вишеградська група.
Цей союз стратегічно необхідний. Щоправда, є питання Білорусі - “української шапки”, як її називав Юрій Липа. Цього нашого сусіда вже поглинула Росія, але життя не стоїть на місці і Білорусь ще може змінити російський вектор на Балто-Чорноморський.
KV: Окрім Білорусі, є ще питання Угорщини...
Руслан Кошулинський: Ось це питання вирішується максимально легко. Ухвалення Закону “Про громадянство” і Закону “Про національні меншини”. Чому угорці такі настирливі - тому що законодавчо в них все зроблено бездоганно. Я був автором законопроекту про нацменшини, для чого вивчив законодавче поле нацменшин практично усіх східноєвропейських країн, також країн Скандинавії. Серед них усіх найкращий закон - угорський. Ми брали саме його за приклад. У 2012-2013 році я переклав законопроект на англійську, надіслав усім послам межуючих з нами країн Східної Європи, із проханням надати характеристики та зауваження. Усі погодилися, що ми за приклад узяли найкращий варіант закону. Але його не ухвалено. Натомість, в маємо в Україні у плані діючого законодавства про нацменшини справжніий хаос. А мали б ми закон як в Угорщини - проблем не було би.
Але наші очільники, на жаль, цього не розуміють. Вони граються в лібералізм із націоналістичними урядами Угорщини та Польщі і програють, адже спосіб мислення націоналістичний - він інакший. Але повірте, ми, націоналісти, дуже швидко з ними порозуміємося і досягнемо згоди. Приклад тому - Майдан. До мене в штаб, де висіли портрети Бандери та Шухевича, приїздили депутати польського Сейму. Ми сідали за один стіл, працювали, а потім йшли разом на барикади. І все було добре.
KV: Як подати ідею україноцентризму східним регіонам країни?
Руслан Кошулинський: Дві засадничі речі є. По-перше, сьогодні ми воюємо з ворогом. Базове завдання - об’єднати людей, і ми кажемо про ту єдність суспільства "свій-чужий", де всі збігаються, коли наших б’ють. По-друге, виконання закону.
Люди, які мешкають на Сході, частково відрізняються за своєю ментальністю. Це дуже дисципліновані колективісти. Якщо влада чітко скаже "робити так і так", - вони зроблять. Але влада чомусь не дає чітких вказівок... Вона приходить і каже: ось колишній представник "Партії регіонів", тепер він в нашій партії влади.
Намагаючись загравати з місцевими елітами, влада не розуміє, що втрачає авторитет сили. І люди перестають її слухати. Бо все по-старому, тільки з новим прапором.
Якби влада точно дала зрозуміти мешканцям сходу, де свій, а де чужий, покарала б чужого, не давши йому перевзутися в нові партійні мешти, питання було б закрито. Авторитет би відновився, а решта = справа копіткої праці з розбудови економіки, інфраструктури, освіти…
Зрозумійте, не існує проблеми зі Сходом, існує проблема відсутності правил і нехтування законом. Якщо там у Києві порушуються правила, думають люди, то нам тим паче немає сенсу їх дотримуватися.
KV: Який Ваш план по поверненню Донбасу до України?
Руслан Кошулинський: Перемога у війні. Але не чисто військова. Ворог дуже потужний, формула перемоги тут дуже складна. Ворог володіє ядерною зброєю, бюджет його збройних сил понад 70 мільярдів доларів, коли бюджет наших ЗСУ - 3 мільярди.
Що потрібно для перемоги: по-перше, надпотужна високотехнологічна армія, неядерні стратегічні сили. Пункт моєї програми - на Збройні сили йтиме 5% ВВП держави.
Але є одне але. Сьогоднішня влада також декларує про ті 5%. Щоправда, ці відсотки йдуть не лише на армію, а й на силові структури. Для прикладу, сьогодні на МВС, ГПУ, і СБУ виділяється на 1,5 млрд гривень більше, ніж на ЗСУ.
І це ми не говоримо про те, що армію терміново треба переозброювати. У 1987 і 2015 роках я служив на одній і тій же гарматі, - 152-мм "Гіацинт". Все те ж саме. Один постріл з "Гіацинту" коштує тисячу доларів, але купити снаряди натівського зразка ми не можемо - в них снаряд 155 мм, а не 152 мм, як наші.
А військове кораблебудування? На всю країну один недобудований корвет стоїть і "Сагайдачний". А, ще є "москитна флотилія" - річкові катери, виготовлені в Україні. Вони за своїми тактико-технічними характеристиками не можуть стріляти за трибального шторму. І ця "москитна флотилія" нібито повинна протидіяти потужному флоту Росії.
Другий фронт - дипломатичний. Говорити треба не з бізнес-партнерами Росії, якими є ті ж Німеччина та Франція, що зараз будують для Росії "Північний потік-2", в обхід України, а із справжніми потужними світовими гравцями. Я маю на увазі США та Великобританію, що виступили гарантами української безпеки в Будапешті.
KV: Як говорити з цими гравцями, якщо ми сидимо на голці МВФ?
Руслан Кошулинський: Розумію. Але голка МВФ - це ті ж Сполучені Штати Америки, підписанти Будапештського меморандуму, і ми мусимо нагадати їм про колишні зобов'язання.
KV: Ми може і мусимо, але чогось же не слухають?
Руслан Кошулинський: Я мав розмову з представниками нової американської влади і запитав у них, чому у військовій царині Америка ставить усе на Польщу: бази НАТО, штаб НАТО, навчання альянсу, в той час коли війна іде у нас, а не в Польщі? Вони відповіли наступне: так, ви єдині, хто протистоїть Росії на суходолі, ми у вас вчимося, але поляки надійні та передбачувані, а ви - ні. Ми вводимо санкції проти московських олігархів, а вони у вас заробляють гроші - Фрідман, Ротенберг, Бабаков...
Більш того, за офіційними даними імпорт до України з Росії за минулий рік збільшився в деяких областях на 500-600%. Для прикладу: Ніжинський механічний завод нещодавно програв тендер на постачання Укрзалізниці своєї продукції московській фірмі, яка запропонувала на три гривні дешевше.
П'ятий рік продовжується дія 320 міжвідомчих угод між нами та Росією. Припинено договір про дружбу, але дипломатичні стосунки не розірвано, кордон не закрито, навіть немає візового режиму. Що сьогодні заважає встановити координати складу боєприпасів? Узяв телефон із GPS, кинув на землю й пішов. А далі прилітає коптер і скидає запальну суміш... І так "випадково" згоріли 5 складів, лишилося 2.
Отже, завдання нового президента - показати, що ми надійні партнери і сюди можно вкладатися. І лише після цього, наполегливо нагадувати про колишні зобов'язання.
KV: А навіщо Америці та Європі ще один "надійний партнер", коли є Польща?
Руслан Кошулинський: Бо цей новий партнер буде набагато потужнішим. Але, наголошую, нам треба показати, що ми варті того, аби із нами працювати. Для цього треба розірвати дипломатичні стосунки із Росією, заборонити московський бізнес, закрити кордон. Нам потрібно для перемоги не лише змінити Нормандський формат на Будапештський, а й провести низку економічних реформ. Ви запитуєте, навіщо ще один партнер? Бо це економічно вигідно. Але треби це довести, треба самим показати, що таке економічна стимуляція по-українськи. Зокрема, внести зміни до закону про оподаткування, запровадити податок з олігархів та навести лад в питаннях відповідальності влади. Я не можу пояснити хлопцям на фронті, чому під час воєнного стану депутати пішли у відпустку. Чому мер Садовий разом із російським олігархом Фрідманом проводить "Альфа Джаз" у Львові. Чому головнокомандувач поїхав на Мальдіви.
KV: Поясніть, будь-ласка, як переконати українців, що націоналізм - не лайливе слово?
Руслан Кошулинський: Я дуже люблю усіх дітей, але своїх трохи більше. Я люблю усіх жінок на світі, але свою - трохи більше. Я люблю усіх людей на землі, але українців - трохи більше. Оце і є визначення націоналізму. Націоналізм - це любов до свого, а не приниження чужого.
В мене є знайомий грузин, і коли я запитав його, чому він підтримує “Свободу”, він відповів: “Ваш народ дав мені можливість жити в Україні і заробляти тут. Я вивчаю українську. Мої діти ходять до української школи. Але вдома ми розмовляємо грузинською, щонеділі ходимо до грузинської громади. Я хочу, щоб коли мої діти виросли, у них в паспорті, в графі національність було написано “Грузин”. А ви якраз цього домагаєтесь”.
Він живе в Україні, поважає нашу мову, традиції, закони, але він не зрадив своєї крові. Батьки народили його грузином і він ним залишився. Націоналісти виступають саме за це: не зраджуй свою національну ідентичність, шанобливо стався до всіх і не давай кривдити своє.
KV: Руслан Кошулинський до війни і після - це різні люди?
Руслан Кошулинський: Після повернення зі Сходу став набагато більше цінувати час.KиевVласть
Распоряжение экс-председателя КОГА Александра Горгана о ремонте мостов в зоне отчуждения ЧАЭС остановлено судом. Причина судебного разбирательства - деньги. Выяснилось, что мосты хотели чинить за счет средств, выделенных на развитие инфраструктуры районов Киевщины, граничащих с хранилищем отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ). Это возмутило местный политикум: “Если деньги выделяются на районы за зоной ЧАЭС, то почему их тратят на объекты внутри ее?”. Администрация Киевщины тем временем уверена, что мосты чинить нужно и намерена обжаловать судебный запрет в апелляции.
Как стало известно KV, 6 февраля Окружной административный суд города Киева отменил решение Киевской ОГА №169 от 22.03.2018 года, согласно которому 84,7 млн гривен было выделено на реконструкцию двух мостов в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Деньги на ремонт мостов предусматривалось взять из средств на строительство Централизованного хранилища для хранения отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ), проходивших по статье трат: развитие инфраструктуры Иванковского, Полесского районов и города Славутич.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Фемиде слово
В судебном реестре данное решение будет опубликовано после 16 февраля (в течение 10 рабочих дней от даты его принятия). В ходе заседания председательствующий судья Татьяна Шейко озвучила постановление:
“Суд решил иск Берегового Олега Леонидовича (депутат Иванковcкого райсовета, - KV) удовлетворить. Признать противоправным и отменить распоряжение председателя Киевской областной государственной администрации от 22 марта 2018 года №169 “Об утверждении перечня объектов социального назначения, на строительство которых направляются средства в объеме 10 процентов общей сметной стоимости строительства Централизованного хранилища для хранения отработанного ядерного топлива реакторов типа ВВЭР отечественных атомных электростанций” с учетом изменений, внесенных председателем КОГА решением от 13 апреля 2018 года №243 в части пункта 1, а именно: реконструкция моста через реку Уж у бывшего с. Черевач в зоне отчуждения Иванковского района, и пункта 2 - реконструкция моста через лесную реку у бывшего с. Залесье в зоне отчуждения Иванковского района”.
Детали спора
Как рассказал KV депутат Иванковского райсовета Олег Береговой (ВО “Свобода”), судебный процесс длился 10 месяцев.
“Иск был подан в апреле прошлого года и спустя несколько дней Александр Горган принял изменения в свое решение, утвердив еще несколько объектов по Иванковскому и Полесскому районам, а также городу Славутич, но мосты при этом оставил. Тогда исковые требования были изменены - чтобы запретили финансирование только мостов. Губернатор, который принимал решение, говорил, что эти мосты нужны для строительства и функционирования ЦХОЯТ. Поэтому, по нашему мнению, эти расходы должны быть включены в сам проект строительства. Кроме того, администрация зоны отчуждения, которая вообще не имеет отношения к области, а подчиняется Кабмину, подавала помимо мостов и много других объектов. Мы обеспокоились, что и их начнут финансировать за счет нашего развития”, - отметил он.
По его словам, ранее было запланировано два тендера на реконструкцию мостов. Первый, на сумму 76 млн гривен, был отменен. Второй (касавшийся работ на 8 млн гривен) состоялся и по итогам даже выделили часть средств.
“Наверное, часть этих средств уже освоили. Мы не против мостов, но для этого есть и другие программы. А средства эти вписали именно в счет Иванковского района. А другие объекты, что были утверждены к финансированию на Иванковщине, не получили средств. Не знаю, на какую хитрость пойдет КОГА, для них это дело принципа. Скорее всего, будут либо подавать апелляцию, либо Терещук (председатель КОГА Александр Терещук, - прим. KV) выдаст новое аналогичное распоряжение. Сейчас мы планируем контролировать вопрос возвращения уже выделенных средств и требовать денег на школы, наши мосты, томограф и другое”, - закончил он.
KV также поинтересовалась мнением третьей стороны в судебном процессе, Иванковской РГА, что выступила против иска Берегового и поддержала КОГА. Однако, зампредседателя Татьяна Свириденко отказалась давать комментарии.
Мостам быть?
Как отметил в комментарии KV глава офиса реформ Киевской области, депутат Киевоблсовета (“Наш Край”) Владимир Удовиченко, ремонт мостов необходим, а вот над поиском источников финансирования данного ремонта нужно еще поработать.
“Эти мосты можно считать объектами социальной инфраструктуры, поскольку они находятся в ужасном состоянии и не выдерживают никакой критики. Учитывая вопрос безопасности и то, что других средств на это нет, было бы правильно профинансировать мосты за счет средств на развитие инфраструктуры Иванковского, Полесского районов и Славутича. Но после скандала из-за этого решения начал готовиться проект на уровне парламента, чтобы внести изменения в закон и 10% от суммы, предназначенной на инфраструктуру, выделить на биосферный заповедник и в том числе эти мосты”, - говорит он.
Также он считает, что обжалование судебного решения - не лучший выход из ситуации.
“Правильнее все-таки было бы принять проект решения, о котором я говорил выше. Все равно суд принимает решение в рамках существующего законодательства, а капитальных объектов в законе не предусмотрено, только социальные”, - закончил он.
Как рассказал KV секретарь регламентной комиссии Киевоблсовета Иван Ступак (БПП Солидарность), суд вокруг мостов может перерасти в серьезный скандал из-за которого Киевщина и вовсе рискует остаться без денег на развитие инфраструктуры районов, граничащих с ЦХОЯТ.
“Иск подан по инициативе фракции “Свобода” в Иванковском районе. На оглашении решения по данному делу присутствовал глава фракции в Киевской области Игорь Сабий, что не просто так. Первая составляющая этой ситуации - политическая. Иск подала не общественная организация или активисты, а политическая партия. Так они готовятся к парламентским выборам, составляя себе кейс. Отмена решения Горгана чревата тем, что не состоится реконструкция мостов. А это - одно из условий для того, чтобы ЦХОЯТ строился в назначенные сроки. Если хранилище не будет готово вовремя, страны, которые им занимаются, в том числе американцы, также не будут в восторге. Во-первых, может сократиться количество общих выделенных денег. Во-вторых, “горячие головы” в парламенте могут пересмотреть пункт, который предусматривает эти 10% на развитие территорий и убрать его, перенаправив средства на другие “нужды”. И, в-третьих, выделенные средства касаются не Иванковского района, а зоны отчуждения. Скорее всего, КОГА будет обжаловать решение суда”, - говорит он. В свою очередь, в Свободе также утверждают, что мосты строить нужно, однако против того, чтобы строили их за деньги, предназначенные для жителей граничащих с ЧАЭС районов.
Об этом в комментарии KV рассказал глава фракции "Свобода" в КОС Игорь Сабий."В суд подавала не политическая партия, а депутат Иванковского районного совета Олег Береговой. Да, он является членом ВО “Свобода” и главой депутатской фракции. Относительно политического пиара и кейсов - Береговой - активный депутат, поэтому подал иск, чтобы защитить общину. Безусловно, ремонтировать эти мосты нужно, но средства на них должны выделяться непосредственно со стоимости проекта ЦХОЯТ. Они являются технологической частью строительства хранилища. Местные жители и так будут страдать от этого могильника, нельзя забирать у них те средства, которые рассчитаны на развитие. Это все равно что ты строишь дом и просишь соседа, чтобы он поставил забор, который оградит его от твоего нового дома. Поэтому деньги, предусмотренные общине, должны идти на школы, больницы, дороги, решение “мусорных” проблем. Хочу отметить, что “Свобода” не кейсы собирает, а беспокоится о населении. Если кто-то обещает что-то перед выборами и занимается политической агитацией, то нас это не касается."
Читайте: На строительство хранилища ядерных отходов в Чернобыле потратят более 323 млн гривен
Как ранее писала KV, 22 июня 2017 года депутаты Киевского облсовета обратились к Президенту и другим высшим органам власти с просьбой приостановить решение Кабинета министров относительно строительства Центрального хранилища отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ) на территории Чернобыльской зоны. Депутаты побаиваются, что данный объект может не только загрязнить окружающую среду Иванковского, Полесского районов и города Славутич, но и лишить Киева питьевой воды, а впоследствии - привести к экологической катастрофе государственного масштаба. Однако, строительство хранилища идет полным ходом.
Читайте: Ремонт мостов в Чернобыльской зоне необходим для строительства ЦХОЯТ
Фото: коллаж KV
KиевVласть
Сегодня, 6 февраля, Окружной административный суд Киева отменил распоряжение председателя Киевской облгосадминистрации (КОГА) №169 от 22 марта 2018 года, согласно которому в зоне отчуждения планировалось провести реконструкцию двух мостов.
Об этом KV стало известно из сообщения на странице депутата Иванковского райсовета Олега Берегового в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Сегодня Окружной административный суд города Киева удовлетворил иск председателя Иванковской районной партийной организации ВО "Свобода" Олега Берегового против Киевской областной государственной администрации по отмене распоряжения председателя КОГА №169. Согласно этому распоряжению, КОГА хотела потратить 85 млн гривен на реконструкцию двух мостов в выселенных деревнях зоны отчуждения”, - пишет он.
Напомним, что летом 2018 года Государственное специализированное предприятие “Управление капитальным строительством зоны отчуждения” (*) объявило два тендера на реконструкцию двух мостов через реки в зоне отчуждения ЧАЭС за 77,4 млн гривен. Первый тендер был объявлен на реконструкцию моста через реку Уж у бывшего с. Черевач в зоне отчуждения Иванковского района Киевской области. Ожидаемая стоимость работ составляла 70 млн гривен, но тендер был отменен. Второй тендер был объявлен на реконструкцию моста через лесную реку у бывшего с. Залесье в зоне отчуждения Иванковского района Киевской области. Ожидаемая стоимость работ – 7,44 млн гривен, победителем стало ООО "Спецэнергомонтаж Киев" (**).
Подробнее: В зоне отчуждения Чернобыльской АЭС собираются подлалать мосты за 77,4 млн гривен
Изначально сумма в размере 84,7 млн гривен на ремонт двух мостов в зоне отчуждения ЧАЭС должна была быть выделена на основании распоряжения КОГА №169. С апреля 2018 года депутаты Иванковского райсовета и сельсовета через суд пытались признать данное распоряжение незаконным.
Читайте: КОГА снова обделила Полесский район при распределении денег ядерного могильника
KV ранее сообщала, что на территории Чернобыльской зоны к концу 2018 года планировали ввести в эксплуатацию Центральное хранилище отработанного ядерного топлива. А реконструированные мосты в нежилой зоне должны были бы служить для обслуживания могильника.
Читайте: Деньги с могильника. Администрация Горгана обделила Полесский район и порадовала Славутич
Отметим, что исполняющим обязанности руководителя Государственного специализированного предприятия “Управление капитальным строительством зоны отчуждения” с мая 2018 года является Алексей Сниховский.
* ДСП "УКБЗВ" (код ЄДРПОУ: 37197046)
** Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж Київ" (код ЄДРПОУ: 35262237)
Фото: Zapret-no
KиевVласть
Вчера Центральная избирательная комиссия (ЦИК) зарегистрировала 26-го кандидата в президенты Украины. Учитывая, что на подходе еще пара десятков кандидатов, эти выборы главы государства станут рекордными - по числу участников. КиевVласть решила вспомнить все выборы президентов в независимой Украине.
Окинув взглядом почти 30 лет истории независимой Украины, можно сказать, что ни одни выборы президента невозможно назвать абсолютно честными и прозрачными. Всюду присутствовал элемент “договорняка”, откровенных манипуляций, откровенной уголовщины или “революционная необходимость”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Посмотрим вместе, как мы выбирали себе президентов. И что из этого получалось.
Выборы президента, 1991 год
В них участвовали шесть кандидатов: Владимир Гринев, Леонид Кравчук, Левко Лукьяненко, Леопольд Табурянский, Вячеслав Черновол, Игорь Юхновский.
Это были первые выборы президента независимой Украины. Они прошли в один день с референдумом за независимость - 1 декабря 1991 года.
Агитационная листовка за выход из СССР
В первом туре победил спикер Верховной Рады Леонид Кравчук (61,59%). На втором месте оказался лидер Народного руха Украина Вячеслав Чорновол (23,27%).
Леонид Кравчук приносит присягу президента Украины, фото Укринформ
Правление Леонида Кравчука запомнилось:
“Беловежскими соглашениями”, которые законсервировали бывшие республики СССР в Союз независимых государств (СНГ);
развалом экономики;
гиперинфляцией;
назначением премьер-министром Леонида Кучмы - автора декретов, разваливших то здравое, что было в советской модели управления экономикой;
первичной (ваучерной) приватизацией,когда народное имущество было “распилено” на условные лоты, которые большинство граждан продало за мизерные деньги или вложило в акции предприятий, которые лопнули и обанкротились.
Вот за такие бумажки во времена президента Кравчука мы разбазарили нашу промышленность
Выборы президента 1994 год
В них участвовали восемь кандидатов: Валерий Бабич, Леонид Кравчук, Леонид Кучма, Владимир Лановой, Александр Мороз, Иван Плющ, Петр Таланчук.
Первые в истории независимой Украины внеочередные выборы. Их причиной стал неразрешимый конфликт между действующим президентом Леонидом Кравчуком и спикером ВР Александром Морозом. Была достигнута договоренность, что внеочередные выборы президента и парламента пройдут одновременно. Но Мороз перехитрил Кравчука - внеочередные выборы президента состоялись, а ВР доработала до конца своей каденции в 1998 году.
Спикер ВР Александр Мороз
Во второй тур выборов прошли Леонид Кравчук и экс-премьер Леонид Кучма, которого лоббировали т.н. “красные директора”, преимущественно - юго-востока Украины. 10 июля 1994 года победил Кучма, набрав 52,15%. За Кравчука проголосовали 45,06%.
Первая инаугурация Леонида Кучмы, фото Укринформ
Ключевым лозунгом Кучмы был “Украина - Россия: меньше стен, больше мостов”. Одним из руководителей кампании Кучмы был Дмитрий Табачник - первый глава новосозданной Администрации президента, реанимировавший исполнительную вертикаль КПСС в виде обл- и райгосадминистраций.
Слева на фото - Дмитрий Табачник
Более того, у исполнительной власти появились две головы - Администрация президента и Кабмин. Это стало ключевой системной причиной неэффективности управления страной - и таковой остается по нынешний день.
В 1996 году эта ухудшенная “советская” модель была зафиксирована в Конституции Украины. Табачник с 2014 года в бегах, а мы все еще живем по его лекалам.
Первая страница Конституции Украины, принятой в 1996 году
В первый срок президента Кучмы прошла волна большой приватизации, заложившая фундамент под олигархически-феодальный строй, который мы имеем сегодня в Украине. Также был подписан Будапештский меморандум, гарантирующий Украине целостность в обмен на отказ от ядерного оружия. Чем на деле оказался этот меморандум - через 20 с лишним лет показала аннексия Крыма Россией.
Выборы президента, 1999 год
По данным ЦИК, в них участвовали 15 кандидатов: Александр Базилюк, Наталья Витренко, Николай Габер, Юрий Кармазин, Виталий Кононов, Юрия Костенко, Леонид Кучма, Евгений Марчук, Александр Мороз, Владимир Олийнык, Василий Онопенко, Александр Ржавский, Петр Симоненко, Александр Ткаченко, Геннадий Удовенко.
В марте 1999 года в автокатастрофе погиб Вячеслав Черновол. По сей день бытует мнение, что он был убит - как нежелательный конкурент для действующего президента Кучмы на грядущих выборах.
Лидер правых в 1990-е годы - Вячеслав Черновол
Не состоявшейся интригой выборов стала так называемая “Каневская четверка”. 24 августа (в День независимости) 1999 года спикер ВР Александр Ткаченко, бывший и будущий спикер ВР Александр Мороз, экс-премьер Евгений Марчук и мэр Черкасс Владимир Олийнык договорились в Каневе о выдвижении единого кандидата.
“Каневская четверка” (слева направо): Александр Мороз, Евгений Марчук, Александр Ткаченко, Владимир Олийнык
Единым кандидатом был объявлен Евгений Марчук. Но Александр Мороз нарушил договоренности и пошел на выборы. Александра Ткаченко снялся в пользу лидера КПУ Петра Симоненко. И только Владимир Олийнык снялся в пользу Марчука.
Во второй тур выборов в 1999 году прошли действующий президент Леонид Кучма и лидер КПУ Петр Симоненко. Кампания Кучмы велась российскими политконсультантами по лекалам кампании президента РФ Бориса Ельцина 1994 года - демократы против коммунистов.
Два друга-президента - Леонид Кучма и Борис Ельцин
Во втором туре явка избирателей в некоторых регионах превысила 100%. Но ЦИК это не смутило - и победителем был объявлен Леонид Кучма.
Вторая инаугурация Леонида Кучмы
Второй срок президента Кучмы остался в истории тем, что тогда сформировались олигархически-клановые группы, которые по сей день руководят Украиной. Также оставили свой тяжкий след в истории исчезновение журналиста Георгия Гонгадзе и "кольчужный скандал".
Игорь Коломойский и Ринат Ахметов, фото Левый берег
Выборы президента, 2004 год
По данным ЦИК, были зарегистрированы 26 кандидатов, двое из которых отказались баллотироваться - Виталий Кононов и Григорий Черныш.
В выборах участвовали 24 кандидата: Александр Базилюк, Богдан Бойко, Михаил Бродский, Наталья Витренко, Василий Волга, Николай Грабар, Игорь Душин, Юрий Збитнев, Анатолий Кинах, Роман Козак, Сергей Комиссаренко, Дмитрий Корчинский, Владислав Кривобоков, Александр Мороз, Владимир Нечипорук, Александр Омельченко, Александр Ржавский, Николай Рогожинский, Петр Симоненко, Леонид Черновецкий, Андрей Чорновил, Виктор Ющенко, Александр Яковенко, Виктор Янукович.
“Оранжевая революция” началась 21 ноября, но официальной датой ее старта стало 22 ноября
Пока что - наиболее скандальные выборы. Ознаменовались первой в истории независимой Украины революцией - “оранжевой”. Масла в огонь подлило отравление кандидата в президенты Виктора Ющенко, в результате которого его лицо было изуродовано, а здоровье подорвано. Но по сей день за это преступление никто не наказан.
Ющенко до и после отравления
Во второй тур выборов прошли действующий премьер-министр Виктор Януковича (преемник Леонида Кучмы) и лидер “Нашей Украины” Виктор Ющенко (главный оппозиционный кандидат). По итогам второго тура 21 ноября 2004 года победил Янукович (49,46%), а его оппонент Ющенко набрал 46,61%.
В день второго тура на киевском Майдане независимости уже была установлена сцена и первые палатки - в поддержку Ющенко. Его сторонники объявили, что ЦИК, которую возглавлял Сергей Кивалов, сфальсифицировала результаты выборов.Так началась “Оранжевая революция”, которая принудила Верховный суд Украины (ВСУ) принять решение о третьем туре выборов.
По мнению многих юристов, это решение было нелегитимным, поскольку ВСУ обосновал его неким “духом закона”, которого в законодательном поле не существовало. Согласно закону, ВСУ был должен аннулировать результаты выборов, назначить срочные внеочередные выборы президента и запретить Ющенко и Януковичу баллотироваться на них.
26 декабря прошел третий тур выборов президента, в результате которых победил Виктор Ющенко (51,99%). Виктор Янукович набрал 44,2% - и до своего назначения премьер-министром в 2007 году выбыл из политической игры.
Инаугурация президента Виктора Ющенко, фото PHL
Главным движителем “Оранжевой революции” заслуженно считали Юлию Тимошенко, которая в 2005 году возглавила Кабмин, но осенью того же года была уволена на пару с секретарем СНБО Петром Порошенко.
Юлия Тимошенко во времена “оранжевого майдана”, фото АР
История правления Ющенко запомнилась его любовью Трипольской культуре и бесконечными “газовыми войнами” (между Дмитрием Фирташем и Юлией Тимошенко, а также с “Газпромом”), а также перманентным конфликтом между бывшими партнерами по “оранжевому майдану”.
Выборы президента, 2010 год
По данным ЦИК, в них участвовали 18 кандидатов: Инна Богословская, Михаил Бродский, Анатолий Гриценко, Юрий Костенко, Владимир Литвин, Александр Мороз, Александр Пабат, Василий Протывсих, Сергей Ратушняк, Олег Рябоконь, Петр Симоненко, Людмила Супрун, Юлия Тимошенко, Сергей Тигипко, Олег Тягнибок, Виктор Ющенко, Виктор Янукович, Арсений Яценюк.
Главная битва развернулась между действующим премьер-министром Юлией Тимошенко и дважды экс-премьером Виктором Януковичем. Януковича поддержал действующий президент Виктор Ющенко, который за пять лет до того выиграл у него выборы.
Извечные враги улыбаются друг другу
Благодаря противостоянию президента Виктора Ющенко и премьера Юлии Тимошенко, т.н. админресурс был распылен.
Во втором туре победил Виктор Янукович. Юлия Тимошенко пыталась судиться, объявляя, что результаты выборов сфальсифицированы, но второго майдана не получилось.
С инаугурацией Януковича вышел забавный казус - перед ним закрылась дверь, когда он заходил в здание ВР. А незадолго до его инаугурация обвалилась часть памятника основателям Киева - Киеву, Щеку, Хориву и Лыбеди.
Виктор Янукович - президент Украины, фото УНИАН
Вскоре Янукович посадил Тимошенко в тюрьму (официально - за нарушения, допущенные при подписании газового контракта с РФ в 2009 году). Из тюрьмы Юлия Тимошенко вышла досрочно, благодаря Евромайдану, в конце зимы 2014 года.
Тюрьма Тимошенко стала символов тирании Януковича
Также Янукович запомнился венком, упавшим ему на голову, а также безграничной жадностью “семьи” и ближайших вассалов президента.
Правление Януковича закончилось позором - в результате Евромайдана он сбежал в Россию.
Вскоре Янукович был низложен Верховной Радой - вне процедуры импичмента, которой в Украине нет до сих пор.
Выборы президента, 2014 год
По данным ЦИК, были зарегистрированы 23 кандидата, двое из которых отказались баллотироваться - Олег Царев и Наталья Королевская.
В выборах участвовал 21 кандидат: Ольга Богомолец, Юрий Бойко, Андрей Гриненко, Анатолий Гриценко, Михаил Добкин, Александр Клименко, Валерий Коновалюк, Ренат Кузьмин, Василий Куйбида, Олег Ляшко, Николай Маломуж, Петр Порошенко, Вадим Рабинович, Владимир Саранов, Петр Симоненко, Юлия Тимошенко, Сергей Тигипко, Олег Тягнибок, Василий Цушко, Зорян Шкиряк, Дмитрий Ярош.
Это были вторые за историю независимой Украины внеочередные выборы президента. И.о. президента - спикер ВР Александр Турчинов объявил на Донбассе антитеррористическую операцию (АТО, сейчас переименована в ООС - объединенная операция спецсил), а также огласил внеочередные выборы президента.
Александр Турчинов - и.о. президента Украины, при котором был аннексирован Крым, фото УНИАН
Выборы состоялись 25 мая 2014 года. На обещании закончить АТО за две недели Петр Порошенко выиграл их в один тур, набрав 54,7%. Ближайший конкурент Юлия Тимошенко набрала 12,81%.
Это были вторые выборы президента в один тур. Но в них уже не принимали участия аннексированный россиянами Крым, и неподконтрольные Киеву территории Донецкой и Луганской областей (ОРДЛО).
Инаугурация Петра Порошенко
В конце прошлого года Порошенко извинялся за обещание закончить АТО за две недели. Мол, он фигурально выразился.
Правление Порошенко запомнится:
- затяжной войной на Донбассе и провальными военными операциями;
- подписанием Соглашения об Ассоциации с ЕС и введением безвизового режима со странами Евросоюза;
- стремительным ростом количества уличных и частных армий;
- получением Томоса (автокефалии для Православной церкви Украины);
- консервацией пост-кучмовской модели управления страной.
Читайте: Порошенко объявил, что снова идет в президенты (фото, видео)
Отметим, сегодня, согласно социологическим опросам, есть три наиболее вероятных кандидата на прохождение во второй тур выборов президента (в алфавитном порядке): Владимир Зеленский, Петр Порошенко и Юлия Тимошенко.
Напомним, вчера Центральная избирательная комиссия зарегистрировала 26 кандидатов в президенты Украины: Игоря Шевченко (самовыдвиженец), Андрея Садового (выдвинут ВО “Самопомощь”), Сергея Каплина (выдвинут “Социал-демократической партией”), Валентина Наливайченко (выдвинут партией “Справедливость), Виталия Скоцика (самовыдвиженец), Анатолия Гриценко (выдвинут партией “Гражданская позиция”), Евгения Мураева (выдвинут партией “Наши”), Виталия Куприя (самовыдвиженец), Геннадия Балашова (выдвинут партией “5.10”), Ольгу Богомолец (самовыдвиженец), Романа Насирова (самовыдвиженец), Александра Шевченко (выдвинут партией “Укроп”) и Юрия Бойко (самовыдвиженец), Олега Ляшко (выдвинут партией "Радикальная партия Олега Ляшко"), Аркадия Корнацкого (самовыдвиженец), Александра Вилкула (выдвинут партией “Оппозиционный блок – партия мира и развития”), Юлию Тимошенко (выдвинутапартией ВО “Батькивщина”), Дмитрия Добродомова (выдвинут партией "Общественное движение "Народный контроль”), Александра Мороза (выдвинут "Социалистической партией Александра Мороза"), Илью Киву (выдвинут Социалистической партией Украины), Руслана Кошулинского (выдвинут ВО “Свобода), Александра Данилюка (самовыдвиженец), Сергея Таруту (выдвинутпартией “Основа”), Владимира Зеленского (выдвинут партией “Слуга народа”), Игоря Смешко (самовыдвиженец) и Инну Богословскую (самовыдвиженец).
Кандидаты на пост главы государства могут подавать документы в ЦИК по 4 февраля 2019 года.
Первый тур выборов президента Украины состоится 31 марта 2019 года. Выборы главы государства обойдутся налогоплательщикам в 2,35 млрд гривен.
Читайте: Украинцы считают ситуацию в стране напряженной и хотят сильной руки - результаты соцопроса
Коллаж KV
Государственная инспекция ядерного регулирования Украины выдала Государственному специализированному предприятию “Чернобыльская АЭС” разрешение на право эксплуатации имеющихся строительных конструкций в пределах II очереди ЧАЭС, которые выполняют функции ограждающего контура нового безопасного конфайнмента (НБК)
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГСП “Чернобыльская АЭС”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается Госинспекция ядерного регулирования выдала ГСП “Чернобыльская АЭС” отдельное разрешение Серии ЕД №000033\11 на право осуществления деятельности по эксплуатации имеющихся строительных конструкций в пределах II очереди ЧАЭС после их усиления и герметизации. Речь идет об ограждающем контуре НБК.
Основанием для выдачи разрешения послужило положительное заключение государственной экспертизы ядерной и радиационной безопасности предоставленного ДПС ЧАЭС пакета документов и проведенное Госинспекцией ядерного регулирования в период с 14 по 17 января 2019 года инспекционного обследования.
“В ходе данного обследования была подтверждена способность ГСП ЧАЭС осуществлять заявленную деятельность по эксплуатации указанных конструкций”, - сказано в сообщении.
Отмечается, что проект “Усиление и герметизация строительных конструкций ΙΙ очереди ЧАЭС, выполняющих функции защитного контура НБК” продолжался в течение 35 месяцев.
В января 2018 года Государственная архитектурно-строительная инспекция Украины подтвердила соответствие проектной документации и подтвердила готовность к эксплуатации законченного строительством ограждающего контура НБК, о чем ГСП ЧАЭС предоставлено соответствующий сертификат. В течение 2018 года продолжалась подготовка, экспертиза и согласование пакета документов, необходимых для получения отдельного разрешения.
Выполнение проекта обеспечило создание необходимых строительных конструкций, а также реконструкцию всех имеющихся систем защитного контура и систем контроля объекта “Укрытие”, в том числе систем вентиляции, пожаротушения и ряда других.Читайте: ГАСИ подтвердила готовность Арки над ЧАЭС к эксплуатации
Напомним, в октябре 2018 года парламент поддержал во втором чтении проект закона №6624 "О внесении изменений в Общегосударственную программу снятия с эксплуатации Чернобыльской АЭС и преобразовании объекта "Укрытие" в экологически безопасную систему". Документ со второго раза поддержали 229 нардепов. Под эти задачи выделяется 2 963,22 млн гривен до 2020 года. В то же время полностью завершить процесс консервации планируется в 2028 году.
Читайте: Верховная Рада выделила 3 млрд гривен на снятие ЧАЭС с эксплуатации
Фото: rfi.frKиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0010
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 08:20:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0113
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 08:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0347
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0148
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 08:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0045
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4586
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(ядерный ядерного ядерному ядерным ядерном ядерная ядерной ядерную ядерною ядерное ядерные ядерных ядерными ядерен ядерна ядерно ядерны ядернее ядерней поядернее поядерней)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 08:20:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(ядерный ядерного ядерному ядерным ядерном ядерная ядерной ядерную ядерною ядерное ядерные ядерных ядерными ядерен ядерна ядерно ядерны ядернее ядерней поядернее поядерней)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 280, 10
0.1556
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('74738', '74539', '74444', '74160', '73696', '73605', '73569', '73390', '73112', '72942')
0.5189
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-27 08:20:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(ядерный ядерного ядерному ядерным ядерном ядерная ядерной ядерную ядерною ядерное ядерные ядерных ядерными ядерен ядерна ядерно ядерны ядернее ядерней поядернее поядерней)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)