В Киевсовете старались, но так и не смогли отобрать у ООО “Катена” 46 “соток” земли по ул. Березняковская, 30-В (жилмассив Березняки, Днепровский район). Земельный участок был передан этой компании в аренду для строительства жилого дома еще в конце 2005 года. Впоследствии столичный горсовет трижды отказывал “Катене” в возобновлении договора аренды земли, а Виталий Кличко в 2019 году даже просил ГАСИ отменить разрешение на строительство тут 35-этажной “свечки” на 351 квартиру, так как стройка запланирована “впритык” к гимназии “Эконад” и может привести к общественному резонансу и катастрофическим последствиям. Тем не менее, юристы Киевсовета оказались неспособны отстоять эту позицию в судах: ООО “Катена” по итогу четырех судебных разбирательства умудрилось возобновить аренду на срок до марта 2025 года.
Как стало известно KV, 18 августа 2021 года Кассационный хозяйственный суд удовлетворил жалобу Киевсовета по делу №910/6701/20. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В рамках данного производства ООО “Катена” пыталось признать незаконным и отменить решение Киевсовета №21/8191 от 13 февраля 2020 года, которым компании в очередной раз было отказано возобновлении договора аренды земельного участка по ул. Березняковская, 30-В.
Ориентировочное расположение участка на карте
При этом, поражение в кассационной инстанции никак не повлияло на интересы ООО “Катена” – ранее, в августе 2020 года, суд в рамках другого судебного производства признал вышеупомянутый договор аренды возобновленным на срок 5 лет (до марта 2025 года).
В связи с тем, что Киевсовет уже трижды расторгал договор аренды с указанной компанией, арендатор четырежды судился со столичными властями, а руководство города твердо выступало против освоения данной земли по ее целевому назначению, KV решила детально разобраться в этой истории.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Земельный аспект
Речь идет об участке площадью 0,46 га, с кадастровым номером 8000000000:90:137:0106, и целевым назначением – для строительства жилого дома с помещениями социально-бытового назначения и подземным паркингом.
Эту землю под строительство ООО “Катена” получило в аренду на 5 лет еще, когда мэром Киева был Александр Омельченко – на основании решения Киевсовета №578/3039 от 8 декабря 2005 года. 4 апреля 2006 года стороны заключили договор аренды, а 13 апреля того же года данное соглашение было зарегистрировано в книге записей государственной регистрации договоров.
По данным реестра судебных решений, ООО “Катена” по истечению срока договора имело право продлить его на такой же срок. Но когда в январе 2011 года компания направила в Киевсовет соответствующее ходатайство, никакого ответа не последовало. Вместо этого, спустя почти год, 15 декабря 2011 года, Киевсовет принял решение №980/7216 – отменил первоначальное решение о передаче ООО “Катена” земли по ул. Березняковская, 30-В и отказал в возобновлении договора аренды.
В марте 2012 года ООО “Катена” обратилось в Хозяйственный суд Киева с иском об отмене решения горсовета от 15 декабря 2011 года и признании договора аренды земли заключенным (дело №5011-62/3230-2012). Это было первое судебное разбирательство между арендатором и столичными властями.
В обоснование своих требований компания указала, что Киевсовет должен был ответить ей на ее ходатайство о продлении договора, а спорное решение было принято депутатами с нарушением закона. По состоянию на 15 декабря, договор, дескать, был уже фактически прекращенным, следовательно – Киевсовет формально не мог отказать арендатору в возобновлении соглашения. Разбирательства по данному производству длились более двух лет. В итоге, 19 мая 2014 года Высший хозяйственный суд полностью удовлетворил требования ООО “Катена” и возобновил договор аренды на 5 лет – до 19 мая 2019 года.
Спустя три года Киевсовет решением №712/2874 от 6 июля 2017 года снова расторгнул договор аренды участка по ул. Березняковская, 30-В. В данном случае горсовет не стал отменять свое решение о передаче земли в аренду – видимо, учли негативный опыт в судах, которые указали Киевсовету на невозможность отмены своих же решений. Субъектом подачи соответствующего проекта решения тогда выступил депутат Киевсовета Андрей Странников (в минувшем VIII созыве Киевсовета представлял фракцию “Солидарность”, в нынешнем IX созыве избран от “УДАРа”).
В сентябре 2017 года ООО “Катена” обратилось в Хозяйственный суд Киева с иском к столичному горсовету о признании незаконным и отмене вышеупомянутого решения №712/2874 (дело №910/15297/17). Таким образом арендатор инициировал вторую “серию” разбирательств с Киевсоветом.
Свои требования в компании пояснили тем, что столичный горсовет расторгнул договор аренды в связи неосуществлением застройки этого участка в определенные сроки. При этом, дескать, в законодательстве не прописано, что такое основание может послужить причиной расторжения соглашения. Также истец указал на нарушение процедуры принятия спорного решения. Отмечалось, что управление правового обеспечения деятельности Киевсовета не согласовало данный проект решения, однако комиссия горсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и земельных отношений не отклонила такой вывод юристов, как это предусмотрено регламентом Киевсовета.
В конечном итоге 15 мая 2018 года Кассационный хозяйственный суд поставил точку в данном деле, удовлетворив требования ООО “Катена”. Следовательно – решение о расторжении договора аренды было отменено в судебном порядке.
В марте 2019 года, за три месяца до окончания срока аренды, ООО “Катена” снова направило в Киевсовет ходатайство о возобновлении арендного договора. В ответ на это Департамент земельных ресурсов КГГА потребовал от компании ряд документов, среди которых – пояснения о невыполнении требований договора по застройке участка.
В июле 2019 года ООО “Катена” обратилось в Хозяйственный суд Киева с третьим иском к Киевсовету о признании договора аренды возобновленным на срок 5 лет (дело №910/8858/19). Среди прочего, в компании сообщили, что в договоре не были четко прописаны сроки завершения застройки. В данном случае суды снова были не на стороне столичных властей – 26 августа 2020 года Кассационный хозяйственный суд удовлетворил иск ООО “Катена”, продлив срок действия договора до 5 марта 2025 года.
Еще в ходе рассмотрения указанного дела, 13 февраля 2020 года, Киевсовет решением №21/8191 снова отказал ООО “Катена” в возобновлении договора аренды земельного участка по ул. Березняковская, 30-В. А уже мае 2020 года компания обратилась с четвертым по счету иском к Киевсовету в столичный хозсуд – с требованиями о признании указанного решения незаконным и его отмене (дело №910/6701/20).
Выдержка из материалов дела
16 декабря 2020 года указанный суд полностью удовлетворил требования арендатора. 28 апреля 2021 года Северный апелляционный хозяйственный суд отказал столичному горсовету в удовлетворении его жалобы на вердикт суда первой инстанции.
Кассационный хозяйственный суд, как сообщалось выше, был на стороне Киевсовета, но последствий у этого решения, похоже, не будет. В постановлении Кассационного суда от 18 августа 2021 года указано, что истец (ООО “Катена”) уже защитил свои интересы в рамках “третьего” иска (дело №№910/8858/19).
Строительный вопрос
Еще 20 октября 2016 года Государственная архитектурно-строительная инспекция (ГАСИ) зарегистрировала для ООО “Катена” разрешение №ІУ115162941809 на строительство жилого дома с помещениями социально-бытового назначения и подземным паркингом по ул. Березняковская, 30-В. Согласно разрешению, ООО “Катена” намеревается тут построить 35-этажный жилой дом на 351 квартиру (общая площадь дома – 37,9 тыс. кв.м, общая площадь квартир – 25,2 тыс. кв.м). Подрядчиком выполнения этих работ было указано ООО “Инвестиционно-строительная компания (ИСК) “Центрострой” (**).
В мае 2019 года, незадолго до окончания очередного срока аренды, на профильных сайтах по продаже недвижимости и земли были опубликованы объявления о продаже участка по ул. Березняковская, 30-В. Кадастровый номер этой земли в объявлениях не уточнялся. Тем не менее, “продавцы” сообщали о том, что эта земля может быть использована “под жилую многоэтажную застройку”, для такой застройки уже готова проектная документация, а площадь участка равна 50 соткам (возможно – ориентировочная площадь. – KV). Стоимость земли была оценена в 1,7 млн долларов. Однако в дальнейшем на многих сайтах соответствующие объявления были сняты как неактивные.
Согласно данным кадастровой карты Украины, рядом с участком, который арендует ООО “Катена”, нет участков со схожими характеристиками. Поэтому, можно предположить, что речь шла именно об этой земле. Каким образом она могла быть продана, непонятно: вероятно, в таком случае речь шла бы о продаже самой компании с правом аренды участка. Найти информацию о том, была ли заключена эта сделка, в открытых источниках KV не удалось.
Отметим,15 мая 2019 года КГГА направила ГАСИ обращение с просьбой аннулировать вышеупомянутое разрешение на выполнение строительных работ №ІУ115162941809. Под документом подписался глава столичной горгосадминистрации Виталий Кличко. В обращении речь шла о том, что участок, на котором запланировано строительство 35-этажного жилого дома, фактически является территорией учебно-воспитательного комплекса №30 “Эконад”, поэтому строительные работы могут привести к общественному резонансу и иметь катастрофические последствия. В частности, речь шла о несоблюдении минимально допустимого расстояния от "будущего" дома к учебному заведению.
На данный момент в реестре ГАСИ указанное разрешение не имеет отметок “аннулировано”, “отменено” и т.д.
Бенефициары разбирательств
По данным аналитической системы Youcontrol, киевское ООО “Катена” (арендатор земли по ул. Березняковская, 30-В) было основано в ноябре 2004 года. Руководителем компании на данный момент значится Александр Билык, учредителем – житель столицы Александр Филиппов.
Столичное ООО “ИСК "Центрострой” (заявленный подрядчик строительства) было основано в июле 2000 года. Учредителями компании значатся киевляне Елена Картавая, Владимир Комладзе, Мария Сусь и Анатолий Литвинчук, который также является руководителем этой фирмы.
Как указано на официальном сайте ООО “ИСК "Центрострой, это – “классическая генподрядная строительная организация, которая на протяжении своей 18-летней истории существования уже успешно реализовала серию памятных строительных проектов и в дальнейшем продолжает оказывать качественные услуги по комплексному строительству объектов различного назначения и любой степени сложности”.
Отметим, данное ООО также значится подрядчиком строительства ЖК “Eco Dream” на углу улиц Львовской и Живописной. Как сообщала KV, местные жители активно выступали против этой стройки, в частности – из-за отсутствия утвержденного Детального плана территории (ДПТ), который мог бы легализовать такое строительство, из-за дефицита мест в соседних дошкольных учебных заведениях и т.д.
Читайте: Строительство нового ЖК в Святошинском районе столицы натолкнулось на непримиримый протест
Напомним, по соседству с участком, который арендует ООО “Катена”, по ул. Березняковская, 29, в ближайшее время может вырасти еще одна “свечка”. Здесь, на 36 “сотках” коммунальной земли, уже строится 26-этажный “офисно-жилой” дом на 223 квартиры. Занимается этим ООО “Европейские инженерные системы” (компания из орбиты экс-мэра Киева Александра Омельченко) совместно с застройщиком “Ковальская”. “Строителей” не смущает, что намерения застройки не соответствуют целевому назначению земли, а сам участок входит в зону загрязнения радиоактивным веществом цезий-137. Против уже выступила столичная общественность, а Нацполиция начала следствие. Городские власти также декларируют несогласие, однако пока не сделали ничего, чтоб остановить вероятных нарушителей – в Киевсовете уже почти полгода “пылится” проект решения о расторжении договора аренды земельного участка.
Читайте: Квартиры в офисах и загрязнение цезием: компания из орбиты Омельченко строит “свечку” на Березняках
Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих (исполняла обязанности руководителя этой структуры со 2 апреля 2021 года). С 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года, этим департаментом руководил Петр Оленич (на фото), который со 2 апреля 2021 года занимает должность замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий и курирует в Киеве земельные и градостроительные вопросы.
* ТОВ “Катена” (код ЄДРПОУ: 32961804);
** ТОВ “ІБК “Центробуд” (код ЄДРПОУ: 31025135).
Фото: коллаж KVКиевVласть
В 2021 инвестиционная активность выросла. Приватизация, стабильно растущий интерес к жилью, появившийся интерес к складской недвижимости – самый яркие тренды в сфере недвижимости. Но так ли потеплел инвестклимат? Что не так с инвестициями в стране, где мы теряем и что нужно делать, – узнавала KV у экспертов строительного рынка.
Потенциал отличный. Климат так себе.
2021 год отмечен более высокой инвестиционной активностью по сравнению с “ковидным” прошлым годом. По данным компании Cushman & Wakefield Ukraine, наблюдается повышенный интерес инвесторов к жилой и логистической недвижимости, малой и большой приватизации, фокус на девелопменте.
Но в целом Украина явно не использует свой инвестиционный потенциал в полной мере. Европейская бизнес-ассоциация оценила рост индекса инвестиционной привлекательности украинского рынка за первую половину 2021 года с 2,4 до 2,8 балла по 5-балльной шкале.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Однако Эдуард Соколовский генеральный директор Stolitsa Group, ссылаясь на это исследование, отмечает, что в целом, этот индекс остается достаточно невысоким даже в сравнении с другими странами Восточной Европы. Это обусловлено целым шлейфом проблем, которые традиционно сопровождают украинский инвестиционный рынок.
Строительный сектор справедливо остается в оценке инвестпривлекательности одним из топовых. Недавно международное инвестсообщество оценило его потенциал в $50 млрд, по данным Валерия Кодецкого, основателя и президента девелоперской компании City One Development. А в ближайшие 3 года могут достичь $2 млрд.
Но это – о потенциале. А что сейчас с инвестклиматом?
“С позиции участников рынка девелопмента жилой недвижимости, каких-либо существенных улучшений инвестиционного климата за последний год мы пока не ощутили. Хотя эксперты и отмечают определенные тенденции к росту инвестиционной привлекательности рынка”, – отмечает KV Эдуард Соколовский.
Не произошло улучшения инвестиционного климата в Украине и по мнению Алексея Коваля, руководителя проектов Perfect Group.
“Постоянные законодательные инициативы, направленные на увеличение налогового и административного давление на легальный бизнес, попытки в режиме “кальки” перенести западные механизмы, без понимания, почему и как они работают за границей – это только некоторые из моментов, формирующих негативный инвестиционный климат”, – говорит Коваль.
Другие компоненты, как отмечает эксперт, включают нестабильность курса гривны, отсутствие доступных кредитов, давление со стороны налоговых органов и дальнейшие планы по расширению влияния фискалов.
“В нашей стране все еще не работает должным образом судебная система и механизмы защиты прав инвестора и собственника, – поясняет не самую благоприятную инвестиционную обстановку генеральный директор Stolitsa Group. – Существует ряд барьеров и в разрешительной системе, которые усложняют возможности получение разрешений на строительство, выдачу технических условий на инженерные коммуникации и согласование проектной документации”.
Плюс нестабильность нормативной базы и непредвиденные изменения в законодательстве, по наблюдениям Эдуарда Соколовского, также отталкивают потенциальных инвесторов.
“Поскольку крупные компании привыкли строить свои стратегические планы, исходя из перспективы на 20-30 лет, и их не слишком привлекает перспектива менять стратегию едва ли не каждый год, адаптируясь к украинским реалиям, – поясняет он. – И еще один фактор, который не способствует развитию инвестиционного климата – это значительная бюрократизация всех процессов в Украине. И, хотя постепенно государство переходит на электронные платформы, диджитализация продвигается пока недостаточно быстрыми темпами”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Совокупность этих негативных факторов в синергии обуславливают невысокую привлекательность украинского рынка для крупных западных инвесторов, которые привыкли действовать в четкой и прогнозируемой системе координат.
Впрочем, категорически негативной ситуацию также нельзя назвать. “Инвестиционный объем отечественного рынка недвижимости, по данным Cushman & Wakefield Ukraine, в 2020 и 2021 гораздо ниже, чем в 2018-2019, но это объясняется влиянием глобальной пандемии, – говорит Ольга Соловей, СЕО отраслевого объединения девелоперов Ureclub. – Рынок довольно “живой”, на нем присутствуют как частный инвестор, так и инвестиционные фонды и компании. Первое полугодие 2021 по объему инвестиций уже превышают показатели 2020 года”.
ФОТО: Динамика и тренды инвестирования. Источник: Cushman & Wakefield Ukraine
По данным эксперта, увеличилась доля инвестиционных покупок первичного жилья, отмечается приток инвесторов-нерезидентов. Инвесторов привлекает недвижимость с точки зрения ее доходности и ликвидности, стабильность роста стоимости квадратного метра во всех сегментах.
“Важно заметить, что инвестиционные сделки преимущественно закрываются локальными компаниями. И хотя доля иностранных инвесторов растет, и они проявляют высокий интерес, качество предложения все еще не соответствуют требованиям к техническим и юридическим параметрам проектов”, – поясняет Ольга Соловей.
Что хорошего?
Больше позитивно, нежели негативно оценивает инвестиционный климат в стране Анна Анисимова, руководитель отдела инвестиций и аналитики компании “Интергал-Буд”. По ее мнению, есть позитивные изменения в стране, которые способствуют улучшению инвестситуации: прогнозированная политика НБУ, запуск земельной реформы, успешное проведение приватизации.
“Строительный сектор в Украине среднерисковый не только из-за финансовых рисков, но и ввиду внутренних пертурбаций: изменения в градостроительной политики и законодательстве, отсутствии Генпланов и мастер-планов городов, коррупционных рисках в органах контроля за строительным сектором и так далее”, – поясняет Анна Анисимова.
Но сейчас рынок недвижимости переживает период качественных трансформаций. Это касается абсолютно всего: девелоперских моделей и подходов, общерыночных правил и норм, градостроительной политики, взаимоотношений с общественностью и представителями власти, форматов и концепций жилых проектов, поведенческих трендов и запросов покупателей.
“Это время турбулентности, которое никогда не бывает простым, поэтому я бы не оценивала инвестклимат в моменте, а скорее рассматривала факторы, влияющие на него в краткосрочной и долгосрочной перспективе”, – считает эксперт.
Текущий инвестиционный климат, по наблюдениям Виктории Берещак, эксперта рынка недвижимости, с переменным успехом можно назвать скорее благоприятным, чем наоборот.
“Это, знаете ли, такое удивительное состояние балансирующего под куполом цирка трюкача. Любое неверное движение и полет вниз обеспечен. Особенно учитывая идеальный шторм коронавируса, – отмечает она. – Потому как с одной стороны за последние два года наметился ряд крайне важных, положительных тенденций в сфере градостроительной политике, которые способны и вроде бы как должны в будущем существенно упрощать жизнь девелоперам. Однако все еще открытыми остается так много системных вопросов, которые не просто стопорят, а порой даже парализуют развитие отрасли”.
Среди позитивных изменений Анна Анисимова отмечает постепенную диджитализацию услуг в градостроительстве, в том числе создание Единой электронной системы в сфере строительства. В связке с этим, по ее мнению, нельзя упускать из виду реформу ГАСИ, первая попытка которой откровенно провалилась и чуть было не потянула рынок на дно, когда процент отказов в выдаче разрешительной документации и сертификатов увеличился до 97%.
“Однако нам удалось привлечь внимание к искусственному коллапсу и сейчас ситуация сдвинулась с мертвой точки”, – говорит она.
Осознание проблем в структуре ГАСИ, по мнению Виктории Берещак, – важный момент.
“Заметьте, речь пока об осознание проблем, а не о решении, так как перезапуск провалился. Результатом этого провала стало снижение объемов строительства практически на 40% по результатам прошлого года, а также увеличения средних сроков задержки с вводом в эксплуатацию по рынку. Однако хочется верить, что второй заход на реформирование органа и всей системы контроля за строительным сектором окажется куда более удачным”, – комментирует эксперт.
Еще одно в перспективе позитивное изменение, по мнению Анны Анисимовой, – запуск государственной программы ипотеки под 7%. Разумеется, говорить о массовой и доступной ипотеке здесь и сейчас еще рано.
“Нам придется еще хорошенько обкатать программу. Чтобы как можно большее число украинцев могли воспользоваться правом на качественное, безопасное, комфортное жилье важно увеличивать объемы финансирования ежегодно хотя бы на 30% от нынешнего, а также пересмотреть ограничения по размеру кредита в одни руки и площади лота”, – комментирует она.
Законодательство в стройсфере также отметилось как негативными (Законопроект №5600 о внесении изменений в налогообложение) так и позитивными изменениями.
К позитивным Виктория Берещак относит отмену паевого участия, который долгое время был просто кладезем коррупционных схем и “договорняков” о земле и участках под строительства, наработки в вопросах защиты прав инвесторов, в том числе предложение о регистрации права собственности на объект строительства, наработку по законопроекту реконструкции устаревшего жилья, в частности снижение порога % согласных жителей.
“Законопроект №5091 предлагает ввести механизм государственной регистрации права собственности на объекты незавершенного строительства и будущие объекты недвижимости, а также обеспечить прием в эксплуатацию завершенного дома и государственную регистрацию прав собственности по принципу “единого окна”, что немаловажно, – говорит Анна Анисимова. - А проект Закона “Про внесение изменений в ЗУ “Про комплексную реконструкцию кварталов (микрорайонов) устаревшего жилого фонда” предлагает снизить порог согласия жильцов до 75% от общего числа, а также устранить норму о повышенной компенсации”.
Проблем больше?
КиевVласть спросила у экспертов, какие самые острые вопросы нужно решить в стране для создания реального благоприятного инвестклимата.
Эдуард Соколовский, рассматривая проблему с точки зрения девелоперского бизнеса, выделил такие актуальные и острые вопросы, которые тормозят развитие рынка:
Во- первых, архаичность строительных норм в Украине. На фоне того, что во всем мире строительные технологии шагнули далеко вперед, Украина остается аутсайдером в вопросах обновления стандартов и сертификации новых технологий, продолжая работать по устаревшим советским и постсоветским нормам.
Во-вторых, недореформирование в сфере государственного архитектурно-строительного контроля, где все еще существуют колоссальные возможности для применения админресурса. Это касается проблем как с выдачей разрешений на строительство и согласованием проектной документации, так и с получением технических условий на инженерные коммуникации, которые соответствовали бы объемам и мощностям строительства.
В-третьих, проблема защиты прав собственника в части контроля земельного участка, возможности рейдерских атак на застройщика, деятельности различных псевдоактивистов, которые блокируют строительство, и т.д.
“И, наконец, еще один, не менее важный вопрос – это отсутствие четкой стратегии развития города, – акцентирует эксперт.
По его словам, недостаток внятной долгосрочной стратегии развития городской среды влечет за собой ряд проблем – таких, как хаотическая или точечная застройка, несоответствие пропускной способности дорог, сложности с транспортом и логистикой.
Современный, актуальный, продуманный мастер-план как вектор развития столицы в интересах города и его жителей, а не отдельных финансовых групп и лиц, и по мнению Анны Анисимовой, крайне актуален.
“Это значит детальную проработку социальных кластеров, транспортной инфраструктуры, общего урбанистического полотна, экологических и рекреационных зон, мест приложения силы для развития социального капитала, чтобы город развивался”, – поясняет она.
Сложности реализации крупных девелоперских проектов в Украине группа компаний Stolitsa Group в полной мере прочувствовала на собственном опыте.
“Речь о возведении ЖК “Варшавский Плюс”, где государственный агрокомбинат “Пуща-Водица”, как заказчик строительства, с подачи Фонда госимущества отказывается подписывать все необходимые документы для того, чтобы застройщик мог сдать готовые дома в эксплуатацию, – рассказывает Эдуард Соколовский. – Компания все свои обязательства по строительству выполнила в полном объеме. А инвестиционные договора являются действующими и соответствуют всем требованиям законодательства”.
Тем не менее, проблема защиты прав инвесторов и возможности применения админресурса для блокирования масштабных девелоперских проектов в Украине – достаточно острая и нуждается в регулировании на высшем уровне”, – подчеркивает гендиректор Stolitsa Group.
Ключевыми вопросами в разрезе бизнес-климата являются для девелоперов, по мнению Алексея Коваля, отсутствие дешевых кредитов, провал реформы ГАСИ, а также поддержание стабильного и прогнозируемого законодательного поля.
“Например, полгода назад активно говорили о возможности введения эскроу-счетов, чтобы якобы обезопасить сделки с первичной недвижимостью. Но даже если такая практика работает в Германии или США, в Украине далеко не каждый потенциальный покупатель готов полтора-два года держать деньги в банке, – рассказывает он. – Люди прекрасно помнят недавний “банкопад”. Второй момент – это процент, под который банк может дать кредит девелоперу, используя те же самые деньги, которые положил на счет покупатель: ставка должна составлять 3-4% годовых, а не 18-20%, как в Украине”.
Также значительный импульс для сектора, по мнению эксперта, мог бы придать запуск полномасштабного ипотечного рынка – не в рамках отдельной пилотной программы, а создание условий, при которых банки смогут предоставлять выгодные предложения для клиентов.
К топ-проблемам благоприятной инвестиционной ситуации в девелопменте реформу ГАСИ относит и Анна Анисимова: “Девелоперы постоянно сталкиваются с проблемой отсутствия единых, понятных, согласованных и четких градостроительных правил и норм, которые бы действовали одинаково для всех, во всех регионах страны. Это касается, в первую очередь, выдачи разрешений и согласований на строительство, получения документов на землю. Реформа ГАСИ, промедление с которой уже стоило нам падения объемов строительства на 30% в прошлом году, снижения доверия покупателей и десятки тысяч “зависших в воздухе” квадратных метров, должна наконец завершиться таким образом, чтобы не препятствовать развитию строительного сектора, а напротив способствовать его становлению и саморегуляции”.
Провал реформы госархстройконтроля и отсутствие стратегии развития города, по ее мнению, порождают третью боль строительного сектора — абсолютно безнаказанно паразитирующий так называемый “активизм” отдельных политических и общественных деятелей и группировок, которые, прикрываясь громкими лозунгами, приходят под офисы и стройплощадки девелоперов с целью наживы. Они не сулят ничего хорошего, кроме порчи техники и имущества, паралича работ, репутационных рисков.
По-прежнему сулит большие проблемы сфере девелопмента жилья Законопроект 5600.
“Принятие документа может резко поднять стоимость квадратного метра еще на 20% для конечного потребителя и ударить по инвестиционному спросу в отрасли, объем которого на данный момент достиг практически 40%, усугубить экономическую ситуацию в стране и мире, в частности инфляционные опасения и колебания на сырьевых рынках, тянущие закономерное удорожание себестоимости”, – прогнозирует Анна Анисимова.
Этот документ может стать, по меткому выражению Виктории Берещак, хуком справа для девелоперского бизнеса.
“Инвестиционные сделки с начала года на первичном рынке выросли фактически в три раза, достигнув в общей структуре спроса практически 35-40% на волне снижающихся месяц к месяцу ставкам по депозитам и инфляционных ралли, – говорит она. – Вот здесь, боюсь, могут существенно измениться и условия ведения бизнеса, и общее моральное настроение стейкхолдеров, и состояние инвестклимата в целом”. Это впоследствии ударит и по желанию нести украинцев свои деньги в отделы продаж, и по количеству новых строек, и по уровню девелоперских капиталовложений, что сразу же снизит строительный мультипликатор с условных 6,5 грн ВВП в 1,5-2 раза минимум. Отрасль сразу же лишится около 30-40 млрд грн, если брать показатели прошлых лет.
Ольга Соловей обращает внимание и на качество проектов, которые рассматривают инвесторы. А также к разнице в оценке стоимости активов. Инвесторы отмечают завышенную стоимость у большинства активов и неготовность собственников адекватно оценивать проект.
Коммуницируя с большим количеством зарубежных компаний, эксперт отмечает важность репутационного фона всей инвестиционной активности в Украине. К сожалению, ряд прецедентов, особенно с иностранными активами, сформировали весьма скептическое отношение к Украине на международном рынке. С этим нужно работать более системно и на уровне государства и городских властей, уверена Ольга Соловей. Если на рынке публично обсуждаются ситуации отмены выданных разрешительных документов, изменение статуса объектов после приобретения, рейдество и “разборки” партнеров, то все эти истории не способствуют росту инвестиционной привлекательности рынка.
Читайте: Больше простора: в столичном регионе входят в моду урбан-виллы и террасыКиевVласть
Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу презентував імена нових лідерів та аутсайдерів рейтингу сталого розвитку серед громад Київщини. За пів року список 20-ки кращих громад зазнав кардинальних змін. Більшості не вдалося закріпити свої позиції, а дехто і зовсім не пройшов критерії відбору і вибув із "змагань". Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади.
Як стало відомо KV, 2 вересня Фонд "Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу" презентував 300 кращих громад (станом на 1 липня) у рамках Всеукраїнського рейтингу інституційної спроможності та сталого розвитку громад.
Раніше KV повідомляла, що рейтинг зіставляється кожні пів року. Для обрахунку кількості населення громад використовується офіційний сайт "Децентралізація", фінансових показників – офіційний сайт Державний веб-портал бюджету для громадян, решти показників – відкриті джерела. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перш, ніж потрапити до рейтингу, громади піддаються ретельному аналізу і проходять відбір за 40 критеріями. Загалом критерії охоплюють проєкти сталого розвитку, успішну реалізацію модернізації, відкритість перед громадськістю та готовність співпрацювати. І, звичайно, рівень власних доходів та стратегічні проєкти, що зможуть принести території нові прибутки.
На фото: критеріальні показники відбору
ТОП-20 Київщини
У загальному рейтингу до трійки кращих знову потрапила Славутицька громада. Можна додати, що громада повернула свій статут лідера, адже ще недавно їй вдалося опуститися до сьомої позиції. Та Славутич залишається беззаперечним лідером на Київщині. Починаючи з 2020 року громада відкриває рейтинг 20-ти кращих громад в Київській області.
З дев’ятої сходинки одразу на другу сходинку вдалося потрапити цього разу Боярській громаді, посунувши Тетіївську громаду до четвертого місця. У трійці успішних опиняється і Фастівська громада, яка до цього міцно трималася за шосту позицію. Колишній же утримувач бронзи, Переяслав, стрімко впав аж на восьму сходинку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Щодо останніх місць 20-ки, то тут також відбулися кардинальні перевороти. Ковалівська громада, якій вдалося ще пів року тому увірватися до рейтингу, знову його покинула. Тепер ця позиція належить Немішаївській громаді, яка до цього вже дійшла до 14 сходинки. Поступилася 16 позицією і Великодимерська громада, наразі це 19 місце. Перегнали у розвитку і Ірпінську громаду, яка злетіла одразу з 8 до 18 сходинки.
Варто відмітити Гірську громаду, яка не входила до рейтингу, а нині вдалося зробити величезний стрибок та зайняти сьому позицію. Як і Борщагівській – 10 сходинка, Пристоличній – 12 місце. Крім того, вибули із 20-ки і Вишнева, Дівичківська та Баришівська громади.
Читайте: ТОП-20 на Київщині: названі лідери та аутсайдери рейтингу інвестиційної привабливості серед громад
На місцях
Також KV поцікавилася у керівників громад над чим вони працювали впродовж півроку аби збільшити спроможність свої громад, які проєкти вдалося втілити і що планують впроваджувати надалі.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
У першу чергу, звісно, йде цифровізація. Це – відкриття Центру адміністративних послуг. Також спільно з Агенцією регіонального розвитку Київської області відкрили їхню філію у місті Фастів. Підходимо до реалізації проєкту з відкриття Центру підтримки бізнесу. Крім того, приділяємо значну увагу відкритості міста, щоб вся інформація про нього була доступна громадянам і тим, хто зацікавлений здійснювати тут підприємницьку діяльність. Чесно кажучи: рейтинг – рейтингом, головне, щоб вкладалися інвестиції та реалізовувалися проєкти. Громада є учасником ініціатив "Угоди мерів", "Мери за економічне зростання", проєктів U-LEAD, GEZ. Тобто, де можна брати участь – ми її беремо. Дуже хотіли запровадити на території проєкт "Дія. Бізнес", відкривши відповідний центр. Проте не хочемо забігати наперед, бо в нинішній ситуації передбачити щось дуже важко.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Одна із складових спроможності – це субвенція, яка йде на душу населення. У нашої громади це цифра близько 1 474 гривень, наприклад, у Бородянської громади – 600 гривень. І плюс – це бюджетні роботи. Так, по всіх населених пунктах завершуємо встановлення сучасного освітлення. Крім Микулич, де ці роботи вже проведені і, таким чином, заощаджуємо кошти. Впоралися із ямковими ремонтами, у Клавдієво-Тарасове зробили одну дорогу. Маємо 22 проєкти по дорогах, але їх в області не затвердили через брак коштів. Закінчуємо ремонт вхідної групи амбулаторії в Немішаєве та Клавдієво-Тарасове, капітальний ремонт приміщення екстреної допомоги. З допомогою народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк маємо нову машину екстреної допомоги, із Германії через волонтерів додався ще реанімобіль, який обслуговуватиме ще Бородянську і Пісківську громади. Завершується ремонт школи №1 в Немішаєво. Також по програмі "Спроможна школа" замінюємо обладнання харчоблоку і робимо ремонт приміщення. На черзі – харчоблок в Клавдієво-Тарасове. Велика проблема – каналізаційні мережі в Немішаєве. Очисні споруди – в приватній власності, мережі застарілі. Власники відмовилися співпрацювати. Тож виділено дві земельні ділянки, розробляється проєкт вартістю 1,5 млн гривень, ЖКК при КОДА надає потужне обладнання і через ДФРР будуть виділені кошти на будівництво нових очисних.
Займаємося перереєстрацією підприємств, щоб ПДФО надходило саме до громади. Понад мільйон коштів вже вдалося повернули до бюджету. Створюємо Молодіжну раду, до кінця року презентуємо Стратегію розвитку, маємо власний сайт і відкриті для ЗМІ. Незабаром звітуватиму перед населенням про пророблену роботу. Ще із проблем – водозабезпечення в Клавдієво-Тарасове. З наступного року розробляємо проєкт і розраховуємо з допомогою обласної програми це питання закрити.
Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов:
Громада завжди тримала на пульсі питання соціально-економічного розвитку. Маємо Стратегію сталого розвитку. Одними із перших на Київщині розробили План стратегічного розвитку території. Маємо щодо цього європейський сертифікат відповідності. Зараз завершуємо роботу над змінами до Стратегії, адже минулої осені до громади приєдналися нові території. Сьогодні відпрацьовуємо програму Стратегії екологічного розвитку. В цьому плані упорядковуємо систему збирання відходів. Цьогоріч ввели в експлуатацію лінію із сортування вторинної сировини при підтримці місцевих спонсорів. Загалом же сталий розвиток залежить від проведеної роботи із малим та середнім бізнесом. У громаді в основному діють потужні підприємства, які щороку вкладаючи серйозні інвестиції в модернізацію технологічних процесів. Таким чином, збільшуються кількість робочих місць і доходи до громади. Ми позитивно завершили минулий рік, цей також йдемо з плюсом у бюджеті. Громада – відкрита для інвесторів. Є над чим працювати, безперечно.
Разом з тим, не забуваємо про соціальну сферу, розвиток освітянської та культурної галузі, медицини тощо. Значну увагу приділяємо розвитку спорту та здорового способу життя. Займалися спортивними майданчиками, відкрили нову спортивну арену. Займаємося і благоустроєм, будівництвом доріг. Скрутно, адже грошей, звичайно, на все не вистачає: не встигаємо за інфляцією, подорожчанням товарів. Та зрештою є гарними наповнювачами обласного та державного бюджетів.
Голова Козинської селищної громади Валерій Гартік:
Ми тільки розпочали працювати, як громада. А працює громада на позитив, тому, напевно, і такі результати. Розвиваємо інфраструктуру та бюджет. Та роботи ще дуже багато. У планах – капітальні ремонти шкіл, садочків, будинків культури тощо. Завершуємо проєкт щодо відкриття медамбулаторії в селі Старі Безрадичі. Думаю, що її будівництво розпочнемо ще до кінця року.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Фото: колаж KV
КиевVласть
Киевсовет разрешил для ЧП “Цависта” на 10 лет возобновить “просроченный” договор аренды 0,3936 га земли на Трухановом острове для строительства там комплекса отдыха с кафе и автостоянкой. Детальный план территории (ДПТ) острова не утвержден, участок относится к землям рекреационного назначения, а его третья часть вообще расположена в границах прибрежной защитной полосы. Но ни эти факты, ни негативное заключение юристов горсовета, не помешали чиновникам Киевской горгосадминистрации (КГГА) и депутатскому корпусу удовлетворить земельные аппетиты супруги депутата Киевсовета от “ОПЗЖ” и экс-руководителя КО “Киевзеленстрой” Михаила Царенко (на фото слева).
Как стало известно KV, на заседании Киевсовета 31 августа 2021 года столичные депутаты 85 голосами “за” на 10 лет возобновили для ЧП “Цависта” (*) договор аренды земельного участка от 22 августа 2007 года (проект решения от 27 мая 2021 года №08/231-1754/ПР). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Речь идет об участке площадью 0,3936 га на острове Труханов (возле Северного моста) в Днепровском районе Киева с кадастровым номером 8000000000:66:040:0051 и назначением – для строительства и обслуживания комплекса отдыха с кафе и автостоянкой.
В пояснительной записке к проекту решения говорится, что участок свободен от капитальной застройки и частично покрыт зелеными насаждениями, но не включен в Программу развития зеленой зоны Киева, которая действовала до 31 декабря 2020 года.
Читайте: Как зеленые зоны Киева оставили без программы развития
При этом, участок относится к категории земель рекреационного назначения, входит в зону охраняемого ландшафта и зону охраны памятников культурного наследия, а его третья часть (0,13 га) расположена в границах прибрежной защитной полосы.
Детальный план территории (ДПТ) для этой земли не утверждался. Субъекты подачи этого проекта решения – замглавы КГГА Петр Оленич (на фото справа) и директор Департамента земельных отношений КГГА Валентина Пелих – в пояснительной записке сообщили, что ЧП “Цависта” пытается получить Градостроительные условия и ограничения (ГУО), чтобы потом начать строительные работы в этом месте.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Земля на острове
В 1970 году эту землю отвели Специализированному эксплуатационному управлению путевого хозяйства Киевского горисполкома для строительства сооружений Северного моста и защитных сооружений на Каневской ГЭС в районе залива “Чорторий”. Впоследствии часть участка площадью 0,29 га перешла в пользование КК “Киевавтодор”.
Киевсовет времен мэра Леонида Черновецкого решением от 26 июля 2007 года №78/1912 прекратил право пользования “Киевавтодора” землей площадью 0,29 га и отнес эту территорию к землям запаса жилой и общественной застройки. Также горсовет утвердил проект землеустройства по отведению участка ЧП “Цависта” для строительства и обслуживания комплекса отдыха с кафе и автостоянкой и передал данному ЧП в аренду на 10 лет участок площадью 0,39 га, в том числе указанные выше 0,29 га и дополнительные 0,1 га коммунальной земли. В данном решении уточняется, что 0,13 га из 0,39 га расположены в границах прибрежных защитных полос, и эту часть нельзя использовать для строительства сооружений (кроме гидротехнических, гидрометрических и линейных).
Читайте: Ничейные берега: почему в Киеве тормозится оформление водоохранных зон
Договор аренды земельного участка между Киевсоветом и ЧП “Цависта” был заключен 22 августа 2007 года сроком на 10 лет. 5 октября 2017 года “Цависта” обратилась в Киевсовет с ходатайством о возобновлении этого договора (через полтора месяца после окончания его действия) и возражений от горсовета не получила.
Через 3,5 года после этого – 12 апреля 2021 года – ЧП направило в Департамент земельных ресурсов КГГА повторное ходатайство, на что 6 мая 2021 года получило ответ: в связи с изменением процедуры возобновления договоров аренды земли, вступившим в силу с 16 июля 2020 года, невозможно возобновить договор и его действие считается прекращенным.
Для того, чтобы “снять” законодательные ограничения, “Цависте” потребовалось совсем немного времени и усилий.
26 мая 2021 года компания письменно уведомила КГГА, что после окончания срока аренды продолжала пользоваться участком и платить арендную плату за него и считает договор возобновленным на тот же срок и на тех же условиях. Поэтому ЧП попросило принять необходимое решение Киевсовета для возобновлении права аренды и подписания договора. 27 мая, буквально на следующий день после получения этого письма от “Цависты”, Петр Оленич и Валентина Пелих зарегистрировали проект решения Киевсовета о возобновлении права аренды для этой компании.
С авторами проекта решения не согласилось Управление правового обеспечения деятельности Киевсовета. В правовом заключении к проекту решения от 29 июня 2021 года было сказано, что возобновление договоров аренды земли, заключенных до вступления новых правил возобновления договоров происходит на условиях, определенных в самих договорах и по правилам, действительным на момент их заключения. А в договоре аренды от 22 августа 2007 года говорится, что арендатор (ЧП “Цависта”) должен не позднее чем за 3 месяца до окончания действия договора письменно уведомить арендодателя о намерении продолжить его действие, чего сделано не было. “Учитывая указанное, управление возвращает проект решения без согласования”, – сказано в правовом заключении.
Несмотря на такой вердикт юристов, на заседании комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений 6 июля 2021 года 18 ее членов отклонили правовое заключение и согласовали проект решения. Он был включен в повестку дня заседания Киевсовета 22 июля 2021 года, однако поскольку в тот день депутаты не приняли решения ни по одному из вопросов, проект решения утвердили на заседании 31 августа 2021 года.
Супруга-бизнесвумен
Депутат Киевсовета Михаил Царенко (фракия “ОПЗЖ”) указал в декларации о доходах за 2020 год, что его основное место работы – ООО “Глуско Украина”, а его супруга (Виктория Царенко) владеет корпоративными правами и является бенефициаром нескольких предприятий: ЧП “Цависта”, ООО “Свит мемориз”, ООО “Строительные технологии плюс” и ЧП “Карвош”.
Согласно данным Единого реестра судебных решений, предприятия Виктории Царенко не раз становились фигурантами судебных разбирательств, в том числе и уголовных.
Например, ЧП “Цависта” в 2007 году несмотря на действовавший на тот момент законодательный запрет на приватизацию памятников культурного наследия через суд добилось приватизации помещения в недавно выявленном памятнике архитектуры по ул. Стритенской, 3/15 площадью 115 кв.м. Теперь в этом помещении зарегистрированы ЧП “Цависта” и ООО “Свит мемориз”.
В 2009 году ЧП “Цависта” удалось через суд обязать Департамент земельных ресурсов КГГА заключить на 10 лет договор аренды участка площадью 0,824 га на ул. Милославской в Деснянском районе Киева для строительства и обслуживания жилого дома с объектами социально-бытового назначения, выставочно-экспозиционным центром и подземным паркингом. И это при том, что Киевсовет не принимал решения о предоставлении на этот участок права аренды.
Другое предприятие Виктории Царенко – ЧП “Карвош” – в 2020 году проходило фигурантом досудебного уголовного расследования по подозрению в “служебной халатности” работников Департамента экономики и инвестиций КГГА, которые освободили застройщиков от уплаты паевого участия в создании инфраструктуры Киева.
KV также сообщала, что 10 июня 2021 года Киевсовет на 10 лет возобновил право аренды 3,9 га земли на окраине Киева возле Броваров для строительства и обслуживания жилых домов для ООО “Строительные технологии плюс”. Этой компанией руководит все та же Виктория Царенко. Эту землю в 2007 году при мэре Леониде Черновецком передали в аренду указанному ООО, изъяв ее из лесных площадей Днепровского лесничества. На смежном участке площадью 2 га фирма жены Царенко собирается построить отель с ресторанным комплексом.
Читайте: Жене депутата Киевсовета отдали под застройку почти 4 га бывшего леса
Сам Михаил Царенко, напоним, был гендиректором КО "Киевзеленстрой" в 2012 – 2014 годах. Именно с его именем в тот период был связан громкий скандал с подменой дорогих итальянских каштанов для Крещатика на обычные дешевые.
Читайте: Закупить для высадки на Крещатике лже-Бриотти главу КГГА вынудила итальянская мафия
О защите Труханова острова
На Facebook-странице “Кияни проти забудови” после публикации проекта решения о возобновлении договора аренды на участок Труханового острова с ЧП “Цависта” появилось обращение к Национальному агентству по предупреждению коррупции с просьбой обратить внимание на возможный конфликт интересов при рассмотрении документа Киевсоветом, поскольку бенефициаром ЧП “Цависта” является жена депутата Киевсовета. Также информируется, что между участком 0,39 га вплотную к берегу Днепра не так давно была обустроена автостоянка, что противоречит экологическому законодательству в части охраны прибрежных защитных полос.
Отметим, несмотря на неоднократные заверения столичных властей о том, что земли Труханового острова не будут выделяться до завершения разработки и утверждения проекта соответствующего ДПТ, остров продолжал застраиваться. В 2015 году активисты сняли с воздуха десятки элитных домов, развлекательных комплексов, и ресторанов, построенных тут за последние годы.
Читайте: Депутаты Киевсовета крайне неумело пытаются защитить Труханов остров от застройщиков
Мэр Киева Виталий Кличко в июле 2015-го пообещал передать правоохранителям документацию о незаконном строительстве на Трухановом острове. Было ли это сделано, неизвестно, но в 2017 году, столичные власти объявили о начале реконструкции Труханова острова с планами обустройства спортивной инфраструктуры и зон отдыха без капитальных сооружений.
"Труханов остров был, есть и будет рекреационной зоной для отдыха киевлян, застройки Труханова острова никогда не будет", – заявил тогда Виталий Кличко.
Читайте: Кличко отдаст мелким “инвесторам” не детализированный Труханов остров
16 мая 2019 года Киевсовет объявил часть Труханова острова площадью 27,44 га ландшафтным заказником местного значения. Перед этим KV сообщала, что в соответствующем документе нет конкретного задания по разработке проекта/проектов землеустройства с внесением сведений о новом статусе земли острова в Госземкадастр и сроков передачи этой земли в управление КП “Дарницкое лесопарковое хозяйство”. Также непонятно, почему на рассмотрение Киевсовета не выносится давно согласованный проект решения “Об установлении водоохранной и прибрежной защитной зоны Труханового острова в Днепровском районе Киева”.
В июле 2020 года стартовала масштабная реконструкция острова, на которую запланировали потратить около 500 млн гривен.
Читайте: В Киеве стартовала масштабная реконструкция Труханова острова
С июля 2019 года КО “Киевзеленстрой” руководит Алексей Король. Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих. Петр Оленич со 2 апреля 2021 года занимает должность замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий и курирует в Киеве земельные и градостроительные вопросы. До этого, с 28 июля 2028 года, Оленич руководил Департаментом земельных ресурсов КГГА.
Управление экологии и природных ресурсов КГГА с начала 2021 года возглавляет Александр Возный.
* ПП “Цавіста”(код ЕДРПОУ: 34634845)
Фото: коллаж KVКиевVласть
До конца 2021 года должен быть разработан проект ремонтно-реставрационных работ памятника князю Владимиру в Киеве. Разработкой документации будет заниматься столичное ООО “СК Архиград”. Саму реставрацию памятника власти Киева планируют провести в 2022-2023 годах и заплатить за нее 26,2 млн гривен.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 31 августа 2021 года Киевский научно-методический центр (КНМЦ) по охране, реставрации и использованию памятников истории, культуры и заповедных территорий (*) заключил с ООО “СК Архиград” (**) договор на разработку проекта ремонтно-реставрационных работ памятника князю Владимиру. Цена договора составила 1,42 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До 20 декабря 2021 года “СК Архиград” должно обследовать памятник, провести инженерно-геологические изыскания и топографо-геодезические работы на 1 га, после чего разработать проект и рабочую документацию.
Проект, согласно техзаданию, должен предусматривать перекладку чугунных плит на стилобате с частичной заменой при необходимости, усиление или ремонт несущих конструкций стилобатной части, расчистку бронзовой скульптуры, очистку и покраску металлических элементов памятника, прочистку водоотводных лотков с их частичной заменой, замену фонарей и системы видеонаблюдения. Ремонтно-реставрационные работы, как указано в техзадании, планируют провести в 2022-2023 годах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Согласно распоряжению Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 23 июля 2021 года №1636, общая сметная стоимость ремонтно-реставрационных работ памятника князю Владимиру составляет 26,2 млн гривен. В текущем году в бюджете столицы на эти цели предусмотрено 1,49 млн гривен – на проектные работы.
Читайте: Памятник князю Владимиру отреставрируют за средства от продажи земли под недвижимым имуществом
Напомним, в октябре 2016 года памятник князю Владимиру повредили вандалы. В июне 2017 года КНМЦ по охране, реставрации и использованию памятников истории, культуры и заповедных территорий за 247 тыс. гривен заказал у ООО “РППМ Возрождение” работы по реставрации и ремонту памятника после повреждений. До конца июля 2017 года подрядчик должен был расчистить металлические поверхности памятника от коррозии, зачеканить трещины, покрасить стилобат, расчистить и промыть бронзовую поверхность памятника, а также провести его гидрофобную обработку. По состоянию на 6 сентября 2021 года отчет о выполнении договора в системе ProZorro не опубликован.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “СК Архиград” зарегистрировано в 2003 году в Киеве. Учредители – Андрей Усов и Виталий Луценко (директор).
По результатам участия в публичных закупках ООО “СК Архиград” заключило 5 договоров на 38,17 млн гривен. Единственный заказчик – КНМЦ по охране, реставрации и использованию памятников истории, культуры и заповедных территорий (данные Clarity Project).
КНМЦ по охране, реставрации и использованию памятников истории, культуры и заповедных территорий зарегистрировано в 1998 году. Директор – Михаил Федорин.
КНМЦ по охране, реставрации и использованию памятников истории, культуры и заповедных территорий является основным городским учреждением по изготовлению учетной документации на объекты культурного наследия для занесения их в Государственный реестр недвижимых памятников. Центр также занимается оценкой воздействия на сохранение объектов культурного наследия строительств на исторических территориях Киева.
КНМЦ по охране, реставрации и использованию памятников истории, культуры и заповедных территорий подчинен Департаменту охраны культурного наследия КГГА, во главе с Александром Никоряком. Деятельность этого департамента направляет и контролирует заместитель председателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Владимир Прокопив.
Памятник князю Владимиру был открыт на склонах Днепра в Киеве в 1853 году и отреставрирован в 1953 году. Его изготавливали в Санкт-Петербурге скульпторы Петр Клодт и Владимир Демут-Малиновский, а также архитектор Александр Тон. Более чем четырехметровая фигура князя Владимира изготовлена из бронзы и установлена на восьмигранном чугунном постаменте в виде часовни. Владимир изображен в парадной одежде с крестом в правой руке. Ранее крест в руках Владимира был оборудован керосиновыми лампами, которые освещали его фигуру ночью. На сегодня памятник освещают электрические лампы.
Памятник князю Владимиру является памятником монументального искусства национального значения (охранный №260009-Н, постановление Кабмина от 03.09.2009 года № 928).
* Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (код ЄДРПОУ: 21507625)
** ТОВ “БК Архіград” (код ЄДРПОУ: 32660868)
Фото: Моє місто
КиевVласть
Столичный горсовет со скандалом расширил список т.н. “круглосуточных” парковок. В ближайшие месяцы их количество в городе вырастет примерно на полторы сотни, что даст около 23 тысяч дополнительных машиномест, и теоретически позволит лучше наполнять городскую казну. Проблема в том, что с наполнением столичного бюджета у КП “Киевтранспарксервис” год из года не получается, а новое решение Киевсовета, похоже, было принято с нарушением процедуры и противоречит Налоговому кодексу. Кроме того, под новые парковки отдали немало зеленых зон, а многим киевлянам в ближайшее время придется платить за парковку автомобилей на своих придомовых территориях.
Как стало известно KV, в ходе заседания Киевсовета, состоявшегося 31 августа 2021 года, депутаты внесли очередные изменения в решение горсовета №242/5629 от 23 июня 2011 года “Об установлении местных налогов и сборов в городе Киеве” (с изменениями и дополнениями).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Соответствующий проект решения №08/231-2226/ПР от 24 июня 2021 года в целом поддержали 64 народных избранника. Субъектами его подачи выступили первый замглавы КГГА Николай Поворозник (на фото в центре) и Департамент финансов КГГА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Стояночный прирост
Согласно принятому решению, Киевсовет расширил перечень парковочных площадок Киева, которые закреплены за КП “Киевтранспарксервис”, увеличил количество машиномест на уже существующих площадках, а также исключил площадки, земля под которыми была либо отведена кому-либо в пользование, либо ей был предоставлен статус сквера.
Речь идет о т.н. “круглосуточных парковках”, на которых водители могут за определенную плату оставлять свои транспортные средства на длительный период. Такие площадки КП “Киевтранспарксервис” через систему Prozorro.Продажи передает в эксплуатацию другим компаниям, после чего их зачастую ограждают заборами и шлагбаумами. Цена парковки в таких случаях определяется самими компаниями – “Киевтранспарксервис” лишь формирует стоимость передачи площадок этим субъектам хозяйствования на основании утвержденной властями калькуляции, основой которого является стоимость эксплуатации одного паркоместа в час (6,50 гривен). За парковку на таких площадках водители платят сотрудникам указанных компаний – т.н. “охранникам в будках”.
Докладывая депутатам по этому вопросу, и.о. директора КП “Киевтранспарксервис” Анатолий Свирид (на фото справа) рассказал, что в перечень “круглосуточных” парковок внесли в т.ч., места, на которых осуществляют свою деятельность т.н. “черные парковщики”. Руководитель КП подчеркнул, что увеличение количества официальных парковочных площадок и расширение существующих позволит увеличить поступления в бюджет Киева на сумму порядка 46,2 млн и 16,9 млн гривен соответственно (данные без учета проголосованных правок. – KV). Отметим, в 2021 году, согласно финансовому плану КП “Киевтранспарксервис”, предприятие должно заработать на “круглосуточных” парковках не менее 86,3 млн гривен.
Данные о предполагаемых заработках от новых парковок, скриншот трансляции заседания Киевсовета
Согласно проекту решения, в указанный перечень должны были включить 214 площадок на 21,6 тыс. машиномест и расширить 225 существующих площадок на 7,6 тыс. машиномест. Также планировалось исключить из “перечня парковок” 91 площадку на 7,1 тыс. машиномест. Таким образом, общее количество “ночных” парковочных площадок, с учетом их включения и исключения, должно было вырасти на 123 (с 537 до 660), а общее количество машиномест – на 22,3 тыс. (с 37,7 тыс. до 60,1 тыс). Такие же данные опубликовала пресс-служба Киевсовета уже после принятия этого решения.
Информация о количестве площадок и машиномест от КП “Киевтранспарксервис”, скриншот трансляции заседания Киевсовета
В итоге, получилось не совсем так. В ходе заседания горсовета депутаты “с голоса” включили в перечень площадок “Киевтранспарксервиса” еще около трех десятков таких объектов, добавив тем самым порядка 1,1 тыс. новых машиномест. Также депутаты исключили около полутора десятка площадок, которые чиновники КГГА предлагали для включения в рамках данного проекта решения – следовательно, уменьшили количество машиномест плюс-минус на 800 единиц. Кроме того, этот документ был утвержден с учетом данных протокола комиссии Киевсовета по вопросам транспорта, связи и рекламы от 13 июля 2021 года: из этого документа следует, что члены комиссии включали дополнительные площадки, исключали предложенные чиновниками и уже действующие, но четкой и структурированной информации о количестве в нем нет. Следовательно, можно лишь предполагать, на сколько в Киеве стало больше парковочных площадок и на сколько было увеличено количество машиномест: по ориентировочным расчетам KV, в общем в столице “ночных парковок” станет больше на 150-160, а машиномест – на 23-24 тыс. единиц.
Скандал
Отметим, предложенный столичной горгосадминистрацией проект решения вызвал волну возмущения в депутатском корпусе Киевсовета, а его обсуждение и голосование по правкам растянулось почти на полтора часа.
Представитель фракции “Оппозиционная платформа – За жизнь” Игорь Кириленко обратил внимание на то, что данный документ имеет признаки регуляторного акта, следовательно – должен проходить согласование с Государственной регуляторной службой Украины, чего, по его данным, сделано не было. Также, по словам депутата, проект решения явно противоречит требованиям Налогового кодекса Украины. Кириленко предположил, что такие факторы могут стать причиной уголовных разбирательств.
Член фракции “Слуга народа”, первый замглавы бюджетной комиссии Киевсовета Лилия Пашинная возмущалась не меньше.
“Мы вообще не понимаем, что мы рассматриваем. Посмотрите на документ. Это служебная подделка. Я лично буду обращаться в правоохранительные органы. Профильной комиссией является бюджетная комиссия. Но комиссия не рассматривала его, не приняла решения, не поддержала данный проект. Мы нарушили сроки, нарушили процедуру. Снимите это, не позорьтесь. Я внесла проект решения о запрете размещения парковок на придомовых территориях и зеленых зонах. Поэтому абсолютно корректно, чтоб эти проекты рассматривались вместе, или даже тот проект принимался в первую очередь – до рассмотрения адресов”, – выразила мнение Лилия Пашинная.
Ее однопартиец Владислав Трубицин, в свою очередь, предложил депутатскому корпусу и КГГА разработать комплексный документ, который бы регулировал организацию парковочного пространства в столице – вместо того, чтобы ежегодно “с кандачка” вносить новые парковки в существующий перечень.
“Не так давно киевлянам анонсировали введение платы за парковку возле домов. Это спровоцировало волну бешеного гнева. Проект решения мало кого устраивает. И это понятно, потому что позитивных изменений для автомобилистов не предусматривается вообще. Я глубоко убежден, что принимать этот постыдный проект решения нельзя. Я предлагаю разработать комплексную программу по организации парковочного пространства с выделением земельных участков для обустройства парковочных зон и переведения земель согласно их целевому назначению”, – заявил представитель фракции “Слуга народа”.
Депутат Виталий Павлик (фракция “Единство”) между тем указывал на то, что в документе есть много ошибок. В частности – его разработчики “обозвали” улицу Архитектора Вербицкого в Дарницком районе улицей Академика Вербицкого. Дошло даже до абсурда.
Даже член фракции “УДАР” Андрей Странников, несмотря на свои хорошие отношения с руководством КГГА, выступил с критикой этого документа. Он заявлял о том, что депутаты не понимают, за что они голосуют, и предлагал отправить проект решения на второе чтение – чтоб бюджетная комиссия обработала все правки.
Но больше всего народные избранники были недовольны тем, что чиновники включили в перечень новых площадок целый ряд спорных и откровенно скандальных локаций. Среди таковых – придомовые территории и участки, на которых столичные власти по требованиям киевлян запланировали создание скверов.
Так, проектом, например, было предусмотрено обустройство парковочной площадки на 29 машиномест по ул. Семьи Кульженко (Минский массив, Оболонский район). Однако депутат от данного избирательного округа Владислав Турец (фракция “Европейская солидарность”) напомнил, что в мае 2021 года Киевсовет предоставил этой территории статус сквера. По предложению Турца эта локация была исключена из перечня.
Но в некоторых случаях депутатов ожидала неудача. К примеру, Лилия Пашинная предлагала исключить из перечня площадку на пересечении улицы Милославской и проспекта Маяковского (Троещина, Деснянский район), которая, согласно Генеральному плану, является парковой зоной. Депутат пыталась убедить своих коллег, что в обустройстве на этом месте “зеленой территории” заинтересованы местные жители. Но народные избранники не поддержали ее призывы. Такая же судьба была и у 22 участков в Днепровском районе, которые из перечня предлагал исключить депутат Юрий Федоренко (фракция “Слуга народа”). Свое требования он объяснял так: это – придомовые территории, люди выступают против того, чтоб платить деньги за парковку возле своих подъездов, а сам депутат неоднократно обращался по этому поводу к руководству города.
Таким образом, за исключением нескольких моментов возмущения депутатов не имели никакого смысла. Разве что отдельные народные избранники смогут заработать себе политические баллы, рассказывая избирателям о том, как они шли грудью на амбразуру, защищая территории от появления новых парковок.
Парковки без отдачи
В столице есть еще один вид парковок – площадки вдоль улиц и дорог. Их функционирование происходит по несколько другим правилам. И такие площадки, напомним, КП “Киевтранспарксервис” должно обслуживать самостоятельно, без права передачи частным компаниям. Оплата парковки в таких случаях должна происходить через специальные приложения и сайты, либо же наличкой через терминалы Easy Pay. Платят ли водители за использование площадок, контролируют сотрудники специального органа – управления (инспекции) по парковке Департамента транспортной инфраструктуры КГГА.
Ранее, до конца минувшего года, данные парковки также были включены в решение Киевсовета о налогах и сборах. Однако 24 декабря 2020 года горсовет решением №22/22 исключил их из данного перечня. Тогда чиновники КГГА объясняли этот ход, в частности, необходимостью упорядочения парковочного пространства. Дескать, столичные власти должны учитывать динамичность транспортных потоков и изменение схем дорожного движения, в связи с чем намного оперативнее будет утверждать локации таких парковок распоряжениями и приказами КГГА, а не решениями Киевсовета. Дескать, очень часто депутаты затягивают решение таких вопросов, а в случае с парковками это может приводить к транспортному коллапсу.
3 марта 2021 года КГГА своим распоряжением №445 уполномочила Департамент транспортной инфраструктуры КГГА принимать решения о размещении, оборудовании и функционировании парковок вдоль улиц и дорог. 25 марта 2021 года Департамент транспортной инфраструктуры КГГА приказом №Н-67 утвердил перечень из 511 таких площадок (в дальнейшем перечень несколько раз менялся, но несущественно. – KV). Тарифы парковки транспортных средств на таких площадках также утверждаются КГГА. Цена парковки в данном случае зависит от локации – в столице существуют три соответствующие зоны (условно – центр, прилегающие к центру районы и спальные районы). К примеру, распоряжением №1459 от 25 июня 2021 года КГГА повысила тарифы в три раза – например, стоимость парковки в центре с 1 июля 2021 года выросла с 10 гривен до 35 гривен.
Как неоднократно сообщала KV, парковочная сфера столицы по праву считается одной из наиболее коррумпированных, что приводит к разбирательствам при участии правоохранителей и высших эшелонов власти.
Еще в ноябре 2017 года Генеральная прокуратура Украины (ГПУ) открыла уголовное производство по фактам возможных злоупотреблений со стороны должностных лиц КП “Киевтранспарксервис”. Тогда правоохранители выяснили, что на протяжении 2014-2017 годов предприятие заключило несколько десятков договоров на эксплуатацию находящихся у них на балансе парковок с различными фирмами, но при этом, вероятно, занизило количество машиномест на парковках и тем самым зарабатывало “черный нал”, обворовывая городской бюджет.
Читайте: Генпрокуратура пытается разоблачить коррупционеров из КП “Киевтранспарксервис”
А в мае 2021 года общественная организация “Комитет правовой защиты страхователей “Процесс” (ОО “КПЗС “Процесс”) обратилась к Кабинету Министров с информацией о том, что КП “Киевтранспарксервис” занимается противоправной деятельностью, направленной на минимизацию официальных платежей за пользование муниципальными паркингами. По данным указанного ОО, предприятие по надуманным предлогам с помощью сотрудников ООО “ВИП Охрана” массово отбирает у добросовестных арендаторов парковочные площадки и передает их в эксплуатацию аффилированным предприятиям за меньшие деньги или вообще бесплатно. Общественники уверяют, что имеет место передел рынка, из-за которого существенно пострадают интересы городской общины. В ответ Премьер-министр Денис Шмыгаль направил это обращение для рассмотрения и реагирования в КГГА, Минрегион и Министерство внутренних дел.
Читайте: Шмыгаль поручил КГГА и полиции разобраться с “парковочным рейдерством” в столице
При этом, в столице до сих пор стоит вопрос о контроле поступлений средств в городской бюджет от оплаты парковки. Это в первую очередь касается площадок вдоль улиц и дорог. Дело в том, что еще с лета 2016 года власти обещают внедрить Автоматизированную системы контроля оплаты за парковку (АСКОП), которая позволила бы властям и общественности иметь точные данные о том, сколько КП “Киевтранспарксервис” зарабатывает на таких площадках. Но за пять лет ситуация, судя по всему, не сдвинулась с мертвой точки: на улицах Киева непонятные люди все так же собирают “наличку” за парковку, а куда деваются эти деньги – большой вопрос. Можно предположить, что в карманы людей, очень близких к руководству КП “Киевтранспарксервис” и инспекции по парковке КГГА.
Читайте: Тщательно контролировать оплату за парковку в Киеве могут начать в 2021 году
Напомним, Анатолий Свирид исполняет обязанности директора КП “Киевтранспарксервис” с 13 апреля 2020 года. Его предшественником на данной должности был скандально известный Александр Нимас, который руководил предприятием с 13 августа 2018 года по 20 марта 2020 года.
Читайте: Операция “Парковка”: падение “агент Нимас” и благодарность Белоцерковца
КП “Киевтранспарксервис” подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры, который с 1 сентября 2021 года возглавляет Руслан Кандибор. Ранее, с 6 февраля 2020 года по 5 апреля 2021 года данной структурой руководил Валентин Осипов, а с 6 апреля 2021 года и до назначения Кандибора обязанности руководителя исполнял первый заместитель директора этого департамента Иван Шпилевой. К слову, в составе данного департамента функционирует управление (инспекция) по парковке, которой на данный момент руководит Дмитрий Рахматуллин (на фото слева, параллельно он – замдиректора данного департамента). Эта инспекция отвечает за борьбу с “неоплаченной” парковкой, а также парковкой, которая противоречит правилам дорожного движения в частности.
Деятельность Департамента транспортной инфраструктуры КГГА со 2 марта 2020 года курирует замглавы КГГА, экс-гендиректор КК “Киевавтодор” Александр Густелев.
Департамент финансов КГГА возглавляет Владимир Репик с 2012 года. Деятельность этого департамента с 21 декабря 2017 года координирует упомянутый выше первый замглавы КГГА Николай Поворозник (с перерывом на время своего отстранения от должности).
Фото: коллаж KVКиевVласть
В построенном еще в 1968 году столичном кинотеатре “Краков” завершаются работы по созданию мультифункционального культурного центра. Его планируют открыть в ноябре 2021 года.
Об этом KV стало известно из сообщения на странице первого замглавы Днепровской райгосадминистрации (РГА) Олеся Маляревича в соцсети Фейсбук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Недавно в сети появилось журналистское расследование Владислава Сидоренко о том, что вместо ремонта кинотеатра "Краков", на самом деле, КГГА планирует просто его снести, чтобы освободить жирный кусок земли на Русановской набережной. По словам журналиста, фейковый ремонт кинотеатра – это и есть свежий пример дерибана коммунальной собственности ради аккумулирования теневой кассы под выборы командой Кличко”, – заявил Маляревич, и решил опровергнуть эти обвинения.
Первый замглавы Днепровской РГА напомнил, что в 2008-2013 годах построенный в 1968 году “Краков” готовили под снос, а в 2016 году его смогли вернуть в коммунальную собственность.
В то время здание требовало капремонта, так как находилось в неудовлетворительном техническом состоянии. Также требовалось приобрести кинопроекционное оборудование, переоснастить залы новыми креслами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В 2017 году было запланировано превратить кинотеатр в современный мультифункциональный культурный центр, стоимость капремонта по смете составляла 76 млн гривен.
Позже стоимость ремонта корректировалась, а в 2019 году, после того как очередные торги в системе Прозорро не состоялись, была объявлена новая закупка на 123 млн гривен.
Читайте: КП “Европейский культурный центр “Краков” два года не может начать полноценную работу
Маляревич уточнил, что в 2020 году за счет бюджетных денег фактически были выполнены работы на сумму 68,2 млн гривен.
По состоянию на 1 сентября 2021 года, по информации Маляревича, был проведен большой объем работ, в том числе по утеплению и устройству вентилируемого фасада из керамической плитки, облицовке керамической плиткой, устройству пароизоляции и утеплению кровли галерей, устройству стяжек полов и другие.
Читайте: Нардеп Юрчишин просит столичную власть разобраться в законности очередного капремонта кинотеатра “Краков”
Также были выполнены все архитектурно-планировочные решения, на 90% проложены электросети, проложены сети пожарной сигнализации, выполнено 70% работ по устройству внутренних витражных конструкций.
“В процессе проведения капитального ремонта возникли дополнительные работы и затраты, которые невозможно было учесть на стадии проектирования. Кроме того, изменились проектные решения, которые привели к существенным изменениям объемов работ и стоимостных показателей объекта строительству. Без выполнения этих работ невозможно завершение ремонтных работ, ввод объекта в эксплуатацию и обеспечение соответствия функциональному назначению в качестве многофункционального культурного центра“, – заверил Маляревич.
Также Олесь Маляревич отметил, что на 1 сентября 2021 года были выполнены работы на сумму 95,545 млн гривен при сметной стоимости 167,904 млн гривен.
Напомним, в 2018 году был начат капитальный ремонт здания бывшего кинотеатра “Краков”. В начале 2019 года столичные активисты забили тревогу из-за состояния кинотеатра “Краков”. По их словам, здание превратилось практически в каток, поскольку из-за демонтированной крыши внутрь затекала вода.
Читайте: “Каток” за 71 млн гривен: кинотеатр “Краков” заливает водой из-за демонтированной крыши
Столичные власти планировали завершить капремонт кинотеатра “Краков” до конца октября 2019 года. Однако, летом 2019 года договоры с подрядчиком на капремонт здания были расторгнуты по соглашению сторон в связи с корректировкой проектно-сметной документации. При этом подрядчик получил за выполненные работы суммарно около 20 млн гривен.
Читайте: Столичный кинотеатр “Краков” опять попытаются отремонтировать
Фото: фейсбук Олеся Маляревича
КиевVласть
В Белой Церкви земельный мошенник обманул мужчину на полмиллиона гривен. Пострадавший заплатил за изготовление технической документации по землеустройству на земельный участок, который находился в Белой Церкви. Документы оказались поддельными. За мошенничество в особо крупных размерах мужчине грозит наказание в виде лишения свободы на срок от пяти до двенадцати лет с конфискацией имущества.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы полиции Киевской области. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В марте в полицию поступило сообщение от 68-летнего мужчины о том, что он стал жертвой мошенника, который обманул потерпевшего на сумму свыше 500 тыс. гривен.
Также пострадавший отметил, что злоумышленник самостоятельно нашел его еще в 2020 году и предложил свои услуги по оформлению земельного участка. Пострадавший заплатил за изготовление технической документации по землеустройству на земельный участок, который находился в Белой Церкви.
Через некоторое время мошенник отдал изготовленные псевдодокументы пострадавшему. Мужчина заметил признаки подделки, но злоумышленник начал уверять, что с бумагами все в порядке и не понимает, в чем его обвиняют.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Аналогичное сообщение о незаконной деятельности мужчины поступило в феврале этого года. На этот раз он предоставил заранее поддельные документы по землеустройству и незаконно завладел земельными участками коммунальной собственности Белоцерковской ТГ.
Таким образом 42-летний мошенник завладел деньгами в сумме более 500 тыс. гривен.
Следователи сообщили мужчине о подозрении по ч. 3, ч. 4 ст. 190 (мошенничество) Уголовного кодекса Украины. Впоследствии ему была избрана мера пресечения в виде домашнего ареста. За мошенничество в особо крупных размерах мужчине грозит наказание в виде лишения свободы на срок от пяти до двенадцати лет с конфискацией имущества.
Читайте: Непоп поручил Департаменту земресурсов КГГА найти землю для пострадавших от “Элита-Центр”
Фото: полиция Киевской области КиевVласть
В Киевской горгосадминистрации (КГГА) разрешили компании Александра и Галины Гереги – ООО “Эпицентр К” – проектировать строительство нового торгового комплекса на Березняках. Его разместят на 4 га земли, выкупленной указанным ООО на аукционе в конце 2020 года за 227 млн гривен. Примечательно, что выдача “Эпицентру” Градостроительных условий и ограничений (ГУО) на проектирование выглядит как простая формальность. “Эпицентр К”, не дожидаясь выдачи этого документа, уже активно взялся за подготовительные к стройке работы. Подобное, отметим, происходит уже не первый раз.
Как стало известно KV, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА 13 августа 2021 года приказом № 1049 утвердил для ООО “Эпицентр К” (*) Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование строительства торгового комплекса на пересечении ул. Березняковской и Днепровской набережной в Днепровском районе Киева. Об этом свидетельствуют данные Единой государственной электронной системы в сфере строительства (ЕГЭСС).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По информации ЕГЭСС, высота проектируемых зданий в соответствии с намерениями заказчика может составить 23 метра.
Объект проектирования расположен на земельном участке площадью 4,01 га (кадастровый номер 8000000000:90:140:0017), который находится в собственности ООО “Эпицентр К”. Он предназначен для “другой коммерческой деятельности, для строительства, эксплуатации и обслуживания культурно-торгового комплекса”. Функциональное назначение – частично территории улиц и дорог, частично территории коммунально-складские, частично территории железнодорожного транспорта и преимущественно территории общественных зданий и сооружений.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В ЕГЭСС также уточняется, что земельный участок, где планируется проектирование торгового комплекса, частично попадает в санитарно-защитную зону, в зону акустического загрязнения и в зону ограничения застройки при условии безопасности полетов.
Указанный земельный участок, по данным электронной системы "Прозорро.Продажи”, был выкуплен ООО “Эпицентр К” 28 декабря 2020 года на земельном аукционе за 227 млн гривен (стартовая цена – 105,8 млн гривен). Аукцион проводился в рамках процедуры банкротства ООО “Чумацкий шлях” (входит в группу компаний “Смарт-Холдинг” Вадима Новинского) для погашения проблемной задолженности по обязательствам группы компаний "Амстор".
Ранее эта земля по решению Киевсовета от 7 июля 2005 года № 623/3199 была продана ООО “Чумацкий шлях” за 24,9 млн гривен для строительства культурно-торгового комплекса.
Примечательно, что ООО “Эпицентр К”, не дожидаясь выдачи ГУО, начало подготовительные работы по строительству нового торгового комплекса. Информация об этом уже даже размещена на Google maps. А на информщите в районе нового строительства указано, что работы продлятся полтора месяца, площадь нового сооружения составит 16,8 тыс. кв. метров, генподрядчик строительства – ООО “Опыт 2002 (**).
Отметим, в самом “Эпицентре” проблем в проведении подготовительных работ до получения от КГГА ГУО на проектирование не видят.
“Выполнение строительных работ до выдачи градостроительных условий и ограничений не проводилось. В соответствии с действующим градостроительным законодательством компания подала и зарегистрировала сообщение о начале выполнения подготовительных работ. На земельном участке были проведены инженерно-геологические и топографо-геодезические изыскания, обследование почвенного покрова. В рамках зарегистрированного сообщения о начале выполнения подготовительных работ также было установлено ограждение и проведено освещение, обустроен строительный городок, площадка для складирования стройматериалов и прочее. Отметим, что на этапе выполнения подготовительных работ действующее законодательство не требует наличия всех разделов проектной документации”, – сообщила KV руководитель департамента по связям с общественностью ООО “Эпицентр К” Юлия Чудновец.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Эпицентр К” зарегистрировано в 2003 году. Уставный фонд – 158,6 млн гривен. Основной вид деятельности – другие виды розничной торговли новыми товарами в специализированных магазинах. Учредители – Александр Герега (51,3 %), Галина Герега (47,9 %) и Татьяна Суржик. Руководит компанией Петр Михайлишин.
Предприятие входит в группу “Эпицентр”, которая включает сети строительных гипермаркетов “Эпицентр” и “Новая Линия”, аграрный холдинг “Винницкая аграрно-промышленная группа”, земельный банк, в обработке которого 160 тыс. га.
В Украине работает 68 торговых центров “Эпицентр”, из которых 8 - в Киеве. Причем, начинать строительство и реконструкции новых торговых точек до выдачи всех разрешительных документов для группы “Эпицентр”, похоже, уже традиция.
Так в декабре 2018 года в КГГА согласовали проектирование строительства гипермаркета “Эпицентр” по проспекту Степана Бандеры, 13-А, в то время как по этому адресу гипермаркет был открыт еще в марте 2018 года. В декабре 2019 года столичные власти выдали ООО “Эпицентр К” ГУО на проектирование реконструкции с объединением двух торговых центров по ул. Полярная, 20-Д. При этом строительный гипермаркет по указанному адресу был реконструирован и открыт еще в 2014 году. В феврале 2020 года КГГА разрешила ООО “Эпицентр Н” проектировать реконструкцию нежилых зданий на ул. Вискозной, 4 под центр выдачи онлайн заказов, когда пункт выдачи заказов уже благополучно работал.
Читайте: КГГА задним числом разрешила “Эпицентру” построить логистический центр
Также “Эпицентр” был на слуху во время карантина. Так, во время всеобщего локдауна сеть этих гипермаркетов продолжала работать, что возмутило общественность. В мае 2020 года Киевское областное территориальное отделение АМКУ занялось изучением фактов нарушения магазинами "Эпицентр" и "Новая линия" конкурентного законодательства во время действия карантинных ограничений. Впрочем, ни один из 26 протоколов, составленных на магазины “Эпицентр”, до суда не дошли.Читайте: Нардеп Герега предложил Кличко и ряду нардепов покупать маски в его компании “Эпицентр” (документ)
Александр Герега - депутат Верховной Рады IX созыва, член депутатской группы партии “За майбутнє”. Также избирался в Верховную раду VII (фракция Партии регионов) и VIII (внефракционный) созывов. Все три раза избирался по 192-му округу в Хмельницкой области.
Галина Герега – депутат Киевсовета V и VI созывов, фракция “Общественный актив Киева”. С 20 апреля 2011 года по 5 июня 2014 года была заместителем городского головы – секретарем Киевсовета. С 12 июля 2012 по 5 июня 2014 исполняла обязанности Киевского городского головы в связи с отставкой Леонида Черновецкого.
Читайте: Герега напоследок обеспечила своих подопечных деньгами и славой
ООО “Опыт 2002” (генподрядчик по строительству “Эпицентра” на Березняках) зарегистрировано в 2002 году. Уставный фонд – 10 млн гривен. Основной вид деятельности – строительство. Учредители – Иван Заец (92,2 %) и Компания "Диепро Трейдинг ЛТД" (Кипр). Руководитель – Сергей Гончаренко.
Напомним, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов.
* ТОВ “Епіцентр К” (Код ЄДРПОУ: 32490244)
** ТОВ “Досвід 2002” (Код ЄДРПОУ: 32251657)
Фото: Google mapsКиевVласть
Столичные депутаты с подачи городского головы и главы КГГА Виталия Кличко и профильного замглавы КГГА Владимира Прокопива (на фото справа от Кличко) “ввели мораторий” на строительство и реконструкцию в Киеве, которая может затронуть 119 исторических зданий Киева. Эксперты назвали такой мораторий популизмом чистой воды и попыткой скрыть провальную политику столичной власти в сфере защиты ценной исторической застройки и присвоения историческим объектам статуса нововыявленных памятников культурного наследия.
Как стало известно KV, 31 августа 2021 года Киевсовет в порядке неотложности 99 голосами “за” утвердил решение “Об организационных мероприятиях по сохранению объектов XIX-XX столетия (исторических зданий) на территории Киева, которым может угрожать уничтожение или повреждение” (проект решения от 30 августа 2021 года №08/231-3242/ПР).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Еще в самом начале заседания Киевсовета городской голова, председатель КГГА Виталий Кличко заявил, что за последние 3 года, включая первую половину 2021 года, КГГА подала в Минкульт для внесения в реестр памятников культурного наследия 1542 объекта, из которых 73 были внесены, а остальные – нет. Дескать, поэтому это важное решение и необходимо поскорее принять.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В итоге, был утвержден список из 119 объектов, которые “находятся под угрозой уничтожения или повреждения и могут быть включены в Перечень недавно выявленных объектов культурного наследия”. Также было решено ввести временный запрет (мораторий) “на подготовительные и строительные работы по реконструкции и/или новому строительству указанных в списке исторических зданиях XIX-XX века до того момента, пока их правовой статус не будет соответствовать закону “Об охране культурного наследия”. Для этого Департаменту охраны культурного наследия КГГА поручается на протяжении года с момента принятия этого решения определить правовой статус таких объектов. Этому департаменту также поручили в течение трех месяцев доработать список объектов (чем-то дополнить, что-то исключить) и подать его на утверждение Киевсовету.
Но главное – было предписано “учитывать положение этого решения и обеспечивать неуклонное его соблюдение и выполнение” Департаменту охраны культурного наследия КГГА (дает согласие строительное вмешательство в объекты с охранным статусом.- KV), Департаменту по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля города Киева КГГА (оформляет разрешения на строительство/реконструкцию небольшого класса последствий), Департаменту градостроительства и архитектуры КГГА (выдает градостроительные условия и ограничения (ГУО) – вводные для проектирования строительства/реконструкции в городе), Департаменту городского благоустройства КГГА (выдает разрешения на установку строительных заборов.- KV) и Государственной архитектурно-строительной инспекции Украины (давно находится в стадии реорганизации, но на основании ГУО от КГГА продолжает выдавать разрешения на строительство/реконструкцию для объектов со значительным классом последствий.- KV).
Соответствующий проект решения был согласован комиссией Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений на следующий день после его регистрации и в день утверждения его Киевсоветом. Это был единственный вопрос повестки дня заседания этой комиссии 31 августа 2021 года. На сайте Киевсовета не был заранее размещен анонс и проект решения для ознакомления. Докладывать по “неотложному вопросу” к членам градостроительно-земельной комиссии директор Департамента охраны культурного наследия КГГА Александр Никоряк (на фото слева от Кличко) даже не пришел.
Перед членами градостроительно-архитектурной комиссии выступил лишь малоизвестный представитель этого департамента, который известил, что работа над списком объектов велась 2 месяца и в него попали здания возрастом более 100 лет. По его словам, в течение года действия моратория будет создана экспертная группа, которая изучит ценность каждого объекта и определит, какие из них соответствуют критериям объектов культурного наследия, а какие – нет.
По мнению экспертов в сфере градостроительства, попытка Виталия Кличко свалить на Минкульт ответственность за сохранение объектов ценной исторической застройки Киева, которые не имеют охранного статуса, выглядит неубедительно.
Такой “мораторий от Киевсовета”, например, считает чистым популизмом координатор объединения общественных организаций “Штаб обороны Киева” Сергей Мельниченко.
Во-первых, по его словам, многие из объектов списка находятся в частной собственности, и на проведение их реконструкции в Минкульте в свое время были получены необходимые согласования. Если собственник такого столетнего здания, не имеющего охранного статуса, возьмет юридическое заключение, потом экспертное заключение о том, что здание не проходило всех необходимых процедур для признания его нововыявленным объектом культурного наследия, никакой мораторий Киевсовета не помешает ему с легкостью выиграть в суде право реконструировать свою недвижимость.
Во-вторых, приведенный в решении список из 119 объектов вообще неинформативен, поскольку содержит скудные данные: фото, адрес, возраст и характеристику объекта из нескольких слов. По этим данным сложно судить о ценности каждого из объектов, какую он несет архитектурную, культурную или историческую ценность и почему он должен охраняться государством.
Мельниченко предполагает, что спешность принятия этого “моратория” может быть связана с “ответной реакцией” Киевсовета на решение Совета национальной безопасности и обороны (СНБО) от 20 августа 2021 года, которым профильным службам было поручено восстановить разрушенную в центре Киева на ул. Обсерваторной, 6 усадьбу Барбана и расследовать обстоятельства ее сноса. Кроме того, было решено провести аудит всех архитектурных памятников по всей территории Украины.
Читайте: СНБО решил восстановить разрушенную усадьбу Барбана и провести аудит всех архитектурных памятников Украины
Напомним, что в ночь с 19 на 20 августа 2021 года тяжелая строительная техника начала демонтаж Усадьбы Барбана по ул. Обсерваторной, 6, в Шевченковском районе Киева. На месте этого уникального исторического здания XIX века, расположенного в границах памятника архитектуры “Копырев конец”, его собственник – ООО “Информационная группа "Агентство столичных сообщений" (ИГ “АСС”) – планирует возвести жилую многоэтажку. Местные жители три недели безуспешно пытались воспрепятствовать уничтожению усадьбы, однако центральные и местные органы власти в ситуацию не вмешивались, несмотря на отсутствие ряда разрешений и действующий запрет Минкульта на проведение каких-либо работ по этому адресу.
Читайте: В центре Киева партнеры Негрича уничтожили историческую Усадьбу Барбана
По словам эксперта по вопросам градостроительства Георгия Могильного, законодательством даже не предусмотрено введение местными советами мораториев для защиты исторических объектов.
“Эффективность такого моратория – ноль, это чистый пиар, игра на публику. Истинная работа по сохранению ценной исторической застройки со стороны столичной власти состоит в подготовке Департаментом охраны культурного наследия КГГА документов для каждого из исторических объектов, за чем должно следовать внесение их распоряжением КГГА в список нововыявленных памятников культурного наследия. Именно с этого момента объект получает охранный статус. Затем Минкульт может присвоить (или нет) такому объекту статус памятника культурного наследия местного значения, а Кабмин - национального значения”, – пояснил KV Могильный.
По словам эксперта, определение нововыявленных объектов – это полномочия Департамента охраны культурного наследия КГГА, а признание их нововыявленными объектами культурного наследия – исключительные полномочия Виталия Кличко, как главы КГГА. Минкульт же к выявлению памятников культурного наследия в Киеве никакого отношения не имеет.
“Для реальной защиты исторических объектов в Киеве, даже без присвоения им охранного статуса, Киевсовету важно утвердить качественный Историко-архитектурный опорный план (ИАОП). В нем, кроме подлежащих защите памятников культурного наследия, должны указываться и объекты ценной исторической застройки, которые подлежат реставрации, реконструкции, но которые нельзя сносить и глобально изменять. В проекте ИАОП, который под давлением общественности был подготовлен в 2016 году, были указаны все объекты, представляющие ту или иную культурную ценность и подходящие для присвоения им охранного статуса. Если бы у Кличко хотели реально сохранить ценную историческую застройку столицы, они бы в 2016 году утвердили разработанный проект ИАОП, но они этого не сделали. При условии отсутствия ИАОП, если у Кличко бы хотели защитить ценную историческую застройку, достаточно признать каждое здание нововыявленным объектом культурного значения”,- заявил Георгий Могильный.
Читайте: Минкульт тайно согласовал “недо-проект” Историко-архитектурного опорного плана Киева
Отметим, KV постоянно пишет о том, что в КГГА любят имитировать борьбу за сохранение исторического наследия Киева: на словах декларируют заботу и желание сохранить, но не возражают против оформления желающим земли под ними, медлят с паспортизацией таких объектов, выдают ГУО на проектирование реконструкций и реставраций объектов без охранных договоров, дают старт подготовительным и строительным работам на них.
Читайте: Руина. Кличко не желает беречь остатки культурного наследия Киева и В Киеве провалили паспортизацию памятников культурного наследия
Напомним, Департамент охраны культурного наследия КГГА с 7 сентября 2018 года возглавляет Александр Никоряк. Со 2 апреля 2021 года деятельность этого департамента направляет и контролирует заместитель председателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий, глава фракции “Европейская солидарность” в Киевсовете Владимир Прокопив.
Кресло Министра культуры и информационной политики с 4 июня 2020 года занимает Александр Ткаченко.
Фото: коллаж KV /Facebook-страница Дмитрия Перова
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0014
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 18:21:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 18:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 18:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0016
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.5220
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 18:21:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1660, 10
0.0033
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('110574', '110577', '110556', '110540', '110522', '110507', '110487', '110456', '110436', '110402')
1.5051
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 18:21:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)