Євген Васілі: “Депутат Київради – це громадський діяч, а не людина в золотому кабінеті”
Шість років тому Євген Васілі вимушено переїхав з Донецька до Києва на тлі війни. Тут він з нуля побудував невеликий ресторанний бізнес і успішно адаптувався до життя у столиці. Сьогодні Євген очолює список кандидатів до Київради від партії “ЗА МАЙБУТНЄ” у Шевченківському районі. Він розповів, чим мотивоване його рішення, та якою є його візія ідеального Києва.
- Євгене, ви власник ресторанного бізнесу, і раніше не займали посад у владі. Що змусило вас балотуватися до Київради?
- Я йду до Київради, адже протягом шести років, які я живу в Києві, я відчуваю дисонанс між розумінням, як повинна розвиватися столиця однієї з найбільших країн в Європі, і тим, як вона розвивається насправді.
Протягом цих років я з колегами намагався щось робити в розрізі громадського активізму, критикував чинну владу. Зараз з’явилася можливість зробити це у ролі депутата Київради.
Важливо розуміти, що депутат Київради – це не надлюдина в золотому кабінеті, а громадський діяч. Балотуючись у депутати, я прошу в людей дати мені шанс інвестувати свій вільний час на благо міста.
- Чому ви обрали партію “ЗА МАЙБУТНЄ”?
- Я знайомий з Сергієм Гусовським з 2014 року. На мою думку, зараз це найкращий кандидат на піст мера Києва. Це самодостатня, розумна людина, яка має чітке бачення, що потрібно Києву, щоб стати однією з найкращих європейських столиць. Тому, коли в мене з’явилася можливість йти на вибори з партією “ЗА МАЙБУТНЄ”, і цю партію в Києві очолив Сергій, я погодився майже без роздумів.
- Якою громадською діяльністю ви займаєтесь?
- З 2014 року ми боремося за права вимушених переселенців в Україні і в Києві зокрема. Я сам був вимушений переїхати до Києва на тлі війни. Ми позбулися житла, свобод, права голосу і всього, що має мати громадянин України.
Тому я на своєму досвіді знаю, як погано врегульований статус переселенців. Права цього прошарку обмежені – люди, які втратили житло, не отримали жодної компенсації від держави. Як мінімум, має існувати міська програма, яка забезпечить житлом цих людей. Можливо, це має бути квота для учасників АТО і вимушених переселенців при забудові.
Тому я вважаю, що це історія, яка залишається відкритою і ми маємо періодично піднімати її нагору.
- Ви – підприємець. Які, на вашу думку, проблеми малого і середнього бізнесу існують на рівні міста?
- Карантин дав зрозуміти, як місто ставиться до малого і середнього бізнесу. Місцева влада не вибудувала ніякої комунікації з підприємцями. Фактично місто кинуло напризволяще тих, хто наповнює його бюджет. Малий і середній бізнес – це кров, яка потрібна місту. Але звичайному підприємцю нікуди піти зі своєю проблемою. Куди йому йти, на прийом до мера? Чи є інститут комісій, які займаються цими питаннями, куди можна прийти з пропозиціями рішень? Такого не існує у місті.
Моїм першочерговим завданням буде налагоджувати контакти між міською владою і малим та середнім бізнесом. Ми маємо бути не ворогами, а партнерами, які вирішують спільні проблеми.
- Ви балотуєтеся в Шевченківському районі. Як ви оцінюєте якість життя у ньому?
- Це центральний район, тому він, звісно, виглядає дещо презентабельніше, ніж околиці Києва. Але пов’язано це винятково з тим, що люди при владі здебільшого живуть у цьому районі, і вони облаштовують інфраструктуру навколо себе, не думаючи про людей.
- Які три головні проблеми Шевченківського району?
- Перша, звісно, – це затори. Наш район – це бізнес-центр, куди люди з’їжджаються з усього міста і приміської зони.
Друга проблема району полягає в тому, що він дуже великий та різноманітний. Порівняйте Золоті ворота з Дорогожичами – за дві станції метро ти потрапляєш у іншу реальність. Інфраструктура навіть в межах одного району має велику різницю в рівні комфорту. Люди, які живуть на околицях, мають отримувати той самий рівень якості життя, який мають люди в центрі.
Ще одна нагальна проблема – хаотична забудова району. Всі вільні території, які можуть йти під сквери і сімейну інфраструктуру міста, віддаються забудовникам, бо це привабливі шматки землі. Історична забудова Києва зосереджена в основному в нашому районі. Це будівлі, які мають історію, нею потрібно дорожити. На жаль, відбувається навпаки. Звичайно, багато архітектурних пам’яток занедбані, але це не привід їх зносити – потрібно розуміти, хто довів їх до такого стану і чому їх не реконструюють. Наше завдання – зберегти історію Києва.
- Чим для вас є Київ, і яким ви хотіли б його бачити через 5 – 10 років?
- Київ – це обличчя нашої країни. Я хотів би, щоб через 5 – 10 років у Києві потік туристів був як мінімум таким, як у Празі, – коли ти виходиш ввечері на вулицю, і серце радіє від кількості людей, які приїхали подивитися на пам’ятки міста. Наше завдання – зберегти історичні пам’ятки Києва для людей і зробити столицю, з одного боку, туристично привабливою, а з іншого – комфортною для мешканців.
Євген Васілі народився 1980 року в місті Єнакієве Донецької області. Отримав спеціальність “Якість, стандартизація, сертифікація” в Донецькому національному технічному університеті.
Нагадаємо, приватний підприємець, власник мережі закладів громадського харчування “Сплєтні” Євген Васілі балотується до Київради у 13-му окрузі в Шевченківському районі.
Читайте: Олег Калініченко: “Без адекватної стратегії розвитку столиці бюджету Києва ніколи не вистачатиме
Фото: сайт "За Майбутнє"
Джерело: “За Майбутнє”
