Володимир Бондаренко: “У багатьох заступників Віталія Кличка приймальні з додатковими кабінетами та душовими кабінами”
Керівник фракції ВО “Батьківщина” у Київраді, голова постійної комісії з питань ЖКГ і ТЕК Володимир Бондаренко розповів KV про причини паралічу роботи столичної влади та лукавство мера-губернатора Віталія Кличка.
Про конфлікт у міській владі
Конфлікт між депутатами Київради із “не провладних” фракцій і Віталія Кличка з його “Солідарністю” загострився, коли 21 квітня відбулося показове побиття депутатів Київської міської ради. Ми, депутати, місяць не могли отримати від Віталія Володимировича (Кличка) відповіді на питання: хто це зробив?
Хто з посадових осіб має відповідати за побиття? За штатним розписом, якщо відсутній міський голова, його функції виконує перший заступник КМДА. В нашому випадку - Геннадій Пліс.
Пан Пліс за це відповідає? Ніхто не може сказати.
Можливо, за це має відповісти комендант будівлі на Хрещатику, 36? Адже у двір Київради не можна заїхати навіть на чужому автомобілі, якщо на нього немає дозволу. То як проникли туди три автобуси озброєних людей? Ніхто не може відповісти.
То може за це відповість керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко, який відповідає за весь штат адміністрації? Немає відповіді..
До речі, рік тому, ба, навіть більше, я написав п'ять запитань до Віталія Кличка. Що то за формування таке, яке називається Київська міська муніципальна варта? Хто його сформував? Хто призначив його керівництво? Хто фінансує? Хто екіпірує, тобто купує форму і озброєння? Де воно дислокується?
Віталія Володимировича, як і зараз, не знайшлося слів, щоб відповісти чесно на поставлені запитання. Замість нього відповіли двоє людей - тодішній начальник київської міліції Олександр Терещук і керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.
Терещук написав, що у київській міській міліції немає такого підрозділу і він нічого не може в зв'язку з цим сказати. Володимир Бондаренко також написав, що в структурі КМДА немає такого підрозділу, тому він не може нічого сказати. Мовляв, звертайтеся прямо до них. До кого - “них”? Хто “вони”? Де “вони” є?
Тобто виявляється міський керівник - перша особа в місті, устами якого відповідають його підлеглі, - не знає що робиться, хто ту варту формує, а вона дозволяє собі бити до такого стану, що забрали у лікарню колишнього народного депутата Олега Гелевея.
Оце і є початок конфлікту.
Далі він набув розвитку, коли два місяці ніхто не реагував на запити, роблячи з депутатів стадо, яке не розуміє, що їм говорять. Запрошують заступника прокурора, який нічого не сказав по суті, керівника поліції, який теж нічого не сказав.
В результаті ми, керівники чотирьох фракцій, які налічують 68 людей (а у Кличка в підпорядкуванні є фракція з 52 людей), говоримо: “Хлопці, дивіться якось на реалії. Це не минулий рік, коли вас було 78, а нас менше”. Ми хочемо, щоб було нормальне ставлення до депутатів.
Візьмемо хоча б такі формальні речі. У фракцій Київради немає елементарних умов для роботи. Немає нормальних приміщень, де вони могли б зібратися.
При тому, що сьогодні в багатьох заступників Віталія Володимировича не просто кабінети, а приймальні. У приймальнях є ще окремі додаткові кабінети, душові, туалети. Тобто фактично такі собі апартаменти в КМДА.
Подробнее: Мэр Киева втихую продлил контракт с “полезным” Вячеславом Непопом
Але ми про це говоримо не для того, щоб нас запідозрили у тому, що ми собі теж хочемо кабінети з туалетами. Ні. Ми просто хочемо не сидіти на вікнах, батареях, тумбочках у малесеньких кабінетах, куди набивається до двох десятків людей. Це питання формальне, але воно є, бо це - факт неповаги.
Та найважливіше - відсутність уваги з боку Віталія Володимировича. То нам говорять, що він не може зустрітися, бо його обрали головою Асоціації міст України і він вимушений відволікся на відвідини запланованих заходів. То він на футбол поїхав. То призначається бій Тайсона Фьюрі з його братом.
І тому всі регламентні речі, такі, як проведення погоджувальних рад, на які приходять керівники фракцій, засідання Київради проходять без участі міського голови. Кличка. Він приходить на засідання Київради лише для того, щоб зачитати декілька фраз для піару. І йде собі.
Коли вже ситуація почала доходити до критичного стану, він почав пропонувати до порядку денного такі питання, які мають при їх нерозгляді дискредитивути тих, хто не бере участі у засіданні. Старається всунути питання, які стосуються, наприклад, учасників АТО.
Тоді ми сказали, що питання АТО, соціально незахищених веств населення будемо голосувати. Але ми не будемо допомагати дерибанити землю. Ми не будемо голосувати за фінансово-економічні програми, від яких живляться угруповання, що наближені до керівництва адміністрації. Ми не повинні “освячувати” діяльність групи, яка себе називає БПП (“Солідарність”).
Треба, щоб мер усвідомив реальність ситуації у Києві. Вона дещо відрізняється від минулої. Це означає - враховувати думки усіх фракцій, а не тільки слухати Ігоря Кононенка, опосередковано - Петра Порошенка. Але він цього не робить.
Про популізм
Черговий фейк. Віталій Володимирович вирішив звернутися до уряду з приводу тарифів на житлово-комунальні послуги. Ви мене вибачте, але ми вже стільки зверталися не те що до уряду, а до й самого Віталія Кличка, який був першою особою, а тепер - один з перших у БПП, що має найбільшу фракцію у Верховній Раді. Треба не “звертатися”, а вимагати, і не йти на будь-які поступки, коли треба захистити киян.
Кличко ж не лише поступається інтересами киян, але й не працює як мер у тій частині, де він міг би впливати на зменшення тарифів.
Наприклад, столична влада має повноваження впливати на питання енергоємності у “Київводоканалі”. Бо не може 35% тарифу складати вартість енергоенергії, якщо у Європі це 5-6%.
Не можна допускати (а це від влади Києва залежить), щоб нормативні втрати на “Київводоканалі” були 18%, коли вони повинні бути 3-4%. Чому вони не ставлять нормальні труби? Чого не ремонтують їх вчасно? Чого вони експлуатують міську мережу на свою кишеню?
У “Київводоканалі” взагалі проблем багато, як і в кожній монопольній структурі. Але Віталій Кличко після наради із Дмитром Фірташем у Відні, куди він поїхав з Петром Порошенком, приїхав окрилений завданням не чіпати монополістів.
Він їх і не мізинцем за зачіпнув за ці роки. Наглядові ради “Київенерго”, “Київводоканалу” і “Київгазу” залишили нетронутими.
От і вся історія. ВІталій Кличко виконує завдання інших людей, третіх осіб.
Про меморандум політичних сил Київради
Сама назва документу має історичне коріння. Ми знаємо, що підписувалися універсали і меморандуми на різних історичних етапах. І всі вони були з нульовим ефектом на виході. Тобто, це форма задекларувати бажане і, як мінімум, заспокоїти ті чи інші сторони. Але видимого результату не дали ні універсали УНР, ні універсали і меморандуми, які пропонував президент Віктор Ющенко. Це - всього лише політичний романтизм. Реалії говорять про інше.
Я не вважаю, що універсал, про який йшлося раніше, чи меморандум, який хочуть підписати тепер, зніме напругу. Тому що існує проблема серйозного переосмислення реалій в Києві. У людей, які вже керували містом, - той же Олександр Омельченко, Сергій Гусовський, який був кандидатом на посаду київського міського голови, чи той же Володимир Бондаренко (про себе, - KV), який свого часу трохи керував КМДА і теж був кандидатом у мери, - є цілісний погляд на місто.
Він виключає можливість маніпулювати своїми можливостями як міського керівника і так легко ставитися до тої тяжкої посади, яку він займає. Я не думаю, що спроби закрити ці питання якимось меморандумом дадуть ефект. Потрібна відверта розмова.
Про шляхи подолання кризи
Кризу влади можна буде здолати, коли Віталій Кличко буде сприймати Київраду не просто як орган, який повинен “легалізувати” якісь рішення його поплічників, а орган, який реально впливає на життя міста. Для цього треба радитися, тобто брати участь у роботі сесії хоча б коли-небудь, а не ходити туди заради формального приходу. Це перше.
По-друге, потрібно перебудувати роботу ради на принципах рівності і нормального ставлення до всіх фракцій з урахуванням інтересів киян. Члени промерської фракції “Солідарність”, як мухи на мед, полетіли у комісії, що займаються питаннями землі, бюджету, майна. І, хто б що не казав, їх більшість, і вони протягують будь-які питання.
Зате якось тихесенько соратники мера відмахнулися від соціально-культурних проблем Києва. На мій погляд, маючи таку велику фракцію, треба рівномірно впливати а всі сфери життя, а не тільки там, де можна щось урвати.
Читайте: И пришел Кличко-2
Третє. Треба подивитися на ті питання, які важливі для Києва, а які - ні. Обслужити Ігоря Кононенка - відвести шматок землі на Печерську чи якісь корти перепрофілювати під його майбутні плани - це одне.
Зовсім інше - розглянути питання, як працює промисловість Києва, чи вона забезпечена пільгами, які їй можна надати? Що ми можемо робити своїми силами?
Ми ж можемо самі хліб пекти, а не возити його з Харкова чи закуповувати у “Кулінічі”, які працюють в області. Ми можемо виробляти продукцію, яка потрібна для міського господарства.
Але зараз замовлення якимось чином потрапляють до окремих людей, які не пов'язані із містом.
Про відтворення районних рад
Проблема місцевого самоврядування вирішена на рівні законодавства України. І проблема не в тому, напишемо ми черговий універсал чи ні, а проблема в тому, що треба дотримуватися законів України і Конституції - хоча б у тому вигляді, яка на сьогодні є.
Класична схема місцевого самоврядування передбачає виборні органи: владу народ дає депутатам, а уже депутати дають владу виконавчим структурам. Це - класична схема.
Що сьогодні є в місцевому самоврядуванні столиці України? Є призначений президентом голова КМДА, який суміщає, на мій погляд - незаконно і неконституційно - виборну посаду міського голови і голови КМДА.
КМДА, за суттю, це - державна адміністрація у Києві, а не міська адміністрація.
Знову ж таки за класичною схемою кожна рада повинна мати свій виконавчий орган. Чи є такий виконавчий орган у Києві? Немає.
У Києві є призначений вищими органами виконавчої влади орган, який тут виконує його функції - адміністрація. Їй лише надали видимість виконавчого органу Київради, але вона не підпорядкована у своїх діях громаді, тобто раді.
Читайте: Инволюция Киева: и при чем здесь Кличко?
Районні ради - це одне з питань, яке сьогодні стало каменем спотикання. Віталій Володимирович на виборах активно виступав за відтворення районних рад. Коли ж він, я б сказав, з порушенням норм моралі, нікого не попереджаючи, наклав так зване вето на рішення Київради звернутися до ЦВК призначити вибори до райрад, - це просто шокувало усіх.
Ми розуміємо. що шлях до районних рад не такий вже й простий. Але треба робити ті кроки, які від тебе залежать.Перший крок приведе до перемоги, або поразки, але це крок уперед.
Я вважаю, що у Києві повинно бути 10 районних рад і приблизно 42 ради самоврядування в окремих мікрорайонах. Така модель функціонує у багатьох країнах з розвинутою демократією - у Швеції, Норвегії, Голандії, Франції...
Але у Києві сьогодні, сконцентрувавши у центрі все (перш за все - можливості для тендерних закупівель), владі легше віджимати з бюджету величезні кошти, аніж розбудовувати місцеве самоврядування. Сьогоднішня КМДА - структура, не підпорядкована людям, яка закрилася від них турнікетами і кодовими замками.
Читайте: Два года мэру: пять нокдаунов Кличко
