Петро Качкалда: “Вже давно стоять “Боїнги”, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Переяслав-Хмельницької районної ради Петром Качкалдою.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Чи “переманюєте” ви в район компанії з Києва, як це роблять інші?
Петро Качкалда: Дохідна частина районного бюджету загального фонду з урахуванням трансфертів за 2016 рік виконана в сумі 239116,5 тис. гривень, що складає 106,2 % до уточненого плану на рік.
До загального фонду районного бюджету надійшло міжбюджетних трансфертів в сумі 172870,7 тис. гривень, із них субвенцій з держбюджету – 168276,4 тис. гривень, в тому числі освітня субвенція – 38270,5 тис. гривень, медична субвенція – 36866,0 тис. гривень (в тому числі медична субвенція з міста – 19357,8 тис. гривень), субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 2429,9 тис. гривень, на проведення виборів депутатів місцевих рад – 76,4 тис. гривень, на будівництво та придбання житла для сімей воїнів АТО – 774,4 тис. гривень.
За 2016 рік до районного бюджету Переяслав-Хмельницького району надійшло власних надходжень в сумі 66245,8 тис. гривень при уточненому плані за відповідний період 50692,8 тис. гривень, що становить 130,7%. Понад план надійшло 15553,0 тис. гривень.
В минулому році власними коштами допомогли лікарні. Доводиться звертатись до багатих сіл за субвенціями.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Петро Качкалда: Це для нас дуже болюче питання і ми його розглядаємо починаючи з 2015 року. Спочатку хотіли в районі створити чотири чи п'ять ОТГ. Я пропонував одну - Переяслав-Хмельницьку. Не могли визначитись із центром. Місто відмовлялось, бо навіщо їм ми, село. Потім почали їздити по селам, говорити із головами. Сьогодні головне, що вони не бояться втратити роботу, бо розуміють, що можуть стати старостами.
Попередньо в нас сформувались дві об’єднані територіальні громади - Студениківська (села Переяславське, Козлів, Соснова і Сомкова Долина) і Циблівська (села Циблі, Хоцьки, Світанок, Лецьки і Пологи-Яненки). По останній ми пройшли вже всі етапи обговорення, сільради прийняли відповідні рішення і ми подали на розгляд в обласну адміністрацію. Практично готові з цією громадою йти на вибори.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані в 2017 році? Які будуть початі, які завершені? Чи працює в районі система “Прозорро”?
Петро Качкалда: В минулому році Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією було розроблено Програму залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Переяслав-Хмельницькому районі на 2016-2018 роки. За її допомогою буде розроблено схему планування території району. Наявність містобудівної документації дасть можливість розміщення за межами населених пунктів об’єктів будівництва та відвід земельних ділянок під них.
На стадії завершення перебуває ряд інвестиційних проектів: будівництво очисних споруд біологічної очистки стічних вод ЕКХП “Переяславське” в селі Переяславське, будівництво свинокомплексу ТОВ “Стейкагро” в селі Гайшин, реконструкція нежитлової будівлі в цех з переробки і зберігання с/г продукції ТОВ “Стейкагро” в селі Гланишів.
Також є проекти, реалізація яких розпочата нещодавно - будівництво цеху з виготовлення м’ясних напівфабрикатів потужністю 5 т/зміну ТОВ “Укпромпостач-95” (село Пристроми), реконструкція складу пального ТОВ “БРСМ-Нафта” зі збільшенням
об’єму резервуарного парку з 5 тис. м3 до 20 тис. м3. Також варто відмітити будівництво твердопаливної котельні (потужністю 2,5 тон пари за годину) ЕКХП “Переяславське” (село Переяславське) і будівництво норкової ферми ТОВ “Мінк” (село Ковалин).
Окрім того, один із інвесторів, GREEN FISH PLANT LLC, планує побудувати аграрний кластер (комплекс будівель та споруд басейного рибницького господарства та тепличного господарства для вирощування овочевих культур) на території Студениківської сільської ради.
“Прозорро” в районі працює. Нещодавно зекономили близько 20 тис. гривень на встановлені твердопаливного котла.
KV: Чи є порозуміння між РДА і радою, між містом і районом?
Петро Качкалда: В нас повне порозуміння, немає якихось перетягувань повноважень. Кожен знає свої задачі, працюємо однаково на благо. Бувають різні ситуації, але в кожній є шляхи вирішення. Ми знаємо, що за нами - люди, колективи, тому намагаємось одне одного підтримувати. А з міським головою Тарасом Костіним ми взагалі давні друзі.
KV: Чи є у Переяслав-Хмельницькому районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Петро Качкалда: Є велика проблема з дорогами. В нас у районі 340 кілометрів доріг на балансі ДП “Київоблавтодор”. В минулому році ми проголосували за виділення на ці дороги 2 млн гривень. Але ми не маємо право їх фінансувати, поки вони на балансі комунальної корпорації. Передавати нам їх відмовляються. І про співфінансування говорили, марно.
Є в нас також підприємства і фермери, які згодні допомогти з фінансуванням.
Поки своїми силами трохи латаємо дороги по селах. Вибору в нас немає, бо стан тих доріг з кожним днем все гірше.
KV: Чи є в районі проблема зі сміттям?
Петро Качкалда: Це - глобальна проблема, яка не оминула і нас. В нас був сміттєвий полігон біля села Велика Каратуль, який наразі не працює. В районі немає жодного офіційного полігону чи звалища - люди везуть сміття в ліси, яри. Таке наробили, жах. Це гірше, ніж Чорнобиль. Катастрофа під носом.
Буквально місяць назад приїздила одна українська компанія, говорили про будівництво сміттєпереробного заводу. Ми запропонували місце, поговорили про об'єми сміття, але вони ще у пошуку.
KV: У Васильковському районі знову зафіксований спалах африканської чуми свиней. Ваш район це лихо оминуло?
Петро Качкалда: На щастя, оминуло. Наша ветеринарна служба проводить багато профілактичних заходів. Я вважаю, краще не допустити проблему, ніж потім з нею боротись.
KV: Чи має Переяславщина проблеми з підприємствами, які зареєстровані в Києві, а господарську діяльність проводять у районі?
Петро Качкалда: Ні, в нас такого немає. У мене із цим строго - тут працюєш, значить, платиш сюди гроші.
KV: В районі розташовані маєтки колишніх топ-політиків часів Віктора Януковича, наприклад, Ігоря Бакая, Сергія Курченка. Що з цими маєтками сьогодні?
Петро Качкалда: Маєток Курченка, здається, продавався. Там змінилось декілька власників. Знаю, що нічого там не охороняється. Сам не був, тому достеменно розповісти не можу.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Петро Качкалда: Раніше проїзд коштував 35 гривень, перевізники підняли до 40. Скаржаться, що їм збитково возити пільгові категорії громадян. Однак, виплачувати компенсації з бюджету ми не маємо права. До того ж, немає можливості. А область, яка мусить давати ці кошти, свої обов'язки не виконує. Звертались неодноразово, не допомагає. Дане питання ми будемо виносити на найближчу сесію районної ради.
KV: Чи є в районі проблеми зі сплатою оренди паїв?
Петро Качкалда: Були деякі питання в минулому році з приводу розрахунку за паї. Згідно законодавства, це 9-12%. Усі наші підприємства сплачували 9%, раніше було 5,5%. Проблема була в тому, що великому господарству було легше сплатити потрібну суму, ніж малому. Та на мою думку це - спірне питання. Далі почалась конкуренція між своїми - хто більше відсотків заплатить, щоб отримати пай.
Нещодавно було спірне питання у селі Світанок. Там працювали іноземці, у яких договори закінчуються навесні та восени. Почали вони ходити до місцевих, щоб продовжити договори. І тут теж почалась конкуренція - хто більше запропонує. Вдалося налагодити все тільки після загальних зборів. А загалом, всі хлопці-аграрії в нас молодці, допомагають в соціальній сфері.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Петро Качкалда: Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі. Як тільки це станеться, села поскуповують за дві години. Аграрії, у яких від роботи мозолі на руках, зникнуть як клас. Прийдуть чужі люди, яким далекі проблеми наших доріг, шкіл, лікарень. Тоді у соціальну сферу прийде занепад. Землю не можна купувати як ручку чи телефон. Вона безцінна. тому я певен, що мораторій має діяти завжди. Якщо завтра його відмінять, то люди землю продадуть. Коли паї були дані людям - колгоспникам - за ними доглядали. Зараз бабусі старенькі паї переписують на онуків, що живуть у місті і не мають часу і бажання обробляти ту землю. Бо онукам потрібні гроші, щоб годувати сім'ю... Тому я повністю підтримую позицію Аграрної партії України, яка категорично виступає проти зняття мораторію на продаж землі.
Читайте: Досье: Качкалда Петр Григорьевич
KV: Вам особисто вистачає владних повноважень?
Петро Качкалда: Мало отримати владу, треба розуміти, як нею скористатися. Я бачу, як чубляться між собою хлопці в різних кабінетах - хто старший, хто поважніший. Це все зайве, повірте мені, як людині, що прожила 60 років, а в крісло голови колгоспу сіла в 28. Я давно у владі. В 1994 році я виграв вибори голови районної ради. Україна тільки починала свій шлях. Не було цього двовладдя, як зараз. Я був єдиним представником влади в районі на той час і нічого, - все вирішували. Якось у бюджеті залишилось 1300 гривень, з яких потрібно було виплатити зарплату вчителям, взути “швидку” новими колесами і заправити міліцію. І робили все, навіть коли грошей не було. Не сварились і нічого не ділили.
Взагалі, у нас політики дуже багато там, де не треба зовсім. Гадаю, це моя остання каденція, я вже достатньо накерувався. В мене є своє фермерське господарство, тож у майбутньому я буду вирощувати хліб і допомагати своєму селу, а керувати хай вчаться молоді.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
